Справа № 216/2412/25
провадження 3/216/1386/25
іменем України
13 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чирський Г.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Згідно протоколу серії ЕПР1 №282564, 26.03.2025 р. о 21:40 год. в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг по вул. Кобилянського, 158В, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota 4 Runner д.н.з. НОМЕР_1 , без права керування таким транспортним засобом. Порушення вчинено повторно протягом року. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України. За даним фактом 26.03.2025 року уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №282564, за ознаками ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи до суду не з'явився, надав суду клопотання-пояснення по справі, в яких зазначив, що він є військовослужбовцем, на даний час здійснює захист України проти російських збройних формувань, за місцем служби характеризується позитивно, вину визнає, обтяжуючі обставини в його діяннях відсутні, його протиправні дії не завдали будь-якої шкоди іншим особам, істотної шкоди громадським чи державним інтересам не спричинено. На підставі вказаного просив суд при розгляді справи застосувати аналогію права та відповідно до ст.. 69 КК України призначити йому більш м'яке адміністративне стягнення, ніж передбачено ч. 5 ст. 126 КупАП, у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП не є обов'язковою.
Відповідно до п.2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 5 ст. 126 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, підтверджується наступними доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 26.03.2025 серії ЕПР1 № 282564, складеним уповноваженою особою, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення;
- адмінпрактикою, відповідно до якої ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу, що свідчить про повторність вчинення протягом року правопорушення передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП;
- роз'ясненням про відсторонення від права керування транспортним засобом;
- диском з відеофіксацією.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , прийшов до висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.5 ст. 126 КУпАП, за ознаками повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
Що стосується посилань ОСОБА_1 на можливість застосування аналогії права та призначення йому стягнення нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Санкція наведеної статті є безальтернативною, а отже накладення стягнення не може призначатися вибірково, чи окремо одне від одного.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IXвід 16.02.2021р. адміністративне стягнення у виді штрафу посилено, та визначено мінімальний розмір стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто законодавець визначив необхідність посилення відповідальності.
Міжнародний досвід забезпечення безпеки на дорогах свідчить, що одним з найпростіших і водночас найдієвіших способів примусити водіїв дотримуватися вимог Правил дорожнього руху, є запровадження системи ефективного покарання.
Отже законодавець у наведених вище змінах до КУпАП визначив підвищений суспільний інтерес для необхідності утворення механізму, який би дієво міг запобігти вчиненню такого виду адміністративних правопорушень.
З огляду на викладене, суд, враховуючи вимоги ст. 21, 25 КУпАП, не вбачає передбачених законом підстав для того, щоб не застосовувати до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керувати транспортним засобом.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 126 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.
Суд не вправі при визнанні особи винуватою за ч. 5 ст. 126 КУпАП призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом'якшення стягнення чи звільнення від стягнення.
За вказаних обставин, враховуючи особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, стан здоров'я, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, що свідчить про нехтування ним вказаних норм ПДР України, суд вважає за доцільне, з метою попередження вчинення ним грубих правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки, відповідно до довідки ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП він отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. У відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору у провадженні по даній справі.
Керуючись ст.ст. 25, 27, 30, 40-1, 126 ч. 5, 283, 284, 289 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Дніпропетровської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду набирає законної сили 24 травня 2025 року.
Постанова суду може бути пред'явлена до примусового виконання до 25 серпня 2025 року.
Суддя Г.М. Чирський