Справа № 278/4007/24
12 червня 2025 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Буткевич М.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
15 липня 2024 року о 09 год. 56 хв. на 8 км автодороги Р-18 поблизу с. Станишівка Житомирського району та області ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Dodge", реєстраційний номер " НОМЕР_2 ", в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пп. "а" п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про день, час та місце його проведення. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Божок Р.О. у судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивував низкою порушень та недоліків, які були допущені при складані адміністративних матеріалів та проведенні оглядів ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні зазначеного діяння підтверджується сукупністю досліджених доказів.
Факт керування за вищезазначених обставин ОСОБА_1 автомобілем захистом не заперечується.
Процедура проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спецтехзасобу та результат такого огляду зафіксований на відеозапис нагрудної камери поліцейського (а.с. 8). Із зазначеного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 продув алкотестер "Драгер", результат якого був позитивний - 0,35 проміле (відео 10:02). Зі вказаним результатом ОСОБА_1 не погодився та забажав пройти огляд в медичному закладі (відео 10:03). Оскільки подальший огляд ОСОБА_1 проводився лікарем у медичному закладі, усі доводи захисника щодо недостовірності результатів огляду, проведеного поліцейським на місці, до уваги не беруться.
В подальшому ОСОБА_1 пройшов огляд на встановлення стану сп'яніння у найближчому медичному закладі, за висновком якого стан алкогольного сп'яніння підтвердився (а.с. 4).
Суддя не бере до уваги доводи захисника щодо незаконності проведення огляду в медичному закладі через відсутність у матеріалах справи направлення на проведення такого огляду, оскільки Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС та МОЗ України від 9.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), на яку посилається захисник у своєму клопотанні, не передбачає долучення такого направлення до матеріалів справи або навіть вручення його копії особі, яка направляється на огляд. Доводи захисника щодо недостовірності результатів огляду лікарем через невідібрання у ОСОБА_1 біологічних рідин та незаміну мундштука алкотестера після недбалої спроби до уваги не беруться, оскільки названа Інструкція передбачає обов'язкове лабораторне дослідження зразків біологічного середовища лише задля встановлення наявності наркотичного засобу чи психотропної речовини, для встановлення стану алкогольного сп'яніння проведення таких досліджень за Інструкцією не є обов'язковим. Як видно із відеозапису, після невдалої спроби продути алкотестер ОСОБА_1 одразу здійснив вдалу спробу з цим же самим мундштуком, що виключає потрапляння до нього видихуваного повітря інших осіб, а тому сумнівів у достовірності результатів алкотесту не вбачається.
Щодо доводів захисника про встановлений у Конвенції про дорожній рух мінімальний показник алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння слід зазначити, що відповідно до п. 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух 1968 року, ратифікованої Українською РСР (Україною) 25.04.1974, зі змінами та доповненнями, внесеними Європейською угодою від 1.05.1971, у національному законодавстві мають бути передбачені спеціальні положення щодо водіння під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові відповідно до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається. Вказана норма Конвенції встановлює гранично допустимий показник і не встановлює мінімального показника для визначення стану сп'яніння, який встановлюється у національному законодавстві. Такий показник встановлений п. 7 розділу ІІ Інструкції, який передбачає встановлення стану алкогольного сп'яніння за показника спеціального технічного засобу, за допомогою якого проводиться огляд, більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Огляд ОСОБА_1 був проведений за допомогою алкотестера, який навіть за контрольного вимірювання виявив показник 0,25 проміле, що відповідно до наведеної норми є підтвердженням перебування особи в стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, доводи захисника і в цій частині є необґрунтованими.
Суддя також не бере до уваги доводи захисника про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, має хворобу, у зв'язку з чим приймає препарат з вмістом етанолу. Так, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язує водіїв не допускати випадків керування транспортним засобом, зокрема, під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Аналогічного змісту положення міститься у підп. «а» п. 2.9 ПДР. Порушення цього положення є підставою для відповідальності за відповідними частинами ст. 130 КУпАП. Однак з відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, що від ОСОБА_1 відчувався запах саме алкоголю, що й явилось підставою для проведення огляду.
Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.
Враховуючи безальтернативний характер санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя призначає ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 283-285 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Житомирській області 21081300, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, код ЄДРПОУ: 37976485, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 користь держави судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому Законом.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначеного правопорушення.
На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд.
Строк звернення до виконання протягом трьох місяців.
Суддя М.І. Буткевич