Справа №:755/10479/25
Провадження №: 2/755/8883/25
про залишення позовної заяви без руху
"18" червня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Звертаючись з позовом до суду, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 спричинену матеріальну шкоду у загальному розмірі 181 881,00 грн та моральну шкоду у розмірі 150 000 грн, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до частини шостої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України судом зроблено запит до органу реєстрації місця проживання відповідачів.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 11 червня 2025 року
№ 1468182, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 05 квітня 2011 року.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 11 червня 2025 року
№ 1468144, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 13 квітня 2010 року.
Відповідно до відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» від 17 червня 2025 року про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 30 січня 2017 року.
Відповідно до відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» від 17 червня 2025 року про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 з 08 липня 1988 року по теперішній час.
Відповідно до відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» від 17 червня 2025 року про задеклароване/ зареєстроване місце проживання особи, ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 25 грудня 1982 року по теперішній час.
Разом з тим, з відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 з 01 листопада 1981 року по 20 грудня 2024 року. Знятий з реєстрації на підставі документу про підтвердження смерті а/з 2664, Дніпровський ВДРАЦС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) 20 грудня 2024 року.
Виходячи з положень частини першої статті 55 Цивільного процесуального кодексу України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідності до пункту 1 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, серед іншого, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Таким чином, з наведеного вбачається, що дана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі коли відповідач (боржник) на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням права, свобод та інтересів третіх осіб.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №183/4229/14-ц.
Отже, системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 Цивільного кодексу України та частини другої статті 48 Цивільного процесуального кодексу України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 Цивільний процесуальний кодексу України).
За вказаних обставин, з урахуванням того, що позивач просить стягнути у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди грошові кошти з відповідачів у солідарному порядку, відкриття провадження у цивільній справі за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу та відсутність підстав для відкриття провадження у справі стосовно такого відповідача.
У випадку, якщо фізична особа - відповідач у справі помер до подання позову, а права і обов'язки померлого переходять до його спадкоємців чи іншої особи, позивач повинен подати позов безпосередньо до його спадкоємців чи іншої особи.
Таким чином, на виконання ухвали позивачу слід подати до суду позовну заяву у новій редакції у якій визначити коло учасників цивільного процесу, які будуть брати участь при розгляді справи, та уточнити зміст позовних вимог з урахуванням інформації щодо ОСОБА_2 , який помер, та долучити копії позовної заяви відповідно до кількості відповідачів у справі.
Крім того, під час вирішення питання щодо наявності або відсутності у позивача процесуальної правосуб'єктності суд, крім іншого, має встановити особу позивача.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.
Отже, до позовної заяви не надано документу, що посвідчує особу позивача, також не надано копії довідки про присвоєння позивачу реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід подати належним чином завірені копії документів, що підтверджують особу позивача та довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Також позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви відповідної Інформаціїї з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нежилих приміщень з № 1 по № 4 (групи приміщень) загальною площею 42,9 кв. м на першому поверсі у будинку АДРЕСА_3 . Зазначені документи слід подати відповідно до кількості відповідачів у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт
1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова