Справа №:755/10466/25
Провадження №: 1-кс/755/2027/25
м. Київ "10" червня 2025 р.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025100040001929 від 05.06.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яготин, Київської області, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,-
Слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва - ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, 05.06.2024 приблизно о 04 год. 45 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проходили біля житлового будинку №9 по вул. Харківське шосе в м. Києві, де побачили ОСОБА_9 , після чого у них виник спільний злочинний умисел направлений на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, обравши об'єктом свого злочинного посягання майно що належить ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наздогнали ОСОБА_9 та ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 застосовуючи насильство, наніс цілеспрямований потужний удар ногою по ногах потерпілого ОСОБА_9 , від якого збив останнього з ніг та в подальшому ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 продовжили наносити удари руками та ногами в обличчя, тулуб та ногам потерпілого, і таким чином подолали волю до опору з боку потерпілого.
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_7 діючи спільно з ОСОБА_8 вирвали з руки потерпілого ОСОБА_9 який вже не чинив опору їхнім діям, заволодів мобільним телефоном марки XIAOMI Redmi 13C в силіконовому чохлі, в якому знаходились з сім карти мобільного оператору «Vodafone» НОМЕР_1 та мобільного оператору «Київстар» НОМЕР_2 , який передав на зберігання ОСОБА_8 та знову продовжили наносити удари ногами та руками по обличчю, тулубу та ногам потерпілого ОСОБА_9 .
Після чого, ОСОБА_7 з ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а мобільний телефон потерпілого марки XIAOMI Redmi 13C цього ж дня о 14 год.10 хв. заклали до ломбарду «Скарбниця» по вул. Спаській 5 в м. Києві, в результаті своїх спільних злочинних дій завдали матеріального збитку потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 5999 гривень..
10.06.2025 року ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити. З підстав наведених у клопотанні.
Слідчий просив задовольнити заявлене клопотання з наведених у ньому підстав.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання. Просив обрати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід, посилаючись на стійкі соціальні зв'язки.
Підозрюваний ОСОБА_7 просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.
За вказаними фактами, 05.06.2025 року відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001929, за ч.4 ст. 187 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, слідчим у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення є тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Таким чином, наявні ризики дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити інші правопорушення, може впливати на потерпілого та свідків, уникати від досудового розслідування та суду. Крім того, триває досудове розслідування з метою встановлення всіх фігурантів кримінального провадження. З огляду на вище викладене, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Перевіряючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального правопорушення та тяжкість інкримінованого підозрюваному правопорушення, на даний час існують ризики того, що ОСОБА_7 може переховуватися від слідства, впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, при цьому, суд також враховує особу обвинуваченого, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність у підозрюваного родини, постійного місця роботи, репутацію обвинуваченого, його майновий стан, відсутність або наявність судимостей. Крім того, триває досудове розслідування з метою встановлення всіх фігурантів кримінального провадження. З огляду на вище викладене, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 182-183, 176-178, 186, 193-196, 206, 208, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання- задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 днів - до 08 серпня 2025 року включно.
Взяти ОСОБА_5 , під варту в залі суду та помістити до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , обчислюється з моменту його фактичного затримання.
На підставі п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати підозрюваному розмір застави.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: