Справа № 569/8606/25
18 червня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Гордійчук І.О.
секретаря судового засідання Баланович М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах якого діє ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії,-
До Рівненського міського суду Рівненської області звернулася ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах якого діє ОСОБА_1 з позовом про стягнення з ГУ УПФ України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в рівних частинах у порядку спадкування 225977,36 грн., належних померлому ОСОБА_3 суму нарахованої, але не виплаченої пенсії на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 у справі №460/12235/22, та понесені судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 07.05.2025 відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 11.06.2025 закрито підготовче провадження по справі.
20.05.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просив про закриття провадження у справі, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Свою заяву мотивує тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області є суб'єктом владних повноважень, враховуючи те, що у позовній заяві зазначено, що наявний спір між Позивачами та Головним управлінням щодо нарахованих але недоотриманих виплат за життя померлого чоловіка ОСОБА_3 по рішенню Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/12235/22, то дана справа підлягає до закриття враховуючи те, що нею не вірно визначена підсудність даної справи. Тому посилаючись на позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.01.2020 у справі № 813/1045/18, просить суд закрити провадження у справі.
У судове засіданні представник позивача не з'явився, у заяві від 18.06.2025 зазначив про розгляд справи за відсутності позивача та його адвоката. Позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у заяві від 17.06.2025 просив розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Враховуючи заяви сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України визначає публічно-правовий спір, зокрема, як спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.
Позовні вимоги не стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання особою пенсійних виплат.
Відповідно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно з положеннями частини 1статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача на користь позивачів належних померлому ОСОБА_3 сум нарахованої але невиплаченої пенсії на виконання рішення суду. Вказані вимоги є майновими. Тому спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства, а клопотання про належність спору до юрисдикції адміністративного суду є необґрунтованими.
Вказані висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц, від 3 квітня 2019 року у справі № 808/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі № 284/252/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18.
За таких обставин, відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.353,354,441 ЦПК України, суд,-
В задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах якого діє ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О.Гордійчук