єдиний унікальний номер справи 531/1282/25
номер провадження 1-кс/531/309/25
18 червня 2025 року м. Карлівка
Слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника власника майна адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Чутівського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170450000298 від 26 травня 2025 року, -
Прокурор Чутівського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, у якому просить накласти арешт на майно, а саме на вилучені 26 травня 2025 року: 1) автомобіль марки «Opel Corsa», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску, власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) автомобіль марки «Renaul Master», державний номерний знак НОМЕР_3 , 2014 року випуску, власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , є ОСОБА_5 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , з позбавленням права відчуження, розпорядження, використання та проведення будь-яких робіт, що можуть змінити зовнішній вигляд вилучених транспортних засобів, які будуть зберігатися на території СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: вул. Полтавський шлях, 23-А, смт. Чутове, Полтавського району, Полтавської області.
Клопотання мотивовано тим, що в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170450000298 від 26 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, було встановлено, що 26 травня 2025 року, близько 15 години 25 хвилин, до чергової частини ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення про те, що за 10 км від с-ща Чутове зі сторони м. Полтави сталася ДТП за участю двох автомобілів.
При виїзді на місце події було встановлено, що 26 травня 2025 року, близько 15 години 20 хвилин, по автодорозі Київ-Харків-Довжанський в напрямку м. Харків рухався автомобіль марки «Opel Corsa», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , який допустив зіткнення з автомобілем марки «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок вище вказаної ДТП пасажирка легкового автомобіля ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини та перелому 3-го ребра справа, водій ОСОБА_5 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми.
У ході огляду місця ДТП транспортні засоби були вилучені, поміщені на майданчик СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Постановою заступника начальника СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 від 26 травня 2025 року зазначені автомобілі було визнано речовими доказами.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Власник майна, а саме автомобіля марки «Opel Corsa», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , не заперечувала проти задоволення клопотання.
Власник майна, а саме автомобіля марки «Renaul Master», державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , заперечував проти арешту його автомобіля.
Представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 повністю підтримав позицію свого довірителя і також заперечував проти задоволення клопотання, додавши, що автомобіль зберігається неналежним чином, внаслідок чого виникає ризик пошкодження внутрішніх елементів автомобіля, зокрема підлоги, конструкцій, можливого розвитку корозійних процесів, а також погіршення загального технічного стану транспортного засобу. Крім того, зазначив, що до клопотання не додано копії постанови на підтвердження повноважень прокурора, що суперечить висновку, викладеному у постанові Об'єднаної Палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 лютого 2021 року по справі №754/7061/15. Також зазначає, що даний автомобіль використовує у своїй діяльності син власника, який є фізичною особо-підприємцем та на нього видано нотаріально посвідчену довіреність. Окрім цього, посилався на наявність у власника хворої дитини з інвалідністю, яка потребує постійного медичного супроводу, для чого використовується автомобіль.
До початку судового засідання ОСОБА_5 було подано клопотання, у якому викладені заперечення проти задоволення клопотання прокурора, та, окрім викладеної його представником позиції, міститься посилання на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про призначення слідчого, а також на порушення ч. 6 ст. 173 КПК України.
Вислухавши прокурора, власників майна, представника власника майна, дослідивши матеріали, додані до клопотання, а також надані до початку судового засідання ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, досудове розслідування проводиться в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025170450000298 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Прокурор в клопотанні просить накласти на вище вказані автомобілі арешт, оскільки вони є речовими доказами по справі та щодо них існує сукупність підстав вважати, що є загроза того, що майно може незаконно в подальшому приховуватися, пошкодитися, псуватися, зникнути, втратитись, знищитися, використатися, незаконно передатися у власність іншій особі та на даний час наявна мета забезпечення збереження вказаних речових доказів для проведення ряду експертиз.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ст. 2 КПК України, завдання кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на вище вказані автомобілі, оскільки зазначене майно, може зберігати на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. На думку слідчого судді доведено існування ризику можливого приховування, пошкодження, псування, втрати або знищення речових доказів.
Щодо доводів власника майна ОСОБА_5 та його представника адвоката ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Посилання на відсутність у матеріалах, доданих до клопотання, постанови про призначення слідчого є необґрунтованим, оскільки на а.с. 6 міститься постанова про доручення здійснення досудового розслідування слідчий групі від 26 травня 2025 року.
Зазначення на відсутність належного підтвердження повноважень прокурора, з посиланням на постанову Об'єднаної Палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 лютого 2021 року по справі №754/7061/15, на думку слідчого судді, також є необґрунтованим, оскільки в вказаній постанові Об'єднаної Палати йдеться про розгляд обвинувального акту по суті і ненадання належного підтвердження повноважень прокурора, а саме постанови, потягло за собою визнання доказів недопустими. На даному етапі досудового розслідування слідчим суддею не вирішується питання про допустимість доказів, а лише вирішується питання про накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, тому на підтвердження повноважень прокурора достатньо доданого витягу з ЄРДР.
Щодо доводів про використання автомобіля у своїй діяльності сином власника, який є фізичною особо-підприємцем, то такі доводи також є необґрунтованими, оскільки не надано документів на підтвердження статусу сина власника майна як фізичної особи-підприємця із зазначенням виду діяльності, для якого потрібне використання вантажного автомобіля.
Щодо порушення ч. 6 ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Клопотання про арешт майна надійшло до суду 28 травня 2025 року. У цей же день було призначено його розгляд, однак судове засідання було відкладено, у зв'язку неявкою прокурора та власників майна та відсутністю доказів їх належного повідомлення про час та місце розгляду справи, для належного повідомлення учасників справи.
Щодо доводів про неналежне зберігання автомобіля, що може потягти за собою погіршення його технічного стану, то такі доводи не можуть бути перевірені слідчим суддею, однак вони і не спростовані прокурором.
Також, надано докази наявності у власника майна хворої дитини з інвалідністю, яка потребує постійного медичного супроводу, для чого використовується автомобіль.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя вважає, що, оскільки встановлено, що автомобіль «Renaul Master», державний номерний знак НОМЕР_3 , є речовим доказом, але, хоча і був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, в разі доведеності, та може зберігати на собі сліди кримінального правопорушення та містити інших відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, однак він може бути переданий на відповідальне збереження власнику ОСОБА_5 , з позбавленням права відчуження та проведення будь-яких робіт, що можуть змінити зовнішній вигляд транспортного засобу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 170-173, 175, 309 КПК України, -
Клопотання прокурора Чутівського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170450000298 від 26 травня 2025 року - задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучені 26 травня 2025 року:
1) автомобіль марки «Opel Corsa», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску, власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з позбавленням права відчуження, розпорядження, використання та проведення будь-яких робіт, що можуть змінити зовнішній вигляд вилученого транспортного засобу, який буде зберігатися на території СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: вул. Полтавський шлях, 23-А, смт. Чутове, Полтавського району, Полтавської області;
2) автомобіль марки «Renaul Master», державний номерний знак НОМЕР_3 , 2014 року випуску, власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , є ОСОБА_5 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , з позбавленням права відчуження та проведення будь-яких робіт, що можуть змінити зовнішній вигляд вилученого транспортного засобу, який передати на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 .
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текс ухвали оголошено 19 червня 2025 року о 13 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя