Вирок від 19.06.2025 по справі 639/6436/19

Справа № 639/6436/19

Провадження № 1-кп/639/115/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілих ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

захисника ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2019 за №12019220500000727, за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який має середньо-технічну освіту, не працює, раніше не судимий, одружений, має двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_10 вчинив злочини проти громадської безпеки, проти життя особи та проти власності за наступних обставин:

Так, ОСОБА_10 у невстановлений в ході досудового розслідування період часу, але не пізніше 28.04.2019, вирішив стати на шлях злочинної діяльності, пов'язаної з правопорушеннями проти громадської безпеки, та, діючи зі злочинним умислом, спрямованим на придбання вибухового пристрою, з метою подальшого його зберігання та носіння без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи протиправний характер свого злочинного задуму, придбав у невстановленому місці, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, ручну осколкову гранату наступального типу РГД-5 (індекс ГРАУ - 57-Г-717).

Таким чином, ОСОБА_10 виконав усі дії, які вважав за необхідне для незаконного придбання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.

Надалі, ОСОБА_10 , продовжуючи здійснювати реалізацію злочинного умислу у сфері незаконного поводження з вибуховим пристроєм, бажаючи, та, прагнучи вчинити незаконне зберігання придбаного ним вибухового пристрою, діючи умисно, в порушення п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ (зі змінами), не маючи відповідного дозволу, передбаченого п. 2, п. 9. п. 10 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.1992 № 576 (зі змінами), п. 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622 (зі змінами), усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, перемістив у невстановлений в ході досудового розслідування спосіб наявну у нього ручну осколкову гранату наступального типу РГД-5 (індекс ГРАУ - 57-Г-717) на територію домоволодіння за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , де у житловому будинку сховав її у схроні та розпочав незаконно зберігати приблизно аж до 16 год. 40 хв. 28.04.2019.

Таким чином, ОСОБА_10 вчинив всі дії, які вважав за необхідне для незаконного зберігання ним вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.

При цьому, ОСОБА_10 28.04.2019 приблизно о 16 год. 40 хв. упродовж своєї протиправної діяльності, об'єднаної єдиним злочинним умислом щодо незаконного поводження з вибуховим пристроєм, бажаючи, та, прагнучи реалізувати свій злочинний намір, спрямований на незаконне носіння та подальше використання вибухового пристрою в якості знаряддя для вчинення особливо тяжкого злочину проти життя будь-якої особи, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на території домоволодіння АДРЕСА_1 , де у відомому тільки йому місці зберігання (схроні) в житловому будинку взяв заздалегідь ним приховану ручну осколкову гранату наступального типу РГД-5 (індекс ГРАУ - 57-Г-717). Потім він, бажаючи унеможливити виявлення будь-якою сторонньою особою зазначеної ручної осколкової гранати та припинення його протиправної діяльності, пов'язаної із незаконним поводженням з вибуховим пристроєм, не маючи передбаченого законом дозволу на його носіння, поклав гранату до кишені вдягнених на ньому штанів та вийшов з території двору вказаного домоволодіння.

Надалі він, діючи умисно, в порушення п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ (зі змінами), не маючи відповідного дозволу, передбаченого п. 2, п. 9. п. 10 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.1992 № 576 (зі змінами), п. 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 (зі змінами), усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, маючи при собі вибуховий пристрій, направився з ним в район домоволодіння АДРЕСА_3 , де зупинив легковий автомобіль моделі «Toyota Сorolla», державний номерний знак « НОМЕР_1 », за кермом якого перебував раніше йому незнайомий ОСОБА_7 .

Після цього, ОСОБА_10 того ж дня приблизно о 16 год. 40 хв. в ході здійснення носіння наявного у нього вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, бажаючи досягти злочинного задуму щодо протиправного заподіяння смерті раніше йому незнайомому ОСОБА_7 , здійснив вибух наявної у нього ручної осколкової гранати, кинувши її в салон легкового автомобіля моделі «Toyota Сorolla», державний номерний знак « НОМЕР_1 », від чого потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Таким чином, під час зазначеної події ОСОБА_10 здійснив умисний вибух вибухового пристрою - ручної осколкової гранати наступального типу РГД-5 (індекс ГРАУ - 57-Г-717), а фрагменти (об'єкти), виявлені та вилучені під час огляду місця події 28.04.2019, є:

- кільцем з чекою ударно-спускового механізму уніфікованого запала ручної гранати УЗРГ (УЗРГМ, УЗРГМ-2);

- спусковим важелем уніфікованого запала ручної гранати УЗРГМ-2;

- осколками корпусу ручної гранати РГД-5 та частиною корпусу уніфікованого запалу ручних осколкових гранат УЗРГМ-2.

Корпус бойової ручної осколкової гранати РГД-5 містить розривний заряд вибухової речовини (тротил), масою 110 грам.

Зазначені вибухотехнічні підсумки підтверджено висновками експертів судової комплексної вибухотехнічної експертизи № 11829/12120 від 20.06.2019.

Таким чином, ОСОБА_10 у зазначений вище період часу виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї злочинної мети щодо незаконного придбання, зберігання та носіння вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.

В подальшому ОСОБА_10 , продовжуючи свої злочинні дії, вчинив злочин проти життя особи з хуліганських мотивів, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за наступних обставин:

Так, ОСОБА_10 28.04.2019 приблизно о 16 год. 40 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, відчуваючи безкарність за незаконне придбання, зберігання та носіння вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, знаходячись неподалік від домоволодіння № 22, розташованого через проїжджу частину автодороги по вул. Старо-Григорівській, маючи при собі ручну осколкову гранату наступального типу РГД-5 (індекс ГРАУ - 57-Г-717), зупинив легковий автомобіль моделі «Toyota Сorolla», державний номерний знак « НОМЕР_1 », за кермом якого перебував раніше йому незнайомий ОСОБА_7 .

Саме в той час у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_7 з хуліганських мотивів, способом, небезпечним для життя багатьох осіб з використанням в якості знаряддя злочину наявної у нього ручної осколкової гранати.

При цьому ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що обраний ним спосіб вбивства раніше йому незнайомого ОСОБА_7 із хуліганських мотивів, є небезпечним для життя інших осіб, оскільки вибух мав бути здійснений у денний час доби у громадському місці, свідомо припускаючи небезпеку життю будь-кого із мешканців поблизу розташованих домівок або із можливо випадкових перехожих, які раптово могли з'явитися саме в той момент, вирішив довести свій злочинний задум до кінця.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_10 приблизно о 16 год. 40 хв. спочатку наблизився до вказаного автомобіля, який здійснив на його вимогу тимчасову зупинку та через відкрите вікно водійських дверцят почав відволікаючу розмову з водієм ОСОБА_7 , який нічого не підозрював про злочинні наміри останнього. Потім ОСОБА_10 , оцінивши ситуацію, що склалася, усвідомлюючи, що він перебуває у денний час доби в громадському місці, діючи умисно, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи зухвалість, без будь-якої причини, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, бажаючи настання смерті раніше йому незнайомого ОСОБА_7 , свідомо припускаючи небезпеку для життя багатьох людей, використовуючи в якості знаряддя злочину належний йому вибуховий пристрій (ручну осколкову гранату), який він дістав з кишені його штанів, вирвав запобіжник, а потім кинув гранату через відкрите вікно водійських дверцят в салон автомобіля моделі «Toyota Сorolla».

У свою чергу ОСОБА_7 , який побачив вказані злочинні дії з боку ОСОБА_10 у відношенні себе та в ситуації, що склалася, відреагував на них, побоюючись за своє життя, та, бажаючи уникнути настання будь-яких тяжких наслідків у зв'язку із можливим вибухом кинутої останнім в салон автомобіля ручної осколкової гранати наступального типу РГД-5 (індекс ГРАУ - 57-Г-717), натиснув на педаль газу, намагаючись від'їхати з місця події.

Однак, проїхавши декілька метрів, автомобіль зупинився, так як в салоні стався вибух.

Після цього, ОСОБА_10 , вважаючи виконаними всі дії для доведення злочину, спрямованого на протиправне заподіяння смерті потеплілому з хуліганських мотивів, способом небезпечним для життя багатьох осіб, відразу ж з місця скоєння злочину зник.

У той же час ОСОБА_10 довести до кінця свій злочин, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , не зміг з причин, які не залежали від його волі, так як після надання першої невідкладної медичної допомоги потерпілого відправлено з місця події та о 17 год. 51 хв. госпіталізовано до КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова», де йому у зв'язку із встановленням діагнозу: травматична ампутація «не повна» нижньої третини правої та лівої голені, рвані рани правої верхньої кінцівки, травматичний шок, було своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_10 спричинив ОСОБА_7 наступні тілесні ушкодження:

закриту травму грудної клітини із множинними сліпими осколковими непроникаючими пораненнями грудної клітини, забієм серця та легень;

травму правої нижньої кінцівки у вигляді множинних сліпих осколкових поранень стегна та гомілки, дефектом шкіри та м'язів гомілки, відкритого багато-уламкового перелому кісток правої гомілки у нижній третині із ушкодженням судин та нервів;

травму лівої нижньої кінцівки у вигляді множинних сліпих осколкових поранень стегна та гомілки, дефектом шкіри та м'язів гомілки і стопи, відкритого багато-уламкового перелому кісток лівої стопи із ушкодженням судин та нервів.

За ступенем тяжкості травма правої нижньої кінцівки у вигляді множинних сліпих осколкових поранень стегна та гомілки, дефектом шкіри та м'язів гомілки, відкритого багато-уламкового перелому кісток правої гомілки у нижній третині із ушкодженням судин та нервів; травма лівої нижньої кінцівки у вигляді множинних сліпих осколкових поранень стегна та гомілки, дефектом шкіри та м'язів гомілки і стопи, відкритого багато-уламкового перелому кісток лівої стопи із ушкодженням судин та нервів, а також закрита травма грудної клітини із множинними сліпими осколковими непроникаючими пораненнями грудної клітини, забієм серця та легень у сукупності відповідно до п. 2.1.1. «а, б, г», п. 2.1.2, п. 2.1.3 «о,п» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя, що підтверджено висновком судово-медичного експерта ХОБСМЕ № 12-14/266-А/19 від 28.05.2019.

Крім того, ОСОБА_10 28.04.2019 приблизно о 16 год. 40 хв., як вже було зазначено вище, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, відчуваючи безкарність за незаконне придбання, зберігання та носіння вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, знаходячись неподалік від домоволодіння № 22, розташованого через проїжджу частину автодороги по вул. Старо-Григорівській, маючи при собі ручну осколкову гранату наступального типу РГД-5 (індекс ГРАУ - 57-Г-717), зупинив легковий автомобіль моделі «Toyota Сorolla», державний номерний знак « НОМЕР_1 », за кермом якого перебував раніше йому незнайомий ОСОБА_7 .

Саме в той час в ході виниклого у ОСОБА_10 злочинного умислу, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_7 з хуліганських мотивів, способом, небезпечним для життя багатьох осіб з використанням в якості знаряддя злочину наявної у нього ручної осколкової гранати, він також вирішив здійснити при цьому умисне знищення майна останнього, яким слід вважати вищевказаний легковий автомобіль моделі «Toyota Сorolla», шляхом вибуху.

При цьому ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що обраний ним спосіб вбивства раніше йому незнайомого ОСОБА_7 , який сидів за водійським місцем свого легкового автомобіля, шляхом здійснення вибуху належної йому ручної осколкової гранати наступального типу РГД-5 (індекс ГРАУ - 57-Г-717), являється загально небезпечним, оскільки при цьому створювалась небезпека для життя та здоров'я не тільки ОСОБА_7 , але й будь-кого із мешканців поблизу розташованих домівок або із можливо випадкових перехожих, які раптово могли з'явитися саме в той момент.

Реалізуючи свій злочинний задум, ОСОБА_10 наблизившись до вказаного автомобіля, який здійснив на його вимогу тимчасову зупинку та через відкрите вікно водійських дверцят почав відволікаючу розмову з водієм ОСОБА_7 , який нічого не підозрював про злочинні наміри останнього. Потім ОСОБА_10 , оцінивши ситуацію, що склалася, усвідомлюючи, що він перебуває у денний час доби в громадському місці, діючи з єдиним злочинним умислом, бажаючи та свідомо допускаючи настання смерті ОСОБА_7 , поєднаного з одночасним знищенням легкового автомобіля моделі «Toyota Сorolla», державний номерний знак « НОМЕР_1 », за кермом якого перебував останній, свідомо припускаючи небезпеку для життя багатьох людей, використовуючи в якості знаряддя злочину належний йому вибуховий пристрій (ручну осколкову гранату), який він дістав з правої кишені його штанів, вирвав запобіжник, а потім кинув гранату через відкрите вікно водійських дверцят в салон автомобіля моделі «Toyota Сorolla», після чого вказана граната вибухнула.

В результаті вибуху автомобіль моделі «Toyota Сorolla», державний номерний знак « НОМЕР_1 », зазнав наступних пошкоджень, які призвели до його повного знищення, а саме: скло вітрового вікна зруйноване; скло заднє зруйноване; скло дверей передніх лівих опускне зруйноване; скло дверей передніх правих опускне зруйноване; скло дверей задніх лівих опускне зруйноване; скло дверей задніх правих опускне зруйноване; двері передні праві деформовано з утворенням вигинів металу по всій поверхні та розривів у місцях зварних з'єднань; оббивка дверей передніх лівих пошкоджена з утворенням розривів матеріалу; двері передні ліві деформовано з утворенням вигинів металу по всій поверхні та розривів у місцях зварних з'єднань; оббивка дверей передніх лівих пошкоджена з утворенням розривів матеріалу; двері задні праві деформовані з утворенням вигинів металу; оббивка дверей задніх правих пошкоджена з утворенням розривів матеріалу; щиток КВП пошкоджений з утворенням розривів матеріалу; панель приладів в зборі пошкоджена з утворенням зчосів та розривів матеріалу; облицювання рульової колонки пошкоджено з утворенням тріщин та розривів матеріалу; кермо пошкоджено з утворенням вигинів та зчосів матеріалу; облицювання повітроводів панелі приладів пошкоджено з утворенням розривів матеріалу; речова скринька зруйнована; консоль центральна в зборі з накладкою пошкоджена з утворенням розривів матеріалу; рама важеля АКПП пошкоджена з утворенням розривів матеріалу; обігрівач салону в зборі пошкоджений з утворенням розривів матеріалу; ущільнювач прорізу дверей передніх лівих пошкоджений з утворенням задирів матеріалу; панель підлоги деформовано з утворенням вигинів та розривів металу в передній лівій частині; покриття підлоги пошкоджене з утворенням розривів та оплавлення матеріалу; поперечка панелі підлоги ліва деформована з утворенням вигинів та розривів металу; панель даху деформована з утворенням вигинів металу по всій поверхні; панель боковини правої задньої зовнішньої деформована з утворенням вигинів металу; панель боковини лівої задньої зовнішньої деформована з утворенням вигинів металу; оббивка панелі даху пошкоджена з утворенням заломів та тріщин матеріалу; оббивка подушки сидіння переднього лівого пошкоджена з утворенням розривів матеріалу; наповнювач подушки сидіння переднього лівого пошкоджений з утворенням розривів матеріалу; кронштейн сидіння переднього лівого деформований з утворенням вигинів та розривів металу; облицювання кронштейна сидіння переднього лівого зовнішнє пошкоджене з утворенням розривів матеріалу; кузов автомобіля отримав порушення прорізу вітрового вікна заднього вікна прорізів дверей лівих та правих.

Таким чином, ОСОБА_10 у зазначений вище період часу вчинив умисне знищення автомобіля моделі «Toyota Сorolla», державний номерний знак « НОМЕР_1 », завдавши тим самим матеріального збитку власнику автомобіля на суму 172 872 грн 86 коп.

Вказані підсумки підтверджено висновком експерта за результатами автотоварознавчої експертизи № 11302 від 16.07.2019.

Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначала про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 7, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України, зібраними матеріалами справи. Вважала за необхідне призначити ОСОБА_10 покарання, передбачене санкціями відповідних частин статей КК України, та відповідно до ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.

Також прокурор зазначала про необхідність зарахувати відповідно до ч. 5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 2046-VIII від 18.05.2017) у строк відбуття покарання ОСОБА_10 строк попереднього ув'язнення з 28.04.2019 по 15.04.2024 із розрахунку день за день.

Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 прокурор зазначала про його обґрунтованість та наявність підстав для задоволення у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав частково, посилаючись на те, що не знав, що придбав у військових бойову гранату, а думав, що це муляж гранати - петарда.

Свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 7, ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України ОСОБА_10 не визнав, оскільки не хотів, щоб таке трапилось, та попросив вибачення у потерпілих ОСОБА_12 .

Цивільний позов у частині заподіяної матеріальної шкоди ОСОБА_10 визнав у повному обсязі, а в частині заподіяної моральної шкоди не визнав, посилаючись на його безпідставність у цій частині.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 у судовому засіданні зазначав, про неконкретність та недоведеність пред'явленого ОСОБА_10 обвинувачення за стандартом «поза розумним сумнівом», у зв'язку із чим ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 15 п. 5, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України слід виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, а за ч. 1 ст. 263 КК України призначити мінімальне покарання.

Також захисник ОСОБА_11 зазначав про необхідність зарахуватиОСОБА_10 у строк відбування покарання час утримання обвинуваченого під вартою під час судового розгляду кримінального провадження на підставі ч. 5 ст. 72, ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII), з розрахунку відповідності одному дню попереднього ув'язнення двом дням позбавлення волі.

Вважає, що під час судового розгляду не було враховано вказівки, зазначені в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 22.01.2024, відповідно до якої вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.11.2021 щодо ОСОБА_10 було скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Зокрема, захисник ОСОБА_11 звертав увагу, що механізм заподіяння тілесних ушкоджень, механізм вибуху гранати за вказаних обвинуваченим, потерпілим та свідками обставин, суттєво відрізняються між собою, однак оскільки на стадії досудового розслідування ОСОБА_10 відмовився від надання свідчень і від проведення слідчого експерименту за його участю, то слідство було позбавлене можливості перевірити версію подій ОСОБА_10 про те, що вибух гранати відбувся через те, що потерпілий ОСОБА_7 смикнув за корпус гранати, яка висіла на пальці у ОСОБА_10 . Згідно з протоколами огляду місця події від 28.04.2019 та 29.04.2019, на місці подій було виявлено спусковий важіль гранати РГД-5 на відстані 9,2 метра від місця зупинки автомобіля, однак у сторони захисту виникає питання, яким чином вищезгаданий спусковий важіль міг опинитися на відстані 9,2 метра від автомобіля, якщо за словами потерпілого, граната була кинута йому в ноги в автомобіль? Цей факт органом досудового розслідування було проігноровано, відповідну експертизу проведено не було. Крім цього, допитані свідки пояснили, що вибух стався приблизно через секунд 20, після того, як ОСОБА_10 відкинуло від автомобіля, за кермом якого перебував потерпілий.

Під час судового розгляду стороною захисту заявлялись клопотання про проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого, потерпілого та експерта, а також про призначення судово-медичної, вибухотехнічної експертиз, у задоволенні яких, на думку захисника ОСОБА_11 , суд безпідставно відмовив.

Крім цього, захисник ОСОБА_11 звертає увагу, що обвинуваченим було відшкодовано потерпілому суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 (п'ятсот) доларів США.

Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримав позицію прокурора про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 7, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України, зібраними матеріалами справи.

Звертав увагу, що як у ході досудового розслідування, так і в ході судового розгляду. ОСОБА_10 свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень фактично не визнав. Так, під час досудового розслідування ОСОБА_10 давав покази лише 29.04.2019 та під час обрання запобіжного заходу, а потім відмовився від їх надання до самого завершення слідства. Тобто з органами слідства під час розслідування своїх злочинних дій ОСОБА_10 не співпрацював. В суді ОСОБА_10 згодився надати покази лише після допиту потерпілих, всіх свідків та дослідження інших доказів. При цьому ОСОБА_10 намагався прочитати заготовлений текст, а не надати вільні пояснення. На поставлені питання відповідав нечітко, ухиляючись від прямих відповідей.

Таку процесуальну поведінку ОСОБА_10 представник потерпілих ОСОБА_9 вважає виключно його позицією захисту, яка свідчить про намагання ОСОБА_10 уникнути відповідальності, або пом'якшити її.

Також представник потерпілих ОСОБА_9 звертав увагу, що за декілька секунд ОСОБА_10 безпідставно перевернув шкереберть життя невідомої людини, яка до цього вела активний спосіб життя, працювала на трьох роботах щоб забезпечити свою сім'ю та двох дітей, займалася спортом. Наслідки злочинів, вчинених ОСОБА_10 , непоправимі, адже потерпілий ОСОБА_7 втратив дві ноги, а міг би втратити навіть життя, й до кінця життя отримав інвалідність першої групи, його спосіб життя назавжди змінився, а психологічна травма, душевний та фізичний біль переслідують його щодня.

При всьому цьому обвинувачений ОСОБА_10 називає скоєні ним тяжкі злочини «случай понтовий».

За майже 6 років ОСОБА_10 ніяким чином не намагався відшкодувати потерпілим спричинену ним шкоду. Лише одного разу його батьки перерахували ОСОБА_7 15000 грн, що неспівмірно із моральною шкодою та щоденними витратами на лікування, які поніс й досі несе ОСОБА_7 внаслідок вчинених ОСОБА_10 злочинів.

Таким чином, на думку представника потерпілих ОСОБА_9 , про каяття з боку ОСОБА_10 немає навіть натяку, не зважаючи на його невдалу спробу вибачитись перед потерпілими.

За таких обставин, вважає, що цивільний позов потерпілого підлягає повному задоволенню, а ОСОБА_10 слід призначити найсуворіше можливе покарання.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримали позицію прокурора та їх представника - адвоката ОСОБА_9 щодо доведеності винуватості ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зібраними матеріалами справи, а також щодо необхідності призначення ОСОБА_10 найсуворішого можливого покарання. Цивільний позов підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання про доведеність обвинувачення, питання форму вини обвинуваченого, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого, у тому числі, сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_10 його вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 7, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України, його винуватість доводиться дослідженими у судовому засіданні наступними доказами:

- наданими у судовому засіданні показами обвинуваченого ОСОБА_10 про те, що 28.04.2019 він з дружиною та дітьми зайшли в гості до сусідів. Сусідів було 5 осіб, вони сиділи за столом святкували Пасху. ОСОБА_10 не сідав до них за стіл - просто спілкувались. ОСОБА_10 не вживав алкогольні напої, оскільки в той час вживав ліки, а його дружина не вживала алкогольні напої, оскільки годувала дитину груддю. В гостях вони були 2-3 години, а потім вирішили поїхати додому на АДРЕСА_4 , оскільки у їх дитини напередодні була висока температура і вони хотіли показати дитину лікарю.

Коли прийшли додому, то ОСОБА_10 вирішив викликати по телефону таксі. Мобільний телефон ОСОБА_10 перестав працювати і ОСОБА_10 вирішив кинути свій телефон об асфальт. Дружина пішла в дім, щоб одягти дітей.

В цей час ОСОБА_10 пригадав, що він придбав «муляжну гранату». Він взяв цю гранату і поклав до лівої кишені, вийшов у двір і почав курити. Почув як за двором проїхала машина. ОСОБА_10 виглянув із двору на вулицю і побачив, що це була машина таксі, яка поїхала по вулиці в напрямку тупика. ОСОБА_10 вийшов на вулицю і почав чекати, коли таксі буде повертатись із тупика у зворотному напрямку. ОСОБА_10 хотів домовитись із таксистом, щоб той відвіз його та його родину додому на АДРЕСА_4 . Таксі довго не поверталось і ОСОБА_10 пішов назустріч у напрямку тупика. Коли таксі поверталось з тупика, то зупинилось біля ОСОБА_10 .

ОСОБА_10 підійшов до машини таксі зі сторони водія та нахилися у віконце дверей до водія. В лівій руці у ОСОБА_10 був «муляж гранати». ОСОБА_10 просунув палець у кільце цієї гранати та засунув її у салон автомобіля перед кермом водія таксі, та жартома запитав чи не хоче водій придбати цю гранату в нього.

Водій злякався, схопив лівою рукою гранту та різко натиснув на педаль газу. Машина таксі різко поїхала вперед, а ОСОБА_10 спочатку тримався на двері автомобіля й цей автомобіль протягнув ОСОБА_10 деяку відстань, а потім ОСОБА_10 відштовхнувся правою рукою від автомобіля й впав на землю. В цей час ОСОБА_10 побачив у себе на пальці кільце від гранати, а через 10-15 секунд приблизно в 30-ти метрах від нього вибухнув автомобіль. ОСОБА_10 зняв кільце від гранати з пальця та викинув його. ОСОБА_10 бачив, як ОСОБА_7 виліз із машини. Ноги ОСОБА_7 були в крові. ОСОБА_10 був шокований та пішов до будинка свого батька, щоб викликати швидку допомогу. ОСОБА_10 залишався у дворі, щоб дочекатись поліцію та швидку допомогу.

Гранату ОСОБА_10 прибав у 2016 році біля 126-го заводу, коли їздив купляти хліб (біля цього заводу була хлібопекарня). На територію цього заводу заїжджали військові тягачі. Біля одного з таких військових тягачів стояли військові. ОСОБА_10 підійшов до військових і запитав чи є в них «муляж гранати» типу «петарди». Військові відповіли, що мають, відкрили ящик, дістали гранату й ОСОБА_10 купив у них цю гранату за 600 грн. Коли ОСОБА_10 приїхав додому, то поклав цю гранату на самий верх шафи, яка стоїть в будинку біля входу. Там граната лежала до 28.04.2019 і ОСОБА_10 ніколи її діставав.

На запитання головуючого чому саме 28.04.2019 ОСОБА_10 вирішив дістати цю гранату, ОСОБА_10 повідомив, що випадково її побачив та вирішив її викинути з будинку.

На запитання прокурора ОСОБА_10 повідомив, що під час досудового розслідування він та його захисник відмовились від проведення слідчого експерименту, оскільки захисник ОСОБА_10 заперечував проти проведення цього слідчого експерименту.

Влітку 2016 році він у військовослужбовців придбав «муляж гранати». Про те, що це були військовослужбовці він зробив висновок через те, що ці хлопці були у військовій формі, а на той час у військовій формі по місту пересувались не так багато людей, як зараз. Крім цього, ці військовослужбовці були на військовому «тягачі».

ОСОБА_10 запитав у цих військовослужбовців чи можуть вони продати йому «муляж» гранати, на що військовослужбовці дістали з військового «тягача» ящик з грантами, в якому було 6 гранат, дістали одну гранату та дали її ОСОБА_10 , і він заплатив їм 600 грн. Ця граната була металевою, зеленого кольору, круглої форми, «у повному зборі» з кільцем та важелем, на якому були якісь цифри та літери, тобто виглядала «як справжня», однак ОСОБА_10 не знав що вона «бойова», а думав, що це «муляж».

Для чого ОСОБА_10 придбав гранату та чому заховав її у шафі ОСОБА_10 не зміг пояснити. Про те що ОСОБА_10 придбав гранату він нікому не розповідав.

Спочатку ОСОБА_10 сказав, що 28.04.2019 він побачив цю гранату на шафі, коли спускався сходами з 2-го поверху на 1-й, а потім одразу сказав, що її не було видно, бо ця граната була заставлена іншими речами, а ОСОБА_10 , коли проходив поруч, пригадав, там в нього лежить граната. З 2016 року ОСОБА_10 жодного разу не діставав цю гранату і саме 28.04.2019 ОСОБА_10 згадав про її існування і вирішив «викинути» її. В цей день він підійшов до водія таксі з гранатою, бо хотів «понтанутися», похизуватися.

Спочатку ОСОБА_10 хотів підійти до водія таксі, щоб домовитись з ним про поїздку на АДРЕСА_4 , однак коли підійшов ближче, то не став запитувати у водія про поїздку, а вирішив «понтанутись», дістав із кишені гранату, а саме просунувши палець лівої руки у кільце гранати, засунув її в салон автомобіля перед обличчям водія таксі та запропонував останньому купити у нього цю гранату. ОСОБА_10 вперше в житті бачив цього водія і чому саме йому він вирішив «продати» цю гранату ОСОБА_10 у судовому засіданні не зміг повідомити. Водій перелякався, схопив лівою рукою гранату, яка висіла на пальці у ОСОБА_10 , та різко натиснув на педаль «газу». Хто розігнув «вусики» на гранаті ОСОБА_10 не відомо, він цього не робив.

ОСОБА_10 ще раз повідомив, що він купив гранату «для понтов», а 28.04.2019 вирішив її викинути до смітника або в річку, або до болота, однак підійшов до раніше йому незнайомого водія таксі та вирішив «понтанутися» перед ним й запропонувати водію таксі купити у нього гранату.

На запитання головуючого навіщо все ж таки 28.04.2019 ОСОБА_10 дістав із шафи гранату (яка лежала там зі слів обвинуваченого з 2016 року): щоб викинути до смітника або в річку, або до болота? чи для того щоб «понтанутися»/похизуватися перед раніше незнайомим водієм таксі й запропонувати йому купити цю гранату? - ОСОБА_10 у судовому засіданні не зміг надати відповідь.

Чи перебував він на лікуванні у нарколога ОСОБА_10 не пам'ятає. Чому перебував на лікуванні у психіатра відмовився відповідати.

28.04.2019 ОСОБА_10 не вживав алкогольні напої або психоторопні/наркотичні речовини.

Коли 28.04.2019 він разом із дружиною та дітьми прийшли до сусідів, які сиділи за столом та святкували Пасху, то пробув там 2-3 години, при цьому за стіл не сідав і алкогольні напої разом із сусідами не вживав.

28.04.2019 у нього не було конфліктів із дружиною, а свій мобільний телефон ОСОБА_10 розбив об асфальт, тому що він перестав працювати.

Викликати таксі для того щоб доїхати на вул. Данилевського ОСОБА_10 хотів через те, що зламався його автомобіль, а не через те, що він був у стані алкогольного сп'яніння.

Потерпілому ОСОБА_10 цією гранатою не погрожував і не вимагав від ОСОБА_7 заглушити автомобіль та вийти з автомобіля.

На запитання головуючого ОСОБА_10 підтвердив, що він злякався би, якщо йому в автомобілі перед обличчям засунули такий предмет.

Після вибуху автомобіля ОСОБА_10 побачив, як з автомобіля виліз ОСОБА_7 , його ноги були в крові. ОСОБА_10 був шокований, і саме тому не пішов допомагати пораненому ОСОБА_7 , а пішов додому, щоб викликати «швидку допомогу» і більше на вулицю не виходив.

Жодних коштів ОСОБА_10 на лікування потерпілого не відшкодовував.

Під час навчання в технікумі у ОСОБА_10 не було предмета ДПЮ (допризовна підготовка юнаків).

Чому під час досудового розслідування та попереднього судового розгляду ОСОБА_10 давав показання про те, що гранату він придбав у 2018 році, а потім став давати покази про те, що цю гранату він придбав вже в 2016 році - ОСОБА_10 у судовому засіданні не зміг пояснити.

Чому муляж гранати ОСОБА_10 вирішив купити саме у військовослужбовців, а не в будь-якому іншому загальнодоступному місці (на ринку, в спеціалізованому магазині піротехніки тощо) - ОСОБА_10 не зміг надати відповідь.

На запитання прокурора чи був якісь конфлікт між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , чи якось ОСОБА_7 ображав чи провокував ОСОБА_10 - ОСОБА_10 відповів, що не пам'ятає.

На запитання захисника ОСОБА_11 ОСОБА_10 уточнив, що визнає пред'явлене йому обвинувачення лише частково за ст. 263 КК України.

Також ОСОБА_10 відповів, що готовий відшкодувати витрати потерпілого на лікування та відновлення автомобіля, але не знає як зв'язатись з потерпілим ОСОБА_7 .

ОСОБА_10 наполягав на тому що муляж гранати він придбав саме у 2016 році.

Вусики на гранаті ОСОБА_10 не відгинав, чи були вони відігнуті раніше ОСОБА_10 не знає, бо не цікавився цим питанням.

На запитання представника потерпілих - адвоката ОСОБА_9 . ОСОБА_10 уточнив, що в його розумінні «муляж» гранати - це така саме граната тільки без заряду. ОСОБА_10 придбав «муляж» гранати і приніс до дому на Старо-Григорівську влітку 2016 року. Коли 28.04.2019 він разом із дружиною та дітьми були в гостях у сусідів з будинку АДРЕСА_3 , то присутні сиділи за столом та вживали алкогольні напої, а ОСОБА_10 не вживав.

ОСОБА_10 не зміг пояснити, що якщо він не кидав гранату під ноги ОСОБА_7 , а ОСОБА_7 сам своєю лівою рукою висмикнув гранату, то чому у ОСОБА_7 були пошкоджені саме ноги, а не тулуб, живіт чи голова, або чому ОСОБА_7 не викинув цю гранату у відчинене вікно автомобіля.

На запитання потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . ОСОБА_10 повідомив, що він йшов до машини таксі домовитись, щоб його відвезли додому на ОСОБА_13 .

На запитання головуючого ОСОБА_10 уточнив, що він підійшов до машини, однак не питав у водія чи зможе той відвезти його на Данилевскього, а одразу вирішив «понтанутись» та дістав гранату і сказав водію: «купи петарду». Тобто ОСОБА_10 хотів спитати водія чи зможе його відвезти, однак цього не зробив, а одразу вирішив «понтанутись» та дістав гранату. Чи відповів щось ОСОБА_7 на пропозицію ОСОБА_10 купити гранату- ОСОБА_10 не пам'ятає.

Потерпілий ОСОБА_7 прокоментував показання ОСОБА_10 і сказав, що ОСОБА_10 не казав і не пропонував ОСОБА_7 «купити гранату», а сказав, щоб ОСОБА_7 глушив авто, вийшов із машини та віддав ключі. Після того як ОСОБА_10 засунув гранату в салон автомобіля, ОСОБА_10 не розгинав вусики перед ОСОБА_7 , можливо вони були розігнуті раніше.

На запитання головуючого ОСОБА_10 уточнив, що граната висіла у нього на пальці (він її не стискав у кулаці) і він заніс гранату у салон автомобіля перед кермом навпроти обличчя водія (між кермом та обличчям водія) і сказав «купи іграшку», на що ОСОБА_7 перелякався.

- наданими у судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_7 , який повідомив, що наразі він з дружиною перебувають у Німеччині. Раніше з ОСОБА_10 знайомі не були.

28.04.2019 поїхав таксувати. Це був вихідний день, Пасха. Приблизно о 10-00 год виїхав із дому та протягом дня таксував. Приблизно о 16-30 год побачив замовлення за адресою провулок Старо-Григорівський, 40. ОСОБА_7 прийняв це замовлення та поїхав за цією адресою. Провулок Старо-Григорівський є тупиковим, тому ОСОБА_7 одразу поїхав до тупика та розвернувся у зворотному напрямку. Чекав за вказаною адресою, однак ніхто не виходив. ОСОБА_7 зателефонував замовникам, які почали розповідати, що треба під'їхати за іншою адресою ближче до водойми, на що ОСОБА_7 відмовився, оскільки там була погана дорога. Після цього ОСОБА_7 почав рух у напрямку виїзду з цього провулка та побачив чоловіка в чорній футболці та камуфльованих штанах, який ішов йому назустріч та робив певні рухи, щоб ОСОБА_7 зупинився. ОСОБА_7 хотів об'їхати цього чоловіка, однак поруч на вулиці були діти, тому щоб їх не травмувати ОСОБА_7 зупинився.

Вікно в автомобілі з його водійської сторони було відчинено. Цей чоловік підійшов до авто, облокотився на дверний проєм, засунув голову в салон, подивився по сторонам і сказав: «Глуши двигун, залишай ключі та виходь». ОСОБА_7 відповів, що не буде цього робити. Після цього ОСОБА_10 завів кисті рук у салон автомобіля. Однією рукою ОСОБА_10 тримав гранату, а другою взявся за кільце гранати (запобіжник). ОСОБА_7 вирішив, що йому треба їхати, та натиснув ногою на педаль газу. Автомобіль ОСОБА_7 обладнаний автоматичною коробкою передач, тому при натисканні педалі газу автомобіль починає рухатись не миттєво, а з певною затримкою. Побачивши це, ОСОБА_10 висмикнув кільце запобіжника з гранати та кинув цю гранату під ноги ОСОБА_7 . У цей час автомобіль вже почав рухатись, а ОСОБА_10 відскочив у сторону. ОСОБА_7 розумів, шо треба рятуватись, зупинив автомобіль, однак вискочити з автомобіля він не встиг. Відбувся вибух. ОСОБА_7 намагався вийти з автомобіля, однак оскільки вибухом йому пошкодило ноги, ОСОБА_7 не зміг стати на ноги, впав на землю та почав кликати на допомогу. В цей час повз нього пройшов ОСОБА_10 з ухмилкою на обличчі. ОСОБА_7 продовжував кликати на допомогу. До нього почали підходити люди, а потім приїхала «швидка допомога» та поліція. ОСОБА_7 описав працівникам поліції зовнішній вигляд особи, яка кинула йому гранату, повідомив в якому одягу він був одягнутий та куди пішов. ОСОБА_7 добре пам'ятає все, що було навколо, а втрачати свідомість він почав тільки після того, як його вже забрала «швидка допомога».

На запитання прокурора потерпілий ОСОБА_7 повідомив, що до 28.04.2019 він працював на пожежному потягу машиністом насосного обладнання добу через три. У вільний від роботи час ОСОБА_7 підробляв водієм таксі.

Ані з ОСОБА_10 , ані з членами його родини ОСОБА_7 не був знайомий, жодних конфліктів між ними не було.

На місцевості, куди ОСОБА_7 приїхав на виклик на вул. Старо-Григорівській, по обидві сторони дороги були будинки, на вулиці гуляли діти.

ОСОБА_7 служив в армії та знає як виглядає граната, і зрозумів, що ОСОБА_10 засунув до салону його автомобіля саме гранату.

Коли ОСОБА_10 засунув у салон гранату, то він нічого не пояснював навіщо він це робить.

Дії ОСОБА_10 з гранатою не були схожі на те, що ОСОБА_10 намагається якось «похизуватись» або пожартувати, а були схожі виключно на погрозу та агресивну поведінку. На думку ОСОБА_7 , агресивна поведінка та характер погроз ОСОБА_10 в адресу ОСОБА_7 свідчить про те, що ОСОБА_10 ставився до предмету, який був у нього в руці, як до справжньої гранати, а не як до «муляжа» або петарди.

ОСОБА_7 не вчиняв жодних образливих або агресивних дій в бік ОСОБА_10 , які могли б послугувати виникненню конфлікту між ними. Жодного конфлікту між ними не було. Єдиною причиною, через яку ОСОБА_10 дістав гранату та засунув її в салон автомобіля, була відмова ОСОБА_7 на безпідставну вимогу ОСОБА_10 заглушити двигун автомобіля, залишити ключі та залишити автомобіль.

ОСОБА_10 висмикнув запобіжне кільце з гранати та кинув гранату у салон під ноги ОСОБА_7 коли побачив, що ОСОБА_7 натиснув на педаль газу і мав намір поїхати. В цей час руки ОСОБА_10 з гранатою вже були в салоні автомобіля. Руки ОСОБА_7 в цей час були на кермі автомобіля. Гранату з рук ОСОБА_10 він не вихоплював і не намагався.

Після того, як ОСОБА_10 висмикнув запобіжне кільце із гранати, то ОСОБА_7 почув характерне шипіння, через що зрозумів, що це справжня граната і вона зараз вибухне.

Ніякої допомоги ОСОБА_10 одразу після вибуху не надавав ОСОБА_7 і не намагався. ОСОБА_10 пройшов повз закривавленого ОСОБА_7 та ухмилявся. ОСОБА_7 не міг надати самому собі медичну допомогу (скористуватись аптечкою тощо), а тому кричав та кликав людей на допомогу. Станом на зараз від ОСОБА_10 був один грошовий переказ у розмірі 15 000 грн, це було кілька років тому ще до початку війни.

За останні півроку після того як ОСОБА_10 вийшов із СІЗО жодних вибачень або фінансових компенсацій від ОСОБА_10 на адресу ОСОБА_7 або його родини не надходило. ОСОБА_7 вважає, що ОСОБА_10 заслуговує на найсуворіше можливе покарання.

На запитання захисника ОСОБА_11 : «Якщо враховувати версію потерпілого, що саме ОСОБА_10 кинув гранату під ноги ОСОБА_7 , а не ОСОБА_7 висмикнув із рук ОСОБА_10 гранату, то чому важіль не упав разом із гранатою під ноги ОСОБА_7 , а був на відставні 9,2 метрів?» потерпілий ОСОБА_7 відповів, що такі доводи сторони захисту були б слушними тільки у випадку, якщо б граната не вибухнула, а оскільки від вибуху частини автомобіля розлетілись у різні сторони та на значну відстань, то посилання на місце знаходження важіля є беззмістовними та безпідставними.

На запитання головуючого потерпілий ОСОБА_7 уточнив, що ОСОБА_10 підійшов до його машини таксі та запитав чи ОСОБА_7 «вільний», на що ОСОБА_7 відповів, що «вільний». Після цього ОСОБА_10 засунув голову в салон, подивився по сторонам (можливо щоб пересвідчитись що в салоні дійсно нема нікого сторонніх), облокотився на дверний проєм та сказав ОСОБА_7 , щоб він глушив двигун, залишав ключі та виходив із автомобіля. ОСОБА_7 запитав ОСОБА_10 : «Навіщо?», а ОСОБА_10 відповів: «А ось навіщо!» і завів кисті рук в салон автомобіля, в яких була граната. ОСОБА_7 не вибивав та не виривав цю гранату з рук ОСОБА_10 ОСОБА_7 просто вирішив уїхати від ОСОБА_10 . Коли ОСОБА_7 натиснув на педаль газу, то ОСОБА_10 побачив це і зрозумів, що ОСОБА_7 хоче від нього поїхати. Після цього ОСОБА_10 висмикнув запобіжне кільце та кинув гранату під ноги ОСОБА_7 . Якою саме рукою ОСОБА_10 тримав гранату, а якою висмикував кільце - ОСОБА_7 не пам'ятає. Коли ОСОБА_10 висмикнув кільце, то ОСОБА_10 не просто розтиснув кулак і граната впала на підлогу, а саме кинув гранату під ноги - зробив відповідний рух.

На вулиці були діти та дорослі люди, точну кількість ОСОБА_7 не пам'ятає.

- наданими у судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_8 , яка повідомила, що потерпілий ОСОБА_7 є її чоловіком і наразі вони разом перебувають у Німеччині.

Крім цього, повідомила, що 28.04.2019 приблизно о 10-00 год ОСОБА_7 поїхав таксувати. Приблизно о 16-45 год вона зателефонувала чоловіку, однак той не відповів. Приблизно о 17-30 год на її телефон подзвонила невідома особа і повідомила, що ОСОБА_7 знаходиться у лікарні невідкладної допомоги та їй потрібно приїхати до лікарні з документами. Вона зателефонувала її батьку. Батько сказав, щоб вона залишалась вдома з дитиною, а сам поїхав до лікарні. У ОСОБА_7 був критичний стан, він втратив багато крові й лікарі боролися за його життя та не давали гарантії що ОСОБА_7 виживе. Протягом попереднього судового слухання справи ані ОСОБА_10 , ані члени його родини жодного разу не вибачилися й ОСОБА_10 поводив себе так, що йому все це байдуже. Вважає, що ОСОБА_10 має бути призначено найсуворіше можливе покарання.

На запитання прокурора потерпіла ОСОБА_8 повідомила, що ОСОБА_7 місяць після проведеної операції перебував у комі. ОСОБА_7 були ампутовані обидві ноги, в його тілі залишились осколки гранати. Усі ці події, операції та лікування істотно вплинули на його психо-емоційний стан. ОСОБА_7 вів активний спосіб життя та мав багато друзів, ніколи не був конфліктним та завжди намагався допомогти оточуючим.

На запитання захисника ОСОБА_11 потерпіла ОСОБА_8 повідомила, що взгалом витрати на лікування та реабілітацію, які вже витрачені їх родиною, складають сотні тисяч гривень і ці витрати продовжуються. ОСОБА_7 може пересуватися виключно зі сторонньою допомогою. У Німеччині ОСОБА_7 на ноги поставили протези, які потребують систематичного обслуговування та заміни.

- наданими у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_14 , яка повідомила, що 28.04.2019 вона заступила на чергування у склади бригади «швидкої допомоги». Приблизно о 16-45 год вони отримали виклик за адресою АДРЕСА_3 . Коли прибули на місце виклику, то побачили деформований автомобіль з вибитим склом, навколо було багато людей. Поліція приїхала пізніше. Поруч з авто лежав чоловік приблизно 40 років на вигляд, у якого були обширні травми нижніх кінцівок. Вони почали надавати медичну допомогу, накладати жгути, обробили рани та транспортували до лікарні швидкої допомоги, а саме до операційного блоку відділення реанімації з діагнозом мінно-вибухова травма, неповна травматична ампутація нижніх кінцівок. Після цього вони покинули приміщення лікарні.

На запитання прокурора свідок ОСОБА_14 повідомила, що зараз у неї прізвище ОСОБА_15 , а на той момент було ОСОБА_16 . Коли вони приїхали на місце виклику, то людина, в якої були ушкоджені нижні кінцівки, на їх запитання: «Що трапилось?», відповів, що якийсь чоловік зупинив його авто і через відкрите вікно кинув у салон гранату. Він розгубився, натиснув на педаль газу і коли машина поїхала, то ця граната вибухнула у нього під ногами.

- наданими у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_17 , який повідомив, що працює в управлінні поліції та 28.04.2019 у складі екіпажу 3202 разом з ОСОБА_18 патрулював територію Новобаварського району м. Харкова. Приблизно о 16-45 год отримали виклик за адресою АДРЕСА_1 , оскільки стався вибух. Рухаючись на місце виклику вони зателефонували заявнику, який відмовився називати своє прізвище та ім'я, при цьому розповів, що бачив людину, яка начебто кинула гранату в автомобіль та пішла у розташований поруч будинок.

На місце виклику вони прибули одночасно з екіпажем поліції 3051, у складі якого були ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . На вулиці стояв пошкоджений автомобіль Тойота Королла сірого кольору, біля якої на землі при свідомості лежав потерпілий. На місці вже була «швидка медична допомога», яка надавала допомогу потерпілому. У потерпілого були пошкоджені нижні кінцівки та була сильна кровотеча. Командир роти ОСОБА_19 почав фільмувати події на власний телефон «Huawei», а в нього була увімкнена бодікамера. ОСОБА_21 та ОСОБА_22 пішли огороджувати місце події. ОСОБА_23 почав опитувати потерпілого, поки той ще був у свідомості. Потерпілий розповідав, що до нього підійшов незнайомий чоловік та почав погрожувати гранатою, казав залишити машину. Потерпілий злякався, натиснув педаль газу і в цей час незнайомий чоловік кинув у салон під ноги гранату. Машина трохи від'їхала і відбувся вибух. Потерпілий також описав зовнішні ознаки цієї людини. Потерпілий почав втрачати свідомість, його забрала «швидка допомога», а вони вже повідомили чергову частину та оперативну службу.

На запитання прокурора свідок ОСОБА_17 повідомив, що місцем події була звичайна вулиця, по обидва боки якої були приватні будинки.

Він пам'ятає, що бачив ОСОБА_10 на місці події, однак особисто з ним не спілкувався. Від ОСОБА_10 було чутно запах алкоголю.

- наданими у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_24 , яка повідомила, що проживає за адресою АДРЕСА_3 від них через дорогу навпроти.

На запитання прокурора свідок ОСОБА_24 повідомила, що 28.04.2019 вона разом із кампанією 5-6 осіб (серед яких були її чоловік - ОСОБА_25 , її сестра - ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ), сиділи за столом на подвір'ї у бесідці та святкували ОСОБА_28 . До них заходив ОСОБА_10 з дружиною та маленькою дитиною (у колясці), які пробули приблизно годину. Всі присутні спілкувались між собою, їли, вживали алкогольні напої (горілку та вино). ОСОБА_10 також вживав алкогольні напої.

Після того як ОСОБА_10 з дружиною та дитиною пішли від них, то через деякий час вона чула якийсь шум, крики та стук об ворота. Чи був цей шум на території домоволодіння ОСОБА_29 - їй не відомо.

Коли пролунав вибух, вона з тією ж компанією були на подвір'ї у бесідці. Вона з ОСОБА_30 вийшли на вулицю та побачила пошкоджену машину (була роздута «як банка»), біля якої лежав з пошкодженими ногами у крові чоловік (замість ніг була «каша»), кричав та кликав на допомогу.

Це вона викликала «Швидку» та поліцію. Майже весь час до моменту, коли приїхала «Швидка» та поліція, вона була поруч з потерпілим. Вона не бачила щоб ОСОБА_10 або його дружина підходили до потерпілого.

На їх вулиці знаходяться приватні будинки, в яких живуть люди та діти. Ці люди та діти пересуваються по цій вулиці.

Свідок ОСОБА_24 часто бачила ОСОБА_10 на Старо-Гриогрівській.

- наданими у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_31 , яка повідомила, що 28.04.2019 вони з кампанією святкували ОСОБА_28 . До них зайшов ОСОБА_10 з дружиною та дітьми, а через деякий час пішли додому. Вона була з дітьми у будинку, коли почула вибух. Вона вибігла на подвір'я, а її сестра ОСОБА_24 сказала щоб усі залишалися у дворі й на вулицю не виходили. На вулицю вийшла вже тоді, коли почула звук «сирен» автомобілів «швидкої» та поліції. На вулиці побачила машину, яка була схожа на «розірване корито»

На запитання прокурора свідок ОСОБА_32 повідомила, що 28.04.2019 вони святкували у кампанії з її чоловіком - ОСОБА_33 , їх кумів ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , її сестри ОСОБА_36 , чоловіка сестри - ОСОБА_37 . До них зайшов ОСОБА_10 з дружиною та дітьми, пробули 1,5-2 години. Всі спілкувались, вживали алкогольні напої (горілка та коньяк) однак не «зловживали». У ОСОБА_10 з дружиною раптово виник конфлікт і ОСОБА_10 сказав, що вони йдуть додому.

З ОСОБА_10 , його родиною та батьками свідок ОСОБА_32 знайома давно. Всі вони нормальні адекватні люди. Однак з ОСОБА_10 трапляються моменти, коли він становиться сам на себе несхожим та дивним. Наприклад, може несподівано підійти та наговорити «гадостей». ОСОБА_10 може у присутності сторонніх людей штовхнути або вдарити свою дружину.

Також свідок ОСОБА_32 повідомила, що на вул. Старо-Григорівській живуть та пересуваються люди.

На запитання головуючого свідок ОСОБА_32 уточнила, що часто бачила ОСОБА_10 у батьків на вул. Старо-Гриогрівській.

- наданими у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_38 , який повідомив, що 29.04.2019 працював лікарем-наркологом у КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер». О 7-00 год проводив огляд ОСОБА_10 на наявність ознак сп'яніння, а саме видихаємого повітря на наявність парів етанолу та сечі. За результатами огляду стану сп'яніння не було встановлено. При цьому пояснив, що тривалість перебування алкоголю в організмі людини може складати і 6 годин, і 12 годин, і більше, і менше. Це залежить від багатьох факторів: особливостей організму конкретної людини, кількості вжитого алкоголю, часу завершення вживання алкоголю, наявності стресових ситуацій тощо. Під час перебування організму у стресовому стані виділяється велика кількість адреналіну, що призводить до звуження судин, пришвидшення кровообігу та більш швидкого виведення етанолу з організму.

- наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_39 , яка повідомила, що її син - кум та сусід ОСОБА_10 , а вона приходила в гості до сина.

28.04.2019 вона приїхала в гості до сина і вирішила з онуком вийти на вулицю пограти в м'яч. Онуку було 6 років. ОСОБА_10 був на вулиці. ОСОБА_10 хресний батько її онука й оскільки в той день була Пасха, то ОСОБА_10 в якості подарунка дав її онуку 200 грн. ОСОБА_40 сказала онуку, щоб він відніс гроші додому, а вона буде чекати його на вулиці на ігровому майданчику, який розташований у стороні неподалік від дороги, щоб пограти в м'яч. Коли ОСОБА_40 чекала онука на ігровому майданчику, то почула сильний вибух і побачила як летять частини автомобіля. ОСОБА_40 одразу вибігла з ігрового майданчика на вулицю, щоб подивитись де її онук, оскільки він мав повертатись до неї на ігровий майданчик саме по цій дорозі. На вулиці ОСОБА_40 побачила розірваний від вибуху автомобіль. Від ігрового майданчика до автомобіля було приблизно 30 метрів. Як вона дізналась пізніше, що її онук в момент вибуху ще не встиг вийти з будинку. ОСОБА_40 сильно перелякалась і за себе, і за онука, тому швидко пішла додому. ОСОБА_10 на вулиці вже не було.

- наданими у судовому засіданні показаннями експерта ОСОБА_41 , яка повідомила, що 20.06.2019 разом із експертом ОСОБА_42 брала участь у проведенні комплексної судової вибухотехнічної експертизи, експертизи з дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху №11829/12120. Вона проводила хімічні дослідження щодо встановлення наявності слідів продуктів вибуху, а експерт ОСОБА_43 проводив вибухотехнічне дослідження.

Експерт ОСОБА_44 повністю підтримує висновки експертизи в той частині, яка проводила саме вона.

Об'єктом дослідження були предмети: частини автомобіля, одягу тощо. На дослідження також були надані осколки ручної гранати. Вона проводила саме хімічну експертизу. ЇЇ висновок №7. На цих предметах була виявлена вибухова речовина - тротил.

На запитання представника потерпілих - адвоката ОСОБА_9 експерт ОСОБА_44 повідомила, що їй не відомі випадки загальнодоступного продажу тротилу або петард та інших пристроїв, які б містили саме тротил.

Допитати безпосередньо у судовому засіданні у якості експерта ОСОБА_45 , який разом з експертом ОСОБА_46 20.06.2019 брав участь у проведенні комплексної судової вибухотехнічної експертизи, експертизи з дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху №11829/12120, не виявилось можливим, оскільки згідно з Наказом №902/07-02 від 09.07.2021 він звільнений з ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, свідоцтво недійсне та анульовано.

Допитати безпосередньо у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 та малолітнього свідка ОСОБА_50 також не виявилось можливим, оскільки згідно з рапортом оперуповноваженого СКП ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області свідки ОСОБА_51 , ОСОБА_52 та ОСОБА_53 засекречені, отримати їх повні анкетні дані, а також інформацію про їх місце мешкання з матеріалів по справі неможливо, оскільки згідно акту про знищення №65/306дск від 24.02.2022 усі матеріали по справі було знищено. Свідок ОСОБА_54 - оперативний співробітник СКП ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, який супроводжував дану справу, згідно Наказу ГУНП в Харківській області №251 о/с від 11.06.2024 переведено до батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Харківській області. На телефонний дзвінок ОСОБА_54 повідомив, що на теперішній час він виконує бойові завдання у м. Торецьк Донецької області, інформацією щодо місця мешкання, реєстрації, мобільних телефонів свідків по справі не володіє.

З огляду на викладене, судом було задоволено клопотання прокурора та досліджено звуко та відеозаписи допиту цих осіб під час попереднього розгляду цієї ж справи іншим складом суду у 2020-2021 роках, що повністю узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду, викладеної у постановах Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №750/5745/15-к, від 26.05.2022 у справі №199/190/16 тощо.

- допитаний іншим складом суду експерт ОСОБА_43 надав показання про те, що повністю підтримує висновки комплексної судової вибухотехнічної експертизи, експертизи з дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху №11829/12120 від 20.06.2019 в частині, яку проводив саме він.

На запитання прокурора експерт ОСОБА_43 пояснив, що боєприпас граната складається із заряду з вибуховою речовиною в жорсткій оболонці та запалу.

Для бойового застосування гранати потрібно: розігнути вусики чеки (які в транспортувальному стані загнуті), взяти гранату в руку таким чином, щоб мати можливість затиснути спусковий важіль, притиснути спусковий важіль до корпусу гранати, за кільце висмикнути чеку. Поки спусковий важіль утримується прижатим до корпусу гранати вибух не відбудеться навіть якщо витягнути чеку (в такому стані чеку можна вставити до запалу й тоді вибух не відбудеться навіть якщо відпустити спусковий важіль). Таким чином, обов'язковими умовами для вибуху гранати є: затиснути спусковий важіль, витягнути чеку та відпустити спусковий важіль. Відскок спускового важіля від корпусу гранати може складати 1-2 метри.

В момент кидку гранати спадає спусковий важіль, який утримує ударник, ударник наколює капсуль-запалювач, капсуль-запалювач запалює сповільнювач, який сповільнює запалювання запалу, приблизно через 4 секунди промінь вогню діє на детонатор, детонатор вибухає та від нього детонує основний заряд й осколками гранти уражається противник, якими завдаються поранення та тілесні ушкодження.

Ця граната є гранатою наступальної дії, радіус розповсюдження осколків приблизно 25 метрів. Потерпілий не загинув, оскільки вибух відбувся на підлозі автомобіля і ураження осколками було заподіяно в основному його нижнім кінцівкам.

Бойові гранати та навчальні/тренувальні мають суттєві зовнішні відмінності за маркуванням та кольором (бойові гранати фарбуються в темно-зелений колір, а навчальні, як правило, у чорний колір). Сплутати бойову та навчальну гранату за кольором та маркуванням неможливо.

На запитання захисника ОСОБА_11 чи може відскок спускового важіля від корпусу гранати бути 9,2 метри (а не 1-2 метри, як раніше розповідав експерт ОСОБА_43 у судовому засіданні), ОСОБА_43 відповів, що на його досвіді він таких випадків не зустрічав, однак це «справа випадку» та може залежати від додаткових факторів, таких як рух автомобіля тощо.

На запитання захисника ОСОБА_11 експерт ОСОБА_43 підтвердив, що кільце гранати з чекою могли залишитись на пальці ОСОБА_10 за версією потерпілого ОСОБА_7 , що ОСОБА_10 в одній руці тримав гранату, а іншою висмикнув кільце з чекою.

На запитання представника потерпілих - адвоката ОСОБА_9 експерт ОСОБА_43 повідомив, що не виключає можливості знаходження спускового важіля на відставні 9,2 метри внаслідок вибуху (вибухової хвилі).

На запитання головуючого експерт ОСОБА_43 повідомив, що для того, щоб висмикнути чеку із загнутими вусиками (без попереднього розгинання вусиків) потрібні значні зусилля і водієм з положення сидячи це не можливо здійснити.

На запитання представника потерпілих - адвоката ОСОБА_9 експерт ОСОБА_43 повідомив, що у випадку, якщо вусики чеки не були заздалегідь розігнуті, то зірвати гранату, яка висіла на пальці (кільце чеки було надягнуте на палець) потребує надзначних зусиль і здійснити водієм з положення сидячи це не можливо.

- допитаний іншим складом суду свідок ОСОБА_54 надав показання про те, що він є оперуповноваженим Новобаварського відділу поліції та пояснив, що під час розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_10 були встановлені очевидці подій 28.04.2019- ОСОБА_51 , ОСОБА_55 , ОСОБА_53 , відносно яких постановою слідчого застосовувалися заходи забезпечення безпеки.

- допитаний іншим складом суду свідок ОСОБА_51 (в режимі дотримання заходів безпеки) надав показання про те, що 28.04.2019 він вийшов зі свого двору на вулицю Старо-Григорівську, почувши там хлопок, і побачив пошкоджений вибухом автомобіль, біля якого лежав скривавлений водій. Потерпілий показував на молодого чоловіка в камуфляжних штанях, який, посміхаючись йшов від автомобіля, і кричав: «Це він!». Працівники поліції, які прибули на місце події, опитували людей, в тому числі і його. Він їм повідомив обставини тих подій, очевидцем яких довелося бути, надав їм свої анкетні дані. Згодом в поліції він надавав свідчення, а на пред'явлених йому фотознімках, серед інших, впізнав ОСОБА_10 як того самого молодого чоловіка в камуфляжних штанях, на якого показував потерпілий.

- допитаний іншим складом суду свідок ОСОБА_55 (в режимі дотримання заходів безпеки) надала показання про те, що 28.04.2019, приблизно о 16-16.30 год., прогулюючись по вулиці Старо-Григорівська в м. Харкові, вона бачила як молодий чоловік в камуфляжних штанях йшов по дорозі назустріч автомобілю «таксі», який рухався по вулиці в напрямку виїзду з вулиці, зупинив його, підійшов до дверей водія, про щось говорив з водієм, поклавши руки на двері автомобіля. Вони знаходилися поблизу купи піску. Потім в автомобілі вибухнуло, а молодий чоловік у камуфляжних штанях зайшов у двір будинку, розташованого навпроти. Поодаль на вулиці також йшли молоді хлопець і дівчина.

Незабаром приїхали автомобілі швидкої медичної допомоги і поліції. Працівникам поліції вона розповіла про зазначені події, а в поліції серед пред'явлених їй для впізнання фотознімків чоловіків вона упізнала на фотознімку ОСОБА_10 як того молодого чоловіка в камуфляжних штанях, який 28.04.2019 на вул.Старо-Григоівській бачила біля автомобіля, в якому потім стався вибух.

- допитаний іншим складом суду неповнолітній свідок ОСОБА_53 , 2009 року народження (в режимі дотримання заходів безпеки) у присутності законного представника розповіла суду, що 28.04.2019 вона разом із подругою каталися по вулиці Старо-Григорівській на велосипедах і бачила біля сміттєвого бака чоловіка в камуфляжних штанях, який вийшов на дорогу, тримаючи в руках якийсь предмет овальної форми, зупинив автомобіль «таксі», про щось говорив водієві, обпершись на двері водія. В автомобілі, крім водія, не було нікого. Потім автомобіль почав рухатися і через декілька секунд пролунав вибух, а чоловік в камуфляжних штанях пішов до себе в двір. Вона та її подруга в цей час знаходилися на відстані близько 15 метрів від автомобіля. Згодом у відділі поліції про все це вона розповіла працівникам поліції.

- наданими у судовому засіданні показами свідка захисту ОСОБА_56 , яка повідомила, що події відбувались у неділю. Вікна її будинку виходять на вулицю. Вона стояла на вулиці біля двору, коли повз неї проїхав автомобіль. Трохи проїхавши, машина зупинилась. У відчинене вікно до водія наклонилась людина. Потім машина різко рушила з місця («буксанула») і поволокла за собою ту людину, яка з вулиці була у віконці автомобіля. Через декілька метрів ця людина впала на землю і пролунав сильний вибух. Після цього ОСОБА_56 зайшла у свій двір, щоб загнати овець та кіз. Через деякий час вона знов вийшла на вулицю та побачила машину з вибитими дверима, біля якої лежав поранений чоловік, навколо нього були люди. ОСОБА_56 була шокована від побаченого та пішла додому. Машина була на відстані приблизно 50 метрів від її будинку. Коли вона поверталась додому то бачила на дорозі сліди, де ця машина «буксанула», й поруч сліди на дорозі від людини, яку ця машина потягла за собою.

На запитання прокурора свідок захисту ОСОБА_56 повідомила, що під час вибуху вона стояла на вулиці біля двору. Безпосередньо вибух вона не бачила. Причина вибуху автомобіля їй не відома. Людина була нахилена до водія не більше хвилини.

Біля них розташований пляж, перед вибухом з пляжу по вулиці йшли люди.

На запитання представника потерпілих - адвоката ОСОБА_9 свідок захисту ОСОБА_56 повідомила, що на вулиці під час вибуху була ще одна жінка (вірменка). На цій вулиці взагалом проходить багато людей, граються діти. Як підходила людина до автомобіля вона не бачила.

- наданими у судовому засіданні показами свідка захисту ОСОБА_57 , яка повідомила, що події відбувались у неділю, була Пасха. Вона приїхала до батьків у гості за адресою: АДРЕСА_5 . Навпроти їх будинку знаходяться дві покинуті ділянки, на яких вони випасали своїх кіз. ОСОБА_58 вивела на ці ділянки кіз і пішла до будинку АДРЕСА_6 на цій же вулиці, де проживала літня жінка на ім'я ОСОБА_59 , за якою вони доглядали. Коли ОСОБА_58 була у дворі ОСОБА_60 , вона почула як на швидкості по вулиці проїхала якась машина. ОСОБА_58 вирішила перевірити чи не вибігли її кози на дорогу та вийшла на вулицю, де побачила машину, в яку з водійської сторони через відкрите віконце зачиненої двері заглядав якийсь чоловік. Верхня частина тіла була в машині, а спина та ноги були на вулиці. В цей час машина почала різко рухатись уперед і через 2-2,5 метри чоловік, який заглядав у машину впав на землю у чагарники. Через декілька секунд (можливо 20 чи 30) пролунав сильний вибух і машина зупинилась. Від цього вибуху її кози побігли. ОСОБА_58 допомогла загнати кіз у двір та одразу побігла на маршрутку до дому, бо дома її чекала хвора дитина, і ОСОБА_58 не мала часу підходити до автомобіля та місця події. На маршрутку вона йшла у зворотному від місця події напрямку, а саме через тупик та пляж до Київської траси.

На запитання захисника ОСОБА_11 свідок ОСОБА_58 повідомила, що їх вулиця тупикова й там часто, особливо на свята, відбуваються «гастролі»: і п'яні, і напівоголені, й на мопедах, й на автомобілях. Були випадки коли автомобілями збивали собак, кішок та ягнят. Саме через це ОСОБА_58 подумала, що відбувається якась чергова «п'яна розборка» і не надала особливої уваги.

Хто був тим чоловіком, якого протягнула машина, ОСОБА_58 не бачила, а що це був ОСОБА_10 дізналась пізніше від сусідів.

- даними рапорту диспетчера чергової частини ГУНП в Харківській області від 28.04.2019, відповідно до якого 28.04.2019 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 7253 від 28.04.2019 як ВБИВСТВО (СТ.115 Ч.2 П.7). Фабула ЄО: 28.04.2019 о 16:46 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 28.04.2019 о 16:45 за адресою: м. Харків, вул. Старогригорівська, 25, було підірвано авто. Заявник тел 0661113872;

- даними рапорту поліцейського УНП м. Харкова ДПП в Харківській області від 28.04.2019, відповідно до якого 28.04.2019 під час несення служби в екіпажі 3202 на службовий планшет надійшло повідомлення про вибух за адресою: м. Харків, вул. Старогригорівська, 25.

Прибувши на місце виклику було виявлено авто Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 зі слідами вибуху. Рядом знаходився чоловік з травмами нижніх кінцівок, а саме роздроблені від вибуху стопи ніг, сильна кровотеча та травма грудної клітини. На місці працювала БШМД лікар ОСОБА_16 . Постраждалий знаходився при тямі, який назвався ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив, що проїжджав по АДРЕСА_1 , на зустріч йшов невідомий чоловік, який зажадав від нього віддати ключі від автомобіля та сам автомобіль, на що потерпілий відповів відмовою.

Після цього невідомий дістав предмет, схожий на гранату, та бросив в авто потерпілому, після чого натиснув на педаль газу та пролунав вибух. В домі на АДРЕСА_1 було виявлено камеру зовнішнього відеоспостереження.

Зв'язавшись із заявником по тел НОМЕР_2 , який телефонував на лінію 102, той повідомив, що чоловік, який кинув гранату, зайшов у будинок по АДРЕСА_7 , був виявлений громадянин ОСОБА_10 .

- даними рапорту пом. чергового Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області від 29.04.2019, відповідно до якого 28.04.2019 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 7266 від 28.04.2019 як ВБИВСТВО (СТ.115 Ч.2 П.7). Фабула ЄО: 28.04.2019 о 18:27 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 28.04.2019 о 17:27 за адресою: м. Харків, вул. Старогригорівська, 22, Бригада 109, Лікар Грекова, Потерпілий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діагноз: травматична ампутація (неповна) на рівні нижньої треті правої та лівої голені, рвані рани правої верхньої кінцівки, травматичний шок, контактний. Пояснення: близько 16:40 потерпілий рухався на авто Тойота Корола ах4177ар та невідомі кинули в авто гранату;

- даними рапорту ст. слідчого СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області (зареєстрований 29.04.2019 №7336) про обставини та події, що відбулись 28.04.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема про те, що ОСОБА_10 у присутності захисника поясняв, що придбав зрив пакет (гранату) у військових, в кінці серпня 2018 року та зберігав за місцем мешкання батьків. 28.04.2019 перебуваючи в алкогольному сп'янінні вирішив пожартувати та запропонувати придбати потерпілому ОСОБА_7 , який рухався на автомобілі Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 . В ході чого потерпілий, схопивши за зрив пакет став тиснути на педаль газу, від чого ОСОБА_10 розвернуло, а граната залишилась у салоні вказаного автомобіля, від чого стався вибух

- даними протоколу огляду місця події від 18.04.2019 та додатками до нього, проведеного слідчим СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_61 в період часу з 17:10 год. 28.04.2019 по 02:00 год. 29.04.2019, в присутності двох понятих та за участі спеціаліста ОСОБА_62 , під час якого виявлено та зафіксовано відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, виявлено та зафіксовано на дорозі біля приватного домоволодіння за адресою: м. Харків, вул. Старо-Григорівська, 22-А, автомобіль «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_1 , який має пошкодження, що містять у собі характерні ознаки вибухової дії внаслідок вибуху, епіцентр якого знаходиться на підлозі салону у місці розташування водійського сидіння. Сліди вибухової дії на підлозі відобразились у вигляді бризантності вибуху вибухового пристрою, з характерним слідом на поверхні двох гумових килимків у вигляді руйнації неправильної геометричної форми з нерівними краями та слідами нашарування кіптяви темно-сірого кольору, один з яких знаходився в середині салону автомобіля, а інший - назовні біля автомобіля. Біля останнього також виявлено рештки облицювання салону автомобіля. Крім того зафіксовано пошкодження облицювання водійських дверей, панелі приладів керування автомобілем, руйнація віконних отворів та деформація даху автомобіля назовні з відгалуженням металевої конструкції водійських дверей, що також має сліди деформації, містять у собі ознаки фугасної дії внаслідок вибуху, які також відображені на передніх пасажирських дверцятах у вигляді деформації назовні їх металевої конструкції. В передній правій частині даху виявлено три наскрізні отвори з нерівними краями, які мають вигин назовні, приблизним діаметром від 5 до 10 мм., які свідчать про осколкову дію внаслідок вибуху. Детальним оглядом епіцентру вибуху виявлено численні уламки з плоского металу, які, зі слів спеціалістів-вибухотехників, мають збіжні ознаки з частинами корпусу ручної осколкової гранати РГД-5 та корпусу підривача (детонатора) типу УЗРГМ, які містять на собі сліди вибухової дії. Також в епіцентрі вибуху виявлено пару чоловічого взуття - кросівок чорного кольору, які мають ушкодження цілісності в найбільшій мірі відображені в задній внутрішній поверхні, що містять у собі ознаки бризантної дії внаслідок вибуху. На відстані 8,5 метрів від заднього лівого колеса прямо від задньої частини автомобілю виявлено кільце з металу зовнішнім діаметром 29 мм з фрагментом проволоки зі слідами деформації. Виявлений предмет, зі слів спеціалістів-вибухотехників, є частиною підривача (детонатору) УЗРГМ - кільце з чекою. На відстані 9 метрів в тому ж напрямку виявлено металеву пластину вигнутої форми довжиною 85 мм, шириною 12 мм та товщиною 1,2 мм. Виявлений предмет, зі слів спеціалістів-вибухотехників, є частиною підривача (детонатору) типу УЗРГМ - запобіжний важіль, який по зовнішній вигнутій поверхні має маркувальні позначення барвником чорного кольору: «150», далі методом тиснення (карбування): «-84 УЗРГМ-2 583».

В ході проведення вказаного огляду було виявлено, вилучено, в подальшому 29.04.2019 оглянуто та постановами слідчого визнано в якості речових доказів: автомобіль «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 ; фрагмент обшивки темного кольору зі слідами пошкодження кіптяви з салону авто; полімерну пляшку з написом на кришці «COCO-COLA» зі слідами кіптяви та механічними пошкодженнями; змив речовини бурого кольору з поверхні передньої водійської двері; чоловічу кепку темного кольору з нашивкою білого кольору «Under Armour»; три металеві ключі з брелком на металевому кільці; планшет темного кольору «Huawei», imei НОМЕР_3 ; мобільний телефон темного кольору ТМ «Sony»; змив з внутрішньої частини передньої лівої двері; змив з передньої панелі приборів; змив з ручки відкриття передніх лівих дверей; 5 відрізків липкої стрічки зі слідами рук; два фрагменти гумового килима пошкоджених зі слідами кіптяви; гумовий килим зі слідами кіптяви; змив з копоттю з гумових килимів біля епіцентру вибуху; змив речовини бурого кольору; пару чоловічого темного взуття зі слідами пошкодження та слідами кіптяви; грошові кошти в сумі 66 гривень; змив речовини бурого кольору; полімерний фрагмент обшивки салону автомобілю з нашаруванням речовини бурого кольору; полімерний предмет помаранчевого кольору 30 см на 12 см з написом «МОТОР»; три полімерні предмети з поверхні землі біля автомобілю; фрагмент полімерної частини темного кольору з елементами електромеханізму; полімерний предмет темного кольору з елементами кріплення, пошкоджений фрагмент полімерної частини темного кольору з елементами електромеханізму; два полімерні предмети темного кольору, полімерний фрагмент обшивки з автомобілю; грошові кошти в сумі 40 гривень - 2 купюри по 20 гривень; окуляри чорного кольору; полімерну накладку темного кольору з написом «PROCO6Y»; кільце з металу з фрагментом проволоки зі слідами деформації; металеву пластину вигнутої форми з маркуванням чорного кольору; три полімерних предмети темного кольору; металеві осколки (уламки) від підривача (детонатора) типу УЗРГМ та корпусу гранати РГД з салону автомобіля.

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.06.2019, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 упізнав на фотознімку із зображенням ОСОБА_10 особу, яка 28.04.2019 кинула гранату в салон його автомобіля за адресою: м. Харків, вул. Старо-Григорівська.

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.05.2019, відповідно до якого свідок ОСОБА_55 упізнала на фотознімку із зображенням ОСОБА_10 особу, яка 28.04.2019 перебувала за адресою: м. Харків, вул. Старо-Григорівська, вела бесіду з таксистом, після чого автомобіль останнього вибухнув.

- даними протоколу огляду предмету від 13.07.2019 з додатком до нього, відповідно до яких було оглянуто карту пам'яті «Micro SD», а саме наявний на ній відеозапис розмови потерпілого ОСОБА_7 з працівником патрульної поліції ОСОБА_63 від 28.04.2019, яку останній здійснював на свій мобільний телефон та добровільно видав слідчому, зафіксовано фрагмент подій 28.04.2019, зміст заданих потерпілому питань одразу після відповідних подій про їх обставини та відповіді ОСОБА_7 , який лежав на землі, про те, що нападник наказав глушити двигун і вийти з автомобіля, а коли ОСОБА_7 натиснув на педаль газу, то нападник, руки якого були в салоні, кинув йому під ноги гранату.

- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 28.04.2019, відповідно до якого в цей день о 20:20 год. ОСОБА_10 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

- даними протоколу обшуку від 28.04.2019 (проведеного на підставі ухвали слідчого Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.05.2019), відповідно до якого в період часу з 20:50 год. до 23:41 год. з фіксуванням за допомогою відеозапису було проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено, зокрема: з відра зі сміттям, біля боксу № 1, автомобільний відео-реєстратор з кріпленнями; автомобільне скло зі слідами пошкодження біля паркану з внутрішньої сторони подвір'я; чотири фрагменти автомобільного скла зі слідами пошкодження; повітряно забірник автомобіля (пластиковий предмет чорного кольору); сервер з камер відео-спостереження (відеореєстратор).

- даними висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи від 24.07.2019р. №19/53СЕ-19, відповідно до якого в пам'яті НЖМД «Seagate Barracuda Compute 1TB ST1000DM010 S/N: Z9AMPRHA», наданого на дослідження відеореєстратора «Dahua DHI- XVR5108C-S2 S/N: 3K01141PAZ9F1A0», вилученого в ході проведення обшуку за адресою: м. Харків, вул. Старо-Григорівська, 25, містяться відеодані з восьми камер відеоспостереження за заданий проміжок часу, а саме з 28.04.2019 12:00 по 28.04.2019 21:00 загальним розміром 17,2 ГБ (18 505 297 920 байт).

Виявлені записи з камер відеоспостереження відеореєстратора «Dahua DHI-XVR5108C-S2 S/N: 3K01141PAZ9F1A0» були імпортовані за допомогою функціонала відеореєстратора та записані на надані носії інформації у форматі *.DAV. До скопійованої інформації додається програвач відеофайлів формату *.DAV «SmartPlayer.exe», який також записано на надані носії інформації.

Відповідні відеозаписи імпортовані експертом на носії інформації у форматі *.DAV були оглянуті слідчим під час досудового розслідування та судом в ході судового розгляду.

На відтворених в судовому засіданні відеозаписах зафіксовано як о 16:32 28.04.2019 (згідно відеозапису) на території домоволодіння знаходиться ОСОБА_10 разом з ОСОБА_64 та дітьми, в цей час ОСОБА_10 неодноразово кидає на землю предмет, зовні схожий на мобільний телефон, а потім перекидає його через паркан. О 16:43:44 28.04.2019 (згідно відеозапису) ОСОБА_10 знаходиться на території домоволодіння. В цей час по дорозі біля домоволодіння проїжджає легковий автомобіль сірого кольору з шашкою помаранчевого кольору, о 16:43:58 з території виходить ОСОБА_10 та дивиться у бік вказаного автомобіля. Після цього ОСОБА_10 заходить до будинку, а коли виходить, то з правої кишені його штанів випирає якийсь предмет. ОСОБА_10 сідає на бетонний блок, який розташований на дорозі напроти в'їзних воріт, а потім о 16:50:26 йде в лівий бік по відношенню до камери, зникаючи з поля огляду. Через хвилину після цього біля воріт по дорозі (з боку, куди попрямував ОСОБА_10 ) у кадрі з'являється легковий автомобіль сірого кольору, рухаючись зліва на право по ходу напрямку зйомки, проїжджає декілька метрів та о 16:51:06 (згідно відеозапису) вибухає. Майже одразу після цього у кадрі з'являється ОСОБА_10 , який йде у бік свого будинку по дорозі зі сторони, з якої рухався автомобіль, що вибухнув, а йому на зустріч з будинку вибігає ОСОБА_65 , взуваючись по дорозі.

В цілому, на вказаних відеозаписах зафіксовано події на території домоволодіння № 25 по вул.Старо-Григорівська в м.Харкові та прилеглій до нього території, в тому числі і перебіг подій за участю ОСОБА_10 , зміст і послідовність яких співпадає з інформацією про події, отриманою внаслідок допиту потерпілого, свідків, дослідження інших доказів.

Постановою слідчого від 05.08.2019 оптичні диски з вказаними відеозаписами визнано та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.

- даними наданої керівником КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» засвідченої копії карти виїзду швидкої медичної допомоги ф.№110/о від 28.04.2019, відповідно до якої повідомлення про мінно-вибухову травму потерпілого ОСОБА_7 надійшло о 16 годині 44 хвилини, бригада екстреної медичної допомоги №109 у складі лікаря, фельдшера, медичної сестри та водія автомобіля прибули на місце події - о 16 годині 52 хвилини, в лікарню потерпілий ОСОБА_7 був доставлений о 17 годині 50 хвилин.

- даними висновку судово-медичної експертизи №12-14/266-А/19 від 28.05.2019 встановлено, що, у зв'язку із подією 28.04.2019 у ОСОБА_7 мали місце наступні ушкодження:

- закрита травма грудної клітини із множинними сліпими осколковими непроникаючими пораненнями грудної клітини, забїєм серця та легень;

-травма правої нижньої кінцівки у вигляді множинних сліпих осколкових поранень стегна та гомілки, дефектом шкіри та м'язів гомілки, відкритого багато-уламкового перелому кісток правої гомілки у нижній третині із ушкодженням судин та нервів;

-травма лівої нижньої кінцівки у вигляді множинних сліпих осколкових поранень стегна та гомілки, дефектом шкіри та м'язів гомілки і стопи, відкритого багато-уламкового перелому кісток лівої із ушкодженням судин та нервів.

Враховуючи характер травми, локалізацію тілесних ушкоджень, а також їх компактність, слід вважати, що перелічені вище тілесні ушкодження, утворилися в єдиний проміжок часу від дії предметів, які володіють значною енергією, такими могли бути фактори вибуху предмета (пристрою, гранати тощо), не виключено, що при обставинах та в строк відомих з ухвали слідчого судді та медичної документації.

Згідно медичної карти № 10141 стаціонарного відділення політравми КНП «МКЛШНГЛІ і ОСОБА_66 » ХМР мінно-вибухова травма нижніх кінцівок у гр. ОСОБА_7 у своїй течії призвели до хірургічного втручання - ампутації обох нижніх кінцівок, на рівні нижньої третини гомілок.

За ступенем тяжкості:

Травма правої нижньої кінцівки у вигляді множинних сліпих осколкових поранень стегна та гомілки, дефектом шкіри та м'язів гомілки, відкритого багато-уламкового перелому кісток правої гомілки у нижній третині із ушкодженням судин та нервів; травма лівої нижньої кінцівки у вигляді множинних сліпих осколкових поранень стегна та гомілки, дефектом шкіри та м'язів гомілки і стопи, відкритого багато-уламкового перелому кісток лівої стопи із ушкодженням судин та нервів, а також закрита травма грудної клітини із множинними сліпими осколковими непроникаючими пораненнями грудної клітини забоєм серця та легень у сукупності відповідно до п. 2.1.1. «а, б, г», п. 2.1.2, п. 2,1:3. «о, п» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ від 17.01.1995 р., належать до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.

- даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи №14/1064-Дм/19 від 10.06.2019, відповідно до якої в змиві з внутрішньої сторони поверхні водійської двері зліва, вилученому при проведенні огляду місця події від 28.04.2019р. за адресою: м. Харків, вул. Старо-Григорівська, 22-А (об'єкт №1), виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_7 не виключається.

- даними висновків судово-медичних цитологічних експертиз 15/№406-С/19, 15/№403-С/19 від 27.06.2019р. та 15/№408-С/19 від 29.06.2019р., відповідно до яких на купюрах грошових коштів України та полімерного фрагменту обшивки салону автомобіля, вилучених з поверхні землі біля автомобіля при проведені огляду місця події від 28.04.2019р. за адресою: м. Харків, вул. Старо-Григорівська, 22-А, знайдені сліди крові, які можуть походити від ОСОБА_7

- даними висновку №11829/12120 від 20.06.2019 експертів ХНДІІСЕ ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса за результатами проведення комплексної судової вибухотехнічної експертизи, експертизи з дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху, здійсненої за наслідками дослідження вилучених з місця події предметів та матеріалів справи, відповідно до якого 28 квітня 2019 року за адресою: м.Харків, вул.Старо-Григорівська, 25, стався вибух вибухового пристрою, а саме ручної осколкової гранати наступального типу РГД-5 (індекс 57-Г-717).

Пошкодження на предметах оточення місця події викликані термічним впливом продуктів вибуху та дією осколків, що утворилися внаслідок руйнування корпусу вибухового пристрою.

Наданий для дослідження металевий об'єкт (об'єкт №26) є кільцем з чекою ударно-спускового механізму уніфікованого запала гранати УЗРГ (УЗРГМ, УЗРГМ-2);

Наданий для дослідження металевий об'єкт (об'єкт №27) є спусковим важелем уніфікованого запала ручної гранати УЗРГМ-2;

Надані для дослідження об'єкти (об'єкти №33) є осколками корпусу ручної осколкової гранати РГД-5 та частиною корпусу уніфікованого запалу ручних осколкових гранат УЗРГМ-2.

Корпус бойової ручної гранати РГД-5 містить розривний заряд вибухової речовини (тротил), масою 110г.

На поверхні фрагментів обшивки автомобіля та на поверхні наданих металевих фрагментів з позначенням на пакетах із зип-застібкою №№8, 11, 12, є сліди тротилу.

- даними протоколу огляду предмету від 05.08.2025 з додатками, під час якого було оглянуто 4 DVD диски з відеозаписами з нагрудних відео реєстраторів екіпажів, які 28.04.2019 направлялись за адресою: м. Харків, вул. Старо-Григорівська, 25. На відповідних відеозаписах, відтворених в судовому засіданні, зафіксовано, як по прибуттю на місце події працівників патрульної поліції на вул. Старо-Григорівську виявлено автомобіль «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_1 , який має значні пошкодження, що містять у собі характерні ознаки руйнівної дії внаслідок вибуху. Біля водійських дверцят на землі лежить потерпілий з явними ознаками суттєвих ушкоджень нижніх кінцівок та інших частин тіла, якому працівниками швидкої надається перша медична допомога. При цьому він знаходиться при тямі та повідомляє про обставини вчинення щодо нього кримінального правопорушення, які узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_7 , які він надав суду (диск 1). Потім потерпілого було госпіталізовано, а працівниками патрульної поліції здійснювалось опитування жителів вулиці Старо-Григорівської, спрямованих на встановлення очевидців події. При цьому після дзвінка о 17:20 год. 28.04.2019р. у хвіртку домоволодіння АДРЕСА_1 вийшла ОСОБА_65 , а потім і ОСОБА_10 , який на прохання працівників поліції надав свою добровільну згоду пройти до будинку, щоб останні могли подивитись відеозаписи з камер відеоспостереження, якими ззовні облаштований будинок. Проти цього не заперечувала і ОСОБА_67 . В ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_10 повідомив, що бачив як відбувся хлопок в сірому автомобілі на вулиці, коли він вийшов за двір, але причина та природа вказаного хлопка йому не відома, а також зазначив, що він як раз хотів знайти таксі, щоб їхати додому, оскільки сісти за кермо йому перешкоджала та обставина, що він вживав спиртні напої. Про вживання ОСОБА_10 спиртних напоїв повідомила працівникам поліції і ОСОБА_67 . При цьому на відео зафіксовано, що ОСОБА_10 має ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема мляву мову, та п'є каву (диск 2).

- даними судово-психіатричної експертизи №422 від 16.07.2019 року (здійсненої з урахуванням допитаних у якості свідків батьків ОСОБА_10 та його дружини, а також з урахуванням медичних даних про знаходження ОСОБА_10 на стаціонарному лікуванні у відділенні ЦНД в КНП ХОР «ОКПЛ №3» з 11.02.2019 по 14.03.2019 з діагнозом «Психотичний розлад переважно галюцинаторний внаслідок вживання психостимуляторів «солі». Синдром залежності від алкоголю»), відповідно до якого ОСОБА_10 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У період часу, якому відповідає правопорушення (28.04.2019р.), ОСОБА_10 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психіатричного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_10 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

- даними висновку експерта ХНДІІСЄ ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса за результатами автотоварознавчої експертизи №11302 від 16.07.2019, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota Corolla» р.н. НОМЕР_1 в результаті вибуху 28.04.2019, складає 172872,86 грн.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Corolla» р.н. НОМЕР_1 складає 389904,17 грн.

Ринкова вартість автомобіля «Toyota Corolla» р.н. НОМЕР_1 станом на 28.04.2019р. складає 172872,86 грн. (оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість).

- даними свідоцтва про право власності на транспортний засіб НОМЕР_4 , відповідно до якого ОСОБА_7 є власником автомобіля «Toyota Corolla» седан-8, кузов сірого кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

- даними листа т.в.о. директора Харківського автотранспортного фахового коледжу від 28.02.2025 № 310/25, відповідно до якого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчався в Харківському автотранспортному технікумі ім. С. Орджонікідзе з 01.09.2002 по 30.06.2006. Згідно навчального плану, на першому курсі у другому семестрі 2002/2003 навчального року ОСОБА_10 вивчав навчальну дисципліну «Допризовна підготовка юнаків» в обсязі 63 години та отримав оцінку 8 (вісім). У заліковій книжці ОСОБА_10 є відповідний запис.

Належність, допустимість та достовірність наведених вище доказів у суду сумнівів не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, у зв'язку з чим суд їх прийняв, та вважає такими, що є достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого.

При цьому надані стороною обвинувачення докази, а саме: протокол обшуку від 29.04.2019р., висновки експертів №14/1063-Дм/19 від 05.06.2019р., №14/1062-Дм/19 від 06.06.2019р., №14/1061-Дм/19 від 05.06.2019р., 15/№405-С/19 від 24.06.2019р., 15/№407-С/19 від 25.06.2019р., 15/№410-С/19 від 24.06.2019р., 15/№402-С/19 від 27.06.2019р., 15№409-С/19 від 29.06.2019р., 15/№404-С/19 від 27.06.2019р., №11294 від 19.07.2019р., №14/1469-Дм/19 від 19.07.2019р., 15№554-С/19 від 19.07.2019р., не кладуться в основу висновків суду, оскільки не є належними - прямо чи непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Від допиту свідків ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 - прокурор відмовилась.

Свідки ОСОБА_65 (дружина ОСОБА_10 ) та ОСОБА_72 (мати ОСОБА_10 ) відмовились свідчити відповідно до ст. 63 Конституції України.

У задоволені клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 про надання доручення органу досудового розслідування провести слідчу дію - слідчий експеримент за участю обвинуваченого й потерпілого та про призначення судово-медичної, вибухотехнічної експертиз за результатами проведення цього слідчого експерименту ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.04.2025 було відмовлено. Рішення суду обґрунтовано, зокрема, з урахуванням позиції потерпілого ОСОБА_7 , який зазначав що наразі перебуває за межами України у зв'язку з повномасштабним вторгненням рф, його участь у зазначеному в клопотанні захисника ОСОБА_11 слідчому експерименті призведе до його сильного хвилювання та посилить моральні страждання через знаходження у тій самій ситуації, коли він майже не загинув і на все життя став інвалідом. Крім цього, судом ураховано, що проведення слідчого експерименту, щодо відтворення механізму спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, механізму вибуху гранати безумовно створює небезпеку для життя і здоров'я осіб. Суд погодився з доводами представника потерпілих про те, що вирішення поставлених у клопотанні захисника ОСОБА_11 питань можливе тільки шляхом повного відтворення дій ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_7 з використанням такої ж гранати та аналогічного автомобіля, з обов'язковим вибухом. При цьому, судом було враховано, що проведення заявленого захисником ОСОБА_11 слідчого експерименту без потерпілого з використанням замість потерпілого статиста не сприятиме досягненню легітимної мети цієї слідчої дії та перешкоджатиме отриманню об'єктивних відповідей на поставлені у клопотанні захисника ОСОБА_11 питання. Відповідна перевірка показань (версій) обвинуваченого, потерпілого та свідків, на розбіжність яких посилався захисник ОСОБА_11 у поданому ним клопотанні, може бути здійснена й іншим шляхом, зокрема, шляхом дослідження та аналізу всієї сукупності доказів по справі, надання їм оцінки відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Разом із цим, судом було враховано, що під час досудового розслідування ОСОБА_10 уприсутності захисника від участі у слідчому експерименті відмовився (т. 3 а.с. 144 матеріалів досудового розслідування).

Отже, аналізуючи фактичні дані, встановлені на підставі наведених вище належних та допустимих доказів, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_10 в обсязі вищезазначеного пред'явленого йому обвинувачення. Дії ОСОБА_10 суд кваліфікує:

-за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання, зберігання та носіння вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу;

- за ч. 2 ст. 194 КК України як умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом вибуху;

-за ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, з хуліганських мотивів, способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

Стосовно версії сторони захисту про необізнаність ОСОБА_10 з властивостями придбаної ним у невстановлених органами досудового розслідування осіб гранати РГД-5, яку він, начебто, вважав «муляжом петарди», суд ставиться критично, оскільки ця версія суперечить фактичним обставинами справи, які ані обвинувачений ОСОБА_10 , ані його захисник не оспорюють, а саме: придбання вказаного предмету не на ринку чи мережі магазинів з продажу піротехнічних засобів, а у військовослужбовців із зони АТО (згідно з наданими у судовому засіданні показаннями самого ОСОБА_10 він придбав її влітку 2016 році у військовослужбовців. Про те, що це були військовослужбовці він зробив висновок через те, що ці хлопці були у військовій формі, а на той час у військовій формі по місту пересувались не так багато людей, як зараз. Крім цього, ці військовослужбовці були на військовому «тягачі», з якого дістали ящик з грантами, в якому було 6 гранат, дістали одну гранату та дали її ОСОБА_10 , за що він заплатив їм 600 грн. Ця граната була металевою, зеленого кольору, круглої форми, «у повному зборі» з кільцем та важелем, на якому були якісь цифри та літери, тобто виглядала «як справжня»).

Також суд бере до уваги надані у судовому засіданні пояснення експерта-вибухотехніка ОСОБА_45 про те, що бойові гранати та навчальні/тренувальні мають суттєві зовнішні відмінності за маркуванням та кольором (бойові гранати фарбуються в темно-зелений колір, а навчальні, як правило, у чорний колір). Сплутати бойову та навчальну гранату за кольором та маркуванням неможливо.

Крім цього, згідно з дослідженим у судовому засіданні даними листа т.в.о. директора Харківського автотранспортного фахового коледжу від 28.02.2025 № 310/25, ОСОБА_10 навчався в Харківському автотранспортному технікумі ім. С. Орджонікідзе з 01.09.2002 по 30.06.2006 та згідно навчального плану, на першому курсі у другому семестрі 2002/2003 навчального року ОСОБА_10 вивчав навчальну дисципліну «Допризовна підготовка юнаків» в обсязі 63 години та отримав оцінку 8 (вісім). У заліковій книжці ОСОБА_10 є відповідний запис.

На переконання суду, про обізнаність ОСОБА_10 з властивостями придбаної ним у невстановлених органами досудового розслідування осіб гранати РГД-5 свідчить й те, що ОСОБА_10 тривалий час приховував цей предмету у відомому лише йому місці, а також поведінка ОСОБА_10 після того, як стався вибух автомобіля та потерпілий виповз із нього на землю, маючи очевидно небезпечні для життя тілесні ушкодження та почав кликати на допомогу, при цьому обвинувачений ОСОБА_10 пройшов повз нього, а згідно показань потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_48 ще і посміхався при цьому. Тобто вибух та повне знищення автомобіля від дії наявного у нього «муляжа петарди» не здивував ОСОБА_10 .

Отже таку позицію обвинуваченого ОСОБА_10 суд вважає способом його захисту з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення.

Версія сторони захисту про те, що вибух гранати відбувся через те, що потерпілий ОСОБА_7 смикнув за корпус гранати, яка висіла на пальці у ОСОБА_10 , не знайшла свого підтвердження під час дослідження сукупності доказів у судовому засіданні та спростовується наданими у судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_7 , які на відміну від показань ОСОБА_10 були незмінними як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, а також узгоджуються з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:

- наданими у судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , які були присутні на місці вибуху й потерпілий ОСОБА_7 їм розповідав, що незнайомий чоловік зупинив його авто, почав погрожувати гранатою, казав залишити машину, а потім через відкрите вікно кинув у салон цю гранату. Він розгубився, натиснув на педаль газу і коли машина поїхала, то ця граната вибухнула у нього під ногами;

- даними протоколу огляду предмету від 13.07.2019 з додатком до нього, відповідно до яких було оглянуто карту пам'яті «Micro SD», а саме наявний на ній відеозапис розмови потерпілого ОСОБА_7 з працівником патрульної поліції ОСОБА_63 від 28.04.2019, яку останній здійснював на свій мобільний телефон та добровільно видав слідчому, зафіксовано фрагмент подій 28.04.2019, зміст заданих потерпілому питань одразу після відповідних подій про їх обставини та відповіді ОСОБА_7 , який лежав на землі, про те, що нападник наказав глушити двигун і вийти з автомобіля, а коли ОСОБА_7 натиснув на педаль газу, то нападник, руки якого були в салоні, кинув йому під ноги гранату.

- даними рапорту поліцейського УНП м. Харкова ДПП в Харківській області від 28.04.2019, рапорту пом. чергового Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області від 29.04.2019 тощо.

Така версія узгоджується з наданими у судовому засіданні поясненнями експерта-вибухотехніка ОСОБА_45 щодо неможливості зірвати гранату, яка висіла на пальці (кільце чеки було надягнуте на палець) водієм з положення сидячи, а також про те, що кільце гранати з чекою могли залишитись на пальці ОСОБА_10 за версією потерпілого ОСОБА_7 , що ОСОБА_10 в одній руці тримав гранату, а іншою висмикнув кільце з чекою.

Посилання сторони захисту на перебування спускового важіля гранати на відстані 9,2 метра від автомобіля не суперечить версії сторони обвинувачення про те, що граната була кинута ОСОБА_10 в автомобіль в ноги потерпілому ОСОБА_7 , оскільки від моменту активації гранати до моменту її вибуху автомобіль перебував у русі. Крім цього, згідно з протоколом огляду місця події від 28.04.2019 унаслідок вибуху частини автомобіля знаходились на значній відставні від автомобіля.

Така версія також узгоджується з наданими у судовому засіданні поясненнями експерта-вибухотехніка ОСОБА_45 , який повідомив, що не виключає можливості знаходження спускового важіля на відставні 9,2 метри внаслідок вибуху (вибухової хвилі) або внаслідок інших факторів, таких як рух автомобіля тощо.

Також суд погоджується з доводами потерпілого ОСОБА_7 , який під час його допиту у судовому засіданні на запитання захисника ОСОБА_11 : «Якщо враховувати версію потерпілого, що саме ОСОБА_10 кинув гранату під ноги ОСОБА_7 , а не ОСОБА_7 висмикнув із рук ОСОБА_10 гранату, то чому спусковий важіль не упав разом із гранатою під ноги ОСОБА_7 , а був на відставні 9,2 метрів?» відповів, що такі доводи сторони захисту були б слушними тільки у випадку, якщо б граната не вибухнула, а оскільки від вибуху частини автомобіля розлетілись у різні сторони та на значну відстань, то посилання на місце знаходження важіля є беззмістовними та безпідставними.

Отже таку позицію обвинуваченого ОСОБА_10 суд також вважає способом його захисту з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення.

Версія обвинуваченого ОСОБА_10 про те, що гранату він придбав у 2016 році, також не знайшла свого підтвердження під час дослідження сукупності доказів у судовому засіданні.

Суд бере до уваги, що показання обвинуваченого ОСОБА_10 неодноразово змінювались як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду й версія про те, що гранату він придбав у 2016 році, з'явилась у ОСОБА_10 лише під час судового розгляду.

При цьому ОСОБА_10 під час досудового розслідування, зокрема й безпосередньо після вчинення ним вибуху 28.04.2019, неодноразово стверджував, що гранату він придбав у 2018, а не в 2016 році, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема даними рапорту ст. слідчого СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області (зареєстрований 29.04.2019 №7336) про обставини та події, що відбулись 28.04.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема про те, що ОСОБА_10 у присутності захисника поясняв, що придбав зрив пакет (гранату) у військових, в кінці серпня 2018 року та зберігав за місцем мешкання батьків тощо.

Також суд бере до уваги, що під час допиту ОСОБА_10 у судовому засіданні на запитання прокурора чому під час досудового розслідування та попереднього судового розгляду ОСОБА_10 давав показання про те, що гранату він придбав у 2018 році, а потім став давати покази про те, що цю гранату він придбав вже в 2016 році, - ОСОБА_10 не зміг пояснити.

Отже, таку версію ОСОБА_10 суд вважає способом його захисту з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення та штучного застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII).

Доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_10 умислу позбавляти життя потерпілого ОСОБА_7 суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_10 умислу на вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 7, ч. 2 ст. 115 та ч. 2 ст. 194 КК України суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до усталених підходів до кваліфікації злочинів проти життя і здоров'я, питання про умисел під час кваліфікації необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння. Зокрема, необхідно враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки тощо. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Під спрямованістю умислу розуміється мобілізація інтелектуально вольових зусиль винного на вчинення діяння, що посягає на конкретний об'єкт, здійснюється обраним винуватим способом та заподіює конкретні наслідки.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 15 КК України та положень п.п. 4, 22 постанови Пленуму ВС від 07.02.2003 № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК України).

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_10 вчинив закінчений замах на вбивство ОСОБА_7 та умисне знищення його майна (автомобіля) шляхом вибуху, оскільки характер та послідовність дій ОСОБА_10 , його поведінка до, під час і після вчинення злочину, знаряддя злочину свідчать про те, що він мав прямий умисел на позбавлення життя потерпілого та знищення його майна шляхом вибуху й вчинив для цього усі необхідні дії, які були для нього завідомо такими, що потягнуть знищення майна потерпілого та його смерть, яка не настала лише внаслідок обставин, що не залежали від його волі, а саме своєчасного надання відповідної медичної допомоги.

Таким чином, ураховуючи сукупність досліджених під час судового розгляду доказів, суд приходить до переконання, що ОСОБА_10 , діставши 28.04.2019 бойову гранату РГД-5, яку він тривалий час зберігав у відомому лише йому місці, та кинувши її у салон автомобіля під ноги потерпілому ОСОБА_7 (перед цим самостійно витягнувши чеку), повною мірою усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачав його суспільно небезпечні наслідки, а поведінка ОСОБА_10 після того, як стався вибух автомобіля, його уламки розлетілись на значну відстань, а потерпілий закривавлений виповз із нього на землю, маючи очевидно небезпечні для життя тілесні ушкодження, однак ОСОБА_10 не побіг надавати невідкладну допомогу потерпілому, а пройшов повз ньогоі посміхався при цьому, свідчить про те, що ОСОБА_10 бажав настання відповідних суспільно небезпечних наслідків, тобто про вчинення інкримінованих ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 7, ч. 2 ст. 115 та ч. 2 ст. 194 КК України саме з прямим умислом.

Крім цього, про вчинення ОСОБА_10 закінченого замаху на вбивство ОСОБА_7 способом, небезпечним для життя багатьох осіб,

Крім цього, умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, підлягає такій кваліфікації, коли винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує спосіб убивства, небезпечний для життя не тільки однієї конкретної людини. Важливою умовою віднесення вбивства до числа небезпечних для життя інших людей має бути об'єктивна реальність такої небезпеки.

Крім того, при кваліфікації даного виду вбивства важливе значення має конкретна ситуація, за якої було вчинено злочин: обстановка, місце, час, знаряддя і засоби його вчинення, наявність чи відсутність поруч людей, певні події, зміст умислу винної особи тощо.

Суд ураховує, що закінчений замах на вбивство ОСОБА_7 було вчинено ОСОБА_10 за допомогою вибухового пристрою - уламкової наступальної гранати РГД - 5, який має значну вражаючу та руйнівну силу, радіус розлітання вбивчих уламків якої може сягати 25 метрів (згідно з наданими у судовому засіданні поясненнями експерта-вибухотехніка ОСОБА_45 ), у денний час доби у вихідний день (святкували Пасху) у громадському місці, а саме посеред вулиці, обабіч якої знаходяться житлові будинки (уламки від вибуху автомобіля потрапляли на подвір'я цих домоволодінь), по цій вулиці пересуваються люди з дітьми та були присутні на вулиці безпосередньо під час вибуху, поруч з цією вулицею знаходиться пляж біля водойми, який відвідують люди з дітьми (згідно з наданими у судовому засіданні поясненнями потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_31 , ОСОБА_39 , ОСОБА_48 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , свідків захисту ОСОБА_56 та ОСОБА_57 ).

Усе це, на переконання суду, беззаперечно свідчить про вчинення ОСОБА_10 закінченого замаху на вбивство ОСОБА_7 саме способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

Згідно роз'яснень, викладених в п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» та п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 грудня 2006 року №10 «Про судову практику у справах про хуліганство», як умисне вбивство з хуліганських мотивів за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України дії винного кваліфікуються, коли він позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини чи з використанням малозначного приводу.

Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи з інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 13-28кс19) викладено висновки, згідно з якими обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Суд ураховує, що закінчений замах на вбивство ОСОБА_10 було вчинено стосовно потерпілого ОСОБА_7 , з яким ОСОБА_10 раніше не був знайомий, ОСОБА_7 не вчиняв жодних образливих або агресивних дій у бік ОСОБА_10 , які могли б послугувати виникненню конфлікту між ними. Жодного конфлікту між ними не було. Єдиною причиною, через яку ОСОБА_10 дістав гранату та засунув її в салон автомобіля, була відмова ОСОБА_7 на безпідставну вимогу ОСОБА_10 заглушити двигун автомобіля, залишити ключі та залишити автомобіль.

Як повідомив сам обвинувачений ОСОБА_10 під час його допиту у судовому засіданні, спочатку вінхотів підійти до водія таксі, щоб домовитись з ним про поїздку на вул. Данилевського, однак коли підійшов ближче, то не став запитувати у водія про поїздку, а вирішив «понтанутись», дістав із кишені гранату, а саме просунувши палець лівої руки у кільце гранати, засунув її в салон автомобіля перед обличчям водія таксі.

Усе це, на переконання суду, беззаперечно свідчить про вчинення ОСОБА_10 закінченого замаху на вбивство ОСОБА_7 саме з хуліганських мотивів.

Перевіркою даних про особу ОСОБА_10 встановлено, що він раніше не судимий; одружений, має двох малолітніх дітей; працездатний, але офіційно не працює; має місце реєстрації та постійне місце проживання; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; у період з 11.02.2019 по 14.03.2019 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП ХОР «ОКПЛ №3», діагноз: Психічний розлад переважно галлюцинаторний внаслідок вживання психостимуляторів «Солі». Синдром залежності від алкоголю.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , - судом не встановлено.

Обставиною, яка відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

При цьому доводи обвинуваченого ОСОБА_10 про те, що він 28.04.2019 не вживав алкогольних напоїв спростовуються показаннями свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_31 , ОСОБА_17 а також записами з нагрудних відеореєстраторів працівників патрульної поліції, на яких зафіксовано, що безпосередньо після події 28.04.2019 ОСОБА_10 та ОСОБА_65 вказували, що обвинувачений вживав алкогольні напої, чим і була обумовлена потреба у виклику таксі, а також зафіксовано наявність у ОСОБА_10 ознак алкогольного сп'яніння.

Лікарський висновок №154 (т. 3 матеріалів досудового розслідування а.с. 24) не спростовує факт вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, оскільки відповідний огляд обвинуваченого був проведений о 7:00 год. 29.04.2019, тобто більш ніж через 14 годин після події злочину.

Про те, що зі спливом такого строку огляд міг не показати факт перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп'яніння, в якому він перебував на момент вчинення злочинів, показав і допитаний як свідок в судовому засіданні ОСОБА_75 - лікар нарколог, який проводив 29.04.2019 відповідний огляд ОСОБА_10 .

Крім цього, згідно з даними судово-психіатричної експертизи №422 від 16.07.2019 року (здійсненої з урахуванням допитаних у якості свідків батьків ОСОБА_10 та його дружини, а також з урахуванням наданих медичних даних щодо ОСОБА_10 ) у період часу, якому відповідає правопорушення (28.04.2019р.), ОСОБА_10 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психіатричного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності.

Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають, необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп'яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню і оцінці, виходячи з положень статей 84, 92, 94 КПК України.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт перебування ОСОБА_10 на момент вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп'яніння.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 643/20474/15 та ухвалі Верховного Суду від 26 серпня 2020 року у справі №514/662/14.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, конкретні обставини справи, ступінь тяжкості скоєних ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, які відповідно до положень ст. 12 КК України належить до тяжких та особливо тяжкого злочинів, наслідки їх вчинення, зокрема те, що смерть потерпілого ОСОБА_7 не настала лише внаслідок його вчасної госпіталізації та надання кваліфікованої медичної допомоги, особу ОСОБА_10 , який раніше не судимий; одружений, має двох малолітніх дітей; працездатний, але офіційно не працює; має місце реєстрації та постійне місце проживання; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; незадовго до вчинених ним 28.04.2019 злочинів, а саме у період з 11.02.2019 по 14.03.2019, перебував на стаціонарному лікуванні в КНП ХОР «ОКПЛ №3», діагноз: Психічний розлад переважно галлюцинаторний внаслідок вживання психостимуляторів «Солі». Синдром залежності від алкоголю, відсутність обставини, які пом'якшують покарання, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, ставлення ОСОБА_10 до вчиненого, думку прокурора, потерпілих та представника потерпілих щодо виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України та у виді позбавлення волі на певний строк в максимальному розмірі, визначеному санкцією ч. 2 ст. 115 КК України.

Призначення ОСОБА_10 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк в максимальному розмірі, визначеному санкцією ч. 2 ст. 115 КК України (15 років) не суперечить положенням ч. 3 ст. 68 КК України, оскільки згідно з правовим висновком, викладеним в постанові Об'єднаної палати ККС Верховного Суду від 02.12.2019 по справі № 664/425/16-к, при призначенні покарання особам, винним у вчиненні замаху на злочин, за який у санкції статті Особливої частини КК альтернативно передбачено захід примусу - довічне позбавлення волі, правила ч. 3 ст. 68 КК не застосовуються, оскільки найбільш суворим видом покарання у санкції закону залишається довічне позбавлення волі, а воно є таким, що виключає можливість визначення його двох третин. У такому випадку підлягають застосуванню лише правила ч. 4 ст. 68 цього Кодексу, якою встановлено, що довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Остаточне покарання ОСОБА_10 слід визначити відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень.

Також призначаючи ОСОБА_10 покарання суд ураховує, що вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.11.2021 (яким ОСОБА_10 засуджено за ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України) було скасовано ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22.01.2024 та призначено новий розгляд у суді першої інстанції не з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, тож оскільки під час нового судового розгляду обсяг доведеного обвинувачення не змінився, вид та розмір покарання мають узгоджуватись із видом та розміром покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.11.2021.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для подальшого виправлення ОСОБА_10 та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.04.2019 до ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В подальшому дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_10 продовжувалась ухвалами слідчих суддів та судом, востаннє ухвалою Харківського апеляційного суду від 15.04.2024 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_10 було продовжено до 05.05.2024 та визначено суму застави у розмірі 363 360 грн.

Згідно з повідомленням ДУ «Харківський слідчий ізолятор» обвинуваченого ОСОБА_10 було звільнено 16.04.2025 з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» по сплаті застави у розмірі 363 360 грн. Застава була внесена ОСОБА_76 , відповідно до ухвали Харківського апеляційного суду від 15.04.2024.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. № 15 (далі-Порядок) встановлений порядок повернення застави, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 8 Порядку застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заяву особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку; засвідчену судом копію ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копію платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_10 судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави останнім не був порушений, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді застави підлягає продовженню з встановленими обов'язками до набрання вироком законної сили, а внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю - ОСОБА_77 , після набрання вироком законної сили.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у вироку зазначається рішення про залік досудового тримання під вартою.

24.12.2015 набрала чинності нова редакція ч. 5 ст. 72 КК України, викладена Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 за №842-УІІІ. Зазначеною нормою передбачено зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

21.06.2017 набрав чинності Закон України №2046-VIII від 18.05.2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», відповідно до якого частину 5 статті 72 Кримінального кодексу України викладено в такій редакції: «Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17 надано правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), зокрема, про те, що:

- якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017року, тобто після набрання чинності Законом №2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII (п. 106);

- якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (п. 107).

За встановлених судом обставин, ОСОБА_10 у невстановлений в ході досудового розслідування період часу, але не пізніше 28.04.2019, незаконно придбав ручну осколкову гранату наступального типу РГД-5 (індекс ГРАУ - 57-Г-717), яку приніс на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав до28.04.2019 у відомому тільки йому місці зберігання (схроні) в житловому будинку. 28.04.2019 ОСОБА_10 дістав цю гранату, поклав до кишені його штанів та пішов на вулицю, де здійснив вибух наявної у нього гранати, кинувши її в салон легкового автомобіля моделі «Toyota Сorolla», державний номерний знак « НОМЕР_1 », від чого потерпілий ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Зберігання бойових припасів, зброї є триваючими кримінальними правопорушеннями, які можна визначити як одиничні злочини, що, розпочавшись дією чи бездіяльністю особи, далі вчиняються безперервно протягом досить тривалого часу. Зазначені триваючі кримінальні правопорушення закінчуються в момент вилучення забороненого предмета - бойових припасів, зброї. Тільки після цього починає спливати строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, можливість застосування амністії, а також вирішення інших питань, пов'язаних із застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

За таких обставин, оскільки версія ОСОБА_10 про те, що він придбав гранату у 2016 році, не знайшла свого підтвердження під час дослідження сукупності доказів у судовому засіданні та була відхилена судом з підстав, викладених вище у вироку, ОСОБА_10 вчинив триваючі кримінальні правопорушення, які були закінчені 28.04.2019, тобто після 20 червня 2017 року, тому положення ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону № 838-VIII не підлягають застосуванню, що повністю узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Об'єднаної палати ККС Верховного Суду від 09.09.2024 по справі № 353/999/23 (провадження №51-523кмо24), ККС Верховного Суду від 26.07.2023 по справі №350/1941/19 (провадження № 51-1753км23) тощо.

Отже, з урахуванням викладеного, ОСОБА_10 слід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 28.04.2019 по 16.04.2024 включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII від 18.05.2017.

Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 , то він просив стягнути з ОСОБА_10 на його користь на 414769,66 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 3 000 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав задоволення вказаних позовних вимог, колегія суддів виходить з такого.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній та юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Як зазначалось вище, цивільний позов ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди обвинувачений ОСОБА_10 визнав в повному обсязі.

Крім того, спричинена ОСОБА_7 діями ОСОБА_10 матеріальна шкода підтверджується наданими потерпілим квитанціями та висновком автотоварознавчої експертизи №11302 від 16.07.2019.

Згідно ч. 4, ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на викладене, зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно заявленого потерпілим цивільного позову про відшкодування моральної шкоди у сумі 3 000 000 грн., то він також підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки внаслідок здійсненого ОСОБА_10 28.04.2019 кримінального правопорушення було знищено майно потерпілого, а сам ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя, втратив можливість повноцінно користуватися нижніми кінцівками, отримав інші тяжкі тілесні ушкодження, при цьому за обставинами справи не давав жодного приводу для вчинення по відношенню до нього будь-яких неправомірних дій, а тим більше тяжкого злочину. Внаслідок зазначених дій у потерпілого ОСОБА_7 безумовно суттєво змінився у гіршу сторону звичайний уклад життя, він втратив можливість заробляти на життя, утримувати дітей, у спосіб, яким користувався до подій 28.04.2019.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_10 згідно ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.05.2019, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 128, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років;

- за ч. 2 ст. 194 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років;

- за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років.

Строк відбування ОСОБА_10 покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Зарахувати відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 2046-VIII від 18.05.2017) у строк покарання ОСОБА_10 строк попереднього ув'язнення з 28.04.2019 по 16.04.2024 включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_10 залишити раніше обраний у виді застави.

Після набрання вироком законної сили затримати ОСОБА_10 та через ДУ «Харківський слідчий ізолятор» направити його для відбування покарання, а заставу, визначену ухвалою Харківського апеляційного суду від 15.04.2024 у справі № 639/6436/19 (провадження № 11-кп/818/988/24) у розмірі 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп., внесену 16.04.2024 за обвинуваченого ОСОБА_10 - заставодавцем ОСОБА_78 - повернути заставодавцю ОСОБА_77 відповідно до ст. 182 КПК України.

Цивільний позов ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 414769,66 грн. (чотириста чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять грн. 66 коп.), а на відшкодування моральної шкоди - 3 000 000,00 грн (три мільйона грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати:

- за проведення комплексної судової вибухотехнічної експертизи №11829/12120 від 20.06.2019 у розмірі 21980 (двадцять одна тисяча дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп.;

- за проведення судової автотоварознавчої експертизи №11302 від 16.07.2019 у розмірі 5495 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 00 коп.;

- за проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи №19/53СЕ-19 від 24.07.2019 у розмірі 3454 (три тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн. 22 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.05.2019 у справі № 639/2754/19, провадження № 1-кс/639/1420/19 на майно, а саме: автомобіль «Toyota Сorolla», д.н. НОМЕР_1 » (об'єкт № 1); фрагмент обшивки темного кольору зі слідами пошкодження та кіптяви з салону автомобіля, з підлоги біля водійського сидіння (об'єкт № 2); полімерну пляшку з написом на кришці «Coca Cola» зі слідами кіптяви та механічними пошкодженнями на пляшці, з обмивки кармана водійських передніх лівих дверей автомобіля (об'єкт № 3); змив речовини бурого кольору (далі РБК) з поверхні передньої водійської двері зліва, внутрішньої сторони (об'єкт № 4); чоловічу кепку темного кольору з нашивкою білого кольору «Under Armour», з переднього пасажирського сидіння автомобіля (об'єкт №5); три металевих ключі з брелком на металевому кільці, з переднього пасажирського сидіння автомобіля (об'єкт № 6); планшет темного кольору з написом на передній та задній панелі «Huawei», з imei: НОМЕР_3 , з заднього сидіння автомобіля з лівої сторони (об'єкт № 7); мобільний телефон темного кольору спереду силіконовому чохлі, марки «Sony» в корпусі булого кольору, зі слідами кіптяви із салону автомобіля між сидіннями водія та заднім сидінням (об'єкт № 8); змив з копоттю з внутрішньої частини передньої лівої двері, біля водія; змив з копоттю з передньої панелі приборів в автомобілі;

змив з ручки відкриття передніх лівих дверей (водійських) автомобіля з зовнішньої сторони; п'ять відрізків липкої стрічки зі слідами рук наклеєні на аркуш паперу; два фрагменти гумового килима пошкоджених зі слідами кіптяви, з поверхні землі біля автомобіля (об'єкт №9); гумовий килим зі слідами кіптяви та нашарування РБК пошкоджений, з землі біля автомобіля (об'єкт № 10); змив з копоттю з гумових килимів біля епіцентру вибуху; змив РБК з гумового килими (об'єкт № 10); пару чоловічого взуття темного кольору зі слідами пошкодження та слідами кіптяви, з поверхні землі біля автомобіля (об'єкт № 11); грошові купюри з нашаруванням РБК, різного номіналу загальною сумою 66 гривень, з поверхні землі біля автомобіля (об'єкт № 12); змив РБК з поверхні землі біля автомобіля (об'єкт № 13); грошові купюри з нашаруванням РБК, зі слідами пошкодження різного номіналу загальною сумою 241 гривень, з поверхні землі біля автомобіля (об'єкт № 14); полімерний фрагмент обшивки салону автомобіля з нашаруванням РБК, з поверхні землі біля автомобіля (об'єкт № 15); полімерний предмет помаранчевого кольору 30х12 см., з написом «Motor» та «07:40», з поверхні землі (об'єкт № 16); три полімерні предмети з поверхні землі біля автомобіля (об'єкт № 17); фрагмент полімерної частини темного кольору з елементами електромеханізму, пошкоджений, з металевого контейнера, для сміття біля будинку № 25 по вказаному адресу (об'єкт № 18); полімерний предмет темного кольору з елементами кріплення з поверхні землі біля паркану біля будинку № 25 по вказаному адресу (об'єкт № 19); пошкоджений фрагмент полімерної частини темного кольору з елементами електромеханізму з поверхні землі біля паркану будинку № 25 по вказаному адресу (об'єкт № 20); два полімерних предмета темного кольору з поверхні землі біля паркану будинку № 25 по вказаному адресу (об'єкт № 21); полімерний фрагмент обшивки з салону автомобіля з землі біля автомобіля (об'єкт № 22); грошові купюри номіналом 20 гривень, загальною сумою 40 гривень, з поверхні землі біля автомобіля (об'єкт № 23); окуляри чорного кольору на поверхні землі біля автомобіля (об'єкт № 24); полімерна накладка темного кольору по контуру з написом «Prology», на землі біля автомобіля (об'єкт № 25); кільце з металу з фрагментом проволоки зі слідами деформації, з поверхні землі біля автомобіля (об'єкт № 26); металева пластина вигнутої форми з маркуванням чорного кольору «150» та методом тиснення «-84 УЗРГМ-2 583» з поверхні землі, біля автомобіля (об'єкт № 27); фрагмент пошкодженого скла автомобіля розмірами близько 100х65 см., з елементами павутиння та розриву, на поверхні землі на відстані 16,20 см., від заднього колеса та на відстані 220 см. (об'єкт № 28); три полімерних предмета темного кольору з поверхні землі біля автомобіля (об'єкт № 29); на відстані від заднього лівого колеса 11 м. 70 см., та на відстані 10 см., від кутової тильної частини паркану буд. 22-А, за вказаною адресою, виявлено фрагмент скла автомобіля пошкоджений з павутинням по всій поверхні, вказаний фрагмент не правильної форми розмірами приблизно 37х30 см. (об'єкт № 30); на відстані 15,60 м. від заднього лівого колеса та 3,50 м. від кутової тильної частини паркану виявлено два фрагмента автомобільного скла «пошкоджений», довжиною 30х15 см., другий 30х40 см. (об'єкт № 31); два фрагмента пошкодженого скла зі слідами пошкодження, на відстані 18 м., від колеса та на відстані 3,50 м., від паркану (об'єкт № 32); металеві осколки «уламки» від підривача типу «УЗРГГМ» та корпусу гранати РГД-5, з салону автомобіля (об'єкт № 33), які у присутності понятих опечатано; з відра зі сміттям, біля боксу № 1, автомобільний відео-реєстратор з кріпленнями; автомобільне скло зі слідами пошкодження біля паркану з внутрішньої сторони подвір'я; чотири фрагменти автомобільного скла зі слідами пошкодження; недопалок від цигарок «Parliament»; повітряно забірник автомобіля (пластиковий предмет чорного кольору); сервер з камер відео-спостереження; сім карту мобільного оператора «ВФ Україна»; зубну щітку зі слідами використання, яка зі слів ОСОБА_79 (дружини) належить затриманому ОСОБА_10 (чоловіку); тапочки жіночі розового кольору; шкарпетки синього кольору; штани кольору хакі; футболка чорно-жовтого кольору; кофта сіра з капюшоном; запальничка чорного кольору з надписом «ВІС» - скасувати після набрання цим вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню:

- автомобіль «Toyota Сorolla», д.н.з. НОМЕР_1 », три металевих ключі з брелком на металевому кільці; чоловічу кепку темного кольору з нашивкою білого кольору «Under Armour»; планшет темного кольору з написом на передній та задній панелі «Huawei», з imei: НОМЕР_3 ; мобільний телефон темного кольору спереду силіконовому чохлі, марки «Sony» в корпусі булого кольору; 17 купюр грошових коштів; окуляри чорного кольору - повернути власнику ОСОБА_7 .

- фрагмент обшивки темного кольору зі слідами пошкодження та кіптяви з салону автомобіля; полімерну пляшку з написом на кришці «Coca Cola» зі слідами кіптяви та механічними пошкодженнями на пляшці; змив речовини бурого кольору (далі РБК) з поверхні передньої водійської двері; змив з копоттю з внутрішньої частини передньої лівої двері, біля водія; змив з копоттю з передньої панелі приборів в автомобілі; змив з ручки відкриття передніх лівих дверей; 5 відрізків липкої стрічки зі слідами рук; два фрагменти гумового килима пошкоджених зі слідами кіптяви; гумовий килим зі слідами кіптяви; змив з копоттю з гумових килимів біля епіцентру вибуху; змив РБК; пару чоловічого взуття темного кольору зі слідами пошкодження та слідами кіптяви; змив РБК; полімерний фрагмент обшивки салону автомобілю з нашаруванням речовини бурого кольору; полімерний предмет помаранчевого кольору 30 см на 12 см з написом «МОТОР»; три полімерні предмети з поверхні землі біля автомобілю; фрагмент полімерної частини темного кольору з елементами електромеханізму; полімерний предмет темного кольору з елементами кріплення; пошкоджений фрагмент полімерної частини темного кольору з елементами електромеханізму; два полімерні предмети темного кольору; полімерний фрагмент обшивки автомобілю; полімерна накладка темного кольору з написом «PROCO6Y»; кільце з металу з фрагментом проволоки зі слідами деформації; металева пластина вигнутої форми з маркуванням чорного кольору; три полімерних предмети темного кольору; металеві осколки (уламки) від підривача типу УЗРГМ та корпусу гранати РГД з салону автомобіля - знищити;

- карту пам'яті «Micro SD» з відеозаписом «0-02-0a-462167cf15461f855ec9f80eeebc0e746f477c6 11fe00f7 8a90ce8864a84b5ac_full» - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- п'ять оптичних дисків з відеозаписами, які є додатком до висновку експерта №19/53СЕ-19 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- чотири DVD-диска з відеозаписами, зробленими на відео реєстратори екіпажів, які 28.04.2019 направлялись за адресою: м. Харків, вул. Старо-Григорівська, 25, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3