печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22906/25-к
пр. 1-кс-20791/25
17 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 12024000000000297 від 01.02.2024 - старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу (розслідування особливо важливих кримінальних проваджень) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про накладення арешту, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва - ОСОБА_1 , надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12024000000000297 від 01.02.2024 - старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу (розслідування особливо важливих кримінальних проваджень) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про накладення арешту.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Слідчий в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.
Власники майна в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. В заяві поданій до суду, представники власника майна - адвокат ОСОБА_4 проти клопотання заперечувала, судове засідання просила проводити без її участі. Свою правову позицію адвокат ОСОБА_4 виклала в письмових запереченнях, разом з цим, до заперечень долучила копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.05.2025 у справі № 757/20768/25-к, відповідно до якої, скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 задоволено частково та зобов'язано уповноважених осіб ГСУ НП України повернути підозрюваній ОСОБА_5 майно, що було вилучено 27.03.2025, а саме: грошові кошти у валюті долари США номіналом 100 $ у кількості 123 купюри.
Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12024000000000297 від 01.02.2024, зокрема, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції від 06.11.2023, із змінами внесеними Законом України №2690-ІХ), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції від 06.11.2023, із змінами внесеними Законом України №2690-ІХ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції від 06.11.2023, із змінами внесеними Законом України №2690-ІХ).
В обґрунтування клопотання слідчий вказує наступне.
В період часу з 07:07 по 11:40 годин 27.03.2025, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва справа №757/13278/25-к від 21.03.2025, у відповідності до ст. ст. 223, 233, 234, 236 КПК України, слідчим з групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України, було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в квартирі яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності: ОСОБА_11 РНОКПП НОМЕР_1 ), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення знарядь кримінального правопорушення, речей, предметів, оригіналів та копій документів, які містять в собі відомості, що мають значення для досудового розслідування.
В результаті проведення вищезазначеного обшуку було виявлено та вилучено, окрім іншого, сто двадцять три купюри номіналом сто доларів США в загальній сумі 12 300 (дванадцять тисяч триста) доларів США, що належать підозрюваній ОСОБА_5 , дозвіл на вилучення яких надано ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва.
Слідчий зазначає, що вказане майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Постановою слідчого речовими доказами у кримінальному провадженні визнані вищевказані кошти, оскільки були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли відомості, які можуть бути використані як доказ і акту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, крім того, вони могли були предметом легалізації коштів, які отримані кримінально протиправним шляхом.
З метою забезпечення збереження речових доказів, які відповідають критеріям ст. 98 КПК України, від їх незаконного відчуження чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, зважаючи на те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, сторона обвинувачення зважає за необхідне накласти арешт на вказані вище грошові кошти.
Згідно положенням ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку арешту майна з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину та наявність обґрунтованої підозри, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб (п. 2, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на слідчого та/або прокурора.
Відповідні дані і мають міститись і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Так, слідчий суддя приходить до переконання про недоведеність з боку органу досудового розслідування, використання майна як доказу у кримінальному провадженні, оскільки останнім не надано доказів, що дане майно є предметом кримінального правопорушення та має відношення до розслідуваного злочину.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.05.2025 у справі № 757/20768/25-к, зобов'язано уповноважених осіб ГСУ НП України, повернути підозрюваній ОСОБА_5 майно, що було вилучено 27.03.2025, а саме: грошові кошти у валюті долари США номіналом 100 $ у кількості 123 купюри.
За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність з боку слідчого у необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки даний захід є неспівмірним із засобами і метою яку прагне досягти сторона обвинувачення, а відтак відсутні підстави вважати, що існує правова підстава для арешту майна, тому клопотання підлягає залишенню без задоволення.
Більше того, за відсутності правових підстав для арешту, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження неодмінно призведе до безпідставного обтяження.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання сторони кримінального провадження № 12024000000000297 від 01.02.2024 - старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу (розслідування особливо важливих кримінальних проваджень) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про накладення арешту - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1