Справа №:755/8294/25
Провадження №: 2/755/7310/25
"30" травня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.
Вивчивши матеріли позовної заяви разом з долученими до неї додатками на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства, суддя доходить наступних висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 Цивільного процесуального кодексу України). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26-30 Цивільного процесуального кодексу України).
Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.
Питання про підсудність справ визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Звертаючись до суду, позивач зазначила місце реєстрації проживання відповідача - ОСОБА_2 : місто Київ.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Наведене визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.
Натомість відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV (надалі - Закон № 1382-ІV).
У статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» надано визначення, зокрема, таких термінів:
місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;
місце проживання - це житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
У відповідності до статті 15 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до наданої відповіді № 1431175 від 30 травня 2025 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до юрисдикції Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим.
Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 05 липня 2022 року № 36/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (суди Автономної Республіки Крим та м. Севастополя) змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються Алуштинським міським судом Автономної Республіки Крим, шляхом її передачі Суворовському районному суду міста Одеси.
Відповідно до Закону України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменування місцевих загальних судів, з 25 квітня 2025 року Суворовський районний суд міста Одеси перейменовано на Пересипський районний суд міста Одеси.
Пунктом 1 частиною 1 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей не підсудна Дніпровському районному суду міста Києва, оскільки відповідач не проживає та не зареєстрований у межах Дніпровського району міста Києва, разом з тим, з урахуванням положень ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України наявні підстави передати справу для подальшого розгляду до Пересипського районного суду міста Одеси за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 27, 28, 31, 260, 354 Цивільного процесуального кодексу України,
Цивільну справу № 755/8294/25 (провадження № 2/755/7310/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей передати за підсудністю до Пересипського районного суду міста Одеси для подальшого розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.
Суддя: