Справа № 357/618/25
3/357/844/25
23.05.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП відсутній в матеріалах справи, фізичної особи - підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209429 від 31.12.2024 року: 31.12.2024 року о 12 год. 05 хв. в АДРЕСА_2 , водій ОСОБА_1 керував двоколісним електроскутером з місцем для сидіння до 3 кВ. без н.з., з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість та рухливість ходи, мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарколога, водій категорично відмовився.
Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення заперечив та пояснив суду, що жодних наркотичних речовин не вживає та перебував того дня в тверезому стані. ОСОБА_1 зазначив, що до нього підійшли працівники поліції разом з працівниками ТЦК та СП та почали вказувати, що ОСОБА_1 буде доставлено до приміщення ТЦК та СП для отримання повістки та проходження військово-лікарської комісії, у зв'язку із чим ОСОБА_1 почав нервувати та злякався, тому ОСОБА_1 не розумів, що саме йому пропонують поліцейські. Також, з метою підтвердження того, що ОСОБА_1 не вживає наркотичних речовин, останній надав суду результати досліджень на визначення наркотиків, котрі ОСОБА_1 пройшов самостійно.
Під час розгляду справи захисник ОСОБА_1 - адвокат Ничик А.В. просила суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши клопотання адвоката Ничик А.В. про закриття провадження, результати досліджень визначення наркотиків у сечі, а також докази, наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209429 від 31.12.2024 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.12.2024, акт огляду на стан сп'яніння, рапорт від 31.12.2024, відеозаписи, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, суд зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст.280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначається також Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).
З відеозаписів вбачається, що до ОСОБА_1 звернулись працівники поліції та в ході спілкування вказали, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку ТЦКСП, тому поліцейські мають доставити його розташування ТЦКСП, у зв'язку із чим ОСОБА_1 почав нервувати та просити поліцейських не доставляти його до ТЦКСП, проте працівники поліції наполягали на доставленні ОСОБА_1 .
В подальшому, ОСОБА_1 почав тікати від працівників поліції, однак згодом поліцейські наздогнали та затримали ОСОБА_1 та під час затримання почали вказувати, що у нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння та пропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 здивувався та вказав працівникам поліції, що він перебуває у зляканому стані. При цьому поліцейські зазначили, що ОСОБА_1 може пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння або ж відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, однак відносно ОСОБА_1 в будь-якому випадку буде складено протокол про адміністративне правопорушення, на що ОСОБА_1 зазначив, що вважає дії працівників поліції неправомірними та вказав, що не бажає їхати з працівниками поліції та проходити будь-який огляд.
Суддя зазначає, що проведення огляду на стан сп'яніння внормоване «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, відповідно до п.1 якого метою проведення цього огляду є виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду.
З пункту 2 «Порядку» випливає, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Таким чином, відповідно до положень законодавчо врегульованого порядку проведення медичного огляду підставою для його проведення мають бути обґрунтовані підстави вважати, що особа, яка керує транспортним засобом, становить небезпеку для дорожнього руху і оточення через перебування у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тобто лише очевидні ознаки сп'яніння, які у сукупності з констатацією відмови від проходження огляду є підставою для кваліфікації дій особи за ознаками відмови від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку.
Суддя враховує ту обставину, що такий огляд має проводитися за наявності очевидних ознак сп'яніння.
Водночас дані відеозаписів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, вказують, що фактично поліцейськими не встановлювались ознаки сп'яніння ОСОБА_1 та свідчать про охайний зовнішній вигляд, скоординовані рухи, чіткі та логічні відповіді, відсутність підвищеної жвавості та рухиливості, поведінки, що не відповідає обстановці.
При цьому слід вказати, що й працівники поліції першочергово не зазначали про наявність у ОСОБА_1 будь-яких ознак сп'яніння. Про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння було зазначено поліцейським після того, як ОСОБА_1 тікав та був затриманий працівниками поліції. Натомість ОСОБА_1 пояснив поліцейським, що наркотичних речовин не вживає, та цілком логічно пояснив, що в даний момент перебуває в зляканому стані, оскільки побоювався, що ОСОБА_1 буде доставлено до ТЦК та мобілізовано.
Таким чином суддя зазначає, що аналіз відеозаписів викликає розумні сумніви у наявності у ОСОБА_1 31.12.2024 ознак наркотичного сп'яніння та свідчить про формальність дій з боку поліцейських.
Також суддя вказує, що направлення водія для проходження огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я здійснюється шляхом оформлення поліцейським відповідного направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому поліцейський зазначає конкретний медичний заклад, до якого направляється особа, зазначаються відомості особи, яка підлягає огляду та виявлені у даної особи ознаки сп'яніння, та лише відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці та у закладі охорони здоров'я за наявності вказаного направлення, яке було пред'явлене водію буде утворювати склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки за відсутності належного направлення водія до конкретного закладу охорони здоров'я, не можливо констатувати відмову водія від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку.
Як слідує з відеозапису, працівниками поліції не оформлювалось направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та з даним направленням ОСОБА_1 не ознайомлювали та йому його не пред'являли, висуваючи при цьому вимогу проходження огляду на стан сп'яніння, а відтак дані відеозапису не можуть свідчити про належним чином зафіксовану відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у закладі охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, оскільки працівником поліції не вживались заходи для направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у визначеному ст.266 КУпАП, п.6 Порядку та пункту 8 розділу ІІ Інструкції.
Окрім цього слід зауважити, що висуваючи пропозицію ОСОБА_1 на проходження огляду, працівник поліції роз'яснив останньому безальтернативні умови, що стосовно ОСОБА_1 в будь-якому випадку буде складено протокол про адміністративне правопорушення, як за умов проходження огляду так і у разі відмови останнього від огляду на стан сп'яніння. Таким чином працівник поліції своїми роз'ясненнями створив передумови та фактично даними вказівками вплинув на ОСОБА_1 та спонукав до відмови від огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суддя з даного приводу вказує, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, окрім фіксації правопорушень, здійснює також превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Україна, давши згоду на обов'язковість міжнародного договору, зобов'язується діяти таким чином, щоб не позбавити його мети та не зробити його неможливим для виконання. Тому і ратифікована Конвенція і практика ЄСПЛ відповідно до ЗУ «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» для України є джерелами права і обов'язковими до застосування.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
В своїх рішеннях «Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Швидка проти України» та інші ЄСПЛ констатував, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП повинне проводитись за процедурою, передбаченою для кримінальних правопорушень. ЄСПЛ виключає можливість притягнення особи до відповідальності за вчинення правопорушення, на яке особу підбурили працівники поліції.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви» зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування.
Тому вищевказані роз'яснення працівників поліції можуть розцінюватись як вплив на ОСОБА_1 з метою спонукання останнього до відмови від проходження огляду та спровокувати його на скоєння даного правопорушення.
При цьому при вирішенні даної справи суддя також бере до уваги результати досліджень на визначення наркотиків у сечі ОСОБА_1 від 26.04.2025 з яких слідує, що під час огляду було встановлено, що результати лабораторного дослідження на виявлення наркотичних речовин у ОСОБА_1 були негативними.
При цьому, суддя враховує, що сліди наркотику та продукти його розпаду залишаються в кровотоці кілька діб, а для виведення наркотиків і їх метаболітів навіть після одноразового прийому потрібно кілька днів, а при систематичному вживанні - кілька днів або місяців. Вказані обставини дають суду підстави прийняти доводи ОСОБА_1 , що останній не вживає наркотичних речовин, перебував 31.12.2024 у тверезому стані, а відтак і не міг мати будь-яких об'єктивних ознак сп'яніння.
Водночас слід звернути увагу на обставини небажання ОСОБА_1 на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, котрі були пов'язані з очевидним побоюванням бути негайно мобілізованим для проходження військової служби.
Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Вирішуючи справу, суддя враховує, що лише вимога суб'єкта владних повноважень, що ґрунтується на законі, має наслідком її виконання.
Означені вимоги суб'єкта владних повноважень не повинні межувати із свавіллям та з незаконним посяганням на права та обов'язки людини.
Враховуючи вищевикладене, суддя зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена достатніми, належними та допустимими доказами.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладені обставини, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно нього слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130, ст.221, ст.247, ст. 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО.О. Гребінь