Справа № 639/6438/24
Провадження № 2/639/246/25
(Заочне)
17 червня 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Стець М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобаварського районного суду міста Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу №639/6438/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд
До Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Стець М.Л., з позовною заявою до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позову посилається на те, що 12.12.2011 у домоволодіння по АДРЕСА_1 частин якого належала ОСОБА_2 на праві власності, остання померла.
На момент смерті разом з ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований її син ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 на прав власності належало 27/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27.10.1999.
Після смерті матері на початку 2012 року ОСОБА_3 став постійно проживати в домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , власником 40/100 частин якого він являвся на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10.02.1999.
Починаючи з 2005 року в домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 проживав син друга ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (позивач по справі).
Протягом 2012-2020 років ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний побут та дозвілля, разом несли витрати на утримання домоволодіння, його ремонт тощо. ОСОБА_3 ставився до ОСОБА_1 , як до сина, а той в свою чергу, забезпечував ОСОБА_3 ліками, надавав грошове забезпечення.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Після його смерті відкрилася спадщина.
ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернувся до приватного нотаріуса ХМНО Куксіна С.Ю. з заявою про прийняття спадщини. Була відкрита спадкова справа. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 було відмовлено, оскільки ОСОБА_1 не надано документів підтвердження родинних зв'язків зі спадкодавцем.
Позивач вважає, що він у відповідності до вимог ст. 1264 ЦК України відноситься до четвертої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 , а тому і просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно.
Вищевикладені обставини вимусили ОСОБА_1 звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, наданий строк для усунення недоліків.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Призначено підготовче судове засідання.
Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Головного управління ДМС у Харківській області інформацію щодо адреси реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом 12.12.2011 року та станом на 14.11.2020 року.
Витребувано у Першому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копію актового запису про смерть (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копію актового запису про смерть (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Витребувано у Другої Харківської міської державної нотаріальної контори копію свідоцтва про право на спадщину від 27.10.1999 року, виданого державним нотаріусом П'ятої ХДНК (спадкова справа №350/99, реєстр.№3- 1186), виданого після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 ;
Витребувано у Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіна С.Ю. спадкову справу, заведену після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , номер у Спадковому реєстрі №72082890, номер у нотаріуса № 11/2024.
Задовольнити клопотання представника позивача про допит свідків. Викликати в судове засідання та допитати в якості свідків: ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 .
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 січня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі № 639/6438/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, призначено справу до судового розгляду в судове засідання.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Стець М.Л., який діє на підставі ордеру, заявлений позов підтримали та дали пояснення про обставини, які викладені у рішенні вище.
Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
У відповідності до вимог ст.ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача та ухвалити по справ заочне рішення проти чого не заперечує позивач та його представник.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, в судовому засіданні встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2024, 27/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 на праві власності належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, б/н, від 30.09.1999 та 27/100 частин вказаного будинку належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, р.№3-1185, 27.10.1999. ( а.с. 30-31)
ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_2 , що вбачається з Актового запису про смерть №16398 від 15 грудня 2011 року. ( а.с. 164)
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.
Стаття 1220 ЦК України передбачає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з
якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно актового запису про народження №2120 від ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 . ( а.с. 163)
Чоловік ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . ( а.с. 142)
Отже, після смерті ОСОБА_2 залишився єдиний спадкоємець першої черги за законом її син, ОСОБА_3 .
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. (ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України)
Згідно до ч.ч.1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
ОСОБА_3 з 07.07.1966 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . ( а.с. 8)
Згідно відповіді Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області від 25.10.2024, наявні відомості щодо зняття 15.04.2021 з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (як померлої особи), з адреси: АДРЕСА_2 .
Місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території Харківської області не зареєстровано. ( а.с. 121)
Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1279 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що до 2012 року ОСОБА_3 проживав разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , за якою також і був зареєстрований. ОСОБА_2 , хоча і не мала зареєстрованого місця проживання, однак постійно проживала за вказаною адресою, мала право власності на частину вказаного будинку та померла в ньому.
З актового запису про смерть №16398 від 15.12.2011 вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце смерті АДРЕСА_2 . (а.с. 164)
Таким чином, судом достовірно встановлено, спадкодавець ОСОБА_2 на час смерті проживала за адресою: АДРЕСА_2 , де в свою чергу був зареєстрований та постійно проживав її син ОСОБА_3 , який був єдиним спадкоємцем за законом першої черги.
Отже, ОСОБА_3 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 у вигляді 27/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_3 . ( а.с. 162)
За життя ОСОБА_3 на праві власності належало наступне нерухоме майно: на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.10.1999, 40/100 частин жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в АДРЕСА_3 ; 27/100 частин жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, р.№3-1185, 27.10.1999; 27/100 частин жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері. ( а.с. 5-6, 30-31)
Стаття 1220 ЦК України передбачає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з
якого вона оголошується померлою.
Отже, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
ОСОБА_3 за життя заповіту не залишив. ( а.с 132)
Як зазначено у ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом отримують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом отримує право на спадкування при відсутності спадкоємців попередньої черги, усуненні їх від права на спадкування, неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.
01 березня 2024 року до приватного нотаріуса ХМНО Куксіна С.Ю. в особі свого представника ОСОБА_10 , з заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , звернувся ОСОБА_1 . ( а.с. 133)
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_3 не залишилося. ( а.с. 130-155)
Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.03.2024 №45/02-31 приватним нотаріусом ХМНО Куксіним С.Ю. відмовлено ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який на час відкриття спадщини мешкав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з неприйняттям спадщини у порядку, встановленому чинним цивільним законодавством України на час відкриття спадщини, ненаданням документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно, та документів, що підтверджують факт родинних або інших відносин спадкоємця зі спадкодавцем. ( а.с. 134-135)
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Отже, у ОСОБА_12 виникло право на звернення до суду з позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Стець М.Л. пояснила про те, що ОСОБА_3 після смерті його матері ОСОБА_2 , починаючи з 2012 року став постійно проживати в домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , в якому на той час, починаючи з 2005 року постійно проживав позивач ОСОБА_1 . Протягом 2012-2020 років ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний побут та дозвілля, разом несли витрати на утримання домоволодіння, його ремонт тощо. ОСОБА_3 ставився до ОСОБА_1 , як до сина, а той в свою чергу, забезпечував ОСОБА_3 ліками, надавав грошове забезпечення.
Відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Вирішуючи справу, суд приймає до уваги положення п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа проживали разом однією сім'єю.
Частиною 2 ст. 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
В даному випадку предметом доказування є обставини, які-б свідчили про те, що ОСОБА_1 проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадини, тобто до смерті останнього.
Судом було встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . ( а.с. 15)
Спадкодавець ОСОБА_11 з 07.07.1966 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . ( а.с. 8)
Згідно відповіді Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області від 25.10.2024, наявні відомості щодо зняття 15.04.2021 з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (як померлої особи), з адреси: АДРЕСА_2 . (а.с. 121)
На підтвердження факту проживання однією сім'єю спадкодавця ОСОБА_11 разом з ОСОБА_1 за адрсеою: АДРЕСА_3 , частина якого на праві власності належала спадкодавцю, позивач надав суду ряд письмових доказів.
Так, з копій чеків від 12.04.2013, 07.02.2013, 13.08.2006, 29.07.2009, 03.08.2009, 08.08.2012, 13.08.2012 вбачається, що ОСОБА_1 придбавалися предмети побуту, побутова техніка, будівельні матеріали на адресу: АДРЕСА_3 . ( а.с. 12-14, 23-26)
Крім того, 27.04.2012 ОСОБА_1 замовлялися послуги за адресою АДРЕСА_3 . ( а.с. 19)
Також ОСОБА_1 у період з 2005 по 2009 роки укладалися договори про установлення та зберігання вузла обліку, підписувався акт прийому-передачі вузла обліку природного газу на відповідальне зберігання по АДРЕСА_3 . ( а.с. 20-22)
З копії квитанцій про сплату комунальних послуг від 06.10.2006, 21.10.2010, наданих позивачем вбачається проведення оплати ОСОБА_3 послуг за адресою АДРЕСА_3 . ( а.с. 17,18)
Крім того, 07.02.2013 ОСОБА_1 було укладено договір про надання інтернет послуг за адресою: АДРЕСА_3 . ( а.с. 15-16)
Так, з розписок, складених в період часу з липня 2019 по травень 2020 року вбачається, що ОСОБА_3 отримував від ОСОБА_1 матеріальну допомогу. ( а.с. 9-11)
Наявність всіх цих документів у позивача ОСОБА_1 , на думку суду, свідчить про його проживання за адресою АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_3 .
Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , які є сусідами ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 . Вони пояснили суду, що ОСОБА_1 проживає за даною адресою з 2002-2005 років. Приблизно в 2012 році до нього переїхав ОСОБА_13 , який був власником вказаного житла. З того часу вони стали проживати вдвох, разом вели спільне господарство, жила як одна сім'я. Оскільки ОСОБА_3 був вже літня людина, часто хворів, то догляд за ним здійснював ОСОБА_1 . Коли в 2020 році помер ОСОБА_3 , то його похованням займався ОСОБА_1 .
Частиною3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Даючи оцінку вищезазначеному, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні було достовірно встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживав з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , починаючи з 2012 року і по 14.11.2020, день смерті останнього, а отже у відповідності до вимог ст. 1264 є спадкоємцем четвертої черги за законом.
Як вже було зазначено у рішенні вище ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_3 . ( а.с. 134)
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За життя ОСОБА_3 заповіт не склав. ( а.с. 132)
У статті 1223 ЦК України зазначено, що у випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у випадку не охвату заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 Кодексу.
Частиною 1 ст. 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживають зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Зі спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_3 вбачається, що єдиною особою, яка подала заяву про прийняття спадщини є ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги всі обставини, які викладені у рішенні вище та сукупність доказів наданих позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1258, 1264, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 54/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 40/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_3 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, розташоване за адресою: м. Харків, м-н Конституції, 7.
Повний текст судового рішення складено 19 червня 2025 року.
Суддя В. В. Труханович