печерський районний суд міста києва
757/61494/24-к
1-кс-4662/25
27 травня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, вилученого 27.11.2024 під час обшуку, у кримінальному провадженні № 12023000000002149 від 16.11.2023,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000002149 від 16.11.2023, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 27.11.2024 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належать ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_1 , під час проведення якого було вилучено майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме:
- пістолет Форт 12 Р НОМЕР_2 , магазин до нього;
- ноутбук Lenovo Legion та зарядний пристрій до нього;
- мобільний телефон «iPhone 14 Pro Max».
Заявник вважає, що вилучене майно утримується слідчим безпідставно, оскільки арешт на вказане майно не накладався, дане майно не має жодного відношення до означеного вище кримінального провадження, не може бути використане для доказування обставин вчинення кримінального правопорушення, не може вважатись речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а тому підлягає поверненню його законному володільцю.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у скарзі.
У судове засідання слідчий не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним. Разом з тим, старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 подав до суду заяву, у якій зазначено, що у даному кримінальному провадженні призначені криміналістичні експертизи та після їх проведення майно буде повернуте особам, у яких воно було вилучено.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України під час розгляду скарги слідчим суддею здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, заслухавши думку особи, яка подала скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Майнові права захищаються в Україні як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частинами першою, п'ятою статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Водночас слідчий суддя при вирішенні даної скарги враховує приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Така позиція узгоджується із частиною п'ятою статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000002149 від 16.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
27.11.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , був проведений обшук на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2024 у судовій справі № 757/53478/23-к у кримінальному провадженні № 12023000000002149 від 16.11.2023, досудове розслідування якого здійснює Головне слідче управління Національної поліції України.
За результатами проведення обшуку було вилучено майно, яке належить ОСОБА_4 , зокрема:
- пістолет Форт 12 Р НОМЕР_2 , магазин до нього;
- ноутбук Lenovo Legion та зарядний пристрій до нього;
- мобільний телефон «iPhone 14 Pro Max».
09 12.2024 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до ГСУ НП України із клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна, що належить ОСОБА_4 , а також із адвокатським запитом щодо надання інформації про звернення до суду із відповідним клопотанням про арешт вказаного майна.
11.12.2024 старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 виніс постанову про відмову у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, посилаючись на те, що у даному кримінальному провадженні заплановано проведення криміналістичних експертиз з метою виявлення інформації щодо незаконного виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин, за результатами яких буде можливість прийняти рішення щодо повернення вказаних речей.
Незважаючи на те, що ухвалою слідчого судді про обшук надано дозвіл на вилучення майна, що відповідає зазначеним у ній певним критеріям, це не звільняє слідчого від обов'язку звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна для перевірки наявності підстав для обмеження власника майна у його конституційному праві володіти, користуватися та розпоряджатися майном. Однак, орган досудового розслідування із відповідним клопотанням про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно до суду не звертався.
Стаття 167 КПК України встановлює, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з частиною другою статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до статті 169 КПК України вилучене майно є тимчасово вилученим, має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 КПК України, а саме: за клопотанням слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
Відповідно до положень частини другої статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У зв'язку із здійсненням досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, 27.11.2024 слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України проведено обшук у порядку статті 234 КПК України.
При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені статтями 7, 8 КПК України, у тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.
Згідно із частиною другою статті 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Водночас вимоги, передбачені частиною першою статті 100 КПК України, виконані стороною обвинувачення не були, тобто речовий доказ не повернутий його володільцю.
Відповідно до частини другої статті 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Жоден не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.
Зі змісту положень статті 236 КПК України вбачається, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Проте, стороною обвинувачення не доведено, що вилучене під час проведення обшуку майно має відношення до даного кримінального провадження.
Крім того, арешт на майно, вилучене 27.11.2024 під час проведення обшуку у порядку та на підставах, передбачених частиною п'ятою статті 171 КПК України, не було накладено у передбаченому законом порядку.
Отже, виходячи з матеріалів скарги, стороною обвинувачення не доведено та не надано доказів, які б давали підстави для утримання майна ОСОБА_4 , що не має ніякого процесуального статусу у кримінальному провадженні, оскільки доказів, які б могли свідчити, що вилучене майно є таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні № 12023000000002149 від 16.11.2023 не надано, враховуючи, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу.
За вказаних обставин позиція органу досудового розслідування щодо неповернення зазначеного вище майна його законному володільцю спростовується, тобто за встановлених обставин вбачається, що вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 167 КПК України, що як наслідок свідчить про бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає у неповерненні майна, що вилучено під час проведення обшуку 27.11.2024, яку необхідно усунути шляхом зобов'язання повернути вилучене майно власнику, відповідно до пункту 3 частини першої статті 169 КПК України.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні вилученого майна, оскільки вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а відтак скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 1-35, 100, 167, 169, 170, 236, 303, 305-307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000002149 від 16.11.2023, повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово вилучене майно, вилучене 27.11.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- пістолет Форт 12 Р НОМЕР_2 , магазин до нього;
- ноутбук Lenovo Legion та зарядний пристрій до нього;
- мобільний телефон «iPhone 14 Pro Max».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1