Справа № 355/1077/15-ц
Провадження № 2-п/355/12/25
про відмову у перегляді заочного рішення
17 червня 2025 року Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Чальцевої Т.В.,
секретаря судового засідання Верби Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу Баришівського районного суду Київської області заяву по цивільній справі №355/1077/15-ц, провадження №2-п/355/12/25 за заявою ОСОБА_1 (позивач Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осібна ліквідацію ПАТ КБ "Надра" Стрюкова І.О.) про оскарження заочного рішення Баришівського районного суду Київської області по справі №355/1077/15-ц від 21.09.2015 року, -
Заочним рішенням Баришівського районного суду Київської області від 21.09.2015 року по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнено в повному об'ємі.
Із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Набра» стягнуто заборгованість за договором №84/ЕМК/42/2008-980 від 19.06.2008 року в сумі 129 732,65 гривні та судовий збір на користь держави в розмірі 1297,32 гривень.
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування заочного рішення після того, як 19 травня 2025 року отримала його в канцелярії Баришівського районного суду Київської області. Отже, вважає, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення визначений статтею 228 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) нею не пропущений.
Відповідач не з'явилася на судове засідання, на якому було ухвалено спірне судове рішення та не повідомила про причини своєї неявки відносно цього засідання виходячи з того, що вона взагалі не знала про існування судового процесу.
Разом з тим, відповідно до статті 74 ЦПК України основним видом судового виклику є повістка. Оскільки ні судові повістки, ні інші документи у тому числі позовна заява з додатками за моїм місцем постійного проживання не надходили, та ОСОБА_1 не вручалися. Вона не знала і не могла знати про час та місце розгляду зазначеної справи, а тому не прибула на судове засідання та не повідомила суду про поважність причин неявки, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи відповідних розписок про вручення відповідачу судових повісток.
Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що неповідомлення у встановленому законом порядку про розгляд справи позбавило її можливості взяти участь у розгляді справи особисто або через представника, внаслідок чого вона не змогла скористатися правами, наданими мені ст.ст. 34, 39 ЦПК України. Також була позбавлена можливості отримати копію позовної заяви з додатками, та подачі відзиву.
Таким чином, в суді не було досліджено дуже суттєві факти, які прямо впливають на спірні правовідносини, в тому числі щодо застосування строків позовної давності в даних правовідносинах.
У зв'язку з тим, що відповідач дізналася про наявність рішення випадково, через додаток «Дія» в 2023 році.
Тому відповідач вважає, що була позбавлена можливості надати суду докази та навести свої заперечення проти позовних вимог позивача, чим в результаті було порушеного її право на справедливий судовий розгляд.
Ознайомившись із позовною заявою та змістом заочного рішення, вважає заочне рішення суду незаконним, воно має бути скасоване, а справа розглянута з урахуванням заперечень проти позову.
ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним через недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, за місцем реєстрації, підтвердженням того в матеріалах справи міститься:
- повернута поштова кореспонденція (конверт, повідомлення, судова повістка про розгляд справи на 21.07.2015 року, ухвала про відкриття провадження) з відміткою «відмова від одержання батьками, за указаною адресою не проживає» (а.с. 22,23);
- повернута поштова кореспонденція (конверт, повідомлення, судова повістка про розгляд справи на 30.07.2015 року) з відміткою «за указаною адресою не проживає» (а.с. 33,34);
- повернута поштова кореспонденція (конверт, судова повістка про розгляд справи на 21.09.2015 року) з відміткою «за указаною адресою не проживає» (а.с. 36,37).
Крім того, заявник має застосунок «ДІЯ», отже була обізнана про те, що відбувся судовий розгляд справи щодо стягнення з неї заборгованості і вона мала змогу звернутися до суду із заявою раніше.
Разом із тим, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.
Зі змісту ст. 288 ЦПК випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.
Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 87, 288 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 (позивач Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осібна ліквідацію ПАТ КБ "Надра" Стрюкова І.О.) про оскарження заочного рішення Баришівського районного суду Київської області по справі №355/1077/15-ц від 21.09.2015 року- залишити без задоволення.
Роз'яснити відповідачеві, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги.
У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Баришівського районного суду Т. В. Чальцева