Справа № 544/886/25
пров. № 2-а/544/28/2025
Номер рядка звіту 129
16 червня 2025 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючої судді Сайко О.О.
секретар судового засідання Костенко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пирятин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Пирятинського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №585 від 06.03.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 06.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 було винесено Постанову № 585 за справою про адміністравне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000, 00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Вважає, що постанова №585 від 06.03.2025 про адміністративні правопорушення винесена з порушенням особистих прав та чинного законодавства України, є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню, оскільки позивач не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченим ч.3 ст.210-1 КУпАП, а відповідачем всупереч вимогам ст. 245, 280 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи наявна вина у вчиненні такого правопорушення та не дотримано процесу розгляду справи щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності. Згідно оскаржуваної постанови 06.03.2025 року о 18 год. 55 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув громадянин ОСОБА_1 , де було встановлено, що громадянин ОСОБА_3 не уточнив свої військово-облікові дані протягом 60 днів відповідно до Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024 року, протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом (тобто у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно) уточнити адресу проживання, номери засобів чим порушив правила перебування військовозобов'язаних на військовому обліку відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3633-ІХ, відповідно до якого громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Разом з тим, відповідач виніс оскаржувану постанову без врахування обставин справи, визначення вини особи, не були об'єктивно дослідженні докази, було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, як наслідок це призвело до неправомірного притягнення особи до адміністративної відповідальності та порушення основоположних прав і свобод людини.
06.03.2025 о 18 год. 55 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув громадянин ОСОБА_3 , де на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення № 585 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та розгляд справи про адміністративне правопорушення призначили на 06.03.2025 о 19 год. 25 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, ОСОБА_3 фізично не встиг би доїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 за півгодини, оскільки з м. Пирятин до АДРЕСА_1 відстань близько 47 км, а тому позивач не міг бути присутнім при винесенні Постанови № 585. У такому випадку йому не було надано достатньо часу для підготовки до розгляду справи та задля захисту своїх прав. У таких умовах проведення розгляду справи є незаконним та суперечить принципу змагальності сторін і є порушенням права на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Постанова №585 від 06.03.2025 року була винесена за відсутності позивача та отримана лише 24.03.2025 року адвокатом Міняйлом Я.В. у відповідь на адвокатський запит вих. 07/03/25 від «07» березня 2025 року. Отже, відповідач фактично позбавив можливості позивача брати участь в розгляді адміністративної справи, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, користуватися юридичною допомогою адвоката, що є прямим порушенням норм чинного законодавства. Тобто особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи та надано достатньо часу для підготовки до такого розгляду. Це право є гарантією реалізації інших прав на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 при розгляді справи керувався лише протоколом про адміністративні правопорушення, що є неправомірним, адже сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Сама лише постанова про адміністративне правопорушення без надання доказів на підтвердження обставин викладених у ній, не дають підстав вважати, що рішення відповідача є правомірним. Однак, зазначені в постанові правопорушення не підтверджуються жодними об'єктивними доказами. Відсутність належних доказів, які б підтверджували винуватість позивача у вчиненні цих дій, робить висновки постанови необґрунтованими та такими, що суперечать принципу презумпції невинуватості.
Просив визнати протиправною та скасувати постанову № 585 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 17000 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 направив до суду відзивна позовну заяву, у якому зазначив,що за даними оскаржуваної постанови позивач 06.03.2025 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такий що перебував в розшуку. Під час звірки облікових даних також було встановлено, що ним протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, не було уточнено персональні дані у встановлений законом спосіб, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 06.03.2025 Позивач не прибув на розгляд справи, справу розглядали після неприбуття Позивача. 06.03.2025 за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, стосовно Позивача, винесено постанову № 585 від 06.03.2025.
Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та розгляд справи проводити без його участі.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ухвалою суду від 18.04.2025 одночасно з відкриттям провадження у справі ухвалено витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
21.05.2025 начальником ОСОБА_1 до суду направлені зазначені вище копії документів як додатки до відзиву на позов (а.с. 67-74).
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 585 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 06.03.2025, складеного начальником відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим лейтенантом ОСОБА_4 , військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . При перевірці було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не уточнив свої військово-облікові дані відповідно до Закону України №36331Х від 11.04.2024 року, чим порушив Правила перебування військовозобов'язаних на військовому обліку відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3633-ІХ, відповідно до якого протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом (тобто у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно) громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані уточнити місце проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Правопорушення вчинене в особливий період, що передбачене ст.210-1 ч.3 КУпАП (а.с.69). Від пояснень у протоколі ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно до долученої до відзиву на позовну заяву інформації з бази даних ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовозобов'язаний ОСОБА_1 з 18.05.2024 по 16.07.2025 свої військово-облікові дані не уточнив (а.с. 71).
Постановою № 585 від 06.03.2025 за справою про адміністративне правопорушення, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 210-1 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с.70).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.ч. 1-3ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».
Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України» особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
На разі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.
В абзаці 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 11.04.2024№3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремихпитань проходження військової служби мобілізації та військового обліку» (далі - Закон 3633), який обліку чи за своїм місцем набув чинності 18.05.2024 року, визначено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 №2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності), у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487(далі - Порядку №1487).
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно зі ст.42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1КУпАП, якою передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
В долучених у відзиві на позовну заяву матеріалах не містяться будь-які відомості про отримання позивачем копії постанови № 585 від 25.10.2024. Постанова отримана лише 24.03.2025 року адвокатом Міняйлом Я.В. у відповідь на адвокатський запит вих. 07/03/25 від «07» березня 2025 року (а.с.30-31).
Крім того, з матеріалів, витребуваних судом з ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що згідно протоколу № 585 про адміністративне правопорушення від 06.03.2025 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 06.03.2025 о 18.55 год., одночасно останнього було повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього відбудеться о 19 год. 25 хв. 06 березня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет №19.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб'єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.
Як встановлено, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 за відсутності позивача, відповідно постанова у справі про адміністративне правопорушення йому не була вручена.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушения: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України №3 віл 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак і для скасування його рішення про притягнення до відповідальності. Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Відповідно до пункту 14 Інструкції, копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі, якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.
Аналогічні положення містяться в статті 285 КУпАП, де постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у спра ві.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 y справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 642/1199/24).
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 642/1199/24).
Тобто, в рамках розгляду ТЦК адміністративної справи щодо можливих порушень законодавства про військовий облік та про мобілізацію, особа все одно має бути повідомлена в рамках правил КУпАП.
Дані факти свідчать про те, що відповідачем оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була розглянута з порушенням, тобто фактично розгляд справи відбувався в день складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 з різницею в часі 30 хв. При цьому відстань між приміщенням, де складався протокол та де здійснювався розгляд справи становить близько 47 км, тобто позивач фізично не встиг би доїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 за півгодини для участі у розгляді справи.
З огляду на зазначене вище, суд погоджується з доводами позивача щодо порушення порядку виклику та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 238 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже, позивач фактично був позбавлений можливості бути присутнім на розгляді справи та скористатись правовою допомогою захисника, що є прямим порушенням права на захист.
Відповідно до приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дотримання усіх вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розгляду адміністративних справ належними доказами не підтверджено. Відтак, належного виконання суб'єктом владних повноважень вимог процесуального законодавства, а отже і правомірності прийнятого рішення відповідачами не наведено, з огляду на відсутність доказів у матеріалах справи та не представлення їх суду для вивчення та оцінки в ході розгляду справи.
Згідно ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведене в сукупності, суд вважає достовірними обставини, повідомлені позивачем і жодним чином не спростовані відповідачем. За таких обставин, оцінивши всі зібрані по справі докази, враховуючи обов'язок суб'єкта владних повноважень доводити суду правомірність прийнятого ним рішення, вчинених дії чи бездіяльності, суд приходить до висновку про протиправність постанови про адміністративне правопорушення і з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Згідно ч. 1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений позивачем судовий збір в сумі 605,60 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,245,251,257,258,268,277 КУпАП, ст.ст.2,6,9,20,77,78,90,209,242,243,244,246,286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковника ОСОБА_2 від 06.03.2025 № 585 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 17000 гривень, закривши провадження у даній адміністративній справі.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1 , ЄРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений ним судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18 червня 2025 року.
Суддя О.О.Сайко