Справа 635/4093/25
Провадження 3/635/1984/2025
19.06.2025 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
14.05.2025 року о 13-47 год. за адресою: Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул.Дніпровська, буд.293, ОСОБА_1 здійснив передачу керування автомобілем ЗАЗ1105, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Після продуття ОСОБА_2 газоаналізатора DRAGER ALKOTEST ARLJ0184, результат склав 2.66 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9.г. Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини свого неприбуття не повідомив. ОСОБА_1 було повідомлено про день та час розгляду справи, шляхом направлення телефонограми та смс-повідомлення на номер телефону, зазначений у протоколі, які були ним отримані 30.05.2025 року та шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на сайті суду. Враховуючи те, що ОСОБА_1 без поважних причин не з'явився до суду, будь-яких заяв від нього не надходило, доказів поважності причини неявки в судове засідання суду не надав, суд вважає причини його неявки не поважними.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Отже, обставини неявки у судове засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, а також дату та час судового засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.9.г. Правил дорожнього руху України водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, дослідженими судом:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 330225 від 14.05.2025 року, в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 п. 2.9.г. Правил дорожнього руху України;
- копією постанови серії ЕНА № 4730133 від 14.05.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння порушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді 3400,00 грн.;
- копією протоколу серії ААД № 912155 від 14.05.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за скоєння порушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП;
- копією постанови серії ЕНА № 4730255 від 14.05.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за скоєння порушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 20400,00 грн.;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під випливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ХОР «ОКНЛ» від 14.05.2025, в якому зазначено про те, що огляд ОСОБА_2 не проводився через відмову останнього;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням газоаналізатору DRAGER ALKOTEST ARLJ0184 , відповідно до якого результат огляду ОСОБА_2 склав 2.66 проміле;
- роздруківкою до протоколу результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням DRAGER ALKOTEST ARLJ0184, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_2 склав 2.66 проміле, яка містить особистий підпис ОСОБА_2 ;
- рапортом поліцейського СРПП ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції М.Пасечника, відповідно до якого 14.05.2025 року під час чергування на блокпості м.Мерефа, вул.Селекційна ним було зупинено транспортний засіб ЗАЗ1105, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, сповільнена мова, почервоніння шкіри обличчя та очей. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу газоаналізатору DRAGER ALKOTEST ARLJ0184, з результатом 2.66 проміле. В ході подальшої перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 позбавлений права керування транспортними засобами Нововодолазьким районним судом Харківської області від 14.06.2023 року. ОСОБА_2 було відсторонено від керування автомобіля та попереджено про повторність, відносно останнього було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та винесена постанова за ч.4 ст.126 КУпАП. Даний факт було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор № 1113057280;
- довідкою ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області від 19.05.2025 року, з якої вбачається, що згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» підсистеми «Головний сервісний центр МВС України «Посвідчення водія» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія в органах МВС України серії НОМЕР_3 , видане 13.10.2020 органом ТСЦ 6843;
- копією посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , виданого 13.10.2020 органом ТСЦ 6843;
- копією витягу з АІС «АРМОР»;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксований факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом ЗАЗ1105, д.н.з. НОМЕР_2 та факт проходження огляду останнім на стан алкогольного сп'яніння за допомогою DRAGER ALKOTEST ARLJ0184, з результатом 2.66 проміле. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , передаючи право керування транспортним засобом ОСОБА_2 , знав про перебування того у стані алкогольного сп'яніння.
Дослідженням наданих суду доказів встановлено, що ОСОБА_1 передав керування транспортним засобом особі, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, що знижує увагу та швидкість реакції, чим порушив п. 2.9.г. Правил дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Даних, які б спростовували докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суду не представлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, ступінь його вини, особу порушника, стосовно якого даних, які б з негативного боку його характеризували, суду не надані, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд піддає останнього адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 130 ч.1 КпАП України, Законом України «Про судовий збір» -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави (Протокол серія ЕПР 1 № 330225; Отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300; Код класифікації доходів бюджету 21081300; Код за ЄДРПОУ 37874947; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA168999980313020149000020001) в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.М. Якішина