Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/280/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 404/5540/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
17.06.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 30.05.2025, якою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме з 10.00 год 30.05.2025 до 10.00 год 28.07.2025 включно та визначено розмір застави в сумі 60 560 гривень.
За участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 30.05.2025 задоволено клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Мотивуючи зазначену ухвалу, слідчий суддя вказав на необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані, що підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов'язків, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину проти власності, а відсутність постійного місця роботи та залежність від нарковмісних препаратів стане приводом для неявок до суду, а також вчиненню нових кримінальних правопорушень.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити та обрати її підзахисному запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
При цьому захисник вказує на те, що слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 не оцінено в сукупності всі обставини справи, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали, оскільки в матеріалах кримінального провадження та в клопотанні слідчого відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.
Також, захисник зазначає, що її підзахисний співпрацює зі слідством, дає показання, в яких повністю визнав свою вину, завжди з'являвся на виклики слідчого. Показання єдиного свідка у справі ОСОБА_10 жодним чином не протирічать показанням підозрюваного, а тому посилання в ухвалі на можливість здійснення незаконного впливу на цього свідка, також є безпідставними.
Після вручення 29.05.2025 клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 самостійно з'явився до суду у призначений час. Тобто, ОСОБА_7 не чинив жодних перешкод для встановленню істини у справі та не мав наміру ухилитися від органів досудового розслідування чи суду.
Крім того, в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею не надано жодної оцінки доказам, наданим стороною захисту та дослідженим під час розгляду клопотання прокурора, про здійснення ОСОБА_7 догляду за своєю бабусею, яка має низку хвороб та частково паралізована, а тому потребує його постійного догляду.
За вказаних обставин захисник просить застосувати до її підзахисного інший, менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив її задоволення, вивчивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025121010001292 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
СлідчийСВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 звернулась до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 на шістдесят днів.
Ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 30.05.2025 задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 10.00 год 28.07.2025 включно та визначено розмір застави в сумі 60 560 гривень.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, при розгляді клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також те, що матеріали клопотання слідчого містять дані, які вказують на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність вказаних ризиків свідчить той факт, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні зухвалого, умисного, тяжкого, корисливого злочину, який посягає на суспільні інтереси - проти власності. ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Тривалий час не має законного джерела доходу, не працює, має наркозалежність, а тому перебуваючи на волі без законного джерела доходу та усвідомивши невідворотність свого вчинку, тяжкість та невідворотність покарання, яке йому загрожує та вільно пересуваючись по території України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Колегія суддів звертає увагу, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. На час розгляду клопотання зазначені умови виконані.
З досліджених матеріалів клопотання вбачається, що на даному етапі розслідування, підозра відносно ОСОБА_7 є обґрунтованою, а зібрані докази вказують на його причетність до вчинення даного злочину.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого і застосував до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків на що обґрунтовано звернув увагу і слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, вказавши на те, що ОСОБА_7 не має офіційного та неофіційного місця роботи, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх/малолітніх дітей, а відтак відсутні сталі соціальні зв'язки. Також, він підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти власності, вчиненого в період дії воєнного стану, на даний час вважається таким, що не має судимості, проте раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та схильний до вчинення кримінальних правопорушень.
Таким чином, застосований до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за обставин даного кримінального провадження, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує її гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без зміни.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 30.05.2025, якою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 10.00 год 30.05.2025 до 10.00 год 28.07.2025 включно та визначено розмір застави в сумі 60 560 гривень - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2