Справа № 756/106/23
Номер провадження № 1-кп/756/919/23
18 липня 2023 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеного 30.08.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050001879, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинувачуваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває на розгляді наведене кримінальне провадження.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України про продовження тримання під вартою ОСОБА_4 . На думку прокурора, наразі продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Підстави існування вказаних ризиків, наведені прокурором в клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просили в його задоволенні відмовити посилаючись на те, що наведені прокурором ризики не є обґрунтованими. Крім того, заявили клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 з тримання під вартою на більш м'який, зокрема домашній арешт чи заставу запобіжний захід. Також, на думку захисника, відсутні ті ризики, на які посилається прокурор у клопотанні, оскільки вони об'єктивно не підтверджені будь-якими доказами.
Вислухавши клопотання прокурора, думку захисника, обвинуваченого, суд дійшов наступних висновків.
Як установлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч.2, 3 ст.307 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, особливо тяжких відповідно.
Крім того, на стадії досудового розслідування, ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також цей запобіжний захід продовжено в підготовчому судовому засіданні відповідно до положень ст. 315 КПК України та під час судового розгляду, відповідно до вимог ст.331 КПК України, При цьому, клопотання прокурора свідчить, що підставою обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою та його продовження було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як і відомості щодо особистості ОСОБА_4 .
Відповідно до частин 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, зокрема в порядку, визначеному ч. 4 ст. 199, ст. 194 КПК України.
Між тим, аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку, а отже суд, вирішуючи клопотання, виходить з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Отже, суд, на підставі розумної оцінки, уважає причетність обвинувачених до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого застосування до обвинувачених запобіжних заходів. Між тим, тяжкість покарання не є ризиком та підставою застосування запобіжного заходу, а лише відомостями, які дають підстави вважати певні ризики більш ймовірними.
Даючи оцінку доводам, які наведені стороною обвинувачення та захисту, суд погоджується з існуванням ризиків, передбачених пунктами 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та їх незмінності, зокрема можливості ОСОБА_4 переховуватись від суду, учинити інше кримінальне правопорушення, як і з вказаними прокурором у судовому засіданні підставами їх існування, але вважає недоведеним прокурором ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик незаконного впливу на свідків.
Даючи оцінку доводам сторони захисту, зокрема ненадання доказів в обґрунтування ризиків, слід урахувати, що ризиками є будь-які фактичні дані відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Дійсно, Європейський суд з прав людини в своїй сталій практиці посилається на те, що ризики мають підтверджуватися доказами. Однак, кожна справа має свої специфічні обставини та особливості, оцінюючи які суд має право стверджувати чи ґрунтовно припускати підстави вважати в якості ризику відомості, які надають суду розсуду щодо можливості настання певних наслідків для кримінального провадження, як і певних обставин. Оскільки такі відомості, на думку суду, повинні свідчити лише про можливості існування певних розумних підозр (наявність достатніх підстав вважати їх існування), тобто вірогідності настання наслідків, запобіжником яких є запобіжний захід. Бо при настання обставин, визначених як ризики, запобіжний захід втрачає своє значення та необхідність існування.
Ці висновки суду свідчать, що наразі існують підстави для продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу. Також суд наголошує, що наразі саме обраний обвинуваченому запобіжний захід, відповідає особистості обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризикам, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особистості обвинуваченого, наведені прокурором у клопотанні, а також самим обвинуваченим та його захисником, у тому числі наявність міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання.
Суд погоджується з прокурором, що наразі тяжкість покарання за злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 перевищує ту позитивну суспільну, професійну характеристику щодо обвинуваченого, і не дає суду підстав вважати зменшення ризиків до тієї межі, яка би дозволила суду дійти висновку про можливість змінення існуючого запобіжного заходу. Суд, хоча і почав досліджувати докази, між тим, їх вагомість та значення суд позбавлений можливості оцінити на обґрунтування висунутого обвинувачення, а свідки узагалі ще не допитані.
Також не можна погодитися з позицією сторони захисту про достатність такого запобіжного заходу як домашній арешт щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , що свідчить про відсутність підстав для того, аби змінити обраний ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який. Це, на думку суду, свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження відповідно до вимог ст. 331 КПК України строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відмови у задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про його зміну.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2023 року для працездатних осіб складає 2684 гривень.
Для того, аби можна було вважати заставу такою, яку обвинувачений здатен внести та яка може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен урахувати положення статей 177, 178 КПК України, а також раціонально співставити її розмір з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину, як і матеріальним станом обвинуваченого.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПКУ України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави.
Ураховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, стадію судового провадження, строк застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, а також те, що вирішення питання застосування альтернативного запобіжного заходу в виді застави є правом суду, останній вважає можливим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 визначити також і розмір застави, яку обвинувачений має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого можуть бути звільненим з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання судді, застава у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн 00 коп. здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а саме з'являтися за першою вимогою до суду, не відлучатися із міста Києва, повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, докласти зусиль до пошуку роботи.
Керуючись статтями 7, 31, 128, 177, 178, 194, 197, 199, 331, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Установити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід - заставу в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять ) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_4 з'являтися за першою вимогою до суду, а також покласти наступні обов'язки:
- не відлучатися із міста Києва;
- повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- докласти зусиль до пошуку роботи.
Указані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на два місяці, який починається з моменту внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу в вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою діє до 15.09.2023 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду, або в той же строк та в тому ж порядку, з моменту отримання повного тексту ухвали.
Суддя ОСОБА_1