Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/442/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 391/893/23 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
19.06.2025 року. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження матеріали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора та обвинуваченому:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 25.07.2025 року включно, із визначенням розміру застави в сумі 27 252 грн.
У провадженні Компаніївського районного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Під час судового розгляду прокурор звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою. Обгрунтував клопотання тим, що в ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_6 , який був у встановленому КПК України порядку викликаний, до суду не з'явився без поважних причин та не повідомив про причини свого неприбуття до судового засідання, призначеного на 28.01.2025 р. о 16 год., у зв'язку з чим на останнього накладено грошове стягнення через відсутність поважних причин для неявки в судове засідання. Крім того обвинувачений ОСОБА_6 без поважних причин не з'явився й до судового засідання, призначеного на 29.04.2025 р. о 13-10 год., а також мав неявки до судових засідань 18.03.2025 р. о 09 год., 25.02.2025 р. о 13 год., 03.02.2025 р. о 11-30 год., 02.01.2025 р. о 10-30 год., 08.07.2024 р. о 15-15 год., 05.09.2024 р. о 15-15 год., 31.10.2024 р. о 11-10 год., доказів поважності неявок в судові засідання не надав.
Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2025 року, ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 25.07.2025 року включно, із визначенням розміру застави в сумі 27 252 грн.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції вказав, що обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово не з'являвся до судових засідань без поважних причин (тобто на думку суду, ігнорував виклики щодо судових засідань, навмисно затягуючи розгляд справи), внаслідок чого суд був вимушений відкладати розгляд справи, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_6 , який є інвалідом 2 групи, має постійне місце проживання, має двох неповнолітніх дітей, офіційно не працює, не судимий в силу ст. 89 КК України, в той же час враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого, який, на думку суду, зловживаючи своїми процесуальними правами, намагається затягнути розгляд справи з метою уникнути відповідальності за скоєне (у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_6 винуватим), що суд розцінює як переховування від суду, у зв'язку з чим суд вважає, що існують ризики того, що обвинувачений буде й в подальшому переховуватися від суду, може скоїти інший злочин, (тобто існують ризики, передбачені п.1,5 ст. 177 КПК України), приймаючи до уваги, що не застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу не забезпечило виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд дійшов до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_5 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ризики зазначені прокурором не доведені. Факт неявки до суду сам по собі не свідчить про намір ухилятись від правосуддя, а лише вказує окремий процесуальний епізод, причини якого можуть бути об'єктивними та поважними. Будь - які фактичні дані про систематичне порушення процесуальної поведінки ОСОБА_6 відсутні. Вказує, що ОСОБА_6 , є особою з інвалідністю 2 групи, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює охоронником ФГ «Колос», за місцем проживання та роботи характеризується позитивно. Запобіжні заходи стосовно ОСОБА_6 не застосовувались та дотримувався обов'язків, що на нього покладені чинним КПК України. Крім того, вказує, що тримання під вартою ОСОБА_6 ускладнює процес відшкодування збитків потерпілому.
Прокурор, обвинувачений та його захисник, клопотань про участь сторін під час розгляду апеляційної скарги не заявляли, при цьому захисник подала клопотання про розгляд справи без їх участі, а тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Так, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Судом першої інстанції належним чином враховано конкретні обставини даного кримінального провадження, а саме що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який класифікується як тяжкий злочин з мірою покарання від 03 до 05 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років. Обвинувачений ОСОБА_6 є інвалідом 2 групи, має постійне місце проживання, має двох неповнолітніх дітей, офіційно не працює, не судимий в силу ст. 89 КК України.
При цьому, судом першої інстанції належним чином враховано, що в судові засідання, призначені на: 08.07.2024 о 15-15 год., 05.09.2024 о 15-15 год., 31.10.2024 о 11-10 год., 20.11.2024 р. о 12-30 год., 02.01.2025 р. о 10-30 год. 28.01.2025 о 16:00, 18.03.2025 о 09:00 год., 29.04.2025 о 13:10 год., 06.05.2025 о 09:15 год., обвинувачений ОСОБА_6 за викликом суду не з'явився, поважних причин неприбуття суду не повідомив, про день та час розгляду кримінального провадження був повідомлений належним чином.
Крім того, обвинувачений не з'являвся і в інші судові засідання, які відкладалися судом за клопотанням його захисника з різних причин, в тому числі, як зазначалось стороною захисту - з метою працевлаштування обвинуваченого, щоб мати можливість відшкодувати заподіяну шкоду потерпілому. Станом на 28.05.2025 р. документів щодо працевлаштування обвинуваченого (навіть неофіційного), суду не надано, шкоду потерпілому не відшкодовано та як зазначив обвинувачений, з потерпілим він тільки намагався зв'язатись 26.05.2025 р., та має можливість відшкодувати йому 1000 грн.
У зв'язку з неявками обвинуваченого до досудових засідань, ухвалою суду від 28.01.2025 року на обвинуваченого ОСОБА_6 було накладено грошове стягнення. В судовому засіданні 03.02.2025 року судом було повторно досліджено письмові докази за клопотанням сторони захисту та відкладено на 25.02.2025 року, яке в свою чергу було відкладено на 18.03.2025 року через захворювання обвинуваченого (згідно наданої довідки ГРВІ). Судове засідання, призначене на 18.03.2025 року о 09 год. відкладено на 01.04.2025 р. на 09-00 год., як зазначив в своєму клопотанні захисник, через його хворобу та хворобу обвинуваченого, але будь-яких документів на підтвердження хвороби, суду не надано. Судове засідання 29.04.2025 року о 13-15 год. відкладено через хворобу обвинуваченого, але підтверджуючих документів суду не надано, справу відкладено на 06.05.2025 р. на 09-15 год., яке відкладено на 20.05.2025 року на 09-30 год. через неявку учасників судового розгляду. 20.05.2025 року судове засідання проводилось в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів захисника адвоката ОСОБА_5 , але сам захисник в даному судовому засіданні був відсутній, через що розгляд судового провадження було знов відкладено.
В матеріалах кримінального провадження є заява обвинуваченого ОСОБА_6 про отримання ним судових повісток шляхом СМС повідомлень, які надсилались обвинуваченому відповідно до його заяви, але з 09.10.2024 р. по 29.04.2025 року телефон обвинуваченого був вимкнений через що обвинуваченого також викликалось засобами поштового зв'язку.
Враховуючи вище викладене суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність ризиків передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово не з'являвся до судових засідань без поважних причин (тобто на думку суду, ігнорував виклики щодо судових засідань, навмисно затягуючи розгляд справи), внаслідок чого суд був вимушений відкладати розгляд справи, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого, який, на думку суду, зловживаючи своїми процесуальними правами, намагається затягнути розгляд справи з метою уникнути відповідальності за скоєне (у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_6 винуватим), що існують ризики того, що обвинувачений буде й в подальшому переховуватися від суду, може скоїти інший злочин, приймаючи до уваги, що не застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу не забезпечило виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, що свідчить про необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено, підстави для скасування оскаржуваної ухвали з тих підстав, на які посилається в своїй апеляційній скарзі захисник, колегія суддів не вбачає.
Отже, приймаючи рішення про застосування обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які знайшли своє об'єктивне підтвердження, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені мотиви.
Крім того, суд першої інстанції на підставі ч.5 ст.182 КПК України та з урахуванням суспільної небезпеки злочину, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 , його особу та матеріальний стан, дійшов до правильного висновку щодо визначення розміру застави у розмірі 27 252 грн.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що не доведено наявність ризиків та не надано жодних доказів на підтвердження їх існування, колегія суддів визнає необґрунтованими та безпідставними, оскільки судом першої інстанції при постановленні ухвали правильно встановлено наявність ризиків, які продовжують існувати на даний час та не зменшились, що також підтверджується матеріалами справи.
Крім того жодних переконливих доказів з приводу того, що зменшились ризики передбачені ст. 177 КПК України, до суду апеляційної інстанції надано не було.
Більше того, на переконання колегії суддів інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, в судовому засіданні апеляційного суду не доведено.
За таких підстав, на переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції винесене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, належним чином дослідженими та оціненими судом першої інстанції. Крім того, враховуючи вище викладене, колегія суддів, із урахуванням вищевказаних ризиків, які встановлені, не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення колегією суддів не встановлено.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, а тому ухвалу суду першої інстанції залишає без зміни.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2025 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 25.07.2025 року включно, із визначенням розміру застави в сумі 27 252 грн. - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)