Справа № 638/7514/18
Провадження № 1-кс/638/1289/25
18 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова
у складі слідчого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру судових розслідувань за №12017220480003955 від 10.08.2017 року з ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України, -
21.04.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220480003955 від 10.08.2017 року з ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України, згідно прохальної частини якої просить суд: скасувати постанову від 15.04.2025 року про закриття кримінального провадження №12017220480003955; зобов'язати Харківське РУП №3 ГУ НП в Харківській області відновити кримінальне провадження та здійснити за ним досудове розслідування. Скарга обґрунтована тим, що Харківським РУП №3 ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12017220480003955, зареєстрованого у ЄРДР за заявою від 30.05.2017 року про вчинення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 злочину, передбаченого частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України щодо невиконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.06.2010 року по справі №2-а-49/10/2029. Скаржником отримана постанова слідчого від 15.04.2025 року про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального провадження. Вказане рішення обґрунтовано розгорнутими цитатами. 04.04.2025 року в межах кримінального провадження в порядку ст. 214 КПК України, скаржник звернувся до Харківського РУП №3 ГУ НП в Харківській області з заявою про вчинення фахівцем юридичного управління ГУ ПФУ в Харківській області ОСОБА_4 злочину, передбаченого статтею 26, частиною 3 статті 382 Кримінального кодексу України. До теперішнього часу заява не розглянута. Відтак без розгляду цієї заяви закриття кримінального провадження є передчасним. Скаржник зазначає, що констатація наявності в оскаржуваній постанові прокурора процесуально передбаченої форми та частин, не надає підстав стверджувати про її відповідність вимогам статті 110 КПК України та не позбавляє суд обов'язку надати правову оцінку її змісту та висновкам.
В судове засідання скаржник ОСОБА_3 не з'явився, в матеріалах справи міститься заява з проханням проводити розгляд справи без участі скаржника.
Представники ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 до суду не з'явились, причин неявки не повідомили, клопотань про відкладення слухання справи до суду не надходило, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.
На запит до суду надані матеріали кримінального провадження №12017220480003955 від 10.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України.
Відповідно до статті 107 КПК України повне фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Слідчий суддя вивчивши доводи, викладені у скарзі, дослідивши додані до скарги матеріали та матеріали кримінального провадження №12017220480003955 від 10.08.2017 року, дійшов до наступних висновків.
У пункті 18 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За змістом статті 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування визначений статті 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену частиною 2 статті 307 КПК України.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя перевіряє дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження та підстави прийняття такого рішення.
Підстави та порядок закриття кримінального провадження врегульовані статтею 284 КПК України.
Відповідно до частини 2 статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Відповідно до положень статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Статтею 283 КПК України визначені форми закінчення досудового розслідування: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності чи з обвинувальним актом, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (стаття 110 КПК України).
Згідно вимог статті 110 КПК України, рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: вступної частини, яка повинна містити відомості про місце і час прийняття постанови, прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про зміст прийнятого процесуального рішення, місце та час (строки) його виконання, особу, якій належить виконати постанову, можливість та порядок оскарження постанови.
Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
Постанова слідчого має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладена суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій прав та законних інтересів учасників процесу.
Згідно положень статті 110 КПК України, постанова слідчого повинна містити посилання на норми КПК України, мотиви прийняття постанови.
Мотиви прийняття рішення - це викладення слідчим у постанові обставин і їх оцінка переконливості, що робить суть прийнятого зрозумілим не тільки для учасників кримінального провадження, а навіть сторонньому спостерігачу, тому що мотиви прийняття рішень це сукупність міркувань і доводів, за якими слідчий приймає своє рішення та які він наводить на підтвердження правильності власних висновків, як самостійної процесуальної особи, які є внутрішніми процесами, причинами, що спонукають слідчого діяти певним чином і визначають спрямованість відповідної ним дії.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що слідчим відділом Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220480003955 від 10.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України.
15.04.2025 року слідчим СВ Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220480003955 від 10.08.2017 року за частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Також, слідчим направлено до Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова матеріали кримінального провадження для перевірки законності прийнятого рішення та відповідно 01.05.2025 року вказане кримінальне провадження повернуто до органу досудового розслідування за минуванням потреби.
Перевіривши зміст постанови слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_5 від 15.04.2025 року про закриття кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що ця постанова містить усі відомості (елементи), передбачені для такого процесуального рішення.
Так, оскаржувана постанова слідчого мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 , відповідно до рішення суду в межах покладених зобов'язань, в результаті чого, в діях ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутній склад кримінального правопорушення-злочину, передбачений частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України.
Також слідчим суддею встановлено, що у вказаному кримінальному провадженні було проведено низку слідчих дій, що були спрямовані на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме: допитано свідка ОСОБА_3 ; витребувано ряд необхідних документів, в тому числі з ІНФОРМАЦІЯ_5 ; проведено тимчасовий доступ до речей та документів; проведено 14.02.2024 року судову економічну експертизу; допитано свідка ОСОБА_6 .
Відповідно до частини 2 статті 382 Кримінального кодексу України, умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили або перешкоджали їх виконанню, вчинені службовою особою.
Предметом злочину за частинами 1-3 статті 382 Кримінального кодексу України є судовий акт органів правосуддя (рішення, вирок, ухвала, постанова), який постановлений:
- судом будь-якої юрисдикції (загальної чи спеціалізованої);
- судом будь-якої інстанції (першої, апеляційної чи касаційної);
- судом із будь-якої категорії судових справ )цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних);
- набрав законної сили.
Об'єктивна сторона злочину за частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України полягає в одному із таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: невиконання (ухилення від виконання) вироку, рішення, ухвали, постанови суду; перешкоджання їх виконанню.
За частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України, склад злочину є формальним, бо його об'єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання), і саму з цього моменту злочин визнається закінченим та набуває триваючого характеру.
Невиконання судового акта - це бездіяльність, що полягає у незастосуванні передбачених законом і судовим актом заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб'єкт був зобов'язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт. Форми (способи) невиконання судового акта можуть бути різними, наприклад, пряма і відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі небажання його виконати. Невиконання може мати і завуальований характер, коли зобов'язана особа хоча відкрито і не відмовляється від виконання судового акта, але вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання (умисно не розпечатує пошту, не приймає державного виконавця, направляє документ не за адресою тощо).
Перешкоджання виконанню судового акта - це активні дії, які становлять протидію реалізації вимог, що містяться в цьому акті, вчинювану з метою недопущення його виконання, наприклад підкуп або обман державного виконавця, погрози або насильство щодо нього тощо.
За частиною 2 статті 382 КК України, карається злочин із формальним складом, бо встановлюється відповідальність за ті самі діяння, але вчинення спеціальним суб'єктом - службовою особою.
За частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України суб'єкт злочину - спеціальний, а саме службова особа, яка зобов'язана і має реальну можливість виконати відповідний судовий акт.
Слідчий зробивши оцінку всіх зібраних та перевірених доказів, в свої постанові зазначає, що враховуючи наявні докази встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснено перерахунок пенсій ОСОБА_3 відповідно до рішення суду в межах покладених зобов'язань, а тому в діях ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутній склад кримінального правопорушення-злочину, передбачений частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя вважає, що слідчим при винесені оскаржуваної постанови встановлено всі фактичні обставини у кримінальному провадженні, чим дотримано вимог статті 9 КПК України; дана належна оцінка наявним доказам і обґрунтовано прийнято рішення про закриття кримінального провадження.
Наведені слідчим у постанові мотиви і обґрунтування прийнятого рішення, слідчий суддя вважає достатніми для винесення постанови про закриття кримінального провадження.
Доводи скаржника щодо неповного проведення слідчим всіх слідчих дій, спрямованих на встановлення істини, незаконність та необґрунтованість ухвали та неповне дослідження усіх обставин справи є необґрунтованими і не підтверджені матеріалами справи.
Окрім цього, слідчий суддя вважає, що звернення скаржника 04.04.2025 року до ХРУП №3 ГУ НП в Харківської області із заявою про вчинення фахівцем юридичного управління ГУ ПФУ в Харківській області ОСОБА_4 не є підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження.
На правильність висновків та повноту досудового розслідування вказані скаржником вище обставини не впливають і не є підставою для скасування постанови слідчого, який здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності та на власний розсуд визначає об'єм дій, спрямованих на перевірку наведених заявником обставин, достатній та необхідний, на переконання слідчого чи прокурора для прийняття мотивованого рішення.
Слідчий суддя не є стороною обвинувачення чи захисту, не може давати вказівок або зобов'язати слідчого тим чи іншим чином оцінити зібрані під час досудового розслідування докази, наслідком чого має стати висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення. При вирішенні питань щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів для прийняття відповідного процесуального рішення під час досудового розслідування слідчий є цілком самостійним, що узгоджується з положеннями частини 5 статті 40, статті 94 КПК України, за виключенням отримання доручень та вказівок прокурора, а також вказівок керівника органу досудового розслідування, що передбачено пунктом 3 частини 2 статті 39 та частини 4 статті 40 КПК України.
За наведених вище обставин, слідчий суддя вважає, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню проведено всебічно, повно та ефективно, а прийняте за його результатами рішення про закриття кримінального провадження є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим, постанова слідчого про закриття кримінального провадження не підлягає скасуванню, а отже і скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303-309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру судових розслідувань за №12017220480003955 від 10.08.2017 року з ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: