Справа № 643/13686/24 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/574/25 Мельникова І.Д.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
03 червня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Вакули Н.С.,
захисника - Шаповалова І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шаповалова Ігора Ігоровича на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,
Постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 19.02.2025 у задоволенні клопотань захисника Шаповалова І.І. про призначення експертизи та закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП - відмовлено.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Шаповалов І.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначає, що висновки судді не відповідають обставинам справи, оскільки не було досліджено всі матеріали справи та не прийнято до уваги докази надані стороною захисту.
Звертає увагу, що ОСОБА_1 жодним транспортним засобом не керував, що підтверджуються письмовими поясненнями свідків, крім того, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем у зазначений в протоколі час.
Посилається на неналежність в якості доказу наявного в матеріалах справи відеозапису, з огляду на його здійснення на невідомий пристрій, відсутності дати та часу його здійснення.
Посилається на нероз'яснення ОСОБА_1 його прав та обовязків та не повідомлено про подальше складання протоколу про адміністративне правопорушення, чим було позбавлено останнього можливості скористатися правом на захист.
Окремо захисник звертає увагу, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти запропонований поліцейськими огляд.
Посилається на розбіжності зазначеної в протоколі адреси вчинення адміністративного правопорушення, та адреси складання протоколу.
Захисник вважає, що наявні в матеріалах справи не містять доказів які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 не явився, клопотання про відкладення апеляційного перегляду справи, не подавав, про причини неявки, апеляційний суд не повідомив.
Вислухавши думку захисника ОСОБА_1 - адвоката Шаповалова І.І. та виходячи з положень статей 268, 271, 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Шаповалова І.І., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.
З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 30.10.2024 о 12:46 в м. Харкові по вул. Валентинівській, 37/128, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не увімкнув світловий покажчик зміни напрямку руху, продовжуючи рух здійснив зупинку біля магазину «Свіжина М'ясо», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 37/128. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 поліцейським було встановлено, що останній позбавлений права керування транспортними засобами. У подальшому, поліцейським надано для огляду водію ОСОБА_1 докази порушення ним вимог ПДР України та винесено постанову. У зв'язку з виявленими у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя йому запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я. На неодноразові пропозиції поліцейського пройти такий огляд, водій ОСОБА_1 не реагував, закривав авто автомобіля та вимагав прибуття на місце події мобільної групи, яка проведе його огляд на стан наркотичного сп'яніння. Після роз'яснення поліцейським процедури проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, водій ОСОБА_1 зачинився у своєму автомобілі та на подальші вимоги поліцейського не реагував.
Такі дії водія ОСОБА_1 розцінені як відмова водія виконувати вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Вищевказані обставини зафіксовані на відеозаписах, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».
Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 № 162352 від 30.10.2024 за невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом не знайшли свого обґрунтовано підтвердження та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що відеозаписи є неналежними доказом у справі, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Не знаходять свого обґрунтованого підтвердження й твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від запропонованого поліцейським огляду, з огляду на вище встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що водію ОСОБА_1 були роз'яснені підстави необхідності пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, які були йому зрозумілі, однак останній прийняв рішення припинити спілкування з поліцейськими, закрившись у автомобілі.
Апеляційний суд звертає увагу, що згідно пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов'язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.
Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 (реєстраційний номер рішення 101473367)).
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що поліцейські не роз'яснили ОСОБА_1 його права, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.
З дослідженого змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 162352 від 30.10.2024 та наявних в матеріалах справи відеозаписах вбачається, що поліцейським двічі роз'яснено ОСОБА_1 права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, як під час винесення постанови за світловий покажчик так і під час складання протоколу за частиною 1 статті 130 КУпАП.
З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги захисника зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.
У зв'язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Шаповалова І.І., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Московського районного суду м. Харкова від 19.02.2025 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 2652, 266-267, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шаповалова Ігора Ігоровича - залишити без задоволення.
Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна