19 червня 2025 року
Справа № 642/1614/24
Провадження № 2-др/642/14/25
19 червня 2025 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Вікторова В.В.
за участю секретаря - Гриценко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові заяву представника позивача- адвоката Грайворонського Ігоря Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів за попереднім договором купівлі-продажу,-
Рішенням Холодногірського районного суду м. Харкова від 02 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів за попереднім договором купівлі-продажу - задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 93973 грн. 62 коп., з яких: 91415,00грн.- забезпечувальний платіж, 809,72грн. - 3% річних, 1748,90грн. - інфляційні втрати. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви 939,92 грн., в рівних частках, тобто по 469,96 грн. з кожного. В іншій частині позову відмовлено.
09.06.2025 року до суду від представника позивача, надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути в рівних частках з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат на правничу допомогу 7500,00грн.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 23 січня 2024 адвокатом Грайворонським І.В. було укладено Договір про надання правової допомоги №23-01/24, та Додаткову угоду № 2 від 25.03.2024 до Договору. Гонорар Адвоката за ведення даної справи у суді першої інстанції становить 15 000,00грн.. В той же час розмір витрат, що заявляються позивачем до відшкодування за рахунок відповідачів, ним враховується принцип пропорційності, що застосовується при частковому задоволенні позову, та становить 7500,00грн.
Адвокат Грайворонський В.В. в судове засідання не прибув, в заяві про ухвалення додаткового рішення просив суд розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у відсутність сторони позивача.
Відповідач ОСОБА_2 , та її представник - адвокат Поліщук О.Л. у судове засідання не прибули, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили. Заяв, клопотань чи заперечень не надали.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
Частиною 4 ст. 270 ЦПК України встановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З урахуванням обставин, що стали підставою для ухвалення додаткового рішення, суд вважає за можливе розглянути дане питання за відсутності сторін, які були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, матеріали цивільної справи, суд прийшов до таких висновків.
Пунктом 3 ч.1 ст.270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Пунктом 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Так, відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, 1) витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як зазначено у ч.4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суд Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
При розгляді даної заяви суд також враховує практику Верховного Суду, а саме: що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатись у ці правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Судом встановлено, що при поданні позовної заяви до суду в ній було визначено попередній розрахунок суми судових витрат в суді першої інстанції у розмірі 15000,00 грн.
Із заяви про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на правову допомогу вбачається, що позивач зазначив, що такі витрати становлять 7500,00 грн., які він просить стягнути з відповідача.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до п.3 ч.1ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 16.04.2020 року у справі №727/4597/19 вказано, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2024 між ОСОБА_1 та адвокатом Грайворонським І.В. було укладено Договір про надання правової допомоги №23-01/24. 25.03.2024 між ОСОБА_1 та адвокатом Грайворонським І.В. було укладено Додаткову угоду
Цей договір про надання правових послуг та додаткова угода по своїй формі і змісту відповідають вимогам діючого законодавства України.
Відповідно до п. 1.1. Договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) №23-01/24 від 23.01.2024 (далі - Договір) Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання представляти інтереси Клієнта в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій, а також перед підприємствами, установами, організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронними органами та органами прокуратури, пов'язані із судовим розглядом судових справ за участю Клієнта, в яких він бере участь, розглядом справ про адміністративні правопорушення, в яких Клієнт бере участь у якості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, а також в судах міжнародної юрисдикції (за окремим дорученням).
Відповідно до п. 1.1. Додаткової угоди № 2 від 25.03.2024 до Договору Адвокат приймає на себе зобов'язання надати Клієнту правову допомогу в рамках цивільної справи за позовом Клієнта про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 грошових коштів (попередньої оплати), штрафу, нарахувань за ст. 625 ЦК України за невиконання ними своїх зобов'язань за попереднім договором від 06.12.2016, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу К.В. Хаславською за р. № 4268.
Відповідно до пунктів 6.1. та 6.2. Договору за виконання доручень згідно даного договору Клієнт сплачує Адвокату гонорар, сума якого зазначається в додатковій угоді до цього договору.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2 від 25.03.2024 до Договору відповідно до п. 6.2. Договору сторони погодили, що гонорар Адвоката за ведення даної справи у суді першої інстанції становить 15 000,00 гривень.
Згідно із Актом наданих послуг (детальний опис) № 2 від 09.06.2025 до Договору №23-01/24 від 23.01.2024 становить 15 000,00 гривень. В той же час розмір витрат, що заявляються позивачем до відшкодування за рахунок відповідачів, з урахуванням принципу пропорційності, що застосовується при частковому задоволенні позову, становить 7500,00грн.
Суд, при вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, враховує визначення сторонами фіксованого розміру гонорару, який не залежить від кількості витраченого часу, а залежить від результату наданих послуг, які, як встановлено судом, були надані адвокатом позивачу у справі №642/1614/24.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність заперечень з боку відповідачів щодо суми та обґрунтованості розміру правничої допомоги (основної винагороди), суд не вбачає підстав для її зменшення.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені витрати у сумі 7500,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, враховуючи те, що судом при ухваленні рішення у справі № 642/1614/24 питання щодо витрат на правничу допомогу не вирішувалось, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача 7500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 246, 270, 353, 354 ЦПК України суд, -
Заяву представника позивача адвоката Грайворонського Ігоря Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів за попереднім договором купівлі-продажу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00грн., в рівних частках, тобто по 3750,00 грн. з кожного.
Додаткове рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення складено 19.06.2025 року.
Суддя В.В. Вікторов