ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4393/24
провадження № 2/753/3516/25
19 червня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Цимбал І.К.
при секретарі - Козін В.Є.
з участю сторін представника позивача - Федоренко (Рижай) А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Гаражно-будівельного кооперативу «Захисник» Дарницького району м. Києва до ОСОБА_2 , про усунення перешкод та зобов'язання вчинити дії,
Суть питання, що вирішується рішення.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що позивач є орендарем земельної ділянки, а відповідач здійснює перешкоди позивачу у користуванні землею, оскільки здійснив забруднення частини ділянки, де мають бути побудовані гаражні бокси, шляхом навалення сміття. На звернення позивача в особі керівника відповідач не реагує, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Рух справи.
29.02.2024визначено головуючого.
04.03.2024 надано запит до ГІОЦ КМДА.
12.03.2024 отримана відповідь з ГІОЦ КМДА.
14.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 18.04.2024.
18.04.2024 засідання перенесено на 23.05.2024 в зв'язку з перебуванням головуючого у відпустці.
23.05.2024 засідання відкладено на 27.06.2024 в зв'язку з неявкою відповідача.
27.06.2024 засідання відкладено на 02.10.2024 в зв'язку з неявкою відповідача.
23.07.2024 надійшли письмові пояснення позивача.
02.10.2024 розгляд справи відкладено на 05.11.2024 за клопотанням відповідача.
05.11.2024 засідання відкладено на 09.12.2024 за клопотанням відповідача.
09.12.2024 розгляд справи відкладено на 21.01.2025 за клопотанням відповідача.
21.01.2025 засідання перенесено на 11.03.2025 в зв'язку з перебуванням головуючого на навчанні.
11.03.2025 розгляд справи відкладено на 20.03.2025 за клопотанням відповідача.
20.03.2025 розгляд справи відкладено на 21.04.2025 за клопотанням відповідача. 21.04.2025 розгляд справи відкладено на 06.05.2025 за клопотанням представника відповідача.
06.05.2025 розгляд справи відкладено на 10.06.2025 за клопотанням представника відповідача.
10.06.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
19.06.2025 ухвалено рішення.
Доводи учасників справи.
Представник позивача позовні вимоги підтримала, з підстав викладених в позові, та пояснила, що зі слів членів кооперативу, які звертались до голови кооперативу стало відомо, що відповідач здійснила забруднення земельної ділянки на яких мають бути побудовані гаражні бокси, шляхом навалення сміття на ці земельні ділянки. Відповідач не є членом кооперативу.
Відповідач та представник відповідачав судове засідання повторно не з'явились, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю підготувати докази, проте суд вважає, що відповідні причини не є поважними і зважаючи на тривалість судового провадження, у відповідача було достатньо часу для зібрання та надання суду відповідних доказів.
Встановлені судом обставини.
Згідно статуту ГБК «Захисник» Дарницького району м. Києва, є невиробничою, некомерційною, неприбутковою кооперативною організацією, створеною на основі інтересів громадян-автовласників м. Києва з метою спільної реалізації своїх потреб організованого зберігання транспортних засобів шляхом спорудження гаражних боксів /а.с. 14-17/.
26.04.2005 між ГБК «Захисник» Дарницького району м. Києва та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 8000000000:63:389:0001, площею 5,3260 га, з цільовим призначенням для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоповерхових та одноповерхових гаражів, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. зареєстрованого в реєстрі за №320 /а.с. 5-10/.
18.09.2018 між ГБК «Захисник» Дарницького району м. Києва та Київською міською було укладено договір про поновлення договору оренди строком на 15 років, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Литвин А.С. зареєстрованого в реєстрі за №3873 /а.с. 12-13/.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як зазначає Верховний Суд у Постанові від 7.06.2022 у справі № 910/15998/20, під стандартом доказування слід розуміти ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто, мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.
Стандарт доказування - це міра юридичної аргументації, якої стороні потрібно досягнути у контексті обґрунтування своїх доводів, для того, щоб суд з ними погодився.
При цьому, Верховний Суд у Постанові від 04.03.2024 у справі № 400/4966/21 підкреслює, що на сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» або ж «перевага доказів»; «наявність чітких і переконливих доказів»; «поза розумним сумнівом».
У Постанові Верховного Суду від 25.09.2023 у справі № 902/1068/20 зазначається, що у цивільних (господарських) справах стандартом доказування є «перевага доказів», стандарт також відомий як «баланс ймовірностей», де основним принципом є змагальність сторін, а суд виступає лише арбітром.
Цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Рішення ЄСПЛ у справі «Бендерський проти України», яке орієнтує судову практику застосовувати при оцінці доказів стандарт доказування «баланс ймовірностей», або як його ще називають «переваги більш вагомих доказів», що притаманний саме приватноправовим відносинам.
Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Так, на підтвердження вини відповідача, позивач надав копію фотокартки з якої не вбачається де остання була зроблена, в який період, те що зображене на копії фотографії, ймовірно нашарування землі, дошка, кульки, тощо було зроблено саме відповідачем.
Суд вважає зазначену копію фотокартки як доказ є неспроможн им, оскільки остання не містить об'єктивних даних, що зводить нанівець його вагомість як доказ на підтвердження обставин за для якої він був наданий.
Представник позивача зазначаючи про те, що про забруднення відповідачем сміттям частини земельної ділянки, яку орендує позивач останнього повідомили члени кооперативу не зазначила, хто саме повідомив про такі обставини, а також не просила їх викликати в якості свідків для допиту в судовому засіданні з метою підтвердження відповідної обставини.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач не дотримався стандарту доказування, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості надати оцінку та перевагу більш вагомим доказам, оскільки позивачем не надано жодних доказів з яких можна було б дійти висновку, зокрема ймовірно припустити наявність вини відповідача.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Відхиляючи доводи позивача суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» в якому зазначено, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).
Судові витрати.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в разі відмови в задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог Гаражно-будівельного кооперативу «Захисник» Дарницького району м. Києва до ОСОБА_2 , про усунення перешкод та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду.
Головуючий: