Справа № 274/1124/25
Провадження № 2/0274/881/25
Ухвала
Іменем України
17.06.2025 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судового засідання Рудич М.О., позивачки, представника позивачки Дмитрука М.Ф. , відповідача, представника відповідача Антонюк О.М. , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , малолітня особа ОСОБА_6 , інтереси якої представляє ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України про усунення від права на отримання частки одноразової виплати грошової допомоги, заяву позивачки ОСОБА_3 та її представника - адвоката Дмитрука М.Ф. про відвід судді Тетяни Вдовиченко -
В провадженні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, судді Вдовиченко Т.М. з 12.03.2025 року перебуває зазначена цивільна справа.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 14.02.2025 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху ( а.с.72 - 74).
06.03.2025 року ухвалою Бердичівського міськрайонного суду в справі відкрито загальне позовне провадження. Підготовче провадження призначено на 0 03.04.2025 року на 10 год. 30 хв. ( а.с. 95-96).
03.04.2025 року в підготовчому засіданні оголошено перерву в зв"язку з неналежним повідомленням третьої особи ОСОБА_5 , яка представляє свої інтереси та інтереси малолітньої доньки ОСОБА_6 ( а.с. 153 ).
24.04.2025 року в підготовчому засіданні за клопотанням третьої особи ОСОБА_5 , яка представляє свої інтереси та інтереси малолітньої доньки ОСОБА_6 оголошено перерву, надано час на ознайомлення з позовної заявою та долученими до неї документами ( а.с. 161 - 162).
13.05.2025 року протокольною ухвалою Бердичівського міськрайонного суду підготовче провадження за згодою всіх учасників справи закрито, справу призначено до судового розгляду на 02.06.2025 року ( а.с. 170-171).
17.06.2025 року на адресу Бердичівського міськрайонного суду від позивачки ОСОБА_3 та її представника Дмитрука М.Ф. надійшла заява про відвід судді Тетяни Вдовиченко.
Заява мотивована тим, що 13 травня 2025 року, під час підготовчого засідання по справі, судом було оголошено заяву від 12.05.2025 року вхідний № 9086 ОСОБА_5 - залученої до справи в якості третьої особи, а одночасно і представника третьої особи малолітньої дитини, ОСОБА_6 . З тексту зазначеної заяви вбачається, що третя особа ОСОБА_5 , одночасно яка є представником третьої особи, малолітньої доньки ОСОБА_6 , просить судовий розгляд справи № 274/1124/25 Провадження № 2/0274/881/25 на всіх п стадіях та етапах проводити без її участі. В той же час, ОСОБА_7 , яка є представником і рідною матір'ю третьої особи малолітньої ОСОБА_8 самоусувається від обов'язків представляти інтереси неповнолітньої доньки, а також вказує на те, що позовну заяву вона не підтримує, але бажає надати пояснення в якості свідка з боку відповідача ОСОБА_4 .
Разом з тим, суд не визначившись, хто в суді буде представляти інтереси третьої особи малолітньої ОСОБА_8 , нехтуючи вимогами ст.43 та ст. 45 ЦПК У країни, (забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи) де у ч.З даної статті зазначено, що суд мав би сприяти створенню належних умов для здійснення малолітньою, або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, задовольняє клопотання третьої особи ОСОБА_5 і надає їй можливість не брати участь у справі, як законного представника третьої особи малолітньої ОСОБА_8 і таким чином суд який зобов'язаний захищати права малолітніх дітей, сам порушує законні права третьої особи малолітньої ОСОБА_9 .
Відразу ж після оголошення і задоволення заяви ОСОБА_5 , суддя Тетяна Вдовиченко оголосила про закінчення підготовчого провадження у справі і призначила розгляд справи по суті на 02.06.2025 року.
За таких обставин позивач ОСОБА_3 , яка є бабусею третьої особи малолітньої ОСОБА_11 і її представник Дмитрук М.Ф. 20 травня 2025 року подали до суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі і залучення до участі у справі міської служби у справах дітей м. Бердичів Житомирської області, де зазначили, що одним із елементів позовної заяви, є захист законних прав та інтересів третьої особи малолітньої ОСОБА_12 і в разі задоволення судом позовних вимог, її частка призначеної одноразової допомоги, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця збільшиться на суму 1 250 000 (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч) гри.
В той же час, мати і представник третьої особи малолітньої ОСОБА_8 , яка має право на отримання одноразової грошової допомоги в результаті загибелі її батька, ОСОБА_7 , своєю заявою до суду, щодо фактичної підтримки сторони відповідача, погіршує її матеріальний стан і таким чином, третій особі малолітній ОСОБА_8 , завдається матеріальна шкода, що суперечить нормам матеріального права, зокрема ч.2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 - «батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини». Крім вказаної норми, ОСОБА_7 , як представником третьої особи і одночасно матір'ю малолітньої ОСОБА_8 , порушуються інші норми які забезпечують права дитини.
Ухвалою від 02 червня 2025 року, суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Т.М. Вдовиченко, у задоволенні клопотання про залучення до справи третьої особи, міську службу у справах дітей м.Бердичів Житомирської області, з метою захисту законних прав та інтересів третьої особи, малолітньої ОСОБА_8 , безпідставно, не дотримуючись вимог ст. 43, ч. 2 ст. 45, ст. 63 ЦПК України відмовила. Крім того суддя Вдовиченко Т.М. безпідставно вказала, що ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає і таким чином , порушуючи вимоги пункту 28 ч. 1 ст. 353 ЦПК України протиправно закрила доступ до правосуддя.
Крім зазначеного, 02 червня 2025 року, в судовому засіданні під час надання пояснень позивачем ОСОБА_3 , суддя Тетяна Вдовиченко проявила зневажливе ставлення до позивачки: - підвищувала на неї голос, викрикувати відносно ОСОБА_13 . Також суддя Тетяна Вдовиченко демонстративно, голосно і з криками на адресу ОСОБА_3 , піднялася з місця головуючого , відкрила в коридор двері, вийшла за межі судової зали і у весь голос почала кричати до всіх присутніх у вестибюлі суду, промовляючи слова, чи їм відомий факт, що ОСОБА_14 пиячив і не приймав участь в утриманні неповнолітнього сина. Проте, відразу після цього вчинку судді, представник позивача, адвокат Дмитрук заявив, що така поведінка негідна поведінці судді і звернувся з проханням до секретаря суду, занести такі протиправні дії головуючої, судді Вдовиченко до протоколу судового засідання.
Таким чином, суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Тетяна Вдовиченко проявила і показала своє зневажливе і упереджене ставлення до позивача ОСОБА_3 . Це дає підстави вважати, що рішення, яке буде прийняте суддею Тетяною Вдовиченко по завершенні розгляду цивільної справи, буде необ'єктивним і незаконним.
Крім всього варто зазначити, що представник відповідача, адвокат Антонюк, під час надання пояснень свідків з боку позивача кілька разів намагалася втрутитися в їхні пояснення перебивала свідків, але суддя Вдовиченко не робила їй зауваження і не реагувала на такі дії. В той же час, коли представником позивача, адвокатом Дмитруком було зроблено зауваження на таку поведінку адвоката Антонюк, суддя відразу втрутилася і почала робити зауваження адвокату Дмитруку, і навіть підвищувати голос. Це свідчить про упереджене ставлення судді Тетяни Вдовиченко відносно позивача ОСОБА_15 .
В судовому засіданні представник позивачки Дмитрук М.Ф. заяву про відвід підтримав.
Представник відповідача Антонюк О.М. заперечила проти задоволення заяви з тих підстав, що головуючим суддею кожен етап судового процесу проводився згідно норм ЦПК України, заявлений стороною позивачки відвід є зловживанням та маніпулюванням.
Відповідач заперечив проти задоволення заяви про відвід підтримавши позицію свого представника.
Суд, вислухавши заяву про відвід, вислухавши думки відповідача та його представника, прийшов до наступного висновку.
Як передбачено ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу ( ч.3 ст. 39 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, другої статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід .
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. ( ч. 3 ст. 40 ЦПК України)
Питання про відвід вирішується невідкладно ( ч. 7 ст. 40 ЦПК України).
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу ( ч. 11 ст. 40 ЦПК України).
Із дослідженої заяви про відвід вбачається, що сторона позивачки не погоджується з тим, що " ухвалою від 02 червня 2025 року, суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Т.М. Вдовиченко, у задоволенні клопотання про залучення до справи третьої особи, міську службу у справах дітей м.Бердичів Житомирської області, з метою захисту законних прав та інтересів третьої особи, малолітньої ОСОБА_8 , безпідставно, не дотримуючись вимог ст. 43, ч. 2 ст. 45, ст. 63 ЦПК УКраїни відмовила. Крім того суддя Вдовиченко Т.М. безпідставно вказала, що ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає і таким чином , порушуючи вимоги пункту 28 ч. 1 ст. 353 ЦПК УКраїни протиправно закрила доступ до правосуддя. "
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Із дослідженої заяви про відвід не вбачається, що суддя Вдовиченко Т.М. прямо чи опосередковано заінтересована в результаті розгляду справи, є упередженою щодо сторони позивачки. Посилання на події, які відбулися в судовому засіданні 02.06.2025 року, на які вказує позивачка та її представник Дмитрук М.В. в своїй заяві про відвід судді Т.М. Вдовиченко є перекрученими, такими що не відповідають дійсності .
За приписами ст. 6 Закону "Про судоустрій і статус суддів" встановлено заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Викладені в заяві позивачки ОСОБА_3 та її представника Дмитрука М.Ф. про відвід судді такі висловлення, зокрема як " проявила зневажливе ставлення до позивачки: - підвищувала на неї голос, викрикувати відносно ОСОБА_13 . Суддя Тетяна Вдовиченко демонстративно, голосно і з криками на адресу ОСОБА_3 , піднялася з місця головуючого, відкрила в коридор двері, вийшла за межі судової зали і у весь голос почала кричати до всіх присутніх у вестибюлі суду, промовляючи слова, чи їм відомий факт...", розцінюю як неповагу до головуючого.
Вирішуючи заявлений позивачкою ОСОБА_3 та її представником Дмитруком М.Ф. відвід судді, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про його необґрунтованість, надуманість, а тому підстав для його задоволення не вбачається.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом.
У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.
Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов'язків.
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; - судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Виходячи з цього принципу, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до статті 8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.
Частиною першою статті шостої Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Європейський суд у своїх рішеннях у справах «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), «Білуха проти України» (рішення від 09 листопада 2006 року), «Рудніченко проти України» (рішення від 11 липня 2013 року) вказав на те, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.
Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Враховуючи, що судом із змісту заяви ОСОБА_3 та її представника Дмитрука М.Ф. про відвід головуючого судді вбачається недовіра складу суду, з метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ'єктивному розгляді справи та з метою недопущення в подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості судді, зняття напруженості у стосунках сторін з приводу зацікавленості судді у розгляді справи, уникнення потенційної підозри певної моєї особистої заінтересованості в результатах розгляду справи, запобігання у подальшому негативного ставлення учасників справи до судді, з морально-етичних міркувань, вважаю доцільним і необхідним в інтересах правосуддя та сторін по справі заявити самовідвід від розгляду справи № 274/1124/25.
Крім того, суд бере до уваги те, що право особи на справедливий суд закріплено в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення заяви про відвід чи самовідвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд, оскільки не задоволення заяви може сприйматися стороною як порушення її прав.
Інші обставини, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, відсутні.
Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом .
Керуючись ст. 33, 36, 40 -41, 258-261,353 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви позивачки ОСОБА_3 та її представника - адвоката Дмитрука М.Ф. про відвід судді Вдовиченко Т.М. відмовити.
Заяву про самовідвід головуючого судді Вдовиченко Т.М. цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , малолітня особа ОСОБА_6 , інтереси якої представляє ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України про усунення від права на отримання частки одноразової виплати грошової допомоги - задовольнити.
Цивільну справу № 274/1124/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , малолітня особа ОСОБА_6 , інтереси якої представляє ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України про усунення від права на отримання частки одноразової виплати грошової допомоги передати до канцелярії Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала в частині вирішення питання про відвід не підлягає окремому оскарженню.
Повний текст ухвали суду виготовлено 19 червня 2025 року
Суддя Т.М. Вдовиченко