Справа № 206/3169/25
Провадження № 3/206/1229/25
18.06.2025 року м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду міста Дніпра Плінська А.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. ч. 1,2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
До Самарського районного суду міста Дніпра надійшли справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. ч. 1,2 ст.173-2 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 , які постановою судді були об'єднані в одне провадження.
У протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАБ №228567 зазначено, що 26.05.2025 року о 13-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою, штовхав, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдано шкоди фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої. В результаті вказаних дій ОСОБА_1 ставиться в провину вичнення, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАБ №228568 зазначено, що 26.05.2025 року о 13-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою, штовхав, погрожував фізичною розправою у присутності малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю ОСОБА_3 .В результаті вказаних дій ОСОБА_1 ставиться в провину вичнення, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 , адвокат Приступко С.Д. просив закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень. Свою позицію щодо наявності підстав для закриття провадження по справі виклав у поданому письмовому клопотанні. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 заперечує обставини викладені в протоколах, оскільки його дії не носили характеру домашнього насильства. Між ним та його дружиною ОСОБА_2 відбулась побутова сварка. Дитина при цій сварці присутньою не була.
Потерпіла ОСОБА_2 , яка також дії в інтересах малолітнього ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що обставини викладені в протоколах не відповідають дійсності, оскільки ніякого психічного та фізичного насильства відносно неї та сина, її чоловік ОСОБА_1 не вчиняв. Між ними виникла чергова сімейна сварка. Дитина при цій сварці не була присутня. Поліцію вона викликала, оскільки перебувала під впливом емоційного стану в якому не могла надати повної оцінки ситуації, що склалась. Письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи не підтверджує, оскільки писала їх під диктовку працівника поліції. На теперішній час конфлікт між нею та її чоловіком вичерпаний. Просила закрити провадження по справі.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
За положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон) визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
За результатами розгляду справи суд виносить постанову, зміст якої має містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи (частина друга статті 283 КУпАП).
Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо).
Судом установлено, що між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 в дату та час зазначений в протоколах про адміністративні правопорушення виник сімейний конфлікт. Цей конфлікт не був направлений на їх малолітнього сина ОСОБА_3 та учасником якого останній не був.
Суд зауважує, що не кожен конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм Закону.
Так, конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Типи конфліктів: 1. «Реальний конфлікт» - це конфлікт, який об'єктивно існує і адекватно сприймається; 2. «Випадковий, або умовний, конфлікт» - залежить від обставин, що можуть змінюватися, але ці обставини не усвідомлюються конфліктуючими сторонами; 3. «Зміщений конфлікт» - реальний конфлікт, за яким приховується інший конфлікт, що є справжнім чинником конфліктної ситуації; 4. «Помилково дописаний конфлікт» - конфлікт, що помилково тлумачиться; 5. «Латентний конфлікт» - конфлікт, який має відбутися, але не виникає тому, що не усвідомлюється; 6. «Хибний конфлікт» - у цьому випадку реальних підстав для конфлікту не існує, об'єктивно його немає, але він виникає у свідомості конфліктуючих сторін через помилкове сприймання та розуміння ситуації.
Конфлікт - ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Щоб подолати конфлікт, слід визначити підстави його виникнення, визначити сфери, причини і рівень; проаналізувати власні почуття та емоції щодо конфлікту; зрозуміти глибинні інтереси кожного учасника конфлікту; обрати оптимальну модель поведінки; запропонувати ідеї щодо вирішення конфлікту, які задовольняють усі сторони; обрати правильне рішення та втілити його в життя.
До компетенції суду не належить питання врегулювання конфліктних ситуацій в сім'ї в порядку положень КУпАП.
Під домашнє насильство, зокрема, психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Разом з цим, виходячи із показів наданих потерпілою та наявних в матеріалах справи письмових доказів, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 ознак інкримінованих йому адміністративних правопорушень.
За положенням ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищезазначене, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з чим провадження в справі про адміністративні правопорушення стосовно нього необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в його діях складу цих адміністративних правопорушень.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283, 284, 287, 289, 294 КУпАП ,
Справу про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1ч. 2 ст.173-2 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в Дніпровський апеляційний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.В. Плінська