Справа № 953/3123/22
н/п 1-кс/953/4459/25
"16" червня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю представника власника майна - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника заявника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220000000205 від 18.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.03.2023 (справа №953/3123/22, н/п 1-кс/953/1797/23), -
05.06.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання, в якому заявник в особі свого представника просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.03.2023р. по справі №953/3123/22, провадження н/п 1- кс/953/1797/23 на корпоративні права ОСОБА_4 , громадянина російської федерації, у розмірі 70% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФКАС-2» (код ЄДРПОУ 37190201).
На обґрунтування клопотання заявник зазначає, що ОСОБА_4 не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження, а наявність громадянства рф у ОСОБА_4 не створює склад злочину, та органом досудового розслідування за два роки не здобуто будь яких доказів, що корпоративні права ТОВ «ЕФКАС-2» є речовими доказами вказаного кримінального провадження, або є об'єктом кримінально-протиправних дій, або набуті кримінально протиправним шляхом, або були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, або зберегли сліди злочину, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення злочину. Сторона обвинувачення не проводило та не проводить вже протягом 2 років і 3 місяців з моменту накладення арешту на вказане майно ніяких слідчих дій відносно ТОВ «ЕФКАС-2» по вказаному кримінальному провадженню. Досудове розслідування по даному кримінальному провадженню триває протягом тривалого часу, але ж стороною обвинувачення не доведено причетність службових осіб ТОВ «ЕФКАС-2» до кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України, не повідомлено жодній особі про підозру. На думку заявника, подальший арешт корпоративних прав ОСОБА_4 незаконно порушує права осіб, у тому числі іншого засновника ТОВ «ЕФКАС-2» ОСОБА_5 , які не мають жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні.
ТОВ «ЕФКАС-2» розпочало свою діяльність з 27.07.2010, та за вказаний період напрацювало бездоганну ділову репутацію, за ознаками дотримання закону і порядку; виконанням фінансових зобов'язань; професійною діяльністю тощо. На спростування будь яких припущень з боку прокурора з приводу того, що ТОВ «ЕФКАС-2» забезпечували або забезпечують на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором надається слідчому судді повний перелік контрагентів-покупців та повний перелік контрагентів - постачальників ТОВ «ЕФКАС-2» за період з 01.01.2020 по 30.04.2023 року, з зазначенням назви контрагентів, коду ЄДРПОУ, місто реєстрації та реквізитів договорів. З даних переліків вбачається, що за вказаний період ведення господарської діяльності ТОВ «ЕФКАС-2» жодних господарських та будь яких інших взаємовідносин з жодним суб'єктом, який знаходиться на території держави агресора - російської федерації, або на тимчасово окупованих територіях не мала.
Крім того, ТОВ «ЕФКАС-2» за період з 01.01.2020 по 30.04.2023 року було сплачено в державний бюджет податків на суму 1991739,10 грн., та нараховано та виплачено заробітної плати на суму 2873505,29 грн.
При цьому слід врахувати, що ОСОБА_4 в 1972 році отримав в м. Харків вищу освіту, а саме закінчив Харківський політехнічний інститут ОСОБА_6 , в 1993 році переїхав з родиною в України, має дружину громадянку України - ОСОБА_7 , з якою одружився ще 04.05.1972 року, в 2009 році отримав посвідку на постійне проживання в Україні, має двох синів - близнюків ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який є громадянином України) та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має 3 онуків та 1 онуку, які всі є громадянами України, має в України стійкі соціальні зв'язки, а також те, що з початку збройної агресії ОСОБА_4 займається разом з членами своє сім'ї (синами ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ) волонтерською діяльністю на підтримку благодійних фондів, Збройних Сил України та інших військових формувань. Крім того, ТОВ «ЕФКАС-2» в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період з 2019 року по 2023 рік активно допомагають та продовжують допомагати Комунальному закладу соціального захисту для дітей «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей м. Харкова».
При цьому, корпоративні права ТОВ «ЕФКАС-2» у розмірі 70% статутного капіталу не можуть бути набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що розслідується оскільки останній набув їх ще в 2010 році, до введення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 111-1 КК України.
За вказаних обставин, в подальшому застосуванні арешту вказаного майна відпала потреба.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, та просив його задовольнити.
Від старшої слідчої СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 на адресу суду в системі «Електронний суд» надійшли заперечення, в яких вони просять розглянути клопотання за їх відсутності, та в його задоволенні відмовити, оскільки вказана частка корпоративних прав є речовим доказом у кримінальному провадженні, та в ході виконання доручення слідчого УСР в Харківській області ДСР НПУ встановлено, що до протиправної діяльності можуть бути причетні службові особи ТОВ «ЕФКАС-2».
Слідчий суддя, вислухавши представника власника майна, вивчивши надані документи та матеріали, приходить до наступного.
Слідчим суддею достовірно встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022220000000205 від 18.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, за фактом колабораційної діяльності.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.03.2023 по справі №953/3123/22, н/п 1-кс/953/1797/23 накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина російської федерації, у розмірі 70 % в статутному капіталі ТОВ «ЕФКАС-2»,код ЄДРПОУ 37190201, зареєстрованого за адресою: провулок Кузнечний, буд. 8, співзасновником якого він є, в сумі 1 820 000 грн., шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь-які дії з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», окрім Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та передано арештоване майно, а саме: 70 % частки в статутному капіталі ТОВ «ЕФКАС-2»,код ЄДРПОУ 37190201, що належать ОСОБА_4 , вартістю 1820000 грн., - Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним в порядку та на умовах визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно заяв прокурора та слідчої досудове розслідування по кримінальному провадженню №12022220000000205 від 18.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, триває.
При цьому, інших даних, що вказане в даному клопотанні майно, має значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, що на теперішній час вказане майно потрібне для виконання будь-яких слідчих (розшукових) процесуальних дій, в межах відкритого кримінального провадження, слідчому судді не надано. На вказане майно було накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. Доказів зі сторони органу досудового розслідування, що існує потреба у збереженні переліченого майна на даний час слідчому судді не надано. Доказів, що заявник має відношення до вказаного кримінального провадження слідчому судді також не надано, оскільки з моменту накладення арешту на майно сплинула 2 роки 3 місяці.
Статтею 2 КПК України закріплено, що завдання кримінального провадження є захист особи, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного і неупередженої о розслідування з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений чи засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу .
Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п.42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява №48191/99, пп.49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп.69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п.50, Series A №98).
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч.2 ст.1 КПК України).
Питання арешту майна, а саме його накладення, скасування є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п.7 ч.2ст.131 КПК України).
При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
Без зазначення та конкретизації майна, яке використовувалось у злочинній діяльності, та зазначення, що саме це майно було набуто кримінально-протиправним шляхом з зазначенням проміжку часу, коли воно було набуто, на переконання слідчому судді неможливо дотриматись необхідного балансу та можливого обґрунтованого пропорційного співвідношення між обмеженням права власності та завданнями кримінального провадження.
Крім того, прокурором не було надано відомостей про будь-яку господарську діяльність ТОВ «ЕФКАС-2» (код ЄДРПОУ 37190201) на користь РФ, чи рух коштів за рахунками ТОВ «ЕФКАС-2» (код ЄДРПОУ 37190201) чи особисто ОСОБА_4 , який би підтверджувалось провадження господарської діяльності у взаємодії з державою- агресором.
Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 з 26.08.2009 має посвідку на постійне проживання в Україні, постійно проживає на території України, одружений на громадянці України ОСОБА_7 , має двої синів - громадян України ОСОБА_5 , 1981 р.н., ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надано перелік контрагентів-постачальників ТОВ «ЕФКАС-2» за період з 01.01.2020-30.04.2023, які є суб'єктами господарювання України.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що на даний час органом досудового розслідування не доведено, що вказане майно, що перелічене в клопотанні має значення для кримінального провадження. Доказів протиправних дій заявника слідчому судді також не надано.
Однак, за наслідками отримання прокурором в подальшому відомостей про протиправну діяльність та вручення повідомлення про підозру у вказаному кримінальному правопорушенні, прокурор не позбавлений можливості повторно звернутись з клопотанням про арешт майна.
Враховуючи викладене, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що на теперішній час, в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для задоволення клопотання заявника, та скасування арешту з переліченого в клопотанні майна відповідно до ухвали слідчого судді від 07.03.2023.
Скасування арешту з майна, за вказаних вище обставин, на теперішній час не створює будь-яких перешкод для подальшого розслідування кримінального провадження № 12022220000000205 від 18.04.2022, та скасування арешту з такого майна не може призвести до знищення речових доказів, що в свою чергу не зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання представника заявника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220000000205 від 18.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.03.2023 (справа №953/3123/22, н/п 1-кс/953/1797/23) - задовольнити.
Скасувати арешт з наступного майна: корпоративні права ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина російської федерації, у розмірі 70 % в статутному капіталі ТОВ «ЕФКАС-2»,код ЄДРПОУ 37190201, зареєстрованого за адресою:
провулок Кузнечний, буд. 8, співзасновником якого він є, в сумі 1 820 000 грн., що накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.03.2023 (справа №953/3123/22, н/п 1-кс/953/1797/23).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1