Справа №:755/4830/25
Провадження №: 2-о/755/302/25
"17" червня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Яровенко Н.О.
при секретарі Гриценко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про встановлення факту перебування члена сім'ї на утриманні померлого годувальника, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту перебування члена сім'ї на утриманні померлого годувальника, заінтересована особа ГУ ПФУ в м. Києві посилаючись на те, що з 20 квітня 1984 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_1 від 20.04.1984 року. ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , а заявниця за адресою - АДРЕСА_2 . Однак фактично вони проживали за адресою - АДРЕСА_2 , що підтверджується актом від 20.02.2025 року складеного Головою правління ОСББ «Тичини-16/2» Гуманенко В.Л . Чоловік заявниці до останнього часу працював провідним науковим співробітником сектору цифрової економіки відділу економічної теорії за контрактом в інституті економіки та прогнозування НАН України, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_2 записи 32-34. За місцем роботи він отримував високу заробітну плату, яку повністю віддавав заявниці і яку вона витрачала на оплату квартир і комунальних послуг, придбання одягу, продуктів харчування та т. і. Зазначена допомога була для заявниці постійним і основним джерелом до існування, так як вона є пенсіонеркою та отримує пенсію в розмірі 1950 гривен станом на жовтень 2021 року. Заявник постійно залежала від доходів чоловіка, адже чоловіка пенсія та заробітна платня дозволяли задовольнити основні потреби домогосподарства, зокрема оплату комунальних послуг, придбання їжі, купівля необхідних ліків. Таким чином, коли не стало чоловіка, пенсія ОСОБА_1 не покриває базові потреби. ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік заявниці ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 22.10.2021 року . 06.12.2021 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою про отримання пенсії чоловіка у зв'язку з втратою годувальника, надавши усі необхідні документи, оскільки розмір її пенсії становить 1950,00 грн. Однак, отримала відмову у зв'язку з тим, що у поданому пакеті документів відсутні підтверджуючі документи про спільне проживання або перебування на утриманні померлого годувальника та рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту перебування на утримані померлого годувальника. Просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утриманні годувальника - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був чоловіком ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м.Києва від 31.03.2025 року відкритто провадження за заявою.
У судове засідання заявниця не з'явилася. Представник заявниці подала до суду заву про розгляд заяви у їх відсутність та просила задовольнити вимогиу повному обсязі.
Заінтересована особа ГУ ПФУ в м. Києві в судове засідання не з'явилася про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, заяв, клопотань до суду не надала.
Суд, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі..
ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік заявниці ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 22.10.2021 року
Померлий ОСОБА_2 був пенсіонером у зв'язку з чим отримував пенсію по віку, розмір якої становив 16795, 14 грн.
Розмір пенсії ОСОБА_1 станом на грудень 2021 року становив 1950 грн., а станом на березень 2025 року становить 3038,00 грн.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту перебування члена сім'ї на утриманні померлого годувальника, заявниця ОСОБА_1 зазначає, що вони з чоловіком весь час з 1984 року проживали разом, ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , а заявниця за адресою - АДРЕСА_2 . Однак фактично вони проживали за адресою - АДРЕСА_2 .
06.12.2021 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника.
Однак, 09.12.2021 року ГУ ПФУ в м. Києві прийнято рішення № 53980/8 про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника, як дружині померлого у зв'язку з тим, що у поданому пакеті документів відсутні підтверджуючі документи про спільне проживання або перебування на утриманні померлого годувальника.
За даними акту складеного 20.02.2025 року головою ОСББ «Тичини-16/2», а саме мешканцями квартир НОМЕР_4 ОСОБА_4 , НОМЕР_5 ОСОБА_5 , за адресою - АДРЕСА_2 , та засвідчених головою ОСББ «Тичина-16/2» Гуманенко В.Л., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю за адресою АДРЕСА_2 .
За правилами ст. 293, ч. 1 ст. 315 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав; суд розглядає справи про встановлення фактів, у тому числі, про перебування фізичної особи на утриманні.
У пунктах 1, 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що: за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні; для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним не менше одного року ; для встановлення факту перебування на утриманні при відшкодуванні шкоди в разі втрати годувальника не має значення чи знаходився непрацездатний утриманець в родинних чи шлюбних відносинах з годувальником.
В листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт перебування фізичної особи на утриманні померлого встановлюється судом, зокрема, для призначення пенсії чи відшкодування шкоди за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю була постійним і основним джерелом засобів до існування, навіть коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалась систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. Ні отримання непрацездатною особою пенсії, ні її окреме проживання від спадкодавця не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.
Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі № 223/828/18, від 22.10.2020 року у справі № 210/343/19, від 22.05.2019 року у справі № 520/6518/17, від 27.06.2018 року у справі № 210/2422/16-ц, від 13.01.2021 року у справі № 592/17552/18.
В силу вимог ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасового знаходиться.
Положеннями статей 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18).
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявниці за місцем проживання її чоловіка не може бути доказом того, що вона не проживала з ним, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що заявник не проживала зі своїм чоловік на час його смерті, якщо такі обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником, та оцінені судом.
Таким чином, судом встановлено, що допомога, яка надавалася ОСОБА_1 її померлим чоловіком ОСОБА_2 , була для неї хоч і не єдиним, проте постійним та основним джерелом засобів до існування, а тому наявні підстави для встановлення факту перебуванняОСОБА_1 на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 .
Враховуючи встановлені обставини, в тому числі, факт постійного проживання заявниці разом із своїм чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою - АДРЕСА_2 , факт перебування заявниці на утриманні свого чоловіка до моменту смерті останнього, а також те, що встановлення заявленого факту необхідне заявниці для оформлення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, суд приходить до висновку, що вимоги заявниці підлягають задоволенню судом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про встановлення факту перебування члена сім'ї на утриманні померлого годувальника задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення складений 17.06.2025 року.
Суддя Н.О.Яровенко