Справа № 758/6815/25
04 червня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12016100070000103 від 06.01.2016 року про скасування арешту майна,
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_4 з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 24.06.2019 року у справі № 758/7997/19 у кримінальному провадженні № 12016100070000103 від 06.01.2016 на об'єкт нерухомості, а саме квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1395093880000, яка на даний час на праві власності належить ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100070000103 від 06.01.2016.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24.06.2019 року у справі № 758/7997/19 накладено арешт на нерухоме майно, в тому числі на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є громадянка України ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі під № 1133, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_5 від 01.02.2018 року. Підставою для накладення арешту на майно було збереження речових доказів у зазначеному кримінальному провадженні.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 вказує на те, що на даний час відсутні обставини у даному кримінальному провадженні, які б свідчили про необхідність залишення цього майна у володінні органу досудового розслідування. Досудове розслідування не проводиться. Подальше перебування майна під арештом порушує право власності ОСОБА_4 .
У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання про скасування арешту майна з підстав, наведених у ньому.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав клопотання, в якому висловив свої доводи з урахуванням доказів. Просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна та проводити розгляд такого без його участі.
Заслухавши доводи представника власника майна, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що Подільським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100070000103, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 365-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 посвідчено договір купівлі-продажу квартири від 01.11.2017 року № 702 сторони: ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_8 (покупець), предметом якого є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлено, що вказаний об'єкт нерухомого майна належав ОСОБА_7 на підставі договору дарування квартири від 28.02.2012 року № 7-176, посвідченого державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 . Разом з цим, відповідно до п. 41 висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України № 17-3/613 від 30.05.2019 вищевказаний оригінал договору не відповідає аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території України, тобто є підробленим. Отже, відчуження та реєстрація права власності на вищевказану квартиру відбулися за підробленими документами, без законних на те підстав.
Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири від 01.02.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , зареєстрованого в реєстрі за № 1133, ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_8 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 24.06.2019 року у справі № 758/7997/19 задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури № 7 ОСОБА_10 та накладено арешт на майно, у тому числі, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому зі змісту ухвали вбачається, що слідчий суддя вважав наявними підстави для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
На даний час вказане кримінальне провадження відповідно до постанови від 04.03.2022 року зупинено у зв'язку з розшуком підозрюваної особи.
Слідча суддя бере до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідча суддя зауважує, що інститут скасування арешту пов'язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутністю подальшої потреби в ньому.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
У клопотанні про скасування арешту майна представник власника майна посилається на відсутність подальшої потреби у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчою суддею встановлено, що ОСОБА_4 не має статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 12016100070000103, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 1,3,4 ст. 358, ч.ч. 1,2,3 ст. 365-2 КК України.
Разом з тим, орган досудового розслідування посилається на те, що відчуження та реєстрація права власності ОСОБА_4 на вищевказану квартиру відбулись за підробленими документами, без законних на те підстав.
При цьому, представником власника майна не доведено, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем арештованого майна.
Відтак, слідчою суддею встановлено, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні на вказаній стадії досудового розслідування.
Враховуючи те, що представником власника майна не доведено наявності правових підстав для скасування арешту майна, оскільки арештоване майно є речовим доказом в кримінальному провадженні, відсутні підстави для визнання накладеного арешту таким, в якому відпала потреба на даній стадії досудового розслідування, не доведено необґрунтованість накладеного арешту, а тому в цілях подальшого безперешкодного та своєчасного проведення досудового розслідування, в задоволенні клопотання слід відмовити.
За таких обставин, слідча суддя вважає за необхідне у задоволенні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016100070000103 від 06.01.2016, відмовити.
Керуючись ст. 131, 132, 170, 174, 369-372 КПК України, слідча суддя
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12016100070000103 від 06.01.2016 року про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_1