16.06.2025 Справа № 756/1819/25
Унікальний номер 756/1819/25
Номер провадження 3/756/1216/25
16 червня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянула адміністративні матеріали, які надійшли від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, головного бухгалтера ТОВ «Реккітт бенкізер хаусхолд кер Україна», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 52/31-00-04-03-06-15 від 29 січня 2025 року, складеного головним державним інспектором ДПС у місті Києві Литвиненко О.О. при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Реккітт бенкізер хаусхолд кер Україна» (ПН33696041) встановлено порушення головним бухгалтером ОСОБА_1 ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: п. 198.5,ст.198,п.200.1,200.4,200.7 ст.200, з урахуванням п. п.14.1.36 , пп.14.1.185,п.14.1 ст.14,п.44.1,п.44.3, п.44.6 ст.44, п.63.3, ст.63, п.п.69.1., ст.69, п.185.1, ст.185, п.186.6,ст.186,п.188.1,ст.188,п.189.1,ст.189,п.198.1,п.198.2,п.198.3, ст.198, п.201.10 ,ст.210 Податкового кодексу України,п.8.1,п.8.4,п.8.7. Порядок №1588 за результатми яякої складено акт перевірки від 29 січня 2025 року №260/Ж5/31-00-04-03-06-15/33696041. Вважає що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме порушення ведення податкового обліку.
В судовому засіданні 16 червня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Маламанюк К.М. заявила клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових пояснень та закрити провадження за відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого порушення за ч.1ст. 163-1 КУпАП. Зокрема зауважила, що акт перевірки не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, а є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки. Будь-яких доказів на підтвердження події та складу адміністративного правопорушення податковим органом не надано. Також зауважує,що постановою Оболонськогорайонного суду міста Києва від 27 березня 2025 року закрито провадження у відношенні директора за відсутністю в його діях складу порушення за актом перевірки. Відсутні будь-які узгоджені остаточні висновки за результатами перевірки,що виключає доведеність винуватості посадових осіб.
Згідно ст. 9 КУпАП (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В силу ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок). За допомоги такої характеристики, як склад адміністративного правопорушення, є можливість отримати його загальну характеристику. Ознаками адміністративного правопорушення є: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Лише у разі наявності всіх складових адміністративного правопорушення можна стверджувати про наявність в діях особи складу того чи іншого адміністративного правопорушення.
Оскільки ж наявність будь-якого правопорушення визначається такими обов'язковими складовими як суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт, об'єктивна сторона, можна зробити висновок, що за відсутності хоча б однієї зі складових, відсутній і склад адміністративного правопорушення.
Диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Згідно положень ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвища викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводить лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
В своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що то формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Так, з урахуванням положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова протии України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва протии Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Всупереч вимогам законодавства, у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому конкретно полягає порушення нею встановленого порядку ведення податкового обліку, а посилання на норми Податкового кодексу України не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться у вину головному бухгалтеру, чим порушується її право на захист.
Окрім того, відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків. Тобто, при зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку та його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені.
Однак, а ні з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а ні з наявних матеріалів не вбачається, які ж саме дії /бездіяльність вчинені головним бухгалтером, в чому полягає її вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1КУпАП.
Особа, що складала протокол, обмежилась лише посиланням на норми податкового законодавства, не зазначивши обставини вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення, суть самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому полягають) з посиланням на норму спеціального Закону.
Також суд звертає увагу на доводи сторони захисту та вважає їх такими, що заслуговують на увагу.
29 січня 2025 року ЦМУ ДПС склав Акт перевірки з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2024 року з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
Відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Крім того, положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Не погодившись із висновками Акта перевірки, 12 лютого 2025 року ТОВ «Реккітт бенкізер хаусхолд кер Україна» звернувшись до податкового органу із Запереченнями, що передбачено п. 86.7 Податкового кодексу України, розпочало процедуру досудового оскарження.
На час розгляду протоколу про адміністративне правопрушення Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків відомостей про узгоджений розмір податкового зобов'язання суду не надав.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічне положення закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зокрема, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На час розгляду справи акт перевірки контролюючого органу в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу України є не узгодженим, акт перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в порушенні вимог ч.1 ст. 163-1 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, за відсутності переконливих доказів про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому вважає, що провадження в справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст.163-1, 245, 247, 252, 280, 283 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.С. Шролик