ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11951/25
провадження № 1-кс/753/1699/25
"12" червня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Дарницького УПГУНП у м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025100020002225 внесеного до ЄРДР від 09.06.2025, про обрання міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дніпропетровської області, Юр'ївського району с. Чернявщина, українця, громадянина України, державні нагороди та пільги відсутні, не інвалід, не депутат, освіта середня, раніше не судимого, офіційно не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України -
12.06.2025 старший слідчий СВ Дарницького УПГУНП у м. Києві ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням погодженим з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосовування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, якому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В обґрунтування зазначеного клопотання слідчий зазначила, а прокурор в судовому засіданні підтримав, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджується протоколами прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення допитів потерпілого, підозрюваних, а також іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Також мають місце ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, зважаючи на тяжкість покарання та відсутність офіційної роботи, а також; вчинити інші кримінальні правопорушення, зважаючи на відсутність джерела доходу та категорію злочину; незаконно впливати на потерпілого, зважаючи на те, що останній безпосередньо не допитаний у судовому засіданні.
Підозрюваний проти задоволення клопотання не заперечував.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає останнє обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Обґрунтована підозра у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (IlgarMammadov проти Азербайджану, § 88; Erdagoz проти Туреччини, § 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, § 32).
Оцінюючи докази підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а саме: протоколами прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення допитів потерпілого, підозрюваних, свідків, поза розумним сумнівом є достатні підстави вважати, що остання є обґрунтованою.
При встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Sulaoja проти Естонії, § 64).
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, то тяжкість обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення інших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (ibid., § 40).
Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk проти Туреччини, § 34; Matznetter проти Австрії, § 9).
Відсутність роботи або сім'ї не дає підстав вважати, що особа схильна до повторного вчинення злочинів (Sulaoja проти Естонії, § 64).
ОСОБА_4 згідно ч. 4 ст. 12 КК України підозрюється у тяжкому злочині, має постійне місце проживання та реєстрації, не одружений на утриманні осіб не має, офіційно не працює раніше несудимий. Враховуючи зазначене соціальні зв'язки підозрюваного, матеріальні стан, категорію злочину, тяжкість покарання, відсутність офіційного джерела доходу, відсутність судимостей, слідчий суддя вважає, що ризики втечі та вчинення іншого кримінального правопорушення можуть мати місце і ступень останніх є високим.
Враховуючи те, що прокурором доведено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, слідчий суддя вважає, що домашній арешт у нічний час доби у даному випадку є співрмірним для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків із покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183,193-196, 206, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, який відраховувати з 12.06.2025.
Покласти на ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 в нічний період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. без дозволу слідчого;
- за першим викликом прибувати до органу досудового розслідування, прокуратури або суду .
Роз'яснити підозрюваному про те, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Після закінчення строку, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу Дарницького УПГУНП в м. Києві, яка проводить досудове розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1