Справа №295/7793/25
6/295/138/25
18.06.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.,
з участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Ярини Анни Петрівни про примусовий привід боржника в межах виконавчого провадження №34051783 з примусового виконання виконавчого листа Олевського районного суду Житомирської області від 27.08.2012 №2/107, -
Начальник Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернулася до суду з поданням, в якому просить здійснити примусовий привід ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на 14:00 год 05.09.2025 до вказаного відділу ВДВС за адресою: м. Житомир, майдан Корольова, 3/14, каб. 320, виконання ухвали про примусовий привід боржника доручити оперативним працівника Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області.
Подання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи боржником у виконавчому провадженні №34051783 з примусового виконання виконавчого листа Олевського районного суду Житомирської області від 27.08.2012 №2/107, не з'являвся на виклики державного виконавця, пояснень щодо несплати боргу не надав.
Ухвалою суду від 11.06.2025 подання призначено до розгляду.
В судове засідання ні заявник, ні боржник не з'явились.
У поданні державний виконавець просила розглядати справу без її участі.
Дослідивши подання, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Подання держаного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність примусовому приводу боржника.
Під час розгляду подання про примусовий привід боржника, відповідно до ст. 438 ЦПК України, доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснює привід у виконавчому провадженні.
Закон України «Про виконавче провадження» вказує про право державного виконавця на звернення до суду із поданням про примусовий привід боржника. Таке подання державного виконавця погоджується з начальником відділу державної виконавчої служби, в якому зазначаються прізвище, ім'я та по батькові боржника, його місце проживання або/та роботи, місцезнаходження органу державної виконавчої служби і час, на який необхідно здійснити привід боржника.
Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з'явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім'я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання (перебування), роботи, служби чи навчання, підстави застосування приводу, час, коли необхідно особу доставити і місце доставки особи, суб'єкт, якому доручається здійснити привід.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів подання, 28.08.2012 (а не 29.08.2012 як зазначено у поданні) головним державним виконавцем Богунського ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №34051783 на підставі виконавчого листа №2-107, виданого 27.08.2012 Олевським районним судом Житомирської області, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Державний виконавець зазначає, що 03.09.2012, 25.01.2018, 28.08.2018 (доказів суду не надано), 28.08.2019 та 15.08.2024 в рамках виконавчого провадження №34051783 державним виконавцем направлено Мельничуку М.О. простою кореспонденцією виклики державного виконавця.
01.02.2018, 13.10.2023 та 15.08.2024 державним виконавцем були здійснені виходи за місцем проживання боржника за адресою, вказаною у виконавчому документі, але двері квартири ніхто не відчиняв, про що складено відповідні акти.
Проте до самеріалів подання не долучено доказів, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою, де було здійснено виходи.
Постановою державного виконавця від 26.01.2018 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно божника, постановами від 07.02.2018, 15.02.2018, 20.02.2018, тимчасово обмежено боржника у праві виїзду за межі України, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, у праві керування транспортними засобами та у праві полювання.
Проте, звертаючись з поданням про примусовий привід боржника, державним виконавцем у поданні зазначено про службову необхідність в оголошенні розшуку боржника ОСОБА_1 , тобто описово-мотивувальна частина подання не відповідає її прохальній частині.
Крім цього, до матеріалів подання не додано доказів про те, що боржник ОСОБА_1 обізнаний про відкриття виконавчого провадження та здійснення державним виконавцем відносно нього заходів примусового виконання рішення, не долучено доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, доказів на підтвердження вручення боржнику вимоги державного виконавця чи повідомлень про необхідність явки до виконавчої служби та доказів його ухилення від явки, не долучено доказів про отримання відомостей про доходи боржника, проходження військової служби.
Оцінивши обставини справи та наявні докази, суд, вважає, що підстави для застосування до боржника примусового приводу відсутні, оскільки державним виконавцем не надано суду достатніх і достовірних доказів на підтвердження того, що боржник належним чином повідомлений про наявність відкритого виконавчого провадження, що він дійсно отримував виклики державного виконавця, однак свідомо, навмисно, без поважних причин не прибув до державного виконавця, що свідчило б про його пряме ухилення від явки до державного виконавця та навмисне невиконання судового рішення.
За таких обставин, за недоведеності факту скерування постанови про відкриття виконавчого провадження та викликів, суд приходить до висновку про формальний характер обґрунтування подання та відсутність правових підстав для тимчасового втручання у гарантоване боржнику ст. 33 Конституції України право вільного пересування та застосування до останнього заходу процесуального примусу у вигляді примусового приводу.
При цьому, суд зазначає, що сам факт перебування особи у статусі боржника жодним чином не скасовує закріплені та гарантовані на конституційному рівні права та свободи вказаної особи, а застосування обмежувальних процедур, як примусовий привід, розшук тощо повинні мати відповідну матеріальну підставу, доведену належними та допустимими доказами.
Спростовуються посилання державного виконавця на систематичність направлення викликів боржнику, оскільки систематичність - це наявність певної системи, послідовності в діях, вчинках, знаннях, інформації тощо.
Надсилання боржнику по одному виклику у 2012, 2018, 2019 та 2024 не свідчить про систематичність дій державного виконавця у виконавчому провадженні №34051783, у період з 15.08.2024 до моменту звернення до суду з даним поданням державним виконавцем не здійснено жодних дій з метою виклику чи приводу боржника.
Таким чином, подання є необґрунтованим, недоведеним та не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 438 ЦПК України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -
У задоволенні подання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали виготовлено 18.06.2025.
Суддя Л.М. Чішман