Справа № 712/8102/25
Провадження № 1-кс/712/3022/25
13 червня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22025250310001579 від 03.05.2025 про застосування запобіжного заходу в виді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Енергодар Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,
Зміст поданого клопотання
До слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період з 19 год 00 хв до 07 год 00 хв з покладанням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025250310001579 від 03.05.2025 за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
У ході розслідування встановлено, що ОСОБА_4 у період з 01.05.2025 до 02.05.2025, перебуваючи біля магазину «Делікат», за адресою вул. Чіковані, 23/1, м. Черкаси, привласнив видану на ім'я ОСОБА_5 банківську карту АТ КБ «ПриватБанк», яка лежала на землі. У подальшому шляхом оплати за товар та розрахунку за проїзд викрав з картки 8 040,68 грн.
Необхідність у застосування запобіжного заходу мотивована тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Позиція учасників у судовому засіданні
Прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання.
Підстави для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Статтею 492 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених цим кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) які обов'язки, визначені ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрювану
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
Згідно зі змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 ст. 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, складено та вручено 12.06.2025.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом із тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Згідно із доводами, наведеними у клопотанні, та документами, наданими на їх підтвердження, обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколами огляду, показаннями свідків, протоколами про пред'явлення особи для впізнання по фотознімках; іншими матеріалами провадження.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також установлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Наявність ризиків та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому не вимагається доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак потребує доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК)
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років. З огляду на суттєву суворість можливого покарання, у підозрюваного може виникнути мотив уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги особисті обставини ОСОБА_4 , а саме:
-офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність у нього стабільного доходу та соціально-корисної зайнятості;
-не перебуває у шлюбі, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що вказує на відсутність родинних зобов'язань, які могли б стримувати його від спроб переховування;
-зареєстрований за адресою на тимчасово окупованій території м. Енергодар Запорізької області, що значно ускладнює здійснення процесуального контролю в разі його виїзду туди та створює ризик, що у разі ухилення місце перебування підозрюваного буде неможливо встановити.
Сукупність зазначених факторів, у контексті положень ст. 178 КПК України, свідчить про реальну можливість ухилення ОСОБА_4 від виконання процесуальних обов'язків, що унеможливить належне здійснення кримінального провадження. У зв'язку з цим, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК)
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду.
Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК)
У матеріалах клопотання та доданих до нього доказах відсутні будь-які дані, які б свідчили про реальну можливість або намір підозрюваної ОСОБА_4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі впливати на учасників провадження або спотворювати обставини справи позапроцесуальним способом.
Стороною обвинувачення не наведено жодних фактів, які б підтверджували ймовірність такого ризику, тому підстави для висновку про існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, - відсутні.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК)
Зазначений ризик обґрунтовується характером та особливостями інкримінованого підозрюваній кримінальних правопорушень, які характеризують ОСОБА_4 , як особу, яка має схильність до повторення правопорушення, у тому числі є висока ступінь вірогідності, що він може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення за відсутності легітимних джерел доходу.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме домашній арешт, оскільки застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливість для вчинення ним поза процесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню, а також продовження вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень.
Разом із цим, слідчий суддя враховує обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк дії такого запобіжного заходу у межах строку досудового розслідування.
Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням установлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення нею інкримінованих злочинів, про достатні підстави вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період з 19.00 год до 07.00 год наступного дня з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 315, 331, 372 КПК України,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період з 19 год 00 хв до 07 год 00 хв із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 12.08.2025.
Покласти на підозрюванго ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати до суду, прокурора чи слідчого за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії досудового розслідування, про зміну свого місця проживання;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
У визначений слідчим суддею час, в період воєнного стану на території України, дозволити підозрюваному після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатися з місця проживання з метою перебування в укритті.
Роз'яснити підозрюваному положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення та направляється для виконання Черкаському районному управлінню поліції ГУНП в Черкаській області, а також прокурору Черкаської окружної прокуратури для контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 15 год 50 хв 17.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1