Вирок
Іменем України
Справа № 712/1000/25
Провадження № 1-кп/712/528/25
13 червня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючий суддя: ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, Черкаської області, громадянин України, українець, одруженого, який має на утриманні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з середньою освітою, депутатом, учасником бойових дій не являється, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.07.2024 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ст. 70 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном строком на 3 роки;
- ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.11.2024 вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.07.2024 приведено у відповідність до ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» остаточно засуджений за ч. 1 ст. 357 до 1 року обмеження волі, ст. 75 КК України 1 рік іспитового строку, ч. 1 п. п. 1, 2, ч. 3 п. 2 ст. 76 КК України, -
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-
ОСОБА_7 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 , що підтверджується постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.06.2024 справа №712/6132/24, постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.10.2024 справа №712/9423/24, діючи систематично, умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», продовжив вчиняти відносно своєї матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , психологічне насильство, за наступних обставин.
Так, 18.12.2024 близько 13 години 00 хвилини ОСОБА_7 , маючи прямий умисел на вчинення систематичного домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи за місцем проживання своєї матері ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 почав кричати, пригнічувати та погрожувати фізичною розправою останній, чим принизив її честь і гідність.
Як наслідок, відповідно до висновку експерта №30 від 21.01.2025, ситуація, яка досліджується за кримінальним провадженням є істотно психотравмуючою для ОСОБА_5 .
Внаслідок скоєння проти неї протиправних дій, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазнала психологічних (моральних страждань) у вигляді змін в її емоційному стані, в індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному спілкуванню, функціонуванню її як особистості, та порушують якість повсякденного життя.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , свою винність у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України, не визнав повністю суду пояснив, що коли мати викликали поліцію він підписував протоколи не читаючи їх. Конфлікти між ними були, але він їй ніколи не погрожував. Йому не відомо, що його притягували до адмінвідповідальності.
Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 за ст.126-1 КК України, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується показами потерпілої, свідків, допитаних в судовому засіданні, які показали, що:
-потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що вона з сім'єю сина проживають разом у двокімнатній квартирі, належній її на праві власності. Спочатку син з сім'єю жили у гуртожитку, потім їх виселили. І вона взяла їх до себе. У них постійно сварки, нецензурні лайки. Син та невістка не платять комунальні послуги, вкрали у неї 6000грн. Вона зверталася з заявами до поліції. В неї постійно підвищений тиск. Дітей син та невістка не виховують, не займаються їх розвитком, не лікують, тому дітей них вилучали.
-свідок ОСОБА_10 суду показала, що з 2022 року проживає в квартирі своїх батьків в АДРЕСА_3 по сусідству з будинком, в якому проживає потерпіла та обвинувачений. ОСОБА_7 прийшов жити до матері зі своєю сім'єю в 2022. Але сам він спочатку жив у гаражі, а його дружина з дітьми у квартирі. Поки був живий його батько все було нормально, а потім між ним і потерпілою почалися сварки. Він її нецензурно лаяв. ОСОБА_5 часто викликала поліцію. Потерпіла фізично обмежена, у неї також підвищений тиск, тому вона часто купувала їй продукти. ОСОБА_5 морально подавлена, весь час плаче. Сварки почалися через те, що обвинувачений почав виносити з квартири речі, а саме виніс швейну машинку. Потім обвинувачений почав збирати речі з сміттєвих баків і заносити в квартиру. Потерпіла просила онуків повиносити їх на смітник, і тоді між ними знову виникали сварки;
-свідок ОСОБА_11 суду показала, що обвинувачений її чоловік. Потерпіла була дуже чуйною людиною, доки не помер її чоловік. Після його смерті вона стала жорсткою, почали сильно забувати. Вона вважає її провокатором, тому що свекруха може в 06 год. ранку почати кричати, стукати в двері, щоб вона вставала і готувала їсти, якщо їй відмовляли вона починала плакати, казала що викличе поліцію. Ходила до сусідів жалітися. Казала, що посадить сина, вижене її, і буде жити з онуками. Швейну машинку чоловік дав товаришу для пошиття. Всі конфлікти починає свекруха. Через брак коштів, вони не можуть винаймати житло. В селі вони не можуть жити бо там немає роботи, дуже дорогий проїзд. Наразі у них відносини день хороші, день лайки.
Крім того, вина ОСОБА_5 підтверджується іншими письмовими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, згідно якого ОСОБА_5 повідомила, що 18.12.2024, близько 13-00год. ОСОБА_7 виражався нецензурною лайкою в її бік (т.1 а.м.к.п. 1);
-паспортними даними ОСОБА_5 де зазначено місце реєстрації останньої - АДРЕСА_2 (т.1 а.м.к.п.2-3);
- свідоцтвом про народження згідно якого ОСОБА_5 є матір'ю ОСОБА_7 (т.1 а.м.к.п. 5);
-постановами Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.06.2024, 01.10.2024, відповідно до яких ОСОБА_7 притягнутий до адмінвідповідальності за ст.173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 (т.1 а.м.к.п. 6-7);
- висновком експерта № 30 від 21.01.2025, згідно якого ситуація, яка досліджується за кримінальним провадженням є істотно психотравмуючою для ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Внаслідок скоєння проти неї протиправних дій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зазнала психологічних (моральних) страждань у вигляді змін в її емоційному стані, в індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному спілкуванню, функціонуванню його як особистості та порушують якість повсякденного життя (т.1 а.м.к.п. 8-10);
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1КК України суд оцінює критично та вважає його покази такими, що спрямовані на уникнення відповідальності, виходячи з наступного.
Передбачено кримінальну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закону) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
За твердженням потерпілої ОСОБА_7 учинив щодо неї домашнє насильство у двох формах: економічне, психологічне.
Згідно із приписами ст. 1 Закону економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Потерпіла дала показання суду про те, що обвинувачений є її сином; разом проживають у квартирі, належній їй. Останній агресивний, запальний, безпідставно ображає її нецензурними словами, влаштовує конфлікти, дебоші, краде гроші. Таку поведінку обвинувачений допускав у присутності дітей, які зазнавали негативних наслідків у психоемоційному розвитку. Вона ж відчувала себе приниженою, розгубленою, на фоні постійних стресів зазнала загострення хвороби (підвищення артеріального тиску). Зазначила, що загалом неправомірна поведінка обвинуваченого призвела до втрати нею повноцінного відпочинку, до постійної втоми та переживань.
Указала, що за її заявами обвинувачений був двічі притягнутий до адмінвідповідальності за насильство в сім'ї.
Показання потерпілої є логічними, послідовними, узгоджуються із іншими дослідженими судом доказами, тому суд приймає ці показання як належні й допустимі.
Суд установив, що ОСОБА_7 , згідно із постановами Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.06.2024, 01.10.2024, притягувався до адмінвідповідальності за ст.173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_12 .
Таким чином, ОСОБА_7 , учиняючи домашнє насильство щодо своєї матері, кожного разу завдавав шкоди її психологічному здоров'ю.
Так, за висновком ВС систематичність як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, може бути підтверджена попереднім притягненням особи до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності протиправних дій щодо певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, визначених законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в КУпАП, не свідчить про подвійне притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за те саме правопорушення. Адміністративним проступком, відповідальність за який наступає за ст. 173-2 КУпАП, може визнаватися вчинення домашнього насильства, яке не є тривалим чи систематичним. Натомість систематичність як ознака кримінально-караного діяння означає повторюваність тотожних чи схожих дій чи бездіяльності, кожне з яких само по собі може створювати враження незначного, але їх вчинення у своїй сукупності досягають того рівня якості, коли у цілому діяння набувають ознак кримінального правопорушення, призводячи до наслідків, визначених диспозицією ст. 126-1 КК (фізичні або психологічні страждання, розлади здоров'я, втрата працездатності, емоційна залежність або погіршення якості життя). Тобто для кваліфікації дій винуватої особи важливо, що насильницькі дії вчиняються систематично, а систему може становити як неодноразово застосована одна із трьох форм насильства, зазначена у ст. 126-1 КК, так і різна варіативність поєднання як фізичного, так і психологічного та економічного насильства щодо однієї і тієї самої потерпілої особи чи осіб. При цьому кількісний критерій систематичності як ознака домашнього насильства полягає в учиненні трьох і більше актів насильства.
Розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення. При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями, які виразились у: домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене - ст. 126-1 КК України.
Беручи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані стороною обвинувачення.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що він раніше судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд не встановив. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого згідно з ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, суд вважає що виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, можливе при призначенні йому покарання у виді обмеження волі, із застосуванням ст. ч. 1 ст. 71 КК України, оскільки обвинуваченому ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.11.2024 вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.07.2024 приведено у відповідність до ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», остаточно засуджений за ч. 1 ст. 357 до 1 року обмеження волі, ст. 75 КК України 1 рік іспитового строку, ч. 1 п. п. 1, 2, ч. 3 п. 2 ст. 76 КК України.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Відомості про процесуальні витрати суду не надано.
Керуючись ст.ст.370,374,377 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом приєднання до покарання за даним вироком, частково приєднати покарання, призначене вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.07.2024, приведеного у відповідність до ЗУ «Про внесення змін до КУпАП ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.11.2024 у виді 1 (одного) місяця обмеження волі і остаточно призначити ОСОБА_7 до відбування покарання 1 (один рік ) 1 (один) місяць обмеження волі.
Обрати ОСОБА_7 запобіжний захід, до набрання вироку законної сили, особисте зобов'язання, поклавши обов'язки з'являтися на вимогу суду, повідомляти про зміну місця проживання.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання після набрання вироку законної сили.
Речові докази: відсутні.
Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкас протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий: