Справа № 625/242/25
Провадження № 3/625/58/25
19 червня 2025 року суддя Коломацького районного суду Харківської області Лосєв Д.К., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 Богодухівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовозобов'язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 3 ст. 154 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №261804 від 11.06.2025, 10 червня 2025 року о 19:30 в с. Мирошниківка по вул. Молодіжній ОСОБА_1 утримував свою собаку без прив'язно, яка бігала без нагляду та вкусила ОСОБА_2 , чим спричинила шкоду її здоров'ю за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 154 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину не визнав, просив суд закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 3ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері ветеринарної безпеки та охорони здоров'я населення.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: 1) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях (формальний склад); 2) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях, що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну (матеріальний склад).
Умовою настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності є: наявний причинний зв'язок між порушенням правил тримання собак і котів та настанням наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Стаття 154 КУпАП України є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 154 КУпАП України більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Відтак, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, особа, яка складає протокол повинна викласти суть правопорушення виходячи із частини першої даної статті з посиланням на конкретний пункт Правил утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, який вважається порушенням, чи Правил утримання домашніх тварин, чи інших нормативно- правових актів, що встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами та виключно після цього зазначити наслідки у виді заподіяння шкоди, як це передбачено частиною третьою ст. 154 КУпАП України.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Потенційно небезпечні собаки - собаки, які згідно з Переліком порід собак визнані як потенційно небезпечні, а також особини, які мають фенотипічні ознаки цих порід. Службові собаки та собаки бійцівських порід є джерелом підвищеної небезпеки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 р. № 1164затверджено перелік небезпечних порід собак.
Суд зазначає, що складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.
Так у протоколі серії ВАД №261804 не зазначено, який саме пункт Правил утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах порушив ОСОБА_1 .
Крім того, дані щодо виду та породи тварини, правила утримання якої порушено, в протоколі також відсутні.
За таких обставин, не можна дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення поза розумним сумнівом, що виключає доведеність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа розглядається в межах адміністративного обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
При цьому, враховуючи, що розгляд справи в суді здійснюється лише в межах перевірки тих обставин, які були встановлені органом, який склав протокол, то на суд не може бути покладена функція збільшення обсягу обвинувачення, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Лавенте проти Латвії" від 07.11.2002 неодноразово вказував, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву".
Відповідно, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а відтак усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Так, Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у суду щодо винуватості особи після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.
За таких обставин, вина ОСОБА_1 у порушенні правил утримання домашніх тварин, не є доведеною поза розумним сумнівом.
Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Між тим, відповідно до чинного законодавства України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження справа підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.33,35,154,251,280,283-285,287,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломацький районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Д.К. Лосєв