Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8520/24
Номер провадження 1-кп/711/229/25
17 червня 2025 року м.Черкаси
Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250310002109 від 26.06.2024, стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України
В Придніпровському районному суді м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження за № 12024250310002109 від 26.06.2024, стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Мотивує тим, що ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України. Ризики передбачені ст.177 КПК України, наразі, продовжують існувати. Зокрема, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Ризик переховування від органів досудового розслідування обґрунтовується тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченому, у випадку визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, обвинувачений не має постійно джерела доходів, офіційно не працевлаштований, при цьому фізично здоровий, що дає йому змогу з легкістю залишити місце проживання з метою ухилення від кримінального переслідування. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що обвинувачений, керуючись ст.63 Конституції України відмовився від надання показань, при цьому місцезнаходження банківських карток, які використовував обвинувачений, в ході досудового розслідування на цей час не встановлені. Ризик незаконного впливу на свідків обґрунтовується тим, що обвинувачений знає анкетні дані ключових свідків у кримінальному провадженні, якими є особи жіночої статі та може впливати на їх покази, шляхом погроз з метою уникнути кримінальної відповідальності. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що обвинувачений неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та станом на теперішній час відносно нього судом розглядається декілька кримінальних проваджень за вчинення корисливих злочинів. Більше того, останній не має постійного джерела доходів, що зумовлює вчинення корисливих злочинів. Ухвалами Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.01.2025, 03.03.2025, від 30.05.2025 стосовно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк продовжено на строк до 28.06.2025. На даний час судовий розгляд не завершено, триває стадія допиту свідків та дослідження письмових доказів, а вище перелічені ризики не змінились та продовжують існувати, то ж підстави для обрання менш суворого запобіжного заходу відсутні. Враховуючи викладене, просить суд продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 . Покласти на обвинуваченого наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд, про зміну свого місця проживання; заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечила. Вважає, що ризики заявлені прокурором нічим не доведені. Просила суд звернути увагу на той факт, що її підзахисний виконує покладені на нього судом обов'язки. Водночас клопотала про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний час, з 22.00 по 06.00 год. мотивуючи тим, що ОСОБА_5 має погане самопочуття, зокрема проблеми з серцем, в зв'язку з чим останній викликалася швидка медична допомога та він потребує медичної допомоги. Крім того, співмешканка обвинуваченого також має проблеми зі здоров'ям та потребує лікування. Враховуючи викладені обставини, ОСОБА_5 необхідно іноді залишати місце проживання, а тому просить суд змінити останньому запобіжний захід на домашній арешт в нічний час.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника. Зазначив, що має погане самопочуття, в зв'язку з чим потребує медичної допомоги. Проте надати будь-які медичні довідки окрім зробленої кардіограми не може. Враховуючи викладене, просив суд змінити стосовно нього запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на арешт в нічний час з підстав зазначених його захисником.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими соціальними цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому, відповідно до ч.5 даної статті цього Кодексу, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалоюзмінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України).
Відповідно до вимог ч.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням домашнього арешту підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК.
Згідно п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалоюзмінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії проступків та тяжких кримінальних правопорушень. Санкція більш тяжкого правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, у разі доведення вини обвинуваченого, передбачає покарання, у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Суд дійшов висновку, що ризики на які вказує прокурор в своєму клопотанні, на даний час продовжують існувати. Підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховується від суду, підтверджуються тим, що останній неодноразово не з'являвся в судові засідання, в зв'язку з чим піддавався примусовим приводам, крім того у разі засудження його за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду.
Існує ризик знищення, схову або спотворення будь-яких із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже обвинувачений, керуючись ст. 63 Конституції України відмовився від надання показань, при цьому місцезнаходження банківських карток, які використовував обвинувачений, в ході досудового розслідування на цей час не встановлені.
Ризики незаконно впливати на свідків, підтверджуються тим, що обвинувачений знає анкетні дані ключових свідків у кримінальному провадженні, якими є особи жіночої статі та може впливати на їх покази, шляхом погроз з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується, тим ОСОБА_5 не має постійного джерела доходів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені прокурором ризики доведені, а тому обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 15.08.2025, оскільки на думку суду, саме такий запобіжний захід здатний у повній мірі забезпечити дотримання обвинуваченим покладених на нього обов'язків на даній стадії кримінального провадження, таким чином клопотання прокурора підлягає до задоволення.
Суд приймає до уваги доводи сторони захисту, які, на їх думку, є підставною для зміни запобіжного заходу на домашній арешт в нічний час, проте вважає, що вони не підтверджені належними документами, а тому не є недостатніми для дотримання обвинуваченим покладених на нього обов'язків на даному етапі розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178, 181, 194, 331, 369-372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 на домашній арешт в нічний час - відмовити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування засобу електронного контролю строком на 60 діб, тобто до 15.08.2025 включно, заборонивши залишати місце проживання, а саме: АДРЕСА_1 , цілодобово без дозволу суду, прокурора.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов'язати:
- прибувати до прокурора та суду за першим викликом;
- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобовобез дозволу суду, прокурора;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/чи роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1