Справа № 569/5340/25
"19" червня 2025 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді Шуляка А.С.
при секретарі судового засідання Солдатовій О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Товаристваз обмеженою відповідальністю "ФК "Пінг-Понг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ "ФК "Пінг-Понг" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 101926061 від 15.03.2021 року в розмірі 49000 грн., понесених судових витрат у сумі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 15.03.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 01926061. Договір підписаний шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Мілоан» кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10000 грн.
23.06.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено відступлення прав вимоги №03Т, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передало (відступає) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, зокрема за кредитним договором № 101926061 від 15.03.2021 року, відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача .
24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладено Договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» передало (відступає) ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» приймає належні ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Згідно п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової Вимоги до боржників зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу 1/15 від 24.01.2022, ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 49000 грн, з яких: 10000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 39000 грн - сума заборгованості за відсотками.
Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості в розмірі 49000 грнгрн, а також судові витрати, з яких 2422,40 грн. судовий збір та 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило та відзиву на позов відповідач не подав. Згідно поданого представником позивача клопотання позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без його участі.
При такихумовах суд вважає за можливе винести заочне рішення по справі на підставі наявних доказів, при цьому позивач не заперечує проти такого порядку вирішення спору.
З'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
15.03.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №101926061 відповідно до п.1.2 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10000 грн.
Згідно із п.1.3 Договору кредит надається строком на 30 днів з 15.03.2021 (строк кредитування).
Відповідно до п.1.4 Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 14.04.2021.
23.06.2021 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитним договором №101926061 від 15.03.2021 року, на підставі договору відступлення прав вимоги №03Т.
24.01.2022 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено договір факторингу №1/15, у відповідності до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №101926061 від 15.03.2021 року.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Мілоан», загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №101926061 від 15.03.2021 року становить 49000 грн, з яких: 10000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 39000 грн - сума заборгованості за відсотками.
За вимогами ст. ст.526,530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ізст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно дост. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.1050 та ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 31 березня 2021 року та паспортом споживчого кредиту.
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Частиною 12ст. 11 Закону України "Про електрону комерцію" , встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію"визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другоїстатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Згідно зі ст. ст.525,526,530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК Україниякщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Відповідачем факт отримання коштів не спростовано, доказів погашення кредитної заборгованості суду не надано, власного розрахунку заборгованості за кредитним договором не надано, не заявлено заперечень стосовно заміни кредитора у зобов'язанні.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Згідно ч.3 ст.12, ч.ч.1, 5 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд вважає, що обставини на які посилається позивач підтверджуються належними та допустимими доказами дослідженими судом в судовому засіданні, в той же час відповідачем не надано жодних належних доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог.
Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих від банку грошових коштів не повернув, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 16659,3 грн, з яких: 3397 грн заборгованість за кредитом; 12102,3 грн заборгованість за відсотками, 1160 грн заборгованість за комісією За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ «ФК «Пінг-Понг» в повному обсязі.
Відповідно дост. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно дост.141ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст.141 ЦПК Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Розподіл судових витрат суд здійснює в порядку, визначеному статтями 133, 137,141 ЦПК України, шляхом стягнення з відповідача, на користь позивача ТОВ «ФК «Пінг-Понг» 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №43657029 від 01 листопада 2024 року, укладеного з ОСОБА_2 , детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б. М., необхідних для надання (правової) допомоги за позовом ТОВ ТОВ «ФК «Пінг-Понг» щодо стягнення кредитної заборгованості від 01.11.2024 року на суму 6000 грн.
Відповідно до вимог ч. 4ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Відповідач не висловила своїх заперечень проти вимог позивача щодо розміру витрат за надання правничої допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.5,10-13,76-82,89,141,258,259,263-265,280-282 ЦПК України, ст. ст.525,526,626, 627,ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», суд
ухвалив:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фк «Пінг-Понг» (код ЄДРПОУ 43657029, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фк «Пінг-Понг», заборгованість у розмірі 49000 ( сорок дев'ять тисяч) гривень 30 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фк «Пінг-Понг» сплачений судовий збір в розмірі 2422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фк «Пінг-Понг», судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте Здолбунірайонним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя