1Справа № 335/4693/25 3/335/1391/2025
18 червня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №795, складеним головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Міщенко Л.В.. від 08.05.2025, в ФОП ОСОБА_1 вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: відповідно до бази даних ДПС України (СОП РРО) встановлено створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму - 780 грн. (чек № 59629 від 02.01.2025), які повинні маркуватися марками акцизного податку, без належного цифрового значення штрихового коду МАП. У відповідній графі почекових даних РРО відсутня інформація належного цифрового значення штрихового коду МАП (порушення вчинене вперше).
Також, відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) протягом перевіряємого періоду встановлено створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму - 113171 грн., які повинні маркуватися марками акцизного податку, без належного цифрового значення штрихового коду МАП. У відповідній графі почекових дата РРО відсутня інформація належного цифрового значення штрихового коду МАП (вчинення порушення повторно). Зведена інформація щодо сум по чекам від реалізації підакцизних товарів, які повинні маркуватися марками акцизного податку при продажу алкогольних напоїв без належного цифрового значення штрихового коду МАП: січень 2025 - 25930,00 грн; лютий 2025 - 19913,00 грн; березень 2025 - 24825,00 грн; квітень 2025 - 31680,00 грн; травень 2025 - 10823,00 грн. Таким чином, порушено п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР ,,Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями)
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Всебічно вивчивши матеріали справи, суддя дійшла висновку про те, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження з огляду на наступне.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Як передбачено ч.1 ст.9КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Крім того, відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП. Відповідно, протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
Згідно з положеннями розділу ІІ п. 2 Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 №566, у разі вчинення однією особою кількох адміністративних правопорушень протоколи складаються окремо щодо кожного з вчинених правопорушень.
Проте, в порушення зазначеної норми у протоколі про адміністративне правопорушення №795 від 08.05.2025 зазначено два самостійних склади адміністративного правопорушення.
Крім того, в порушення вимог ст.256 КУпАП, в протоколі стосовно кожного епізоду не зазначені ні місце, ані фактичний час вчинення адміністративного правопорушення, що має бути чітко встановлено особою, якою складено протокол за результатами виявлення правопорушення, форму вини, а саме, в чому полягали протиправні дії, які становлять склад даного правопорушення.
Суд зауважує, що саме по собі посилання посадовою особою, якою складено протокол, на зміст акта перевірки не може бути прийнято до уваги судом, оскільки він є доказом на підтвердження обставин, які мають бути вичерпно відображені саме в протоколі.
Відповідно до акту фактичної перевірки від 08.05.2025 року проведено перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1 , під час якої встановлено порушення порядку застосування РРО. В акті перевірки зазначена зведена інформація щодо розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв без маркування МАП, проте до матеріалів перевірки не долучено фіскальні чеки (копії чеків), які не містять відповідного маркування.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, склад якого становить порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, - визначається ставленням особи, яка його вчинила, до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу та необережності.
Разом з цим, нормами ст.10, 11 КУпАП врегульовано, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), на переконання суду, дані, відображені у протоколі, щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП є сумнівними, наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тому, враховуючи вищезазначене, суд позбавлений можливості та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, безпосередньо перебиратиме на себе функції обвинувача.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 року №23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП). На підставі вищевикладеного та за результатами дослідження наявних у справі доказів, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, відповідно, провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 9, 155-1, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня винесення постанови.
Суддя Ю.В. Апаллонова