єдиний унікальний номер справи 532/900/25
номер провадження 1-кс/546/7/25
19 червня 2025 року м. Решетилівка
Слідчий суддя Решетилівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Решетилівка у залі суду скаргу ОСОБА_4 на незаконну бездіяльність прокурорів Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою про злочин від 11.04.2025, -
22.04.2025 ОСОБА_4 звернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області із вищевказаною скаргою, у якій просить суд визнати незаконною бездіяльність прокурорів Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, які не внесли в ЄРДР його заяву про злочин від 11.04.2025 та зобов'язати внести заяву до ЄРДР і провести слідство. Судові засідання проводити шляхом відеоконференції через Кобеляцький районний суд.
Свою скаргу обґрунтовує тим, що 11.04.2025 він звернувся із заявою про злочин до Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області. У заяві про злочин заявник вимагав негайно внести в ЄРДР дане повідомлення про злочин, вчинений на його думку суддею Кобеляцького районного суду. Подія злочину полягає у тому, що заявник звернувся до суддів Кобеляцького районного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з заявою про те, щоб вони зібрали збори суддів і розглянули антиукраїнську поведінку голови суду Мороз, та за наявності підстав, які беззаперечні, переобрали голову суду Мороз, бо вона неодноразово порушувала права на справедливий суд дружини заявника. Однак, відомості до ЄРДР за його заявою про злочин від 11.04.2025 не внесені.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06.06.2025 після задоволення самовідводів суддів Кобеляцького районного суду Полтавської області визначено підсудність розгляду скарги та скаргу ОСОБА_4 направлено до Решетилівського районного суду Полтавської області для розгляду.
Матеріали за скаргою надійшли на адресу Решетилівського районного суду Полтавської області 16.06.2025.
Ухвалою слідчого судді Решетилівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 від 17.06.2025 відкрито провадження за вищевказаною скаргою, задоволено клопотання скаржника про проведення судового розгляду в режимі відеоконференції з Кобеляцьким районним судом Полтавської області, витребувано від Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області матеріали за заявою ОСОБА_4 від 11.04.2025.
19.06.2025 від Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області на електронну пошту надійшли витребувані матеріали.
Ухвалою слідчого судді від 19.06.2025 задоволено клопотання прокурора про проведення судового розгляду в режимі відеоконференції з Кобеляцьким районним судом Полтавської області.
У судове засідання скаржник ОСОБА_4 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду скарги.
19.06.2025 скаржник ОСОБА_4 телефонограмою повідомив суд про те, що він не може прибути до Кобеляцького районного суду Полтавської області для участі у судовому засіданні на 08:40 год 19.06.2025 в режимі відеоконференції у зв'язку з хворобою. Просить розгляд скарги проводити у його відсутності, скаргу підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
У судовому засіданні прокурор Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 пояснив, що у заяві ОСОБА_4 від 11.04.2025 взагалі не містить жодних відомостей про факт вчинення будь-яких правопорушень. Із заяви чітко вбачається, що заявнику ОСОБА_4 недовподоби суддя ОСОБА_9 і він просить у інших суддів, які перебувають на посадах в Кобеляцькому районному суді Полтавської області, провести голосування, на якому переобрати голову суду ОСОБА_9 . Однак, не зазначає в чому саме полягає склад злочину, хто із суддів порушив чи то його вимоги, чи то порядок розгляду його скарги.
Прокурор зазначив, що фактично ОСОБА_4 не згоден саме з процесуальним рішенням судді ОСОБА_9 , яка є головою суду, і шляхом направлення звернення до суду намагався схилити суддів змінити голову шляхом переголосування, однак порядок переобрання голови суду чітко визначений законодавством та він не може ініціюватися шляхом звернення громадян. Отже, у заяві не зазначено жодних відомостей, які могли б свідчити про вчинення кримінального правопорушення будь-ким із суддів, не зазначено в чому саме полягає неправомірність дій судді чи суддів, а тому відсутні підстави для прийняття рішення про внесення відомостей в ЄРДР. Вважає скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали скарги та надавши їм належну оцінку, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Положеннями частини першої статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Виходячи з пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 11.04.2025 ОСОБА_4 звернувся до Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області із заявою про вчинення злочину, яка отримана Решетилівською окружною прокуратурою 11.04.2025 вх № 3349-25. У заяві від 11.04.2025 просив внести в ЄРДР дану заяву про злочин судді ОСОБА_10 , яка приховала його заяву від суддів, щоб далі займатися свавіллям та отримувати доплати. У заяві зазначив, що він звертався із заявою до суддів Кобеляцького районного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про те, щоб вони провели збори суддів і розглянули питання про недовіру голові суду ОСОБА_10 , тому що вона зловживаючи своїм службовим становищем винесла незаконно судовий наказ щодо його дружини ОСОБА_11 (він був скасований) та не дивлячись на те, що на поз.заяві була вказана правильна адреса проживання ОСОБА_11 , направила його на іншу адресу, де він не був отриманий, а потім направила у вик.службу. Він звертав увагу суддів, щоб вони розглянули негідну поведінку судді Мороз та розглянули питання про переобрання її з посади голови суду. Також вказує, зо йому прац.суду Пасько прислала відповідь, в якій написано, що такі заяви він не має права писати (а.с. 3-4, 57).
Відповідно до копії скарги ОСОБА_4 , адресованої суддям Кобеляцького районного суду ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , яка отримана судом 09.08.2024, вбачається, що скаржник зазначав про те, що суддя ОСОБА_10 , зловживаючи своїм службовим становищем не надіслала його дружині ОСОБА_11 судовий наказ, що призвело до матеріальних та моральних збитків. Вона послала судовий наказ на іншу адресу, яка не вказана в судовому наказі і судовий наказ повернувся в суд і вона направила його у виконавчу службу. Хоча по закону, якщо є інша адреса, то судовий наказ повинні послати на іншу адресу. Керуючись ст. 5 Конституції України ОСОБА_4 вимагає зібрати збори суддів і переобрати голову Кобеляцького районного суду ОСОБА_10 , так як вона порушила присягу судді (а.с.29).
11.04.2025 першим заступником керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_16 за вих № 56/2-2088 ВИХ-25 супровідним листом заяву ОСОБА_4 від 11.04.2025 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення направлено до ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, для розгляду та вирішення питання щодо внесення відомостей до ЄРДР відповідно до ст. 214 КПК України, роз'яснено право на оскарження. Цей же лист у копії направлено заявнику ОСОБА_17 (а.с.56).
У судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що до даного часу відомості про злочин за заявою ОСОБА_4 від 11.04.2025 до ЄРДР не внесені.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
При цьому законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
Положення статті 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з частиною першою статті 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Відповідно до пункту 2 підрозділу 3 розділу ІІ Положення про ЄРДР, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 40-1 КПК України прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що можуть свідчити про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
ККС ВС у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18 наголосив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв, визначеним кримінальним законом.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (правова позиція, викладена у постанові ККС ВС від 20 квітня 2023 року у справі №373/18/23).
Положеннями статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Розділом VIII ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» закріплено норми щодо функціонування та діяльності суддівського самоврядування.
Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів. Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України, з'їзд суддів України. Збори суддів є зібранням суддів окремого суду, на якому обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань. Збори суддів можуть бути скликані головою суду за власною ініціативою або на вимогу не менше двох третин від загальної кількості суддів суду. Засідання зборів відбуваються за потреби, але не рідше одного разу на три місяці (ст. ст. 126, 127, 128 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
У своїй скарзі від 09.08.2024 ОСОБА_4 вимагав від суддів Кобеляцького районного суду Полтавської області зібрати збори суддів та переобрати голову суду.
Разом з цим, подання заяв фізичними чи юридичними особами, які стосуються порядку діяльності органу суддівського самоврядування (зборів суддів) чинним законодавством не передбачено.
Слідчий суддя зазначає, що втручання у діяльність зборів суддів заборонено. Це означає, що жодна особа, організація чи орган не мають права впливати на рішення, прийняті на зборах суддів, або перешкоджати їхній роботі. Згідно із законодавством України, судді є незалежними у своїй діяльності та підкоряються лише закону, а втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів, у будь-який спосіб забороняються.
Таким чином, будь-яке втручання у діяльність суддів, включаючи збори суддів, з метою вплинути на їх рішення, є незаконним. Законодавство передбачає відповідальність за втручання у здійснення правосуддя, що включає у себе і втручання у діяльність зборів суддів.
Окрім того, слідчим суддею достовірно встановлено, що підґрунтям для подання ОСОБА_4 09.08.2024 заяви до суддів Кобеляцького районного суду Полтавської області у якій він фактично зобов'язує суддів скликати збори судді та переобрати голову суду, а також в подальшому подання прокурору 11.04.2025 заяви про вчинення злочину, є незгода ОСОБА_4 з прийнятим суддею ОСОБА_10 судового рішення у цивільній справі щодо його дружини ОСОБА_11 .
Слідчий суддя звертає увагу, що Конституційний Суд України у пункті 4.2 Рішення від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 роз'яснив, що порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судового розгляду справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви (заяви) та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).
Відповідно до пунктів 66, 68, 69 Рекомендації CM/Rec (2010) №12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року вбачається, що тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості. Тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності, крім випадків злочинного наміру.
Таким чином, можливе порушення суддею норм процесуального права не може бути безумовною підставою для притягнення судді до кримінальної відповідальності та кваліфікуватись як кримінальне правопорушення.
Судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному, касаційному або в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Незгода з рішенням судів сама по собі не може вказувати на наявність в діях судді ознак злочину. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в порядку, визначеному процесуальним законом.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку №11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Окрім того, слідчий суддя наголошує, що виключно нормами кримінального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого кримінального правопорушення (злочину), кваліфікуючі ознаки та інше. Норми КК України не підлягають довільному та широкому тлумаченню.
Твердження заявника про вчинення суддею кримінального правопорушення є виключно його суб'єктивною думкою та носять характер припущення, що не може свідчити про те, що існує ймовірність вчинення суддею кримінального правопорушення і що описані у заяві відомості потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Підсумовуючи встановлені фактичні обставини та норми чинного кримінального законодавства, з матеріалів скарги та заяви про вчинення злочину, слідчим суддею встановлено, що повідомлення ОСОБА_4 не містить об'єктивних даних про вчинення вказаним суддею будь-яких кримінальних правопорушень, оскільки за своїм змістом і суттю ця заява фактично містить незгоду із прийнятим судовим рішенням суддею та містить вимоги до суддів, що стосуються питань суддівського самоврядування, що в свою чергу свідчить про втручання у діяльність зборів суддів, отже не є повідомленням про будь-яке кримінальне правопорушення, що в свою чергу, на переконання слідчого судді, дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії за такою заявою щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до положень статті 214 КПК України та внесенню відомостей в ЄРДР.
Таким чином, проаналізувавши наведені у скарзі доводи, повно і всебічно оцінивши обставини справи, наявні у ній матеріали та докази з точки зору їх достатності і взаємного зв'язку, слідчий суддя дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою про вчинення злочину від 11.04.2025, слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 8, 9, 22, 24, 26, 214, 303-307, 309, 369-372, 376, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на незаконну бездіяльність прокурорів Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою про злочин від 11.04.2025 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 19 червня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1