Справа № 713/664/25
Провадження №2/713/294/25
іменем України
18.06.2025 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибича І. А., з участю секретаря судових засідань Троценко Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вашківецької міської ради, Вижницького району Чернівецької області, де третіми особами, що не заявляють самостійних вимог є Головне Управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до відповідача Вашківецької міської ради, Вижницького району Чернівецької області, де третіми особами, що не заявляють самостійних вимог є Головне Управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Просить визначити додатковий строк для подачі заяви до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.
Свої позовні вимоги обґрунтував наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 1,3827 га кадастровий номер 7320510400:02:002:0022 цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована території Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області.
З випадково почутої розмови між родичами спадкодавця в листопаді 2024 року йому стало відомо, що спадкодавцем на його ім'я було складено заповіт. Тому в усній формі звернувся до секретаря виконкому Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області з проханням перевірити достовірність почутої інформації про існування ніби то складеного заповіту. Через деякий час в усній формі отримав ствердну відповідь про наявність складеного заповіту на його ім'я та відсутність у Книзі реєстрації заповітів будь-яких даних про повідомлення його про існування вищевказаного заповіту. Після цього звернувся до дружини спадкодавця ОСОБА_5 , яка підтвердила наявність складеного на його ім'я заповіту та видала його разом з державним актом на право приватної власності на землю в оригіналі. Із змісту заповіту від 22 травня 2015 року посвідченого секретарем виконкому Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області вбачається, що спадкодавець заповів належне йому майно двом спадкоємцям, а саме: житловий будинок разом з господарськими приміщеннями та спорудами своїй внучці ОСОБА_6 , а земельну ділянку кадастровий номер 7320510400:02:002:0022 йому. Про існування складеного ОСОБА_4 заповіту на його ім'я не знав і не міг знати, аж до його одержання разом з державним актом на право власності на земельну ділянку.
Заяви (клопотання) учасників справи.
В судове засідання позивач не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Одночасно з позовом подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
В судове засідання представник відповідача Вашківецької міської ради не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від представника відповідача Вашківецької міської ради надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнають.
В судове засідання третя особа - представник Головного Управління Держгеокадастру в Чернівецькій області не з'явився. До початку розгляду представник скерував заяву про розгляд справи у його відсутність.
В судове засідання треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з'явились, до початку розгляду справи подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнають.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що в задоволені позову ОСОБА_1 необхідно відмовити з наступних підстав.
В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане виконавчим комітетом Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №46.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, що складається із: житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 1,3827 га кадастровий номер 7320510400:02:002:0022 цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована території Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області, що підтверджується копією державного акту Серія ЧВ №050737, виданого відділом земельних ресурсів у Вижницькому районі Чернівецької області 18.11.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №161, кадастровий номер земельної ділянки 7320510400:02:002:0022.
На підтвердження позивачем позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано наступні докази:
Копія заповіту, посвідченого 22.05.2015 року секретарем виконавчого комітету Вашківецької міської ради, Вижницького району Чернівецької області Мар'янчук Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №105 з даних якого вбачається, що ОСОБА_4 заповів належне йому майно, а саме: житловий будинок разом з господарськими приміщеннями та спорудами своїй внучці ОСОБА_6 та земельну ділянку кадастровий номер 7320510400:02:002:0022 ОСОБА_1 .
Копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №208/02-31 від 29.11.2024 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, після смерті ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що вчинення такої нотаріальної дії суперечить законові так, як він у встановлений законом строк не подав заяви про прийняття спадщини та вважається таким, що не прийняв спадщину.
При зверненні з даним позовом до суду позивач посилається на загальні вимоги закону щодо порядку визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ( частина третя статті 46 цього кодексу).
Отже, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 є ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З матеріалів спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 №57/2019 вбачається наступне:
29.05.2019 року ОСОБА_2 подав заяву до приватного нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 29.11.2024 року позивач ОСОБА_1 подав заяву до приватного нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом також встановлено, що рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 22.07.2019 року за позовом ОСОБА_2 до Вашківецької міської ради, ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано за ОСОБА_2 , як спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно, яким є житловий будинок літ.А (1980 року побудови) та прилеглі до нього надвірні господарські будівлі і споруди, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 .
Мотиви з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (д, ВС/КЦС у справі № 352/382/18 від 30 квітня 2020 року, від 03.10.2018 року у справі № 2516/1356/12-ц, від 03.05.2020 року у справі № 736/1432/20).
Відповідно до ст.ст. 2, 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст.48ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Як убачається зі змісту ст.ст. 51, 175ЦПК України саме на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд, при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов'язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст.51ЦПК України та, з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України, роз'яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).
Таким чином суд, як державний орган, на який покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов'язаний визначити суб'єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст.189ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.
При цьому, статтею 51 ЦПК України урегульовано питання залучення до участі у справі співвідповідача, заміна неналежного відповідача. Так, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
За змістом ст.51 ЦПК України належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач.
Як було зазначено вище, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто, ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згодний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
Звертаючись до суду з позовом, позивач визначив як відповідача Вашківецьку міську раду, Вижницького району Чернівецької області.
Враховуючи наявність спадкоємця, а саме, ОСОБА_2 який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , він є належними відповідачем у справі за позовом ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 03 квітня 2025 року судом залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Від позивача ОСОБА_1 клопотань про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів не надходило, даним правом позивач не скористався.
З врахуванням диспозитивності цивільного судочинства, суд не наділений самостійним правом провести таку заміну поза волею самого позивача.
Враховуючи наведене, а також те, що позов подано до неналежного відповідача - Вашківецької міської ради і клопотання про заміну відповідача належним відповідачем, позивачем не подано, суд не приймає визнання позову неналежним відповідачем, оскільки визнання позову може порушити права та інтереси інших осіб, та приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.
На підставі та керуючись ст.ст.1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 13, ст.76, 77, 81, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Вашківецької міської ради, Вижницького району Чернівецької області, де третіми особами, що не заявляють самостійних вимог є Головне Управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 .
Відповідач: Вашківецька міська рада, Чернівецької області, (ідентифікаційний код юридичної особи: 04062073), юридична адреса: 59210, м.Вашківці, вул. Героїв Майдану, буд. 2, Вижницького району Чернівецької області.
Третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Код ЄДРПОУ 39909396, 58000, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 194-А.
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 .
Суддя Іван КИБИЧ