Справа № 287/1245/25
3/287/2509/25
17 червня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 , пенсіонера, жителя АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №111450 від 18.05.2025 року вбачається, що 17.05.2025 року, близько 23 год. 43 хв., в м. Олевську, по вул. Промисловій, Коростенського району, Житомирської області ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, при цьому чіплявся за формений одяг сержанта поліції Швеця А.В., висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, на неодноразові зауваження припинити правопорушення не реагував.
13.06.2025 року на адресу суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 надійшли заперечення на протокол. У вказаних запереченнях ОСОБА_1 вказує про те, що працівниками поліції при складенні адміністративних матеріалів за ст. 185 КУпАП не виконано вимоги законодавства, перевищено свої повноваження, що може слугувати підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Працівники поліції висловлювали не зрозумілі, не законні вимоги, порушуючи право ОСОБА_1 на недоторканість житла. Зокрема, зазначає, що 17.05.2025 року, після 21 год. 00 хв., до нього на подвір'я, за місцем фактичного проживання, з незрозумілих причин та незаконно заїхав автомобіль патрульних поліцейських. В цей час ОСОБА_1 стояв біля автомобіля марки Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 . Працівники поліції застосували відносно ОСОБА_1 фізичну силу, одягли кайданки з метою доставки до відділення поліції. Оскільки, ОСОБА_1 був обурений вказаними діями поліцейських між ними виникла суперечка. У подальшому, працівники поліції не вчинивши жодних дій щодо встановлення обставин затримання доставили ОСОБА_1 до лікарні для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Стверджує, що від проходження первинного огляду на стан сп'яніння шляхом застосування спеціального технічного засобу він не відмовлявся, проте працівники поліції проходження такого огляду не пропонували. Також, вказує, що не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, а перебуваючи у закладі охорони здоров'я виявив, що для огляду не було запрошено спеціаліста, а саме лікаря-нарколога, тому заперечував здачу крові для проведення лабораторного дослідження. Через незрозумілі для ОСОБА_1 причини працівники поліції, нічого не пояснюючи, посадили його у свій службовий автомобіль та доставили до місця проживання. Пізніше ОСОБА_1 стало відомо про складання відносно нього адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 та ст. 185 КУпАП. Будь-яких листів чи повідомлень він не отримував і не міг отримати, оскільки перебуває на військовій службі. Працівниками поліції не надавались для підпису чи ознайомлення будь-які матеріали чи протоколи. ОСОБА_1 вказує, що є учасником бойових дій, отримав поранення, оскільки знаходився у місці де ведуться бойові дії, а тому з огляду на викладені вище обставини міг повести себе не стримано по відношенню до працівників поліції, які порушили його право власності і незаконно проникли на подвір'я. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просить суд взяти до уваги його доводи, аргументи, заперечення та врахувати їх при винесенні постанови по справі, закрити провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення у його діях.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. У прохальній частині поданого ним заперечення на протокол ОСОБА_1 просить суд врахувати, що він перебуває на військовій службі в лавах ЗСУ, а відтак не має можливості прибути у судове засідання.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи наведене, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі ОСОБА_1 .
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, до суду надав письмову заяву з проханням розглядати справу без його участі та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 185 КУпАП передбачено, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку, тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
При цьому об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Склад правопорушення є формальним, тобто воно вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам визначених у диспозиції статті осіб.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб'єктом правопорушення може бути особа, яка досягла 16 років.
Ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ст. 185 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №111450 від 18.05.2025 року, який заповнений у відповідності до вимог КУпАП та містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення.
- диском з відеозаписом події.
Зокрема, з оглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що для встановлення особи водія поліцейські просили ОСОБА_3 назвати свої персональні дані. Проте, ОСОБА_3 своїх даних не називав, намагався залишити місце події та чинив опір працівникам поліції, у зв'язку з чим був доставлений до відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області. Слід зазначити, що при цьому ОСОБА_3 виражався на адресу поліцейських у грубій формі, хапав їх за формений одяг.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №111450 від 18.05.2025 року, підтверджені оглянутим відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та долученим до матеріалів справи.
Твердження ОСОБА_1 з приводу перевищень працівниками поліції своїх службових повноважень не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Зокрема, матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 , даних щодо оскарження неправомірності дій патрульних поліцейських ОСОБА_1 , як і не містять результатів такого оскарження.
Крім того, дослідженими у судовому засіданні доказами повністю спростовується той факт, що ОСОБА_1 не був обізнаний чому працівники поліції зайшли на його подвір'я. Зокрема, працівники поліції при спілкуванні з ОСОБА_1 вказували на порушення останнім Правил дорожнього руху, а також про те, що він не зупинявся на законну вимогу патрульних поліцейських надану за допомогою проблискових маячків.
Слід також зазначити, що з диску з відеозаписом події вбачається, що працівники поліції неодноразово повідомляли ОСОБА_1 про факт складання відносно нього адміністративних матеріалів, а тому твердження ОСОБА_1 про те, що він не був обізнаний про складання протоколу не можуть бути взяті судом до уваги.
За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними, допустимими та такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин вчинення правопорушення, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП слід стягнути з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 40-1, 185, 283, 284 КУпАП, суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8 (восьми) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 136 (сто тридцять шість) гривень.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандартІВАN) UA048999980313020106000006741, Отримувач ГУК у Жит.обл/ТГ м.Олевськ/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л. В. Винар