Справа 362/6176/24
Провадження 3/362/29/25
18.06.2025 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (паспорт НОМЕР_1 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
30.08.2024 о 18.10 год. в Київській області в м. Василькові по вул. Шевченка водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ауді» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, але від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в порушення вимог п.2.5 ПДР.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, повідомлений належним чином, за поясненнями його захисника Яковенко С.І. не заперечує проти розгляду справи за його відсутності, свою вину категорично не визнає, просить закрити справу стосовно нього.
Захисник - адвокат Устенко І.О. в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного заявив клопотання про закриття справу стосовно водія, оскільки відсутні належні і допустимі докази його провини, йому безпідставно висунуто вимогу щодо проходження огляду у лікарні, тому водій і не повинен її був виконувати. При цьому, водій в подальшому погодився пройти огляд і його було доставлено до медичного закладу. Однак, потім водій відмовився від огляду, оскільки працівники поліції повідомили йому, що заберуть машину на штрафмайданчик, а він ніколи не зможе її забрати, оскільки не є власником цієї машини, тому вимушено він погодився сказати, що відмовляється від огляду. Крім того, водію не проведено огляд на місці зупинки, а відразу доставлено до лікарні, що є порушенням процедури.
Судом досліджено наявні в справі письмові докази, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення від 30.08.2024, який складено відповідно до вимог КУпАП, в якому викладено фактичні обставини скоєного правопорушення, порушені норми закону, кваліфікацію дій особи, та який підписано водієм з поміткою «Тому що я не бачу себе у цьому стані»;
- акт огляду на стан наркотичного сп'яніння, в якому зафіксовано ознаки наркотичного сп'яніння, виявлені у водія, що відповідають ознакам, вказаним у протоколі, з якого вбачається, що водій відмовився від проходження огляду у присутності двох свідків;
- направлення водія на огляд до медичного закладу, який не проводився через відмову водія;
- письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в присутності яких водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння;
- копію постанови від 30.08.2024 стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП в зв'язку порушенням ним вимог ПДР при керуванні ним 30.08.2024 о 18.10 год. в Київській області в м. Василькові по вул. Шевченка автомобілем «ауді» д.н.з. НОМЕР_2 ;
- акт відсторонення водія від керування автомобілем шляхом передачі його іншому тверезому водієві;
- відеозапис, що міститься на диску як додатку до протоколу, з якого вбачається вся процедура розгляду справи та намагання провести огляд водія на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі та відмова його від огляду у присутності свідків, складання протоколу з цього приводу.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, сама відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складає об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення. Для її наявності підтвердження алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не потрібно.
Згідно пунктів 2,4,6 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння, відповідно до п. 3 цієї інструкції, є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп'яніння проводиться як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров'я.
Таким чином, заслухавши пояснення, дослідивши всі матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, у тому числі відеозапис подій, зміст якого не заперечувався, забезпечивши особі можливість надати суду докази на підтвердження своєї позиції, оцінивши всі наявні докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп'яніння, якому працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що водій відмовився.
При цьому, посилання захисника, що на відеозапису не вбачається відповідних ознак сп'яніння, вказаних у протоколі, працівники поліції не перевіряли на світло реакцію зіниць очей, тому всі послідуючі дії інспектора є незаконними, суд не приймає до уваги і розцінює як спосіб захисту з метою уникнення від відповідальності з наступних підстав.
Питання встановлення первинно наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія транспортного засобу, відноситься виключно до компетенції поліцейського (суб'єктивне припущення службової особи про перебування водія у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак сп'яніння) на підставі п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», згідно якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в п. 3, 4 розділу I цієї Інструкції.
Те, що у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, а і з акту огляду, і з направлення на огляд водія до медичного з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, а також відеозаписом події, згідно яких працівниками поліції повідомлено водію про те, що у нього виявлені ознаки наркотичного сп'яніння.
У зв'язку з виявленими ознаками наркотичного сп'яніння на місці зупинки автомобіля шляхом зовнішньої перевірки (огляду) на підставі суб'єктивного сприйняття (припущення) поліцейським в порядку та спосіб, встановлений законодавством, останнім цілком обґрунтовано було висунуто вимогу про необхідність проходження огляду у закладі охорони здоров'я.
Проте, поведінка водія у медичному закладі об'єктивно свідчила про те, що останній свідомо відмовився від проходження такого огляду.
При цьому, незгода водія з виявленими ознаками наркотичного сп'яніння як на місці зупинки, так і у судовому засіданні не усуває обов'язок водія, передбачений п. 2.5 ПДР, щодо проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу працівника поліції.
На відеозапису не зафіксовано жодної погрози, тиску або інших незаконних дій з боку працівників поліції в бік водія, водій був вільний у висловлюванні своєї позиції, ніхто не примушував давати або не давати пояснення, проходити або не проходити огляд, таким чином це була усвідомлена добровільна позиція водія відмовитися від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння.
При цьому, суд також виходить з того, що у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов'язана знати ПДР, а відповідно до до п. 2.5 ПДР повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, окремі неточності чи технічні помилки в процесуальних документах, на які посилається захисник, не можуть бути безумовними підставами для визнання таких документів (доказів) недопустимими, якщо при цьому не порушуються фундаментальні права і свободи особи (відповідно до правових висновків Верховного суду).
Таким чином, суд вважає, що в діях водія вбачається порушення п. 2.5 ПДР , оскільки пройти огляд є обов'язком водія, тому наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його дії необхідно кваліфікувати як відмову від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір сплачується особою, на яку накладено стягнення.
Керуючись ст.ст. 27, 33, 34, 40-1, 122-5, ч. 1 ст. 130, 221, 282, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу встановлений у строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Сухарева О.В.