Справа № 703/2478/25 р.
2-а/703/53/25
18 червня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді Прилуцького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконою та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за змістом якого просить скасувати постанову № 245 від 05 лютого 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою на нього накладено штраф у розмірі 17000 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення, також подав клопотання про поновлення строку для оскарження постанови.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що правопорушення не вчиняв, повістки № 302093 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував, не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з'явитися, тобто оскаржувана постанова була винесена суб'єктом владних повноважень зі значними процесуальними порушеннями.
Зазначив, що накладення стягнення відбулось у його відсутність, про розгляд справи він не знав, про що на його думку свідчить відсутність підпису в оскаржуваній постанові.
Крім того, як на підставу для визнання постанови незаконно зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є нелегітимний, юридична адреса з такою назвою та кодом відсутня, тому підпис на постанові вчинено незрозумілою особою ОСОБА_2 та печатку юридичної особи ІНФОРМАЦІЯ_3 , якої на його думку не існує. Вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є юридичною собою, яка повинна бути у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який є відкритим і підтверджує свою легітимність, тобто здатність юридично відповідати за свої дії. Вважає, що керівник центру комплектування повинен дати нотаріальну довіреність або включити керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 у зазначений реєстр, як особу, що може представляти центр комплектування без довіреності. Однак, вказує на те, що оскільки не існує ІНФОРМАЦІЯ_4 , то відповідач по справі не може бути відокремленим підрозділом юридичної особи, якої не існує.
Тому вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення № 245 від 05 лютого 2025 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
01 травня 2025 року ухвалою судді вказаний адміністративний позов був залишений без руху та позивачу було надано термін для усунення недоліків позову.
Ухвалою судді від 29 травня 2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов та відповідні докази.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
11 червня 2025 року від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач зазначає, що вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню та є безпідставною з наступних підстав. Відповідач зазначає, що позивачу ОСОБА_1 була направлена повістка № 302093 засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом з описом вкладення № 0600292449698 та відповідно до даних поштового оператора поштове відправлення повернулось з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання. Отже, проставляння відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання прирівнюється законодавцем до належного повідомлення особи про виклик її до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть незважаючи на те, що фактично особа може бути не ознайомлена із необхідністю явки її до територіального центру. В даному випадку повідомлений належним чином позивач ОСОБА_1 про виклик його за повісткою, з метою уточнення даних, до ІНФОРМАЦІЯ_2 15 жовтня 2024 року не з'явився. Вказану повістку направлено засобами поштового зв'язку (номер відправлення 0600292449698) на адресу - АДРЕСА_1 .
Вказав, що дана адреса є зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 , отже направлення повістки відбулося за належною адресою та повернулося на адресу відправника у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Той факт, що позивач не отримав кореспонденцію, надіслану йому на зареєстровану адресу місця проживання, не є достатнім аргументом для скасування оскаржуваної постанови, а один лиш факт неотримання поштового відправлення, що містить повістку про виклик, без наявності поважних причин неотримання такої повістки та неявки на виклик, не може ставати підґрунтям для уникнення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Таким чином відповідач вважає, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 11 год. 00 хв. 15 жовтня 2024 року.
Щодо посилання позивача про те, що йому не відомо хто такий свідок ОСОБА_3 та чи є він працівником ТЦК, вказав, що свідок є військовослужбовцем, його звання і посада зазначені в поясненнях у зв'язку з притягненням ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Особа свідка була встановлена під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, норми КУпАП не містять вимог щодо зазначення даних свідка таких як його ідентифікаційний код чи адреса. Відповідно зазначає, що такі посилання позивача, жодним чином не спростовують факт вчинення ним правопорушення та законного винесення постанови відповідачем.
Також відповідач вказав, що необґрунтованими є посилання позивача про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не існує, оскільки відсутнє, як юридична особа у ЄДРПОУ. Відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вз'ятий на облік платника податків, відомості про якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру. Зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом юридичної особи - ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вважає, що дана обставина не має значення для вирішення даного спору, оскільки, справи про адміністративні правпорушення за ст. 210 КУпАП розглядають ТЦК та СП, від імені яких діють їх керівники. Оскаржувана постанова щодо ОСОБА_1 розглянута керівником районного ТЦК та СП.
На підставі зазначено, відповідач просить суд, в зв'язку з безпідставністю позовної заяви, постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 245 ві 05 лютого 2025 року залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення.
Суд, врахувавши доводи сторін, які викладені у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
19 травня 2024 року набув чинності Закон №3696-ІХ "Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яким статтю 210 КУпАП доповнено частиною 3 щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Згідно Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити медичний огляд та лікування в лікувально - профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до пп.1 п.27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Згідно п.28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до п.29 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, у повістці зазначаються:
прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;
мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
місце, день і час явки за викликом;
найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;
прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
реєстраційний номер повістки;
роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Згідно п.п.1-2 п.30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.30-1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, у разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Згідно п.30-2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Відповідно до п.30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Судом встановлено, що 04 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, сформовано повістку № 302093, на яку накладено кваліфікований електронний підпис ОСОБА_2 .
Як вбачається з вище вказаної повістки № 302093 ОСОБА_1 належало з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 15 жовтня 2024 року о 11 годині 00 хвилин для уточнення даних.
У вказаній повістці, окрім іншого, зазначені наслідки неявки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також поважні причини неприбуття громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці згідно із частиною 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Повістка № 302093 від 04 жовтня 2024 року направлена рекомендованим поштовим відправленням № 0600292449698 з описом вкладення на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_1 за допомогою послуг оператора поштового зв'язку України АТ «Укрпошта».
Згідно з трекінгом відправлень Укрпошта № 0600292449698 вказана повістка повернулась відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою).
При цьому, як вбачається з відомостей, які викладені у позовній заяві, позивач проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Частиною 6 розділу II Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року № 3 передбачено, що до протоколу долучаються докази, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.
Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частина 3 ст. 210 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
За змістом оскаржуваної постанови позивач не з'явився по повістці, чим порушив Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
З аналізу наведених норм вбачається необхідність військовозобов'язаних з'являтися за викликом повісткою, в якій має бути вказаний час та годину виклику до органів ТЦК.
Згідно п.п. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року: належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання прирівнюється до належного повідомлення особи про виклик її до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть незважаючи на те, що фактично особа може бути не ознайомлена із необхідністю явки її для територіального центру.
За приписами п. 34 Порядку № 560, у разі уточнення військовозобов'язаним своїх облікових даних повістка йому повинна надсилатися за адресою місця проживання, зазначеною під час уточнення облікових даних; у разі не уточнення - за адресою зареєстрованого місця проживання.
Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що 12 жовтня 2024 року позивача ОСОБА_1 повідомлено про необхідність явки за повісткою 15 жовтня 2024 року о 11 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення його даних, а також наслідки неявки за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 та поважні причини неприбуття громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці згідно із частиною 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 15 жовтня 2024 року о 11 годині 00 хвилин за повісткою не з'явився, про причини свого неприбуття ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив.
Факт неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 15 жовтня 2024 року о 11 годині 00 хвилин за повсткою позивачем ОСОБА_1 , відповідно до відомостей, які зазначені у позовній заяві не заперечується.
Отже, суд не погоджується з доводами позивача ОСОБА_1 про те, що він не отримував повістку № 302093 про його виклик на 15 жовтня 2024 року та не був у належний спосіб повідомлений про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 15 жовтня 2024 року об 11 год 00 хв, оскільки цей факт спростовано відповідачем шляхом надання на виконання ухвали суду копії повістки та поштового відправлення, яким підтверджено направлення 05 жовтня 2024 року позивачу ОСОБА_1 повістки за адресою його місця проживання та її повернення з відміткою засобів поштового зв'язку АТ «Укрпошта» «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Суд, звертає увагу і на те, що адреса за якою було направлено повістку про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 збігається з адресою, яка зазначена у відомостях із застосунку «Резерв +» від 04 лютого 2025 року (наданою позивачем) з адресою, яка зазначена у копії заяви ОСОБА_1 про відстрочку від 05 лютого 2025 року (наданої позивачем) та в поданій до суду позовній заяві від 23 квітня 2025 року.
Відповідно відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено повістку № 302093 про виклик для уточнення даних за дійсним місцем проживання позивача ОСОБА_1 , що підтверджує факт належного його належного повідомлення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.
Що стосується посилання позивача ОСОБА_1 про те, що притягнення його до відповідальності відповідачем за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, є не законним, оскільки він надав заяву про відстрочку та оновив дані через застосунок «Резерв +», тому не повинен з'являтись за викликом по повісті для уточнення даних, суд зазначає наступне.
З копії повістки № 302093 від 04 жовтня 2024 року, вбачається, що вона була направлена ОСОБА_1 з вимогою з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 15 жовтня 2024 року для уточнення даних.
Повістка для уточнення персональних даних вручається на підставі статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Вона зобов'язує військовозобов'язаного з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) для оновлення інформації про себе та свої військово-облікові дані.
Вимоги вказаної статті є обов'язковими для усіх військовозобов'язаних, навіть тих, хто має право на відстрочку, в тому числі на бронювання.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до пп.1 п.27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, під час мобілізації громадяни викликаються не лише з метою уточнення своїх персональних даних, а і з метою уточнення даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Згідно п.1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа.
Відповідно до п.2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559, військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Згідно п.3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивача ОСОБА_1 було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних, а саме наявність чи відсутність бажання ОСОБА_1 служити у Збройних Силах, оскільки він є інвалідом 3 групи і на час вчинення правопорушення не оформив відстрочку від призову на військову службу. Вказав, що без виклику ОСОБА_1 зазначені дані не можливо становити. Крім того вказав, що ОСОБА_1 і на час звернення до суду із позовом не оформив відстрочку, хоча міг це зробити самостійно через за стосунок «Резерв+». Звертає увагу відповідач і на те, що ОСОБА_1 оновивши свої дані 03 лютого 2025 року, вже після вчинення правопорушення і вже після складення адміністративного протоколу, не вказав дані про родину та місце роботи. Тому з метою отримання таких даних ОСОБА_1 було викликано повісткою для уточнення даних.
Як вбачається з копії облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 поля 19 (місце роботи) та 21 (родина) не заповнені, що підтверджує твердження відповідача про необхідність отримання таких даних від позивача тому його було викликано повісткою для уточнення даних.
Крім того з поданої до суду копії заяви про відстрочку, вбачається, що дана заява була подана ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом направлення її поштовою кореспонденцією через АТ «Укрпошта». Заява ОСОБА_1 про відстрочку датована 05 лютим 2025 року, дата відправки відповідно до копії фіскального чеку АТ «Укрпошта» - 06 лютого 2025 року.
Позивача ОСОБА_1 викликали до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 15 жовтня 2024 року, протокол про адміністративне правопорушення складено 03 лютого 2025 року, а постанова про притягнення до адміністративної відповідальності № 245 винесена 05 лютого 2025 року. Тобто оскаржувана позивачем постанова була винесена до направлення позивачем заяви про відстрочку.
Крім того, надсилання позивачем заяви про відсточку відповідачу, жодним чином не відміняє його обв'язку з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою для уточнення даних та не є поважною причиною його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 1284 від 03 лютого 2025 року, ОСОБА_1 вчинив правопорушення 15 жовтня 2024 року, оскільки не з'явився за повісткою для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, правопорушення вчинене ОСОБА_1 , відбулось раніше, ніж позивач оновив свої дані через застосунок «Резерв +» і такі посилання позивача не спростовують факту неявки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 з поважних причин.
Суд, звертає увагу позивача на те, що оновлення даних через "Резерв+" або ЦНАП не є підставою для неявки до ТЦК та СП, якщо особа є військовозобов'язаною. Відповідно до законодавства, всі військовозобов'язані зобов'язані оновити свої дані в ТЦК та СП, навіть якщо вони вже оновили їх через інші канали.
Одночасно, суд наголошує, що позивач ОСОБА_1 чинним законодавством України не наділений повноваженнями для визначення помилковості або не помилковості надіслання ІНФОРМАЦІЯ_3 на його адресу повістки щодо необхідності прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 15 жовтня 2024 року о 11 год. 00 хв. для уточнення даних.
З врахуванням вище викладеного, суду приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами наявність у нього поважних причин неприбуття 15 жовтня 2024 року о 11 годині 00 хвилин за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що, у свою чергу свідчить про порушення позивачем ОСОБА_1 в особливий період вимог підпункту 2 пункту Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку №1487, за що передбачена адміністративна відповідальність частиною 3 статті 210 КУпАП.
Таким чином твердження позивача щодо безпідставності його виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 є необґрунтованими та не спростовують факту поважності його неявки 15 жовтня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою.
Згідно постанови № 245 від 05 лютого 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та установлено, що ОСОБА_1 на 11 год. 00 хв. 15 жовтня 2024 року не з'явився по повістці № 302093 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу". Зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення під час дії воєнного стану передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв'язку з чим на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 грн.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до протоколу № 1284 про адміністративне правопорушення від 03 лютого 2025 року, складеного майором ОСОБА_5 начальником відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено: « ОСОБА_1 порушив вимоги пп 2 ч. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 31 грудня 2022 року № 1487, оскільки не з'явився 15 жовтня 2024 року на 11 год. 00 хв. по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, яку було направлено рекомендованим повідомленням 04 жовтня 2024 року. Такими діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП». Правопорушення виявлене співробітниками поліції 03 лютого 2024 року, громадянин ОСОБА_1 перебував у розшуку, та прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
У вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено зміст статті 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП (знайомитися за матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову у справі), повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке відбудеться о 14 год. 00 хв 05 лютого 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 в кабінеті № 16. Під даним текстом наявний підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
У графі «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності» вказаного протоколу зазначено: «повістку через укр. пошту не отримував тому небув нею оповіщений дані оновлював через резерв + та підпис». У графі «Другий примірник протоколу отримав» наявний підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно пояснюючої записи від 03 лютого 2025 року оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого солдата ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 : «пояснюю, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 15 жовтня 2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився і до 03 лютого 2025 року не з'являвся».
Згідно облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 визнаний не придатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Звірка контактних даних ОСОБА_7 відбулась 16 липня 2024 року через систему Оберіг та 03 лютого 2025 року при особистій явці.
Відповідно в період не з'явлення по повістці (15.10.24) до ІНФОРМАЦІЯ_2 особисті дані ОСОБА_1 уточненні не були, до моменту його з'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 - 03 лютого 2025 року, що підтверджує заперечення проти позову та доказами, наданами відповідачем у відзиві на позовну заяву та надіслані на виконання ухвали суду.
Щодо твердження позивача про неналежне його повідомлення про розгляд адміністративної справи щодо нього та відсутність під час складання адміністративного протоколу, суд зазначає наступне.
Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві стверджує, що він не знав про той факт, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та не був повідомлений про розгляд справи, про що на його думку свідчить відсутність його підпису у протоколі.
Ч.1 ст.246 КУпАП визначено, що порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
За правилами ст.268 КупАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена і таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття.
У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, зазначає, що позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки був особисто присутній під час складання протоколу № 1284 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та надавав пояснення щодо порушення. Вважає, що такі твердження позивача не відповідають дійсності, а постанова від 05 лютого 2025 року була винесена законно, оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи та не надав клопотання про відкладення розгляду справи.
З копії протоколу № 1248 про адміністративне правопорушення від 05 лютого 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги пп 2 п 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, оскільки не з'явився 15 жовтня 2024 року на 11 год. 00 хв. по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, яку було направлено рекомендованим повідомленням 04 жовтня 2024 року. Правопорушення виявлене співробітниками поліції 03 лютого 2024 року, громадянин ОСОБА_1 перебував у розшуку, та прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 05 лютого 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14 год. 00 хв. в кабінеті № 16.
Із тексту зазначеного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 надав пояснення щодо змісту протоколу, з яких вбачається: «повістку через укрпошту не отримував, тому не був оповіщений, дані оновлював через резерв + підпис».
З копії протоколу вбачається, що він містить підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності після роз'яснення йому прав згідно ст. 63 КУ та повідомлення, що розгляд справи відбудеться 05 лютого 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14 год. 00 хв. в кабінеті № 16.
Крім того підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності міститься після наданих ним особистих пояснень.
Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав особисто, про що свідчить його підпис у протоколі.
Відповідно твердження позивача ОСОБА_1 про те, що він був відсутній під час складання протоколу № 1284 про адміністративне правопорушення від 03 лютого 2025 року та про те, що він не був повідомлений про розгляд справи відносно нього 05 лютого 2025 року, спростовуються даними, які містяться у протоколі № 1284 від 03 лютого 2025 року.
Таким чином, відповідачем доведено факт особистого повідомлення позивача ОСОБА_1 про розгляд відносно нього справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та в зв'язку з відсутністю клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Суд приходить до висновку, що відповідачем доведено виконання обов'язку щодо сповіщення позивача про розгляд адміністративної справи про притягнення його до відповідальності за порушення вимог КУпАП.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №676/752/17, від 21 березня 2019 року у справі №489/1004/17, від 30 січня 2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06 лютого 2020 року у справі №205/7145/16- а.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, справа про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП щодо ОСОБА_1 була розглянута у його відсутність, однак за належного його повідомлення про час та місце розгляду справи, що підтверджується його підписами у протоколі № 1284 про адміністративне правопорушення від 03 лютого 2025 року, що давало змогу позивачу ОСОБА_1 прийняти участь у розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та не порушило його право на захист. Однак, позивач ОСОБА_1 у повідомлений час, день та місце розгляду справи до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, свого представника на розгляд справи не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.
Таким чином, твердження позивача про те, що відповідачем було проведено розгляд справи та винесено оскаржувану постанову без належного його повідомлення про дату та час розгляду спрви, що позбавило його права бути присутнім під час розгляду справи, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Що стосується посилання позивача ОСОБА_1 про те, що доказом його неявки за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 15 жовтня 2024 року є тільки пояснення свідка ОСОБА_8 , який є невідомою особою, та можливим працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому вони не можуть бути доказом у справі, суд зазначає наступне.
Зі змісту оскаржуваної позивачем постанови, дійсно вбачається, що згідно пояснень свідка ОСОБА_3 . ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11 год. 00 хв. 15 жовтня 2024 року.
Згідно до ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які - небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків та інше.
Норми КУпАП не містять вимог щодо зазначення в поясненнях свідка його даних таких як РНОКПП та адреси. Відповідно посилання позивача на те, що в зв'язку з не зазначенням таких даних у письмових поясненнях свідка ОСОБА_3 , не можна враховувати їх, як доказ, не відповідають вимогам Закону та не спростовують факту вчинення ним правопорушення.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, зазначив, що свідок ОСОБА_3 є військовослужбовцем ( не працівником) ІНФОРМАЦІЯ_2 , його звання і посада зазначі в поясненнях у зв'язку з притягненням ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Суд, зазначає, що Законодавство, що регулює питання військового обов'язку та військової служби, не містить прямих вказівок щодо заборони бути свідком у випадках неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 для військовослужбовців, які проходять службу у цьому ж РТЦК.
У випадку неявки особи за повісткою, ІНФОРМАЦІЯ_2 фіксує цей факт та вживає заходів відповідно до законодавства. Свідки можуть знадобитися для підтвердження факту вручення повістки, неявки та інших обставин справи.
Військовослужбовець може бути свідком, якщо його присутність необхідна для забезпечення порядку, фіксації подій або надання інформації, що стосується справи.
Таким чином, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що військовослужбовець, який проходить службу у тому ж ІНФОРМАЦІЯ_2 , де відбувається неявка іншої особи за повісткою, може бути свідком у разі наявності відповідних обставин та потреби у його свідченнях. Немає прямої заборони на свідчення військовослужбовця у таких випадках, особливо якщо його присутність обумовлена виконанням службових обов'язків.
Таким чином посилання позивача ОСОБА_1 не відповідають дійсності та не підтверджуються нормами права, що не може бути підтавою для скасування оскаржуваної постанови.
Що стосується посилання позивача ОСОБА_1 на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не існує, оскільки дані про нього відсутні у ЄДРПОУ, тому постанова містить підпис незрозумілої особи ОСОБА_9 і печатку юридичної особи із назвою установи, якої не існує, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Оскаржувана позивачем постанова була винесена керівником ТЦК та СП ОСОБА_2 , який діє від імені ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно твердження позивача про те, що така особа, не мала права виносити постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності не відповідають дійсності та не підтверджуються нормами Законодавства України.
Інші посилання позивача, як заперечення на оскаржувану постанову, не мають значення для правильного вирішення спору.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що твердження позивача про те, що оскаржувана постанова є незаконною, під час судового розгляду не знайшло свого підтвердження.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд приходить до висновку, що відповідачем доводи позивача спростовані в частині порушення процесуального порядку складення постанови про адміністративне правопорушення без участі позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, викладені в ній обставини порушення позивачем ОСОБА_1 п.п.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487, повністю підтверджуються наданими відповідачем доказами, внаслідок чого є законною, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволенню не підлягають.
Оскільки позов не підлягає до задоволення, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору відсутні.
Керуючись статтями 7, 210, 247, 268, 283, 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
вирішів:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 18 червня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , юридична адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя: В. О. Прилуцький