ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21167/24
провадження № 2/753/2333/25
"10" червня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шаповалової К.В.,
за участі: секретаря судового засідання Давидюк В.О.
представника позивача Мустіпан О.В.
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому засіданні, в приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
28 жовтня 2024 року адвокат Мустіпан О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 753/21167/24 між суддями від 28 жовтня 2024 року матеріали позову передано в провадження судді Шаповалової К.В. Фактично справу було передано судді 29 жовтня 2024 року.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2024 року позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
08 листопада 2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків та позовна заява в новій редакції.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 30 серпня 2021 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до умов якого позичальник отримав від позикодавця, а позикодавець передав у позику позичальнику грошові кошти у розмірі 3 816 303,00 грн, що відповідає еквіваленту 140 823,00 доларів США (за курсом 27,10 грн за 1 долар США), а позичальник зобов'язався повернути кошти у строки та на умовах передбачених договором. Згідно умов договору, остаточний розрахунок за договором має бути здійснений не пізніше 30 вересня 2022 року. 30 листопада 2021 року між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до договору позики, згідно якого сторони домовились, що остаточних розрахунок за договором має бути здійснено не пізніше 30 березня 2022 року. 30 листопада 2021 року між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, яким забезпечується зобов'язання, що виникло у іпотекодавця ОСОБА_2 на підставі вищезгаданого договору позики укладеного з іпотекодержателем ОСОБА_1 , за яким ОСОБА_2 передав в іпотеку ОСОБА_1 нерухоме майно - машиномісце № НОМЕР_1 у підземному паркінгу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 08 жовтня 2024 року було звернуто стягнення на майно в порядку положеньЗУ "Про іпотеку" Однак згідно звіту про оцінку майна вартість машиномісця, на яке було звернуто стягнення склала 453 419, 00 грн, що еквівалентно 11 000,00 доларів США. Умовами договору було передбачено, що загальна сума, яка підлягає поверненню буде відповідати гривневому еквіваленту 140 823,00 доларів США. Станом на день подачі позову до суду ОСОБА_2 кошти позивачу не повернув. Таким чином, сума, що підлягає поверненню становить 5 844 154,50 грн. Оскільки на машиномісце, яке було передано в іпотеку, було звернуто стягнення розмірі 453 419,00 грн, стягненню підлягає залишок боргу у розмірі 5 390 735,50 грн, які позивач просить стягнути із відповідача на свою користь у судовому порядку.
Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання 03 грудня 2024 року о 11:30 год.
Підготовче засідання призначене на 03 грудня 2025 року було відкладено за клопотанням представника відповідача на 23 січня 2025 року на 14:30 год.
14 січня 2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник зазначив, що заперечує щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вказав, що позивачем вже було здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки - машиномісце, вартість якого за домовленістю сторін, згідно пункту 2.1 договору іпотеки, складала 3 816303,00 грн, що співпадало із розміром позикових коштів, чим фактично задоволено вимоги у позасудовому порядку.
Ухвалою суду від 23 січня 2025 року провадження у справі № 753/21167/24 було зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 квітня 2025 року ухвалу суду від 23 січня 2025 року скасовано, справу надіслано до суду для продовження розгляду.
У підготовче засідання 10 червня 2025 року з'явились представник позивача та відповідача. Представником відповідача було подано повторно клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із перебуванням відповідача у складі Збройних сил України.
Представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання, вказала, що це питання вже вирішувалось судом, суд апеляційної інстанції скасував попередню ухвалу суду про зупинення провадження. Вважає долучені до клопотання довідки не є достатніми доказами для зупинення провадження у справі, оскільки всі військові частини з 24 лютого 2022 року переведені на військовий стан.
Вивчивши обгрунтування клопотання та долучені до нього докази, заслухавши думку представників сторін, суд дійшов такого висновку.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
З долучених до клопотання про зупинення провадження у справі документів вбачається, що ОСОБА_2 25 лютого 2022 року був призваний на військову службу згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» та розпорядження командувача Національної гвардії України від 24.02.2022 № 27/9/1/3/М-282т-Е. Станом на сьогодні останній є військовслужбовцем, що вбачається з військово-облікового документу з системи Резерв +. На підставі Наказу Міністра Оборони України від 28.03.2023 № 333 старшого лейтенанта ОСОБА_2 призначено командиром 27 Навчально-бойового загону НОМЕР_2 Навчального центру. На підставі наказу Командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ № 119 від 11.05.2023 капітана ОСОБА_2 , командира НОМЕР_3 навчально-бойового загону призначено командиром НОМЕР_4 окремого штурмового полку. На підставі Наказу Головнокомандувача ЗСУ № 1450 від 01.07.2023 майора ОСОБА_2 , командира військової частини НОМЕР_5 призначено заступником командира військової частини НОМЕР_5 . На підставі рапорту від 03 липня 2023 року майор ОСОБА_2 справи та посаду командира ВЧ НОМЕР_5 здав. На підставі наказу Головнокомандувача ЗСУ № 1479 від 05.07.2023 пункт 1 наказу Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 01.07.2023 № 1450 скасовано наказ про призначення майора ОСОБА_2 заступником командира військової частини НОМЕР_5 . Даним наказом командира військової частини НОМЕР_5 майора ОСОБА_2 звільнено із займаної посади і зараховано у розпорядження Головнокомандувача ЗСУ з 05 липня 2023 року. На час перебування у розпорядженні Головнокомандувача ЗСУ зараховується на всі види забезпечення та у списики Генерального штабу ЗСУ і виконує обов'язки військової служби в межах, визначених начальником Генерального Штабу ЗСУ. Відповідно до довідки від 29 квітня 2025 року № 1852, підписаної командиром військової частини, ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військові частині НОМЕР_6 , а згідно довідки від 22 травня 2025 року № 1857, підписаної командиром військової частини НОМЕР_6 військова частина переведена на штат воєнного часу.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
В Україні Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який було затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено воєнний стан, який у подальшому продовжувався Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", та який діє до цього часу.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що "зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи".
У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що "межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі".
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується виключно з метою забезпечення можливості дотримання процесуальних прав учасників процесу, закріплених нормами ЦПК України, зокрема на безперешкодну участь сторін у судовому процесі, та з метою виконання обов'язку суду щодо повного та об'єктивного дослідження судом всіх обставин справи.
При цьому, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Також обставини наявності перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан мають підтверджуватись належними та допустимими доказами.
Указом Президента України № 1153/2008 від 10 грудня 2008 року затверджено Порядок про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 12 Порядку встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, переведення військовослужбовців строкової військової служби на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною 9 статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
Однак перевіривши надані відповідачем докази встановлено, що вони не містять інформації про залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військової частини, в якій відповідач перебуває на військовій службі
Таким чином, надані докази не підтверджують наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 254,197-200 ЦПК України, суддя
клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Шаповалова