Справа №:757/30644/24-ц
Провадження №: 2/755/4707/25
"18" червня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Шостої Киїської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про зобов'язання внесення змін до договору про поділ спадкового майна, -
До Печерського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Шостої Киїської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про зобов'язання внесення змін до договору про поділ спадкового майна.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року справу направлено за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.
14 березня 2025 року вказану позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2025 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва 18 березня 2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків не більше ніж п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Копії цієї ухвали було надіслано позивачу на вказану в позовній заяві адресу місця проживання.
Конверт з надісланою на адресу позивача копією ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2025 року повернувся з поштового відділення без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить скрін-шот з підсистеми «Електронний суд» та роздруківка трекінгу поштового відправлення з веб-сайту «укрпошта».
Станом на дату постановлення даної ухвали позивачем недоліки позовної зави не усунуті.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Разом із тим, відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи, що позивачі не усунули недоліки позовної заяви відповідно до ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2025 року, суд убачає визначені законом підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 8, 14, 175, 177, 185, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шостої Киїської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про зобов'язання внесення змін до договору про поділ спадкового майна - повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: