Справа № 367/1066/25
Провадження №2-а/367/92/2025
Іменем України
12 травня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Карабаза Н.Ф.,
при секретарі Андрійченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище адміністративний позов, який позивач мотивує тим, що 15 січня 2022 року о 10.27 працівником поліції Хавилом Андієм Анатолійовичем (УПП в Київській області, інспектор 2 взвод 2 рота УПП) була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія ЕНА № 3861123). Він був звинувачений в тому, що, керуючи ТЗ, "здійснив рух з крайньої правої смуги прямо порушивши вимогу дорожнього знаку 5.16, який вказував рух праворуч з правої смуги, чим порушив п. 8.4.ґ. ПДР - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків", відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Працівнику поліції пояснив, що правил дорожнього руху не порушував, клопотав опитати свідків та дати можливість ознайомитись з матеріалами справи. Проте, працівник поліції належної оцінки його поясненням не дав, свідків не опитав, будь-які докази, зокрема, відео- або фотоматеріали не надав. Замість цього зачинився в автомобілі і вийшов з нього тільки після того, як постанова була винесена. Постанову по справі про адміністративне правопорушення вважає незаконною з таких підстав. У межах даної справи візуальне спостереження працівника поліції за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, не знайшло свого фіксування у встановленому законодавством порядку, зокрема, шляхом складання схем, планів місця вчинення правопорушення, здійснення повної та безперервної відео чи фотофіксації тощо. В постанові зазначено, що до постанови додаються "Моторола вб 400471692, пояснення". Зі слів працівника поліції "Моторола вб 400471692" - це відео, яке містить докази, але він на місці розгляду справи його надати не може. Таким чином, постанова винесена на основі відео, яке посадова особа не бачила. Отже, зазначена постанова не містить жодних доказів, на основі яких посадова особа у відповідності до 252 КУпАП повинна була встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Посадовою особою ОСОБА_2 було порушено його права, передбачені статтею 268 КУпАП, оскільки він не дав можливості бути присутнім при розгляді справи, знайомитися з матеріалами справи, не розглянув його клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з її матеріалами та сам особисто не ознайомився з матеріалами справи. Крім того, працівник поліції при винесенні постанови порушив правила оцінки доказів, передбачені статтею 252 КУпАП, оскільки не дав оцінки його поясненням, які визнаються самостійним джерелом доказування згідно зі статтею 251 КУпАП. В постанові та матеріалах справи немає безпосереднього та допустимого підтвердження того, що під час руху автомобіля на смузі дорожнього руху, з якої водій здійснив рух з крайньої правої смуги прямо, був встановлений дорожній знак 5.16, який вказував рух праворуч з правої смуги. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим. Просить суд постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія ЕНА № 3861123), винесену посадовою особою Національної поліції України на підставі частини 1 статті 122 КУпАП, згідно з якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені порушенні ПДР, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340 (триста сорок) грн. скасувати, провадження в справі закрити, судові витрати покласти на відповідача.
Відповідачем по справі подано відзив на адміністративний позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. У відзиві зазначає, що позовні вимоги позивача є незаконними, безпідставними та необґрунтованими, оскільки останній не надав суду необхідних належних та допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені в позовній заяві, крім того, не надав доказів порушення процедури розгляду справи. Таким чином, необхідно відмовити позивачу в задоволенні його позову в повному обсязі з наступних підстав. Під час несення служби 15.01.2025, Київська область, Бучанський район, АД М-07 Київ-Ковель, 21 км, позивач керував транспортним засобом KIA SPORTAGE номерний знак НОМЕР_1 , здійснив рух з крайньої правої смуги прямо порушивши вимогу дорожнього знаку 5.16 « Напрямки руху по смугах», чим порушив п. 8.4.ґ. ПДР України, після чого на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію" транспортний засіб було зупинено поліцейськими. Вказані обставини підтверджуються відеозаписами зробленими нагрудним реєстратором патрульного, а саме: Файл сLір-1 о 10 год. 12 хв. 45 сек. на якому вбачається вищезазначений транспортний засіб, який здійснює рух з крайньої правої смуги прямо. Інспектор підійшов до водія автомобіля, представився належним чином, довів водію суть скоєного ним адміністративного правопорушення, запропонував йому пред'явити документи, передбачені вимогами п. 2.1. Правил дорожнього руху України, а саме: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4.а ПДР України. Врахувавши ст. 222 КУпАП, ст. 278 КУпАП, що до його компетенції належить розгляд адміністративної справи за порушення правил дорожнього руху, з'ясувавши всі обставини, які підлягають з'ясуванню під час розгляду адміністративної справи (ст. 280 КУпАП), оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), додержуючись вимог ст. 258 КУпАП, наказу 1395 від 07.11.2015 року «Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, роз'яснивши права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: ст.ст. 268, 287-289, 307-308КУпАП, інспектор виніс відносно ОСОБА_1 постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП. За результатами розгляду адміністративної справи, керуючись положеннями статей 33, 284, КУпАП, до позивача було застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 340 грн., шляхом винесення постанови. Розглядаючи дану справу, співробітник патрульної поліції Київської області діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Згідно ст. 258 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови, запропоновано поставити підпис в графі про отримання копії документу на що позивач погодився та отримав копію постанови. Вказані обставини підтверджуються відеозаписом зробленим нагрудним реєстратором патрульного: файл с1ір-1 о 10 год. 34 хв. 57 сек. та 10 год. 36 хв. 23 сек. Крім того, постанова містить відомості, щодо технічних засобів, якими було здійснено відео фіксацію. Щодо неможливості надати відео з бодікамери на місці для ознайомлення, зазначаємо наступне, що це неможливо зробити, оскільки конструктивно у бодікамері не передбачений екран для перегляду відео, у зв'язку з чим поліцейський запропонував позивачеві разом проїхати до батальйону патрульної поліції в с. Чайки УПП у Київській області ДПП для ознайомлення з відео доказами, на що позивач відмовився. Вказані обставини підтверджуються відеозаписом зробленим нагрудним реєстратором патрульного: файл с1іп-1 о 10 год. 36 хв. 01 сек. Також слід зазначити, що відеозапис порушення ПДР не може бути визнаний як недопустимий доказ по справі, за умови, що сукупний аналіз усіх наявних у справі доказів, в тому числі відеофіксації, з урахуванням дати та часу зафіксованої на відеозйомці, яка співпадає з зазначеною датою та часом в оскаржуваній постанові, з врахуванням власноручного підпису позивача в оскаржуваній постанові дає підстави стверджувати, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є в повній мірі доведений відповідачем. Як вбачається з постанови вона відповідає вищезазначеним приписам: в ній зазначено посадову особу, яка винесла постанову, дату розгляду справи; місце скоєння правопорушення, відомості про особу, що скоїла правопорушення, опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення. Так само зі змісту адміністративного позову позивач не спростував той факт, що його права, передбачені ст. 268 КУпАП, йому інспектором були роз'яснені. Доводи позивача щодо позбавлення його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, безпідставні, оскільки клопотання, щодо можливості скористатись юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права було задоволено в повному обсязі. Вказані обставини підтверджуються відеозаписом зробленим нагрудним реєстратором патрульного. Просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі. Заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не забезпечив явку свого представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суд дослідивши докази по справі, поданий відповідачем до відзиву з додатками вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з оскаржуваною постановою серії ЕНА № 3861123 від 15.01.2025 року ОСОБА_3 15.01.2015 року о 10:10:54, АД МО7 Київ-Ковель 21км, керуючи транспортним засобом KIA SPORTAGE номерний знак НОМЕР_1 здійснив рух з крайньої правої смуги прямо, порушивши вимогу дорожнього знаку 5.16, який вказував рух праворуч з правої смуги, чим порушив п.8.4.ґ. ПДР, - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.
Сторона позивача з винесеною постановою не погоджується.
Оскільки, предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов'язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, та інше.
Згідно зі ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах,установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції,які мають спеціальні звання,відповідно до покладених наних повноважень.
Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Аналогічний порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі без складання протоколу передбачено і п. 4 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 року, відповідно до якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
П. 2 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VII, внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зі змісту яких вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.
Таким чином, співробітник патрульної поліції має право виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на місці вчинення правопорушення.
Так, п.5 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Також, п.9 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складання протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п.10 Розділу ІІІ Інструкції). Аналогічні положення закріплені в ст. 252 КУпАП.
Таким чином, поліцейський, як особа уповноважена на розгляд справи, під час розгляду такої справи, має дотримуватися вищенаведених приписів законодавства, в протилежному випадку вчинені дії є неправомірними, та як наслідок тягнуть незаконність прийнятих рішень і їх скасування.
Так, відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
П. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Так, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. (п. 4, 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом МВС від 18.12.2018 №1026).
Також, відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки (розділ ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом МВС від 18.12.2018 №1026).
Отже, враховуючи вищезазначене, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, у тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі передбачених частиною першою статті 122 КУпАП.
Таким чином слід зазначити, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідач мав право винести постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення, а не протокол про адміністративне правопорушення, навіть у випадку незгоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з допущенним нею порушенням, без перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення на іншу дату.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Пунктом 8.2-1. ПДР України визначено, що дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.
Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.
Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).
Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
Відповідно до пункту п. 8.4 ПДР України дорожні знаки поділяються на групи: попереджувальні знаки, знаки пріоритету, заборонні знаки, наказові знаки, інформаційно-вказівні знаки, знаки сервісу, таблички до дорожніх знаків. При цьому, наказові знаки, показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.
Згідно п. 8.4.ґ Правил дорожнього руху України дорожній знак 5.16, за порушення вимог якого відносно позивача відповідачем була винесена оскаржувана постанова, відноситься до групи інформаційно-вказівних знаків, які запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Дорожній знак 5.16 «Напрямки руху по смугах» показує кількість смуг на перехресті та дозволені напрямки руху по кожній з них.
З дослідженого поданого відеозапису з нагрудної бодікамери працівника поліції: файлу clip-1 вбачається, що інспектор спостерігав факт допущення позивачем порушення ПДР. На вимогу працівника поліції інспектора 2 взводу 2 роти УПП батальйону патрульної поліції с. Чайки УПП в Київській області старшого лейтенанта поліції Хавило Андрія Анатолійовича було здійснено зупинку транспортного засобу та почав вести діалог з працівниками поліції. Останні, дотримуючись ст.ст.278, 279 КУпАП та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі» № 1395 від 07.11.2015, представились, пояснили причини зупинки та почали з'ясовувати необхідні обставини для початку розгляду справи по суті, ознайомили останнього із ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Частиною 1 та 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У той же час, Великою Палатою Верховного Суду у п. 47 постанови від 25.06.2020 у справі №520/2261/19 зроблено висновок, що визначений вище згаданою правовою нормою обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Крім того, п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі №804/928/18.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 727/6565/17.
Отже, обов'язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Твердження сторони позивача, що під час складання постанови про адміністративне правопорушення спірна постанова не містить жодних доказів, на основі яких посадова особа наявність адміністративного правопорушення в його діях, порушення його прав, а саме не дав йому можливості бути присутнім при розгляді справи, ознайомлення з матеріалами справи, не розгляд клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення, спростовуються дослідженим поданим відповідачем відеозаписом з нагрудної бодікамери працівника поліції, в якому чітко вбачається, що розгляд справи проводився у присутності позивача; на його клопотання, щодо надання пояснень - йому був наданий бланк для викладення пояснень в письмовій формі, які в подальшому були долучені до матеріалів справи, що стосується клопотання про ознайомлення - ОСОБА_3 було запропоновано проїхати в с. Чайки Київської області для ознайомлення із відеозаписом, який здійснювався на нагрудну бодікамеру працівника поліції, на що останній не погодився; клопотань про відкладення розгляду справи від Сауніна П.Д. не надходило - інспектор кілька разів запитував у ОСОБА_3 про можливість закінчення розгляду справи на місці зупинки, на що ОСОБА_3 відповів: « Робіть як вам потрібно», - як проводився розгляд справи міститься на відео, що додано відповідачем з відзивом по справі.
Суд звертає увагу, що у спірній постанові, зокрема п. 7 зазначено, що до постанови додаються моторола вб40071692, пояснення.
Надані стороною відповідача фотоматеріали, зі схемою розташування дорожніх знаків (ОДР_М_07_21км) підтверджують той факт, що дорожній знак 5.16«Напрямки руху по смугах» у напрямку руху позивача установлений. Із поданого відеозапису з нагрудної бодікамери працівника поліції: файлу clip-1 вбачається і те, що автомобіль KIA SPORTAGE номерний знак НОМЕР_1 рухається прямо по крайній правій смузі.
У силу вимог ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Належних доказів на підтвердження пред'явлених вимог та доведеності неправомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122 КУпАП, суду не надано, а судом, в ході розгляду справи таких обставин не було встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії інспектора 2 взводу 2 роти УПП бат. Батальйону Патрульної поліції с. Чайки УПП в Київській області старшого лейтенанта поліції Хавило А.А. щодо винесення оскаржуваної постанови не є протиправними, а постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є законною та не підлягає скасуванню.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 122, 251, 280, 283, 288, 293 КУпАП, ст. ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 286 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Н.Ф. Карабаза