Справа № 366/1503/25
Провадження №3/366/1057/25
19.06.2025 с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 (с-ща Іванків) Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП,
28.04.2025, приблизно о 00 год. 37 хв., ОСОБА_1 порушив правила адміністративного нагляду, а саме порушив заборону виходити за межі місця проживання ( АДРЕСА_1 ) з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 за викликом суду не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином. Причин своєї неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Таку поведінку суддя розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто, в повній мірі реалізувати свої права передбаченої ст.286 КУпАП. Він не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
За цих обставин суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, суддя приходить до висновку, що докази є належними, допустимими і достатніми в їх своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, а саме в порушенні правил адміністративного нагляду, яке полягало в порушенні заборони виходу з будинку у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу.
Його провина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення ВАД № 709883 від 13.05.2025
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13.05.2025;
- рапортом оперативного чергового ВП № 1 Вишгородського РУП від 28.04.2025 про виявлення відсутності ОСОБА_1 о 00 год. 37 хв. 28.04.2025 за місцем проживання;
- копією постанови Іванківського районного суду Київської області від 25.09.2024 (набрала законної сили 03.10.2024) про встановлення відносно ОСОБА_1 адміністративного нагляду строком 1 рік;
- постановою судді Іванківського районного суду Київської області від 18.02.2025 (набрала законної сили 03.03.2025), згідно з якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, яке мало місце 07.01.2025.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали його адміністративну відповідальність.
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшую чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
При накладені стягнення суддя враховує, що ОСОБА_1 повторно вчинив порушення правил адміністративного нагляду, при цьому йому роз'яснено наслідки вчинення таких порушень, однак, він для себе належних висновків він не зробив.
У санкції ч. 2 ст. 187 КУпАП зазначено, що вчинення цього правопорушення тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи з урахуванням особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Попереднє адміністративне стягнення, накладене Іванківським районним судом у виді штрафу не досягли мети накладення адміністративного стягнення, тому, суддя не вбачає накладати на ОСОБА_1 такий вид стягнення, оскільки він є недостатнім.
Виправні роботи до ОСОБА_1 також не можуть бути застосовані, оскільки він ніде не працює, а такий вид стягнення в силу ст.ст. 31, 322 КУпАП може бути застосований лише до офіційно працевлаштованої особи.
З огляду на встановлені обставини справи, а також враховуючи характер правопорушень, вид і міру адміністративного стягнення, яке застосовується до правопорушника за його вчинення, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту в межах санкції ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Враховуючи положення ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 2 КУпАП, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Конституційного Суду України № 10-р/2018 у справі № 1-12/2018 (3911/15) від 23.11.2018 року, рішення ЄСПЛ у справах «Швидка проти України» (Заява № 17888/12) від 30.10.2014 року, «Мессіна проти Італії (№ 2)» (Messina v. Italy (no. 2), «Енеа проти Італії» (Enea v. Italy) [ВП], заява № 74912/01, п. 73 та п. 74, ECHR 2009), постанова про накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту підлягає виконанню після набрання нею законної сили.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 24, 36, 40-1, 187, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 5 діб, з його утриманням під вартою у визначеному органом Національної поліції місці.
Строк відбування адміністративного арешту ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання для відбування адміністративного стягнення, після набрання цією постановою законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок)
отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106..
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її вручення.
Строк пред'явлення до виконання цієї постанови становить три місяці.
Суддя Н.П. Слободян