Справа № 339/51/19
Провадження № 22-ц/4808/449/25
Головуючий у 1 інстанції Монташевич С. М.
Суддя-доповідач Луганська
17 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів - Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,
за участю секретаря - Гудяк Х.М.
учасники справи
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго», Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2
на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 січня 2025 року, ухвалене судом у складі судді Монташевич С.М.,
за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «Прикарпаттяобленерго» та Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначила, що не зважаючи на наявність у суді справи №339/284/18 про визнання незаконними дій відповідача АТ «Прикарпаттяобленерго», при проведені розрахунків за користування електроенергією з 04.12.2015 року по 01.06.2018 року АТ «Прикарпаттяобленерго» направило їй попередження № 3/3571 про припинення постачання електричної енергії у зв'язку з виникненням у неї за період з 04.12.2015 до 01.01.2019 заборгованості за використану електроенергію в сумі 1948 грн.
Вважає дії АТ «Прикарпаттяобленерго» щодо нарахування заборгованості та щодо відключення від електропостачання домоволодіння по АДРЕСА_1 , такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.
Позивачка зазначила, що Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено пільги учасникам бойових дій, інвалідам війни.
Відповідно до статей 12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за її домоволодінням по АДРЕСА_1 наявне право на знижку плати за споживання електроенергії: з 01.12.2013 року по 01.10.2014 року - 75 квт г + 15 квт г = 90 квт г на двох членів сім?ї (домоволодіння) з 75% знижкою, згідно Постанови КМУ №879 від 01.08.1996 року; з 01.10.2014 року по 04.12.2015 року - 120 квт г + 30 квт г = 150 квт г на двох членів сім?ї (домоволодіння) з 75%, згідно Постанови КМУ №409 від 06.08.2014 року, яка діє з 01.10.2014 року; з 04.12.2015 року по 31.12.2017 року - 120 квт г + 30 квт г + 30 квт г = 180 квт г на трьох членів сім?ї (домоволодіння) з 100-процентною знижкою згідно Постанови КМУ №409 від 06.08.2014 року;з 02 грудня 2015 року відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пільга на оплату сім?ї ОСОБА_1 , що складається з трьох членів сімї ОСОБА_1 -інваліда 1 групи (учасника бойових дій), сина ОСОБА_3 - інваліда 2 групи та ОСОБА_2 інваліда війни 2 групи; з 01.01.2018 року по даний час 100 квт г + 30 квт г + 30 квт г = 160 квт г на трьох членів сім?ї (домоволодіння) з 100-процентною знижкою згідно Постанови КМУ №409 від 06.08.2014 року та зі змінами Постанови КМУ №842 від 28.10.2015 року.
Вказала, що її син ОСОБА_4 є членом домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , є зареєстрованим за цією адресою, проживає там від народження, та є власником даного домогосподарства, що також підтверджується персональною обліковою карткою пільговика по справі №532 від 23.05.2003. Проте АТ «Прикарпаттяобленерго» при здійсненні розрахунків виключило ОСОБА_3 із членів сім'ї пільговика, у зв'язку з чим зменшились щомісячні нормативи користування послугами електропостачання на 30 квт г, а з 04.12.2015 року по даний час на 60 квт г.
При проведенні розрахунків відповідачем неправомірно визначено, що відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України її син ОСОБА_3 не відноситься до членів сім'ї пільговика і на нього не поширюються пільги, оскільки Бюджетний кодекс України не є тим законом, яким встановлюється склад сім'ї громадян України, яким надаються пільги згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Не взято до уваги і те, що з 03 грудня 2015 року разом з нею зареєстрований інвалід війни (Афганістан) ОСОБА_2 , який також має право на пільги. ЇЇ сім'я складається з трьох непрацездатних осіб і має право на 100% знижку оплати за електропостачання в подвійному розмірі.
Зазначила, що в порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 у відповідача відсутні докази відмови побутового споживача ОСОБА_1 в доступі до об'єкта споживача для проведення ними щомісячного зняття показів засобів обліку споживання електроенергії за період з серпня 2014 року по червень 2017 року, а саме за 34 місяці, з посиланням на відповідні акти про не допуск; докази надсилання побутовому споживачу ОСОБА_1 попередження про відключення електричної енергії за несплату або неповну оплати за спожиту електричну енергію на 30 день, після встановленого щомісячного строку оплати; докази неотримання енергопостачальником за період з серпня 2014 року по червень 2017 року щомісячних квитанцій споживача; виписки представником енергопостачальника платіжних документів на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній період, якщо доступ до засобу обліку був неможливий.; стягнення з побутового споживача ОСОБА_1 неустойки (пені) за несвоєчасну оплату електричної енергії понад термін, обумовлений договором за період з серпня 2014 року по червень 2017 року; звернення відповідача до побутового споживача ОСОБА_1 з претензіями або позовами в період з серпня 2014 року по травень 2017 року за несплату або неповну оплати за спожиту електричну енергію, сплату неустойки чи за недопуск до засобів обліку електроенергії.
Крім того зазначила, що АТ «Прикарпаттяобленерго» не подавало до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради щомісячні розрахунки щодо вартості послуг, наданих їй як пільговику, що суперечить вимогам п.п. 10, 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, наказу Міністерства праці та соціальної політики України 04.10.2007 № 535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків та відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг «2 - пільга» та Інструкції про порядок її заповнення.
Також позивачка зазначала, що неподання АТ «Прикарпаттяобленерго» Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради щомісячних розрахунків щодо вартості послуг, наданих їй як пільговику, суперечить вимогам пунктів 10, 11 Положення «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 04 жовтня 2007 року № 535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків та відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг «2-пільга» та Інструкції про порядок її заповнення». Керівник Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради, починаючи з 2003 року, без отримання від постачальника послуг щомісячних звітів та розрахунків щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, та без підготовки інформації про фактично нараховані суми та актів звіряння розрахунків з підприємствами за надані послуги особам, які мають право на відповідні пільги, не мала права вирішувати питання про фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Тобто, посадова особа вчинила дії, за які настає кримінальна відповідальність, передбачена частинами 2, 3, 4, 5 статті 191; статтею 364; статтею 366 КК України.
Дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради та АТ «Прикарпаттяобленерго» щодо самовільного виключення зі складу сім'ї пільговика її сина ОСОБА_1 та оголошення її боржником чинить на неї та членів її сім'ї моральний тиск, принижує її честь та гідність, у зв'язку з чим вона змушена звертатися до суду для захисту своїх прав.
Вважає, що всі незаконні дії щодо спроби стягнути з неї фіктивну заборгованість вчинені відповідачами спільно за взаємною домовленістю, якими позивачці нанесено моральну шкоду.
У зв'язку з викладеним, після уточнення позивних вимог просила суд визнати заборгованість позивачки за спожиту електроенергію в сумі 1948,00 грн, вказану у попередженні АТ «Прикарпаттяобленерго» № 3/3571 від 05.02.2019 незаконною, необґрунтованою та недоведеною у встановленому законом порядку.
Визнати дії АТ «Прикарпаттяобленерго» при проведенні розрахунків за користування електроенергією домоволодінням ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 у період з 04.12.2015 до 01.02.2019 по виключенню в оспорюваних розрахунках за спожиту електроенергію у вказаний період з членів сім'ї пільговика ОСОБА_1 її сина ОСОБА_3 та по направленню їй попередження від 05.02.2019 про відключення електропостачання з 01.03.2019 її будинковолодіння по АДРЕСА_1 незаконними.
Визнати такими, що порушують вимоги пунктів 10, 11 Положення «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 №535 «Про затвердження Форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг "2-пільга" та Інструкції про порядок її заповнення» дії АТ «Прикарпаттяобленерго» щодо не подачі Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради щомісячних розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговику ОСОБА_1 (та іншим пільговикам) у минулих місяцях, згідно з формою "2-пільга", за період з 23.05.2003 до 01.02.2019.
Стягнути з АТ «Прикарпаттяобленерго» на її користь 750 000 грн моральної шкоди.
Стягнути з Болехівського управління праці та соціального захисту населення на її користь 750 000 грн моральної шкоди.
Винести окрему ухвалу стосовно порушення Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради та АТ «Прикарпаттяобленерго» п. 4 ст. 191; ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України щодо нецільового використання бюджетних коштів та безпідставного заволодіння бюджетними коштами АТ «Прикарпаттяобленерго» за період з 23 травня 2003 року до 01 жовтня 2019 року, яку надіслати прокурору для вжиття заходів передбачених Кримінально - процесуальним кодексом України.
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2020 року залучено Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради до участі у справі як співвідповідача.
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 січня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , до АТ «Прикарпаттяобленерго» та Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди відмовлено.
Заходи забезпечення позову у виді заборони АТ «Прикарпаттяобленерго» вчиняти дії щодо відключення від електропостачання домоволодіння по АДРЕСА_1 після набрання рішенням законної сили скасовано.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просять скасувати рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 січня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржники зазначили, що суддя суду першої інстанції в порушення ст.ст. 263-265 ЦПК України розглянув справу односторонньо, не об'єктивно, виступаючи на боці відповідачів. Суддею Монташевич С.М. допущено конфлікт інтересів, оскільки представник АТ «Прикарпаттяобленерго» - адвокат Тураш А.В. є дружиною діючого судді Долинського районного суду.
Скаржники зазначили, що відповідач не виконав вимоги ухвали Болехівського районного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2019 року, та в порушення вимог ст. 84 ЦПК України не надав копію справи пільговика ОСОБА_1 , надав лише окремі копії документів. Також відповідачем не надано витребувані судом щомісячні розрахунки АТ «Прикарпаттяобленерго» щодо вартості послуг, наданих пільговику ОСОБА_1 за період з січня 2013 року травень 2019 року за рахунок АТ «Прикарпаттяобленерго».
Вважає, що ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2021 року суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про витребування у відповідачів доказів.
Скаржники зазначили, що в позові позивачкою оскаржуються неправомірні дії АТ «Прикарпаттяобленерго» у період з 04.12.2015 року по 01.02.2019 року. Проте враховуючи, що у цивільній справі №339/284/18 з аналогічними позовними вимогами до тих самих відповідачів тільки за період часу по 16.08.2018 року ухвалене рішення Долинського районного суду від 14.05.2021 року, яке набрало законної сили, у даній справі позивачкою доводиться незаконність дій відповідачів саме за період з 16.08.2018 року по 01.02.2019 року.
Дослідження саме цього проміжку часу позбавляє відповідачів і суд стверджувати, що ці обставин вже були предметом судового розгляду.
Скаржники посилаються на неповноту судового розгляду, оскільки АТ «Прикарпаттяобленерго» стверджує, що саме з 16.08.2018 року була створена заборгованість у розмірі 1928 грн, а у попередженні №3/3571 від 05.02.2019 зазначає період з 04.12.2015 року по 01.01.2019 року.
Зазначили, що ними доведено, що за період часу з 16.08.2018 року по 01.02.2019 року внаслідок неправомірних дій відповідачів, їм неправомірно нарахована заборгованість за спожиту електроенергію на суму 1949,00 гривень. В свою чергу АТ «Прикарпаттяобленерго» не надало належних розрахунків визначеної заборгованості за спожиту електроенергію.
Відповідачем не надано помісячного розрахунку за кожен рік обсягу наданих пільгових кіловат електроенергії та розрахунку суми помісячної оплати, починаючи з січня 2013 року.
Судом не враховано рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, яким визнано такими, що не відповідає Конституції України окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
АТ «Прикарпаттяобленерго» не взяло до уваги всі платіжні повідомлення (квитанції), що підтверджують проплати та дані лічильника електроенергії.
Скаржниця вважає, що її сина не може бути виключено з членів її сім?ї на підставі п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України, що також не відповідає рішенню Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020.
В рішенні суд посилається на те, що в матеріалах справи наявні персональні облікові картки «форми №1- пільга» на пільговиків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , проте зазначені документи є заявами на оформлення «форми №1- пільга». У судовому засіданні від 19 травня 2021 року судом було зобов'язано Болехівське міське управління праці та соціального захисту населення надати в суд документи «форми №1- пільга» на пільговиків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , проте відповідачем вимоги суду не виконано, в матеріалах справи відсутні документи «форми №1- пільга» на пільговиків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Звертають увагу суду на те, що згідно наданих повідомлень АТ «Прикарпаттяобленерго»: повідомлення №125 від 05.12.2019 року по рахунку оплачено 291,75 грн, повідомлення №1756 від 09.01.2020 року по рахунку оплачено 1553,68 грн, повідомлення №120 від 05.02.2020 року по рахунку оплачено 581,22 грн, а в зальному розмірі оплачено 3426,65 грн станом на 23.01.2020 року, проте судом дані повідомлення не взято до уваги.
Також, судом першої інстанції не взято до уваги копії повідомлень, які були долучені позивачкою до клопотання від 15 березня 2023 року.
Вважають наданий АТ «Прикарпаттяобленерго» розрахунок заборгованості, який є предметом розгляду не підтверджений належними доказами .
Скаржниця вказала, що судом першої інстанції не взято до уваги надану нею 11 квітня 2024 року таблицю використаних та пільгових кіловат електроенергії по р/р23003654 за адресою АДРЕСА_1 у період з липня 2013 року по грудень 2022 року, де зазначено розрахунок пільг згідно чинного законодавства, щомісячні показники лічильника на початок та кінець місяця, номер банківських квитанцій по оплаті за електроенергію.
Звертає увагу суду, що подана АТ «Прикарпаттяобленерго» довідка-розрахунок за спожиту електроенергію за особовим рахунком НОМЕР_1 від 27.11.2023 року оформлена з порушенням інструкції по діловодству, затвердженою Постановою КМУ №1242 від 30.11.2011 року.
В даній довідці в графі «Споживання кВт.год.» помісячно вказано розмір кВт.год спожитої електроенергії. Передані помісячні дані через кол-центр АТ «Прикарпаттяобленерго» та вказані помісячні показники лічильника в квитанціях відрізняються від поданих показників в довідці. Також в даній довідці відсутня графа кому надавалася знижка за спожиту електроенергію помісячно в спірному періоді і в якому розмірі згідно розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою «2-пільга».
В довідці вказано, що пільговик ОСОБА_1 отримувала і субсидію і компенсацію за пільгу, хоча згідно Постанови КМУ від 21 жовтня 1995 року №848 у разі призначення субсидії пільги з оплати житлово-комунальних послуг у період її отримання не нараховуються. Також, в довідці не вказаний розмір заборгованості за кожний місяць.
Скаржники зазначили, що єдиними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, її розміру та розміру пільги у пільговика ОСОБА_1 за спожиту електроенергію за спірний період мають бути щомісячні розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 форми «2-пільга».
Вказали, що Болехівське управління праці та соціального захисту населення починаючи з 2003 року та по теперішній час, в порушення вимог Положення «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» та Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, без отримання від постачальника послуг щомісячних звітів та розрахунків щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги та без підготовки інформації про фактично нараховані суми та актів звіряння розрахунків з підприємствами за надані послуги особам, які мають право на відповідні пільги, не мало права вирішувати питання про фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Вважають, що керівник Болехівського міського управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 , починаючи з 2003 року, вчинила дії, за які настає кримінальна відповідальність, передбачена ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 191; ст. 364; ст. 366 КК України.
Скаржники не погоджуються з висновком суду першої інстанції про те, що пільговик ОСОБА_1 не є членом сім'ї пільговика ОСОБА_2 , та вважають його таким,що суперечить ст.. 12,13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та пунктам 9,11 персональної облікової картки форма «1-пільга» ОСОБА_1 та пільговика ОСОБА_2 ..
Також, скаржники не погоджуються і з висновком суду про відмову у задоволенні її позовних вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки вважають, що така належним чином доведена та обґрунтована.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Прикарпаттяобленерго» зазначив, що АТ «Прикарпаттяобленерго» як надавач послуг, а не надавач пільг, фіксує встановлене законодавством право громадян на пільгову знижку згідно списків пільговиків отриманих від уповноваженого органу , який веде облік та реєстр пільговиків, тому без списків пільговиків отриманих від Болехівського управління праці та соціального захисту у них були відсутні правові підстави надавати пільги споживачам.
АТ «Прикарпаттяобленерго», щомісяця до 25 числа надавало розрахунки щодо вартості послуг наданих всім пільговикам, на підставі яких проводився перерахунок коштів загальним списком (сумарно) згідно форми - 2 пільга.
Індивідуальну інформацію про величину кВт.год спожитої електроенергії, яка розраховувалася за пільговим тарифом товариство надавало споживачам - пільговикам у рахунках, які щомісячно направлялися на адресу проживання ОСОБА_1 .
Враховуючи, що розрахунки та звірки вартості послуг між АТ «Прикарпаттяобленерго» та Болехівським управлінням праці та соціального захисту населення по всіх категоріях пільговиків проводяться згідно форми №2 пільга-загальним списком (сумарно), АТ не може надати форму №2-пільга окремо по ОСОБА_2 , чи окремо по ОСОБА_1 .
За адресою АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
За вказаним особовим рахунком на ім'я ОСОБА_1 до 07.12.2015 було зареєстровано пільгу за соціальною ознакою «учасник бойових дій» та діяла знижка 75% по соціальній нормі 75 кВт.год на 1 особу, а з 01.10.2014 року позивачка користувалась пільговою знижкою 75% по нормі 120 кВт.год на 1 особу.
Відповідно до заяви від 07.12.2015, поданої ОСОБА_1 та нового пакету документів, категорію пільги учасника бойових дій по даному особовому рахунку змінено на пільгу - інвалід війни 3 групи. Пільгову знижку оформлено на ОСОБА_2 , який, згідно документів, не є родичем власника житлового будинку.
Таким чином пільгову100% знижку плати за використану електроенергію у даній ситуації має тільки основний пільговик. Оскільки ОСОБА_2 став основним пільговиком, його соціальний норматив використання електричної енергії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» склав 90 кВт*год.
Також, враховуючи роз'яснення Мінпаливенерго, якщо в будинку крім основного пільговика проживає особа, яка не належить до членів сім'ї пільговика, але має державну пільгу згідно із законодавством України, то їй надається додаткових 30 кВт.год, тому з 07.12.2015 по 01.05.2016 надавалася 100% знижка по нормі 90+30=120 кВт*год. на 2 особи.
З 01.05.2016 по 01.06.2016 року пільгова знижка плати за електроенергію не застосовувалась у зв'язку із призначенням субсидії згідно постанови №319 від 27.04.2016.
З 01.06.2016 по 01.01.2018 користування пільговою знижкою в розмірі 120 кВт.год. відновлено у зв'язку з припиненням призначення субсидії.
З 01.01.2018 соціальний норматив змінено згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2017 №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування», а саме для житлових приміщень (будинків) 70 кВт.год. на місяць на сім'ю з однієї особи та додатково 30 кВт.год. на місяць на кожного іншого члена сім'ї, але не більше як 190 кВт.год. на місяць. Тому з січня 2018 року соціальний норматив становив 100 кВт.год. (70 кВт.год. + 30 кВт.год. на іншого пільговика).
Питання статусу сина позивачки та поширення на нього пільг неодноразово було предметом судових розглядів, в тому числі і в цивільній справі №339/456/17, де судом встановлено, що повнолітній син позивачки, який не є інвалідом дитинства 1 та 2 групи і не є інвалідом 1 групи, не відноситься до членів сім'ї пільговика згідно ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України і тому пільги, передбачені ст. 12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на нього не поширюються.
З долученої копії персональної облікової картки пільговика по справі №352 від 23.05.2003 року вбачається, що з сина заявника ОСОБА_3 пільгу знято 28.10.1991 року у зв'язку з досягненням повноліття, про що зазначено в пункті 9 даного документу.
У період з грудня 2015 року по 31.05.2017 року ОСОБА_1 не допускала контролера до засобу обліку. Оскільки у даному періоді дані оплати не відповідали фактичним обсягам спожитої електроенергії, по даному особовому рахунку було проведено перерахунок. У період з 04 грудня 2015 року по 31 травня 2017 року середньомісячний обсяг електроенергії становив 2700 кВт.год, за які 1381,81 грн складала компенсація по пільзі.
27.09.2017 року було проведено планову заміну приладу обліку та знято контрольний показник 1800 кВт.год, що підтверджується Актом №0-1/2262.
До матеріалів справи долучено розрахунок заборгованості у період з 04.12.2015 року по 01.01.2019 року у сумі 1948,95 грн, проведене нарахування спожитих кВт, розбивка помісячного споживання, оплата, дата оплати відображено помісячну компенсацію нарахованих пільгових кВт по формі №2-пільга, кількість осіб на яких розповсюджувалася пільга та кількість пільгових кіловат.
У рахунках-повідомленнях, які долучає позивачка як доказ відсутності боргу, оплата за спожиту електроенергію проведена після направленого повідомлення АТ «Прикарпаттяобленерго».
Позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди є похідною від вимог про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії. Дії АТ «Прикарпаттяобленерго» є законними та такими, що відповідають чинному законодавству, то суд правильно відмовив в задоволенні вказаної вимоги.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник Свинтицький І.К. підтримали апеляційну скаргу в межах її доводів.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце чудового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У судовому засідання представник АТ «Прикарпаттяобленерго» апеляційну скаргу не визнав, вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
У судове засідання представник Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного суду одержувача.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неповної оплати за електроенергію у позивачки утворилася заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 1948 грн. Основним пільговиком за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , членом сім'ї якого не є позивачка, а відтак і її син ОСОБА_3 не може бути включений до членів сім'ї, так як він не належить до категорії осіб, перерахованих в пункті 5 статті 51 Бюджетного кодексу України.
Відмовляючи у позовній вимозі про визнання дії АТ «Прикарпаттяобленерго» такими, що порушують вимоги п. 10, 11 Положення «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», наказу Міністерства праці та соціальної політики України 04.10.2007 № 535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків та відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг «2 - пільга» та Інструкції про порядок її заповнення» дії АТ «Прикарпаттяобленерго» щодо не подачі Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради щомісячних розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговику ОСОБА_1 (та іншим пільговикам) у минулих місяцях, згідно з Формою «2-пільга» за період з 23.05.2003 до 01.02.2019, суд першої інстанції виходив з того, що АТ «Прикарпаттяобленерго» в даному випадку не є надавачем пільг, а тільки фіксує встановлене чинним законодавством право громадян на пільгову знижку.
Суд першої інстанції встановивши, що між діями відповідачів та моральною шкодою, яку зазначала позивачка відсутній причинно-наслідковий зв'язок дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем електроенергії за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору про користування електричною енергією № 11-2991 від 01.07.2008, особовий рахунок НОМЕР_1 .
За вказаною адресою крім позивачки зареєстровані: ОСОБА_3 , 1973 року народження, та ОСОБА_2 , 1965 року народження, що підтверджується довідками від 09.01.2019, від 17.01.2022.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 23.05.1996. та особою з інвалідністю 1 групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії МСЕ № 253300.
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 17.04.2017 ОСОБА_6 є особою з інвалідністю ІІ групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
Син ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , виданого 04.04.2017, серії НОМЕР_5
23 травня 2003 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення із заявою про прийняття її на облік як особу, яка має право на пільги згідно з чинним законодавством.
Згідно персональної облікової картки форма «1-пільга» (справа № 532, номер заяви 532), ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , взята на облік РУСЗН в м. Болехів 23.05.2003. Категорія пільговика - учасник бойових дій. В пункті 9 персональної облікової картки вказано «Склад сім'ї (на кого поширюється пільга)» зазначено ОСОБА_1 .. В пункті 10 «Перелік пільг, на які має право пільговик» персональної облікової картки вказано вид пільги, зокрема, електропостачання, електроенергія без стац. електроплити, кількість пільговиків у сім'ї - 1, розмір пільги - 75 %.
Згідно персональної облікової картки пільговика форма «1-пільга» (справа № 532), яка сформована в ЄДАРПі, ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , взята на облік РУСЗН в м. Болехів 23.05.2003. Категорія пільговика - учасник бойових дій. В 9 персональної облікової картки вказано «Склад сім'ї» зазначеної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина (дата взяття на облік 23.05.2003 року, дата зняття з обліку - 28.10.1991 року). У пункту 11 «Перелік пільг, на які має право пільговик» вказано вид, зокрема, електропостачання, електроенергія без стац. електроплити, розмір пільги - 75 %.
Згідно заяви від 04 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради та просив прийняти його на облік як особу, яка має право на пільги згідно з чинним законодавством.
Відповідно до персональної облікової картки пільговика форма «1-пільга» (справа № 31108), яка сформована в ЄДАРПі, ОСОБА_2 , який зареєстрований у АДРЕСА_1 , взятий на облік міським УПСЗН в м. Болехів 04.12.2015. Категорія пільговика - особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни. В пункті 9 «Склад сім'ї (на кого поширюється пільга)» зазначено- ОСОБА_2 .. У пункті 11 «Перелік житлово-комунальних послуг, якими користується пільговик» зазначено у тому числі вид послуги - електропостачання, розмір - 100 %.
По особовому рахунку позивачки НОМЕР_1 з 07.12.2015 року змінено категорію пільги «учасник бойових дій» на категорію «інвалід війни 2 групи». Соціальний норматив користування електричною енергією становив 120 кВт.год на 2 особи зі знижкою плати 100%.
З 01.05.2016 по 01.06.2016 пільгова знижка плати за електроенергію не застосовувалась у зв'язку з призначенням субсидії.
З 01.06.2016 користування пільговою знижкою в розмірі 120 кВт.год відновлено у зв'язку з припиненням призначення субсидії.
Згідно повідомлення директора філії АТ «Прикарпаттяобленерго» «Долинський РЕМ» від 20.10.2017, відповідно до поданої заяви ОСОБА_2 по особовому рахунку позивачки НОМЕР_1 з 07.12.2015 змінено категорію пільги з «учасник бойових дій» на категорію «інвалід війни 3 групи». Соціальний норматив користування електричною енергією становить 120 кВт.год на 2 особи зі знижкою плати 100%. З 01.05.2016 по 01.06.2016 пільгова знижка плати за електроенергію не застосовувалась у зв'язку з призначенням субсидії. З 01.06.2016 користування пільговою знижкою в розмірі 120 кВт*.од відновлено у зв'язку з припиненням призначення субсидії.
Згідно з повідомленнями постачальника електричної енергії, рахунки за електроенергію по особовому рахунку проводились із урахуванням пільги 75% до 07.12.2015 року. З січня 2018 року з урахуванням пільги 100% (соціальний норматив 100 кВт.год.
Згідно акту №1670 від 22.05.2017 року та акту про не допуск від 30.06.2017 року споживач ОСОБА_1 не пустила представників Долинської РЕМ до об'єкту споживання для заміни електролічильника.
Згідно акту №0-1/2262 про заміну лічильника, 27 вересня 2017 року відповідачці проведено планову заміну приладу обліку та знято контрольний показник, 1800 кВТ.год.
Позивачці у період з 04.12.2015 до 01.01.2019 щомісячно надсилались повідомлення з рахунками за спожиту електроенергію, що підтверджується копіями відповідних повідомлень.
ОСОБА_1 з грудня 2015 року не надавала допуску представникам АТ «Прикарпаттяобленерго» до приладу обліку, який знаходиться в житловому будинку в АДРЕСА_1 .
30.06.2017 позивачка відмовила представникам філії «Долинський РЕМ» у проведені планових робіт по заміні лічильника, що підтверджується даними акта № 1670 від 30.06.2017 та актом про не допуск від 30.17.2017.
27.09.2017 було проведено планову заміну приладу обліку по АДРЕСА_1 та зняти контрольний показник - 1800 кВТ/год, про що свідчить акт № 0-1/2262.
Згідно попередження №3/3571 про припинення електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повідомлено, що заборгованість за спожиту електроенергію по особовому рахунку НОМЕР_1 за період з 04.12.2015 по 01.01.2019 розмір якої становить 1948,95 грн.
Відповідно до довідки Долинського комерційного відділення АТ «Прикарпаттяобленерго» за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , згідно обсягу використання електроенергії заборгованість станом на 01.01.2019 року становить 5755 кВт*год на суму 5549,85 грн, з них оплачено - 17,8 грн, надано субсидії на суму - 269,23 грн, компенсовано за формою №2-пільга - 3327,01 грн. До сплати абоненту нараховано 1948,95 грн.
У відповідності до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно вимогами пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до пункту 20 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (далі - Постанова), які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Пунктом 27 Правил передбачено, що у разі несплати або неповної оплати за спожиту електричну енергію у строки, визначені пунктом 20 цих Правил, електропостачальник на 30 день надсилає побутовому споживачу поштою або вручає особисто під підпис попередження про відключення електричної енергії.
Згідно з пунктом 31 Правил побутовий споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання побутовим споживачем заяви.
У разі коли декілька членів однієї сім'ї, які проживають разом, мають право на пільги з оплати спожитої електричної енергії, пільга надається тільки одному з членів сім'ї.
Побутовий споживач, який має декілька пільг, може обрати одну, більшу за розміром пільгу.
Пунктом 5 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги, зокрема: 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Відповідно до частини другої статті 13 вказаного Закону пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються інвалідам війни та членам їх сімей, які проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
Учасникам бойових дій надаються пільги:75- процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (стаття 12 вказаного вище Закону).
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем електроенергії за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору про користування електричною енергією № 11-2991 від 01.07.2008, особовий рахунок НОМЕР_1 .
За вказаною адресою крім позивачки зареєстровані: ОСОБА_3 , 1973 року народження, та ОСОБА_2 , 1965 року народження, що підтверджується довідками від 09.01.2019, від 17.01.2022.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій та особою з інвалідністю 1 групи.
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 17.04.2017 ОСОБА_6 є особою з інвалідністю ІІ групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
Син ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання.
За особовим рахунком НОМЕР_1 було зареєстровано пільгу за соціальною ознакою «учасник бойових дій» та діяла соціальна пільга 75% з 01.10.2014 року до 03.11.2015 року, соціальний норматив використання електричної енергії складав -120 кВт/год на одну особу, 03.11.2015 року соціальний норматив використання електричної енергії складав -90 кВт/год на одну особу.
Згідно заяви ОСОБА_1 від 07.12. 2015 року категорію пільги «учасник бойових дій» по особовому рахунку НОМЕР_1 замінено на пільгу «інвалід війни 3 групи» з 07.12.2015 року.
З 07.12.2015 року по особовому рахунку НОМЕР_1 надавалася 100% знижка плати за електропостачання, соціальний норматив споживання електроенергії склав 120кВт/год (90 + 30).
За змістом частини другої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до АТ «Прикарпаттяобленерго», Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області із позовом про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди (справа № 339/284/18).
Суд касаційної інстанції залишив без змін рішення Долинського районного суду Івано-Франкіської області від 14.05.2021 та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 31.08.2021, якими у задоволенні вказаного вище позову ОСОБА_1 відмовлено.
У постанові Верховного Суду від 06 березня 2023 року у справі №339/284/18, провадження № 61-16014св21 зазначено, що ОСОБА_1 було зареєстровано пільгу за соціальною ознакою «учасник бойових дій». Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 07 грудня 2015 року категорію пільги учасника бойових дій по даному особовому рахунку було змінено на пільгу - інвалід війни 3 групи. Пільгову знижку оформлено на ОСОБА_2 , який згідно документів не є родичем власника житлового будинку.
Зважаючи на вищевикладене, пільгову знижку плати за використану електроенергію у даній справі має тільки основний пільговик.
Оскільки ОСОБА_2 став основним пільговиком, то соціальний норматив використання електричної енергії склав 90 кВт/год. Якщо в будинку проживає крім основного пільговика особа, яка не належить до членів сім'ї пільговика, але має державну пільгу, то їй надається додаткових 30 кВт/год. Тому з 07 грудня 2015 року по 01 травня 2016 року надавалась 100% знижка по нормі 90+30=120 кВт/год на 2 особи. З 01 травня по 01 червня 2016 року пільгова знижка плати за електроенергію не застосовувалась у зв'язку із призначенням субсидії. З 01 червня 2016 року по 01 січня 2018 року користування пільговою знижкою в розмірі 120 кВт/год відновлено у зв'язку з припиненням призначення субсидії. З 01 січня 2018 року соціальний норматив згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2017 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово - комунального обслуговування», а саме для житлових приміщень (будинків) 70 кВт/год на місяць на сім'ю з однієї/особи та додатково 30 кВт/год на місяць на кожного члена сім'ї, але не більше як 190 кВт/год на місяць. Тому із січня 2018 соціальний норматив становив 100 кВт/год (70 кВт/год + 30 кВт/год на іншого пільговика).
Тобто, обставина щодо порядку застосування та нарахування пільг в оплаті спожитої електроенергії об'єктом споживання за адресою АДРЕСА_1 у період з 04.12.2015 року по 16.08.2018 року, є преюдиціальною для цієї справи і повторному встановленню не підлягає.
Як встановлено судом, з 16.08.2018 року по 01.01.2019 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2017 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово - комунального обслуговування», а саме для житлових приміщень (будинків) 70 кВт/год на місяць на сім'ю з однієї особи та додатково 30 кВт/год на місяць на кожного члена сім'ї, але не більше як 190 кВт/год на місяць, соціальний норматив становив 100 кВт/год (70 кВт/год + 30 кВт/год на іншого пільговика).
Положеннями частини п'ятої статті 51 Бюджетного кодексу України визначено, що до членів сім'ї пільговика при наданні пільг належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.
Оскільки основним пільговиком у будинку за адресою АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 є ОСОБА_2 , а син позивачки ОСОБА_1 не може бути включений до членів сім'ї пільговика відповідно до положень п.5 ст.51 Бюджетного Кодексу України то соціальний норматив становить 100 кВт/год (70 кВт/год + 30 кВт/год на іншого пільговика ОСОБА_1 ). Тому висновок суду першої інстанції в цій частині є правильний та відповідає встановленим по справі обставинам та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги в цій частині спростовуються матеріалами справи.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що заборгованість за сплату електричної енергії за період з 04.12.25 року по 01.01.2019 року становить 1948, 95 грн. Тому відповідач АТ «Прикарпаттяобленерго» правомірно направив позивачці попередження №3/3571 про припинення постачання електричної енергії від 05.02.2019 року.
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 177, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою «1 - пільга», в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма «1 - пільга» затверджується Мінсоцполітики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї» в абзаці 2 пункту 10 визначено, що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення подає щомісяця до 25 числа житлово-експлуатаційним організаціям, житлово-будівельним (житловим) кооперативам, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, організаціям, що надають житлово-комунальні послуги, операторам (провайдерам) телекомунікацій, газо- та електропостачальникам, постачальникам твердого палива списки пільговиків, які мають право на отримання пільг, надає в установленому порядку пільги готівкою для придбання твердого палива і скрапленого газу, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо), відповідно до законодавства.
З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що АТ «Прикарпаттяобленерго» в даному випадку не є надавачем пільг, а тільки фіксує встановлене чинним законодавством право громадян на пільгову знижку.
Судом встановлено, що АТ «Прикарпаттяобленерго» надавало щомісяця до 25 числа Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області розрахунки щодо вартості послуг наданих всім пільговикам, на підставі яких проводився перерахунок коштів за надані послуги пільговим категоріям громадян.
Узагальнення інформації щодо встановлених пільг безпосередньо не вказує на порушення прав позивачки. Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують привильних висновків суду першої інстанції
Відмовляючи в частині позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивачки моральної шкоди в розмірі по 725 000,00 грн, суд першої інстанції врахував вимоги статей 23, 1167 та 1172 ЦК України та дійшов правильного висновку, що матеріалами справи не підтверджено неправомірних дій відповідачів стосовно позивачки, відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги про те, що єдиними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, її розміру та розміру пільги у пільговика ОСОБА_1 за спожиту електроенергію за спірний період мають бути щомісячні розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 форми «2-пільга» не заслуговують на увагу, оскільки як установлено під час розгляду справи, АТ «Прикарпаттяобленерго» надавало щомісяця Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано - Франківської області розрахунки щодо вартості послуг наданих всім пільговикам, на підставі яких проводився перерахунок коштів за надані послуги пільговим категоріям громадян.
Вказане підтверджується актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між філією АТ «Прикарпаттяобленерго» «Долинський РЕМ» та головним розпорядником коштів місцевого бюджету за період з лютого 2013 по червень 2018 року. Матеріалами справи підтверджено, що права позивачки на отримання встановлених пільг не були порушені. Наявність заборгованості підтверджується письмовими доказами, які досліджувалися судом та яким надано належну правову оцінку.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, яким визнано такими, що не відповідає Конституції України окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування не заслуговує на увагу, з огляду на наступне. Ухвалюючи вказане рішення, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Конституційний Суд України зазначив, що встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричинює юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що не відповідає Конституції України.
Згідно вказаного рішення положення, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення ухвалено 27 лютого 2020 року, спірні правовідносини виникли до ухвалення рішення Конституційним Судом, тому підстав для його застосування у суду першої інстанції не було.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не взято до уваги надану позивачкою 11 квітня 2024 року таблицю використаних та пільгових кіловат електроенергії по особовому рахунку НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 у період з липня 2013 року по грудень 2022 року не заслуговують на увагу, оскільки у вказаній таблиці викладено власний розрахунок позивачки пільгових норм, виходячи з власного трактування розміру пільг та осіб на яких надається така пільга. Наведений розрахунок у таблиці не відповідає встановленим по справі обставинам та вимогам Закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що суддею Монташевич С.М. допущені порушення норм процесуального та матеріального права при наявності, на її думку, конфлікту інтересів, оскільки представником АТ «Прикарпаттяобленерго» в цій справі виступала адвокат Тураш А. В., яка є дружиною діючого судді Долинського районного суду ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки суддя Долинського районного суду Тураш В. А. не приймав участі у розгляді цієї справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 січня 2025 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то суд не здійснює перерозподіл витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 19 червня 2025 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.А. Девляшевський
Є.Є. Мальцева