Рішення від 16.06.2025 по справі 646/13461/24

Суддя Саркісян О. А.

Справа № 646/13461/24

Провадження № 2/644/1880/25

16.06.2025

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Саркісян О.А.,

за участю секретаря - Мухіна Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №646/13461/24 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором №2706467 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.12.2021, станом на 28.06.2023, у розмірі 66943. 77 грн., яка складається з: 13100 грн. - заборгованість за кредитом; 53843. 77 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.4 кредитного договору за ставкою 1. 99% за кожен день користування кредитом за період з 18.12.2021 по 28.06.2023, а також судові витрати: 2422. 40 грн. - судовий збір, 10000 грн. - витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позову посилається на те, що 18.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладений Договор № 2706467 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, на підставі якого відповідач отримала кредит у розмірі 13 100. 00 грн., строком на 360 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1. 99 % від суми кредиту за кожен день користування. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаціної системи. Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Кредитні кошти у розмірі 13100 грн. були перераховані відповідачу 18.12.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК». Відповідач не повернула своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у розрахунку заборгованості, що наданий первісним кредитором. Первісним кредитором не здійснювалось нарахування комісій, пені та інших штрафних санкцій по Кредитному договору у відповідності до чинного законодавства України. 28.06.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено Договір про відступлення права вимоги № 28/06/23 від 28.06.2023 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №2706467 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.12.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань відповідача заборгованість за Договором №2706467 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.12.2021, станом на 28.06.2023, становить 66943. 77 грн., яка складається з: 13100 грн. - заборгованість за кредитом; 53843. 77 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.4 кредитного договору за ставкою 1. 99% за кожен день користування кредитом за період з 18.12.2021 по 28.06.2023

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.02.2025 року вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в поданій до суду заяві, через систему «Електронний суд» просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення судових викликів зі зворотними повідомленнями, та шляхом розміщення оголошення на опро причини неявки не повідомив, будь-яких клопотань та відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази приходить до наступного.

Судом встановлено, що 18.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2706467 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користуванням кредиту та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит, сума кредиту 13100 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Стандартна процента ставка становить 1. 99% в день та застосовується у межах строку кредиту вказано в п.1.3 Договору.

Кредитні кошти у розмірі 13100 грн. були перераховані ОСОБА_1 18.12.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_2 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується копією довідки про переказ коштів.

Відтак, судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало йому кредит в загальному розмірі 13100 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №2706467 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.12.2021, станом на 28.06.2023, заборгованість відповідачки перед ТОВ «Лінеура Україна» становить 66943. 77 грн., яка складається з: 13100 грн. - заборгованість за кредитом; 53843. 77 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.4 кредитного договору за ставкою 1. 99% за кожен день користування кредитом за період з 18.12.2021 по 28.06.2023

28.06.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено Договір про відступлення права вимоги № 28/06/23 від 28.06.2023 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №2706467 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.12.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №28/06/23 від 28.06.2023, підписаного ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс»» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №2706467 від 18.12.2021 на загальну суму 66943. 77 грн., з яких: 13100 грн. - заборгованість за кредитом; 53843. 77 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.4 кредитного договору за ставкою 1. 99% за кожен день користування кредитом за період з 18.12.2021 по 28.06.2023.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правилами ч. 1ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимогст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Правилами ст.610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами 1 та 2 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч. 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Вимогамист. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст.3 Закону України«Про електроннукомерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст.11 Закону України «Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Положеннями ст.12 Закону України «Про електроннукомерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правилами ч. 1 статті 3 Закону України«Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч. 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогамист. 526 ЦК України.

Положеннями ст.610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогамист.611ЦК України визначає.

За змістом ч. 1 ст.598ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннямист. 599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

У Договорі №2706467 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.12.2021, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов'язань та інші.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання ТОВ «Лінеура Україна» перед відповідачкою виконало, перерахувало відповідачці обумовлені кредитним договором кошти.

Суд зазначає, що вищезазначений договор укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в судовому порядку не був розірваний. Крім того, вказаний договор у відповідності до вимог чинного законодавства недійсним не визнаний, тобто в силу ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину.

Презумпція правомірності кредитного договору станом на дату розгляду справи не спростована, а отже, всі права, набуті сторонами за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають безумовному виконанню, в тому числі примусовому.

Позивачем доведений факт наявності у відповідача заборгованості за Договором №2706467 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.12.2021, станом на 28.06.2023, у розмірі 66943. 77 грн., яка складається з: 13100 грн. - заборгованість за кредитом; 53843. 77 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.4 кредитного договору за ставкою 1. 99% за кожен день користування кредитом за період з 18.12.2021 по 28.06.2023.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Згідно з вимогами ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Виходячи з наведеного вище, до ТОВ «Укрглобал-Фінанс» від ТОВ «Лінеура Україна» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконала належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту укладеним між нею та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» в обумовлені договором строки, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором про відступлення права вимоги, внаслідок такого порушення не позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81, ч. 6 ст. 80 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 6 ст. 80 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією від 22.11.2024, судовий збір в розмірі 3028 грн.

Крім зазначеного, у пред'явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Так, згідно з положеннями ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що між ФО-П Руденко К.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2412 від 23.10.2018, та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» 02 серпня 2024 року укладено договір про надання юридичних послуг №02/08/2024. Згідно з п. 1.1 договору виконавець, який має право на заняття адвокатською діяльністю, зобов'язується надати замовнику такі юридичні послуги: складання проектів процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних вимог, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, представництво інтересів замовника у органах державної влади та місцевого самоврядування, а замовник зобов'язується прийняти їх та оплатити в порядку, в строки та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг виконавця становить: 10000 грн складання позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника Замовника.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг №5 від 30.08.2024 до Договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.20243, виконавець надав, а замовник прийняв такі послуги: підготовка позовних заяв про стягнення заборгованості за боржниками ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» згідно з реєстром №1 від 30.08.2024, вартість 50000 грн.

Згідно з витягом з Реєстру №1 до Акту приймання-передачі наданих послуг №5 від 30.08.2024 до Договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, виконавець підготував позовні заяви про стягнення заборгованості з боржників Замовника: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту та клопотання про витребування доказів, вартість 10000 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №1353 від 06.09.2024 ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» перерахувало ОСОБА_3 суму 100000 грн, призначення платежу: оплата за надання юридичних послуг по Договору №02/08/2024 від 02.08.2024 згідно з актом №5 від 30.08.2024.

Положеннями ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, з підстав неспівмірності витрат та не виконав обов'язку доведення неспівмірності витрат.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4-5 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не надано.

Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу від відповідача до суду не надходило.

Таким чином, судом встановлено, що представником позивача надано до суду належні докази на підтвердження витрат на професійну правову допомогу, які позивач сплатив у погодженому з адвокатом розмірі, як, зокрема докази щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт, переліку складових наданих послуг, акт виконаних робіт, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність витрат на правничу допомогу по даній справі в розмірі 10000 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на наведені вище обставини, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 80, 81, 141, 247, 263-265, 274, 280 ЦПК України,ст.ст.512, 525, 526, 530, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»» заборгованість за Договором №2706467 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.12.2021, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 , станом на 28.06.2023, у розмірі 66 943. 77 грн., яка складається з: 13 100 грн. - заборгованість за кредитом; 53 843. 77 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.4 кредитного договору за ставкою 1. 99% за кожен день користування кредитом за період з 18.12.2021 по 28.06.2023.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»» витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторони:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»» (місцезнаходження: м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 4, ЄДРПОУ 41915308).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя: О.А. Саркісян

Попередній документ
128233890
Наступний документ
128233892
Інформація про рішення:
№ рішення: 128233891
№ справи: 646/13461/24
Дата рішення: 16.06.2025
Дата публікації: 20.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (02.09.2025)
Дата надходження: 30.01.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
17.03.2025 09:30 Орджонікідзевський районний суд м.Харкова
30.04.2025 13:19 Орджонікідзевський районний суд м.Харкова
16.06.2025 09:50 Орджонікідзевський районний суд м.Харкова