Ухвала від 19.06.2025 по справі 755/11039/25

Справа №:755/11039/25

Провадження №: 2-а/755/336/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

"19" червня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про скасування рішення про примусове повернення до країни походження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про скасування рішення про примусове повернення до країни походження.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позов передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею

171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить із такого.

Згідно із частинами першою, другою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.

За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Положеннями частин першої, другої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, приписи процесуального закону пов'язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення.

Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови)

З викладеного вбачається, що строк звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення органів ДМС про примусове повернення до країни походження становить десять днів. При цьому, зазначений строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.

Оскаржуване рішення про примусове повернення до країни походження винесено 24 квітня

2023 року, про що міститься відмітка у закордонному паспорті позивача на сторінці 44, ОСОБА_1 зобов'язано залишити територію України до 04 травня 2023 року. Суд звертає увагу, що копії відповідного оскаржуваного рішення до матеріалів адміністративного позову позивачем та його представником - адвокатом Лакуста Д.І., не долучено. Також у паспорті позивача міститься відмітка (штамп) про заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки до 24 квітня 2026 року. Таким чином, десятиденний строк на оскарження рішення про примусове видворення тривав до 04 травня 2023 року (включно).

Позов подано до суду через два роки після прийняття оскаржуваного рішення, 13 червня 2025 року через систему «Електронний суд» ЄСІТС (вхід. від 17 червня 2025 року, № 34575), тобто з пропуском встановленого статтею 286 КАС України 10-денного строку звернення до суду з відповідної заявою.

Адміністративний позов ОСОБА_1 містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, на обґрунтування якого представником позивача - адвокатом Лакуста Д.І., зазначено, що позивачу не було відомо про порушення її прав внаслідок прийняття рішення про заборону в'їзду в Україну до моменту звернення до адвоката за наданням правничої допомоги. Також слід враховувати, що внаслідок запровадженого на території України воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду. Судам слід виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху.

Вирішуючи питання про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2023 року по справі № 160/22256/21 під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Таким чином, посилання представника позивача на причини поважності пропуску процесуального строку як на введення воєнного стану на території України, суд не приймає до уваги, оскільки введення воєнного стану не є безумовною підставою для продовження процесуальних строків. Інші доводи клопотання також є необґрунтованими.

З огляду на викладене, з урахуванням визнання клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку необґрунтованим, наявні підстави для залишення позову без руху та надання позивачеві можливості в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, подати до суду заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, долучивши докази на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами першою, другою статті 79 КАС України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Водночас, копія оскаржуваного рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянки Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною її в'їзду на територію України строком на 3 роки до 24 квітня 2026 року до матеріалів адміністративного позову не долучено. Відповідного клопотання про витребування таких доказів у органу Державної міграційної служби у разі неможливості самостійного отримання оскаржуваного рішення також не заявлено.

Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід надати копію оскаржуваного рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни.

За змістом частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного вище, адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування рішення про примусове видворення іноземця не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, а тому його слід залишити без руху.

У разі невиконання вимог цієї ухвали адміністративний позов ОСОБА_1 згідно із вимогами пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України буде повернуто позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 160, 161, 169, 171, 242, 243, 248, 286 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, про скасування рішення про примусове повернення до країни походження, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова

Попередній документ
128236920
Наступний документ
128236922
Інформація про рішення:
№ рішення: 128236921
№ справи: 755/11039/25
Дата рішення: 19.06.2025
Дата публікації: 20.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (31.07.2025)
Дата надходження: 18.06.2025
Предмет позову: про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії