Справа № 357/9084/25
1-кс/357/1265/25
19 червня 2025 року м. Біла Церква
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025111030001381, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
про арешт тимчасово вилученого майна,
У провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025111030001381, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України про арешт тимчасово вилученого майна.
Клопотання мотивоване тим, що СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025111030001381 від 14.06.2025 по факту ДТП, яке мало місце 14.06.2025 о 10 год. 42 хв., за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 40. Так, водій ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( освідований тверезий) керуючи автобусом марки ПАЗ, державний номер НОМЕР_1 (використовується для регулярного перевезення пасажирів, маршрут Біла Церква - Іванівка), від'їжджаючи від зупинки громадського транспорту, водій не зачинив двері, в результаті цього громадянка ОСОБА_5 , похитнувшись та не втримавшись за поручень, випала з транспортного засобу. Потерпілу було госпіталізовано до лікарні 2 з попереднім діагнозом: закритий перелом гомілкової кістки правої ноги.
Під час огляду місця події було вилучено автобус марки «ПАЗ 4234» н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході огляду місця події, проведеного 14.06.2025, вказаний автомобіль вилучено та поміщено на штрафмайданчик за адресю: 3 км а/д Р-17 (Біла Церква-Володарка), 15.06.2025 визнано речовим доказом.
З метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення перетворення і відчуження, у відповідності до ст. 170 КПК України, необхідно накласти арешт майна на автобус марки «ПАЗ 4234» н.з. НОМЕР_1 .
На даний час по кримінальному провадженні необхідно призначити інженерно-технічну експертизу з метою встановлення технічного стану автобуса марки «ПАЗ 4234» н.з. НОМЕР_1 , судово-трасологічну експертизу, а також використати його при проведенні слідчого експерименту.
В свою чергу, повернення вказаного автомобіля може призвести до їх приховування, пошкодження, знищення або псування, та у подальшому унеможливить їх використання як речового доказу у кримінальному провадженні, унеможливить проведення необхідних судових експертиз з ними, в тому числі інженерно-технічних експертиз та слідчого експерименту.
Приймаючи до уваги вищевикладене, накласти арешт на автобус марки «ПАЗ 4234» н.з. НОМЕР_1 , заборонивши його використовувати за призначенням, а також заборонити розпоряджатися ним будь-яким чином.
У судовому засіданні прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Власник майна - ОСОБА_6 , в судовому засіданні при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані копії документів, вважаю, що останнє підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що до теперішнього часу жодній особі повідомлення про підозру не оголошено, тобто арешт на майно, яке тимчасово вилучене в ході обшуку є майном особи, яка не є підозрюваними, обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, тобто є третьою особою, а тому з клопотанням про арешт майна третьої особи до слідчого судді повинен звертатися прокурор.
Крім цього слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна, яке було вилучено 14.06.2025 (субота) і на наступний робочий день направлено на адресу суду 16.06.2025 (понеділок). Таким чином, достеменно встановлено, що прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, в порядку, передбаченим ч. 5 ст. 171 КПК України.
У відповідності до п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим майном може бути майно, що підшукане, виготовлене, пристосоване чи використане як засіб чи знаряддя кримінального правопорушення та (або) зберегло на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення або ж одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або є предметом кримінального правопорушення.
У відповідності до вимог до ч. 2 ст. 168 КПК, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
За викладеного, вилучений під час огляду місця події автомобіль вважається тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12025111030001381, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
14.06.2025 в період часу з 10:00 год. по 11:20 год слідчим слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 було проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме ділянки дороги за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Незалежності, 40, під час якого вилучено автобус марки ПАЗ, державний номер НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_4 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником автобуса марки ПАЗ, державний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_6 , житель АДРЕСА_1 .
Постановою слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 15.06.2025 тимчасово вилучений транспортний засіб визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні та передано на відповідальне зберігання до майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів, що розташований за адресою: 3 км автодороги Р-17.
Отже у слідчого судді існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати що вказане майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовими доказами у справі, оскільки містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.
Під час судового розгляду встановлено, що метою накладення арешту на тимчасово вилучений автомобіль є збереження речових доказів з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження, необхідність проведення слідчих дій, зокрема слідчого експерименту та проведення судових експертиз, в тому числі інженерно-технічної та судово-трасологічної з метою пошуку та закріплення доказів щодо обставин скоєного кримінального правопорушення.
За змістом ст.173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, серед іншого: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання та метеріали кримінального провадженняприходить до переконання, що є підстави вважати, що вилучене під час огляду місця ДТП майно може бути використанне як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Слідчий суддя зазначає, що у разі ненакладення арешту на тимчасово вилучене майно, воно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене або передано іншій особі, для чого слід забезпечити наявність вилученого майна, так як відсутність майна, яке являється речовим доказом у справі, може перешкодити кримінальному провадженню, і тільки у випадку накладення арешту на вказане майно може бути виконане завдання щодо забезпечення доведення факту вчинення кримінального правопорушення. Обмеження права власності на це майно є розумним і співмірним, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до … наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, втручання у власність (користування) це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату. Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес. Правомірним є арешт за умови одночасного існування критерії в правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).
Таким чином, на переконання слідчого судді, з метою запобігання можливості приховування, знищення або перетворення речових доказів у кримінальному провадженні, на даному етапі кримінального провадження досліджені матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для забезпечення збереження речових доказів, тому слідчий суддя доходить висновку про накладення арешту на майно шляхом заборони володіння, користування та розпорядження ним. Прокурором доведено необхідність накладення арешту на майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
За викладених обставин клопотання прокурора слід задовольнити.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 98, 100, 167, 170-173, 175, 309, 392, 532 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025111030001381, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 14.06.2025 під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Незалежності, 40, майно, а саме: автобус марки ««ПАЗ 4234» н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться на відповідальному зберіганні на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів, що розташований за адресою: Київська область, Білоцерківський район, 3 км автодороги Р-17, шляхом накладення заборони володіння, користування та розпорядження ним.
Уповноваженим службовим особам, для досягнення цілей кримінального провадження дозволити використання зазначеного майна.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленому ст.174 КПК України.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_8