Справа № 643/4251/25
Провадження № 3/643/1446/25
04.06.2025 Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Майстренко О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, зареєстрований та мешкає за адресою:
АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області надійшов протокол серія ВАВ №033340 від 05.03.2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №033340 від 05.03.2025 року ОСОБА_1 05.03.2025 року в АДРЕСА_1 порушив вимоги ст.150 СКУ у вигляді неналежного виконання батьківських обов'язків по догляду за своїм неповнолітнім сином - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,внаслідок чого він частково не виходить на онлайн -заняття в ХЛ №56 ,про що свідчить інформація з навчального закладу.
Дослідивши матеріали про адміністративне правопорушення, вислухав ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , яка є класним керівником неповнолітнього ОСОБА_2 , з урахуванням позиції представника Департаменту служб у справах дітей ХМР , суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.184 КУпАП встановлена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивною стороною даного адміністративного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однаковавідповідальність завиховання,навчання ірозвиток дитини.Батьки абоособи,які їхзамінюють,мають правоі зобов'язанівиховувати дитину,піклуватися проїї здоров'я,фізичний,духовний іморальний розвиток,навчання,створювати належніумови длярозвитку їїприродних здібностей,поважати гідністьдитини,готувати їїдо самостійногожиття тапраці. Вихованнядитини маєспрямовуватися нарозвиток їїособистості,поваги доправ,свобод людиниі громадянина,мови,національних історичнихі культурнихцінностей українськогота іншихнародів,підготовку дитинидо свідомогожиття усуспільстві вдусі взаєморозуміння,миру,милосердя,забезпечення рівноправностівсіх членівсуспільства,злагоди тадружби міжнародами,етнічними,національними,релігійними групами. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.
Відповідно до змістуст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно дост. 1 КпАП України, завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. За нормою ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).
У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку на органи поліції.
Достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченогост. 184 ч.1 КУпАП, суду надано не було.
Суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду із прав людини, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
Відповідно до ст.247 ч.1 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Співставивши наявні матеріали справи, вважаю, що в матеріалах справи відсутні достатні докази для встановлення вини ОСОБА_1 , тому приходжу до висновку про обґрунтованість закриття провадження у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1ст. 184 КупАП.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 245, 247, 251, 252, 280, 283,284, ч. 1 ст.184 КУпАП України,
Закрити провадженняпо справістосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м.Харкова.
Суддя Майстренко О.М.